2.2.3. Спосіб табличного відображення аналітичних даних

Результати аналізу зазвичай викладаються у формі таблиць, вона є найбільш раціональною і зручною для сприйняття змісту аналі­тичної інформації про досліджувані явища за допомогою цифр, роз­ташованих у визначеному порядку, а також виразнішою і більш на­очною, ніж словесний текст. Показники в таблиці розташовуються у більш логічній і послідовній формі, займають менше місця в по­рівнянні з текстовим викладом. Табличний матеріал дає можливість охопити аналітичні дані в цілому як єдину систему, а також полег­шує прослідковування зв'язків між досліджуваними показниками.

Упорядкування аналітичних таблиць — важливий елемент у ме­тодиці проведення АГД.

Існують три види таблиць: прості, групові і комбіновані. У про­стих таблицях перераховуються одиниці сукупності показників, що характеризують явище. У групових таблицях дані по окремих оди­ницях досліджуваної сукупності об'єднуються в групи за однією істот­ною ознакою. У комбінованих таблицях матеріал підмета розбиваєть­ся на групи і підгрупи за декількома ознаками. У групових таблицях знаходить висвітлення просте угруповання, у комбінованих — ком­біноване. Вони допомагають установленню зв'язків між досліджува­ними явищами. Проста таблиця лише дає перелік інформації про досліджуване явище.

Якщо всі елементи таблиці виражені в однакових одиницях ви­міру, то цю одиницю можна винести в заголовок таблиці, поставив­ши її в дужки. Для зручності користування таблицями з абсолютни­ми і відносними показниками варто спочатку подавати абсолютні, а потім відносні величини. Відбиття динаміки показників слід розта­шовувати у хронологічному порядку.

За аналітичним змістом розрізняють таблиці, що відбива­ють характеристику досліджуваного об'єкта за тими або іншими ознаками, порядок розрахунку показників, динаміку досліджуваних показників, структурні зміни у складі показників, взаємозв'язок по­казників за різноманітними ознаками, результати розрахунку впли­ву чинників на рівень досліджуваного показника, методику підра­хунку резервів, зведені результати аналізу.

Для відображення в таблицях порядку розрахунків аналітичних показників спочатку приводиться вихідна інформація, а потім ро­биться розрахунок похідних даних, потрібних для обчислення пев­ного показника.

При вивченні динаміки показників спочатку приводиться вихід­на інформація за кілька років у хронологічному порядку, на підставі якої розраховуються базисні і ланцюгові темпи росту і приросту, відображені у відсотках або індексах.

У таблицях, що характеризують виконання плану, формуються планові і фактичні дані за звітний період по кожному об'єкту, після чого обчислюються абсолютне відхилення від плану і відсоток вико­нання плану.

При оформленні структурних змін у складі показників наводять дані про склад досліджуваного явища в базисному і звітному роках, на підставі яких розраховується питома вага кожного елемента або частини в загальному цілому і обчислюються відхилення від плану.

Для відбитку взаємозв'язку явищ складається таблиця, у котрій індивідуальні або групові дані по одному з показників ранжують у зростаючому або спадному порядку і відповідно до цього розташо­вують дані по інших взаємозалежних із ним показниках.

У таблицях, призначених для оформлення результатів фактор­ного аналізу, необхідно спочатку відбити інформацію з факторних показників, потім за результативним і зміну останнього в цілому та за рахунок кожного чинника окремо.

У такій спосіб оформлюються таблиці, що відбивають результа­ти підрахунку резервів.

Для узагальнення результатів аналізу складають зведені таблиці, у яких систематизується матеріал дослідження тих чи інших сторін діяльності підприємства.