2.1.3. Способи приведення показників до порівнюваного вигляду

Якісну оцінку явищ і предметів доцільно проводити за допомо­гою порівняння.

Важливою умовою, якої потрібно додержуватися при аналізі, є необхідність забезпечення порівнюваності показників, оскільки по­рівнювати можна тільки якісно однорідні розміри. При цьому важ­ливо враховувати такі вимоги:

порівнюваність вихідних умов виробництва (технічних, при­родних, кліматичних і т.ін.);

єдність об'ємних, вартісних, якісних, структурних чинників;

однаковість часу, за який були обчислені порівнювані показ­ники;

єдність методики обчислення показників і їхнього складу.

Щоб показники стали порівню­ваними, необхідна нейтралізація впливу об'ємного чинника, для цього планову суму витрат тре­ба перерахувати на фактичний коефіцієнт обсягу виробництва продукції (Уфі х Сф) і потім по­рівняти з фактичною сумою витрат.

Розглянемо конкретні при­клади. Невідповідність об'єм­ного чинника може значно по­гіршити оцінку діяльності підприємства щодо зниження витрат на виробництво вало­вої продукції (Кз). Якщо порівняти фактичну суму вит­рат (УфіхСф) із плановою ( Уплі х Сил), то різниця цих по­казників обумовлена не тільки зміною собівартості окремих видів продукції, а й і змінами в обсязі виробництва продукції (табл. 2.4).

= £<Уф хСф) = 33000 х Ю0% = 94,8%. £ (Уф- х Сил,)   34800

Таблиця 2.4

Нейтралізація впливу об'ємного чинника на суму витрат підприємства

 

 

 

 

 

 

Собівартість

 

Сума витрат на фактичний обсяг виробництва, тис. грн

Вид

одиниці про-

Фактичний об-

продук-

дукції, тис. грн

сяг виробництва

ції

план

факт

продукції, шт.

за плановою

за фактичною

 

 

собівартістю

собівартістю

А

18

17

1200

21600,0

20400,0

В

22

21

600

13 200,0

12 600,0

і т.д.

 

 

 

 

 

Разом

40,0

38,0

1800

34800,0

33000,0

Нейтралізація впливу вартісного чинника на обсяг виробництва продукції


Така проблема виникає і при оцінці змін в обсязі валової про­дукції. Тут через використання різноманітних вартісних вимірювачів (порівнювані та планові ціни, а також ті, що діють у звітному періоді тощо) обсяг виробництва продукції може виявитися непорівняним. Для нейтралізації впливу вартісного чинника достатньо визначи­ти такий умовний показник валової продукції: (Уфі XЦпл). Зістав­лення його з плановим показником (Уплі XЦпл) забезпечить повну об'єктивність оцінки (табл. 2.5).

У нашому випадку дійсний приріст обсягу виробництва валової продукції дорівнює 6,7 %:

ЛВЯ% = 579200 - 543010 х 100%% = 6,7% 543010

Для нейтралізації впливу якісного чинника частіше всього об­сяг отриманої продукції приводять до стандартної якості, відповідно зменшуючи або збільшуючи її кількість. Типовий приклад — базис­на жирність молока (табл. 2.6).

Таблиця 2.6

Нейтралізація впливу якості молока на обсяг його виробництва і собівартість

 

Показник

Базисний рік

Звітний рік

Звітний рік до базисного, %

Витрати на виробництво молока, тис. грн

15,0

22,5

150,0

Жирність молока, %

3,5

3,3

94,3

Базисна жирність, %

3,4

3,4

-

Обсяги виробництва молока:

 

 

 

- за фактичною жирністю, ц

25000

30000

120,0

- за базисною жирністю, ц

25735

29117

113,1

Собівартість 1 ц молока, тис. грн:

 

 

 

- за фактичною жирністю

600

750

125,0

- за базисною жирністю

583

780

133,8

Як видно з даних таблиці, показники, визначені з урахуванням жирності молока, істотно відрізняються від показників, визначених без нейтралізації якісного чинника: обсяг виробництва молока за фактичною жирністю вище планового на 20 %, а в перерахунку на базисну жирність — на 13,1 %. Фактичний рівень собівартості 1ц молока при фактичній його жирності складає 660 тис. грн, а в пере­рахунку на базисну — 680 тис. грн. У першому випадку вона вище планової на 10 %, а в другому — на 16,6 %.

У тих випадках, коли відсутній базисний показник якості і воно визначається розподілом отриманої продукції за сортами (наприк­лад, угодованістю тварини), то проблема нейтралізації якісних від­мінностей може бути вирішена як нейтралізація структурного чинника.


Розглянемо методику рішення цієї задачі. Коли враховують струк­туру, то формула валової продукції має вигляд:

ВП = £ (Уза, х Уд{ х 2{ ),

де: Уді — питома вага і-го виду продукції в загальному обсязі, %; Узаг — загальний обсяг виробництва продукції.

Для досягнення порівняності варто використовувати однакові ціни, наприклад, планові (2пл). Далі обсяг продукції як за планом, так і фактично потрібно визначити в однаковому складі. Останній утворюється шляхом розподілу фактичного загального обсягу про­дукції за видами відповідно до планової структури. Зіставлення от­риманих у такий спосіб показників валової продукції після виклю­чення впливу структурного і вартісного чинників дозволяє правильно оцінити приріст обсягу продукції (табл. 2.7).

^ (Узагт х УДплі х 2пл{ )г ^ (Узагф х УДплі х 2пл{).

АВП %

Якщо не звертати уваги на зміни в складі виготовленої продукції, то плановий приріст обсягу виробництва дорівнюватиме:

5500

5400 - 5500


-1,82%.

Насправді він складає:

= 4400 - 5500 =_20о/о. 5500

Коли показники, що порівнюються, охоплюють різні проміжки часу, тоді цю невідповідність легко подолати шляхом коригування. Якщо ж вони взяті на різні моменти часу, то порівняність може бути досягнута тільки шляхом заміни одного з показників.

Порівняність показників у ряді випадків може бути досягнута, якщо замість абсолютних розмірів узяти середні або відносні. Не можна, наприклад, порівнювати такі абсолютні показники різних КСП, як обсяг виробництва продукції, вартість основних засобів, суму прибутку тощо без урахування їхньої земельної площі. Але якщо замість абсолютних показників брати відносні, наприклад ви­робництво продукції на 100 га сільськогосподарської площі, тоді їх можна порівнювати.

У деяких випадках для забезпечення порівняності показників використовуються поправні коефіцієнти.

Особливої уваги потребує методична невідповідність показників. Наприклад, фондовіддача може бути обчислена за всією сумою ос­новних фондів, за основними виробничими фондами. Тому, не пере­віривши тотожності методики розрахунку показників за планом і звітом поточного року, а також за минулі періоди, можна дати не­правильну оцінку динаміки, оскільки в основу зміни досліджувано­го показника буде покладене розходження у способі його розрахун­ку. Щоб забезпечити вірогідність висновків, необхідно домогтися тотожності показників за методикою їхнього розрахунку.

Основними способами приведення показників у порівняний вид є нейтралізація впливу вартісного, об'ємного, якісного і структурно­го чинників шляхом приведення їх до єдиного базису, а також вико­ристання середніх і відносних ве­личин, поправочних коефіцієнтів, методів перерахунку тощо.

Дуже важливо також при порівнянні показників забезпечити їхню порівнюваність за різними ознаками (природно-кліматич­ними умовами тощо). Особли­во це актуально для сільського господарства.

Не можна також припус­кати, щоб порівнювані показ­ники були неоднорідні за складом витрат, кількості, що враховуються, об'єктів тощо.

Не можна, наприклад, порівнювати показники цеху з показниками заводу в цілому, собівартість валової і собівартість реалізованої про­дукції, балансовий і чистий прибуток підприємства і т.ін., якщо це не є метою дослідження.


Відносні показники відбивають співвідношення розміру дослід­жуваного явища з розміром яко­гось іншого явища або з розміром цього явища, але взятим за ін­ший час або за іншим об'єктом.