1.11. ІНФОРМАЦІЙНА БАЗА ТА АСПЕКТИ ВІРОГІДНОСТІ ІНФОРМАЦІЇ

Економічний аналіз базується на системі економічної інформації, що служить основою для прийняття оптимальних управлінських рішень на різних рівнях.

Створення раціонального потоку інформації повинне спиратися на певні принципи. Такими є виявлення інформаційних потреб і спо­собів найбільш ефективного їхнього задоволення; об'єктивність відоб­раження процесів виробництва, обороту, розподілу і споживання, ви­користання природних, трудових, матеріальних і фінансових ресурсів; єдність інформації, що надходить з різних джерел (бухгалтерського, статистичного й оперативного обліку), а також планових даних; усу­нення дублювання в первинній інформації; оперативність інформації.

Об'єктивність відображення процесів виробництва, обороту, роз­поділу і споживання, використання природних, трудових, матері­альних і фінансових ресурсів — основна вимога, яку повинні задо­вольняти системи інформації, обліку і звітності. Первинні документи, що складаються зацікавленими сторонами (переважно матеріально відповідальними особами), і зараз у масі своїй об'єктивно відбива­ють суть тієї чи іншої господарської операції. Але, на жаль, мають місце і підробки, приписки, помилки. Перекладання первинної реє­страції операцій на машини (телефони, телетайпи, телебачення та інші контрольно-вимірювальні і передавальні пристрої) не лише істот­но скорочує трудомісткість робіт, а й підвищує об'єктивність даних.

Єдність інформації — основний принцип, який нерідко пору­шується. Первинна документація в різних організаціях однієї і тієї ж галузі не уніфікована, тим більше немає такої уніфікації на підприєм­ствах різних галузей. Наукова система первинної економічної інфор­мації ґрунтується на єдиних принципах, вільних від відомчої обме­женості і відокремлення різних видів обліку — бухгалтерського, статистичного й оперативного.

Методологічні принципи, що лежать в основі кількісних по­рівнянь, були висунуті К.Марксом, який вказував, що «різні речі стають кількісно порівнюваними тільки після того, коли вони зве­дені до однієї і тієї ж єдності. Тільки як відтворення однієї і тієї ж єдності вони стають однойменними, співвимірними величинами» [23].

Оперативність інформації — одна з найважливіших умов органі­зації правильного обліку, аналізу і контролю у всіх галузях народного господарства. Однак діюча зараз система бухгалтерського і статистич­ного обліку цій вимозі повною мірою поки що не відповідає. Звітність, що надходить у середні і вищі ланки, як правило, не має значення для оперативного керівництва. У кращому разі вона використовується як вихідний матеріал для складання прогнозів на майбутнє.

Взаємозв'язок економічного аналізу й інформації виявляється в тому, що в процесі аналізу здійснюється контроль за самою інфор­мацією, а це, у свою чергу, є вихідною базою для проведення аналі­зу. Перевірка вихідних даних завжди вважалася одним з важливих етапів організації аналітичної роботи. У зв'язку з перебудовою інфор­маційної служби контрольна функція аналізу значно посилюється.

Дослідження корисності економічної інформації, раціональності інформаційного потоку в умовах його систематичного наростання — справа складна: постійно уточнюються взаємозв'язки економічних явищ і процесів; іноді змінюються традиційні уявлення про зв'язки між показниками; здійснюється їхня критична переоцінка. У цих умовах не завжди можливе використання раніше існуючої системи показників для виявлення тенденцій і закономірностей у формуванні інформаційного потоку на майбутнє, для цілей інформаційного про­гнозування, тим більше, що в даному разі йдеться про інформацію, яка характеризує майбутні події, що мають імовірний характер. До того ж постійно слід мати на увазі критерій інформаційної корисності.

Систему економічної інформації сучасного підприємства можна охарактеризувати таким чином: економічна інформація вкрай неодно­рідна; схема взаємозв'язків окремих її видів має певну складність. Так, поряд із систематичним зростанням обсягу інформації відчу­вається нестача її для прийняття управлінських рішень.

У той же час зростання потоку інформації призводить до над­мірності даних. Потреби наукової організації управління вимагають вивчення інформаційного потоку в напрямку, що сприяє стримуван­ню збільшення його обсягів і ліквідації інформаційної нестачі за рахунок усунення зайвих даних.

Економічний аналіз, виступаючи основним споживачем інфор­маційних даних, які використовуються у процесі ретроспективного, поточного і перспективного аналізу, скоріше, ніж будь-яка інша спеці­альна наука, виявить переваги і недоліки діючої системи економіч­ної інформації.

У визначенні аналізу як економічної науки, у визначенні його предмета і методу підкреслювалося, що аналіз господарської діяль­ності ґрунтується на системі показників, на комплексному викорис­танні даних ряду джерел економічної інформації. Джерела аналізу підрозділяються на облікові і позаоблікові.

До облікових джерел аналізу належать: а) бухгалтерський облік і звітність; б) статистичний облік і звітність; в) оперативний облік і звітність; д) вибіркові облікові дані.

У бухгалтерському обліку і звітності найбільш повно відобража­ються й узагальнюються господарські засоби і господарські операції з метою контролю за виконанням установлених планів і за збережен­ням власності.. Методами суцільного і безперервного спостереження, методами суворого документування, систематизації на рахунках, гру­пування в балансі та інших звітних таблицях досягається об'єктивна кількісна характеристика різних господарських операцій, узагальнена характеристика всієї сукупності засобів господарства за складом і розміщенням, за джерелами утворення і цільовим призначенням.

Своєчасний і повний аналіз бухгалтерської звітності дозволяє вжити необхідних заходів до поліпшення виконання квартальних і річних планів. До того ж при оцінці виконання планів використову­ються й дані статистики. Статистичний облік і звітність, що відбива­ють сукупність масових явищ і процесів, які характеризують їх з кількісної сторони (узгоджуючи з якісною стороною) та виявляють певні економічні закономірності, є важливим джерелом аналізу.

Оперативний облік і звітність, які застосовуються на окремих ділянках господарської діяльності підприємств, забезпечують більш швидке порівняно із статистикою і бухгалтерським обліком одержан­ня відповідної інформації. Для поточного аналізу така інформація є безцінною.

Вибіркові облікові дані можуть поглибити і деталізувати показ­ники звітності. За останні роки звітність, як відомо, значно скороче­на; її розширення не завжди виправдане. У цих умовах набувають поширення епізодичні вибірки, спостереження, поглиблені перевірки. Вибіркові дані слід розглядати як джерело облікового характеру, оскільки вони черпаються з поточного бухгалтерського обліку і пер­винної документації.

Позаобліковими джерелами є: а) матеріали ревізії, фінансового контролю; б) матеріали лабораторного і лікарсько-санітарного конт­ролю; в) матеріали постійно діючих виробничих нарад; г) матеріали преси; д) пояснювальні і доповідні записки; е) матеріали, які одер­жують у результаті особистих контактів з виконавцями.

Економічний аналіз неможливий без залучення відповідних нор­мативних даних. У процесі аналізу використовується досить вели­кий нормативний матеріал, що міститься в інструкціях, виробничих паспортах, цінниках, прейскурантах, довідниках тощо.

Доброякісність аналізу і вірогідність аналітичних висновків будуть залежати насамперед від якості звітних матеріалів. Помилки, неузгод­женості та всі інші недоліки, що є часом у звітності, можуть відбитися на аналітичних розрахунках, спотворити результати аналізу. Тому попередньою умовою аналізу є ретельна перевірка всіх залучених до аналізу матеріалів. Підготовка даних до аналізу полягає головним чином у їхній перевірці, у перевірці якості звітних матеріалів.

Перевірка звітних матеріалів проводиться з метою встановлення:

правильності оформлення звітів, правильності підрахунків і обчислень;

повноти, якості і термінів проведення інвентаризації, відображен­ня її результатів в обліку і заходах, вжитих по виявлених недоліках;

відповідності показників звітності по платежах у бюджет і фінансуванню з бюджету даним фінансових органів;

обгрунтованості і законності списань на рахунок «Прибутки та збитки», змін статутного капіталу, списання втрат по операціях мину­лих років, по незатребуваній дебіторській заборгованості, по нестачах, списання втрат від стихійного лиха, від ліквідації основних засобів та ін.;

правильності оцінки статей балансу відповідно до діючого по­ложення.

Особливу увагу при перевірці звітних матеріалів слід звертати на повноту звіту і його відповідність установленим формам, взаємне ув'язування показників, на порівнянність звітних показників.

Система бухгалтерського обліку і звітності забезпечує необхід­ний зв'язок між показниками, якщо облік ведеться правильно, а звітність складена за встановленими формами і з чітким дотриман­ням інструкцій. Тому наступна перевірка ув'язування показників здійснюється з метою виявлення окремих помилок і неточностей.

Баланс та інші звітні форми складаються з дотриманням уста­новлених законом правил оцінки основних і оборотних коштів. Дот­римання цих правил також необхідно перевірити, готуючи звітний матеріал до аналізу.

Вірогідність інформації в першу чергу залежить від джерела, з якого отримано документ: форми, таблиці, графіки тощо.

Треба мати на увазі, що надійність даних самого документа не можна ототожнювати з надійністю поданих даних.

Різні джерела інформації (показників, розрахунків) мають свого роду певний ступінь вірогідності наданих даних. У всіх випадках дані, отримані від конкретного виконавця, конкретної ділянки виробни­чого циклу будуть надійнішими у порівнянні з тими, які отримані по неофіційних каналах, не від безпосередніх виконавців і які складені на основі інших документів. Тому при використанні вторинних до­кументів важливо впевнитися у надійності першоджерел. Це можна робити вибірково, щоб оцінити загальну хибність вторинних даних.

Документи цільової спрямованості, заплановані аналітиком, бу­дуть надійними у тому випадку, коли передбачені звичайні операції контролю:

джерело інформації повинно бути незалежним;

повторно звертатися до того ж самого джерела даних;

домінуючою повинна бути актуальна інформація.

Думки, оцінки, погляди потенційно мають менший рівень віро­гідності і надійності, аніж інформація про конкретну економічну си­туацію, підтверджену конкретними кількісними показниками. Саме конкретна ситуація є ключем до розкодування змісту поглядів, ду­мок, що констатують економічний стан.

Доцільно пильно аналізувати, які наміри мав укладач документа, що допоможе виявити навмисні та ненавмисні помилки.

Наприклад, автор звіту про роботу цеху, як правило, буде нама­гатися подати всі дані якомога позитивніше. Але при ознайомленні з даними звіту аудитора або з висновками ревізора КРУ картина може бути зовсім іншою, тому що цільова установка саме таких до­кументів спрямована якраз на виявлення негативних дій фінансово-господарської діяльності цеху.

Надзвичайно важливо знати загальні обставини, за яких форму­валась звітність: чи дозволяли бути об'єктивними, незалежними, а чи диктували зміщення інформації в якусь сторону. Особливу обе­режність треба проявляти під час обробки інформації, яка містить комерційну, конфіденційну таємницю.

Перевірка на справжність документа, аналіз мотивів його складан­ня, цільової установки автора, ситуації, в якій формувалися дані, — це ще не всі фактори, від яких залежить вірогідність інформації.

Аналіз документів, на відміну від ознайомлення з ними або про­сто читання для вияснення чогось для себе, — це якраз метод дослід­ження, за якого ретельно вивчається сутність матеріалів для аналізу, їхня вірогідність і обґрунтованість, що дозволить висувати відповідні гіпотези.

Світова економічна співдружність знаходиться в активному тео­ретичному пошуку, тому що жодна класична теорія минулого сто­ліття не є універсальною в поясненнях проблем розвитку трансфор­маційної економіки.

Суперечливі результати політики періоду стабільного економічно­го росту змушують аналізувати його складові та оцінювати перспек­тиви змін, які б забезпечували сталий економічний розвиток України.

Практика переконує, що напрям переходу до соціально орієнто­ваної економіки в Україні з 1990-х рр. не підтвердив поки що суттє­вих позитивних змін у контексті забезпечення економічного росту. За декларацією щодо зміни курсу економічної діяльності по викори­станню власних ресурсів, які всі ці роки реформ залишалися старими, можна констатувати, що механізм і цілеспрямованість їх використан­ня не стимулюють економічні перетворення, не зацікавлюють до перетворень. Тоді конструкція економіки в таких умовах нестійка.

Розширення можливостей застосування методів економіко-мате-матичного моделювання в практиці управління народним господар­ством базується на аналізі основних проблем і закономірностей су­часного господарювання. Особливе значення має аналіз передумов щодо процедур узгодження господарських інтересів. «Економічні відносини кожного даного суспільства проявляються перш за все як інтереси» [24]. Поверхове дослідження відносин господарських інте­ресів не приведе до успішного впровадження формалізованих схем.

Визнано, що незбалансованість економіки України на сучасному етапі розвитку суттєво впливає на характер господарських зв'язків, темпи економічного розвитку та основні пропорції суспільного ви­робництва. Очевидно, що для виміру рівня дисбалансу, диспропорції конче необхідно мати відповідний інструментарій. Як, наприклад, моделі нерівноваги Дж. Бенассі, економічні моделі нерівноваги Барро-Гроссмана і т.ін.

Проблема емпіричного і теоретичного фундаменту будь-якої кон­цепції, моделі чи системи моделей, які дозволяють зрозуміти, чому тільки ці поняття, параметри і співвідношення є результатом найбільш ефективних рішень проблемних ситуацій. Це є джерелом успішного розв'язання завдань удосконалення господарського механізму на базі розробок і втілення економіко-математичних методів, моделей.

Можливості удосконалення господарського механізму значною мірою залежать від орієнтації системи господарювання на ефектив­ний режим функціонування. Саме це залежить від відповідності ре­альним умовам розвитку суспільства принципів і процедур систем­них економічних вимірників, способів розв'язання проблем як раціоналізації організаційно-економічних структур, так і в цілому про­цедур господарювання.

Сучасні ринкові відносини в Україні послабили провідне значення математичних методів оцінки повної й несуперечливої характерис­тики незбалансованості виробництва, якості управлінських рішень. Принципова трудність розробки і втілення таких об'єктивних харак­теристик полягає в тому, що сучасні економічні оцінки базуються на порівнянні переважно результатів виробничої діяльності й кількісних показників. Такий підхід не забезпечує ні зіставленості, ні сумірності заходів, рішень як на різних рівнях управління, так і в різних галу­зях суспільного виробництва.

Відомо, що проблема забезпеченості сумірності та зіставленості сфери послуг та гілок влади в Україні є суперечливою як у теоре­тичному, так і в практичному аспектах.

Необхідність і адекватність економічних оцінок не викликає сумнівів. Але треба мати на вході і на виході економічної системи виражені у вартісній формі чинники. Це і визначає необхідність вираження в такій же формі всіх взаємовідносин об'єктів, що госпо­дарюють, і функціонування інформаційної системи управління.

Виробничі відносини обумовлюють різні стратегії розпоряджу-вальних функцій, якісне розмаїття в різних сферах розпоряджень. Оскільки в концепції господарської діяльності стратегії розпоряджень співіснують і реалізуються сумісно, то об'єкт розпорядження може бути один і той же, але результати розпоряджувальної діяльності можуть вплинути на господарський елемент і на всю господарську систему невизначено однозначно. Відповідно невизначено однознач­но буде і відтворення цих процесів в економічних ситуаціях.

Структура економічних оцінок, що орієнтують діяльність розпо­рядників, є визначеною організаційною структурою при відсутності достатньо чітких і обґрунтованих критеріїв щодо визначення елементів та формування самих же оргструктур. У даному випадку невизна­ченість вартісних показників має принциповий характер. Так, ув'язка загальних і конкретних форм руху економічного процесу пов'язана з тим, що перш ніж приймати рішення технічного, технологічного, інве­стиційного, інноваційного спрямування, необхідно попередньо розв'я­зати проблеми економічної і організаційної політики. Тільки попередній системний аналіз і розв'язання всього комплексу організаційно-еко­номічних проблем і умов створює можливість для оцінки і врахуван­ня наслідків рішень, які планується реалізувати. Отже, необхідна роз­робка системи організаційно-економічних оцінок — тобто вигідності; розробка вимірників щодо визначення ефективності регулювання гос­подарюванням, розподілу відповідальності за результати, сумірність і зіставленість різних елементів господарської системи.

Ця необхідність пов'язана з низьким рівнем вирішальної спромож­ності чинних кількісних оцінок результатів господарювання, з прита­манною більшості економічних параметрів кількісною невизначеністю. Цей факт також обумовлює необхідність подальшої розробки систе­ми економічних «мер и весов», що дозволяли б приводити різні гос­подарські процеси до «загального знаменника». Треба мати на увазі, що завдання визначення закономірностей економічної динаміки, про­блеми інформаційної нормативної бази потребують, у свою чергу, розробки адекватних засобів кількісної формалізації та моделювання. Саме ця проблема розробки організаційно-економічних вимірників є необхідною умовою подолання труднощів, пов'язаних із реалізацією методів економіко-математичного моделювання у виробничу практику.

Відомо, що будь-яка соціально-економічна система базується на перетворенні ресурсів суспільства та відповідних знань на користь задоволення суспільних потреб, запитів.

Ефективність реалізації такої функції безпосередньо пов'язана з необхідністю розв'язання конкретних теоретичних, методологічних та практичних задач, які доцільно опрацьовувати в таких основних аспектах:

а)         філософсько-методологічному — вирішення проблеми теорії і
практики економічних досліджень, вибір принципової концепції роз-
витку суспільства, а відтак, господарювання;

б)         теоретичному — розробка теоретичної схеми функціонування
і розвитку економіки з метою узгодження між собою кінцевої мети
розвитку господарства і суспільства, з'ясування стосовно ефектив-
ного використання ресурсів відповідно до реалізації цілей;

в)         практичному — розробка і оцінка конкретного господарського
механізму, використання ефективних засобів для досягнення постав-
лених цілей, з тією організаційно-економічною політикою, конкрет-
ними процедурами, правилами, іншими інфляційними, структурни-
ми інструментами реалізації теоретичних схем і моделей у практику
господарювання.

Саме через взаємозв'язки, притаманні нашій високоспеціалізо-ваній економіці, за помилкові рішення часто доводиться платити не тільки тим, хто приймав рішення, а й ще великій кількості людей. Основним засобом запобігання помилковим рішенням є отримання якомога ширшої інформації, щоб починати діяти. І однією з поми­лок, якої треба уникати, є помилкове уявлення, що інформація — це безкоштовне благо. Точна і своєчасна інформація ще не гарантує ефективного співробітництва, але суттєво полегшує його досягнен­ня. Надання «повної інформації» — це ілюзія, тому що ніхто і ніщо не може повною мірою захистити нас від дезінформації.