8.2. Міжнародні розрахунки

Міжнародні розрахунки являють собою систему ор­ганізації та регулювання платежів у сфері міжнародних відносин.

В основі міжнародних розрахунків лежить рух товарно-розпорядчих документів і операційне оформлення платежів за укладеними зовнішньоекономічними угодами. Валютно-фінансові умови складаються з таких основних елементів: ва­люта ціни, валюта платежу, умови платежу, засоби платежу, форми розрахунків; банки, які обслуговують міжнародні роз­рахунки.

Валютою ціни називається валюта, в якій виражена ціна товару за укладеною зовнішньоторговельною угодою або сума наданої міжнародної позички.

Валюта платежу — це валюта, за допомогою якої здійснюються розрахунки або повертаються позички та борги.

До умов платежу належать готівкові платежі чи платежі з відстрочкою, на умовах кредиту, використання клірингових розрахунків, валютних застережень, фінансові гарантії тощо.

Основні форми міжнародних розрахунків:

акредитив;

інкасо;

аванси;

відкритий рахунок.

Акредитивом називається зобов'язання банку, видане ним за дорученням клієнта-імпортера, здійснити платіж на ко­ристь експортера або забезпечити платіж іншим банкам у ме­жах визначених сум та обумовленого терміну проти доку­ментів, наведених у акредитиві.

У розрахунках за зовнішньоторговельними операціями використовують документарні акредитиви, платежі за якими здійснюються після подання до банку комерційних доку­ментів: рахунку-фактури, транспортних і страхових доку­ментів, сертифікатів тощо.

Використання акредитивів для міжнародних розрахунків регламентується "Уніфікованими правилами та звичаями ак­редитивів" (Uniform Customs and Practice for Documentary Credit — UCPDC), розробленими Міжнародною торговель­ною палатою, до яких приєднались понад 160 країн світу.

Експортер та імпортер укладають між собою угоду, в якій вказують, що розрахунки буде здійснено у формі документар­ного акредитива. У контракті зазначені банк-емітент, який відкриває акредитив; авізуючий банк, що сповіщає експортеру про відкриття акредитива, та виконуючий банк — банк, який наведено в акредитиві як платника експортеру певної суми коштів проти документів, передбачених акредитивом.

Після підписання контракту експортер повідомляє імпор­терові про готовність відвантажити товар. Імпортер подає своєму банку заяву на відкриття акредитива. Після цього банк-емітент направляє акредитив іноземному банку, що об­слуговує експортера (авізуючий банк), який перевіряє його достовірність і сповіщає експортеру про відкриття та умови акредитива. Експортер перевіряє відповідність умов акреди­тива платіжним умовам укладеної угоди та відвантажує товар, а потім передає транспортні та інші документи, передбачені умовами акредитива, у свій банк. Банк експортера перевіряє перелік документів, правильність їх оформлення і пересилає банку-емітенту для оплати або акценту. В супровідному листі зазначається порядок зарахування виручки на рахунок екс­портера. Після одержання та перевірки документів банк-емітент здійснює платіж банку експортера. На суму платежу дебетується рахунок імпортера, а банк експортера зараховує відповідні кошти на рахунок експортера. Тільки після цього імпортер одержує від банку-емітента всі комерційні докумен­ти і стає власником товару.

На практиці можуть використовуватись різні види доку­ментарних акредитивів: відкличні та безвідкличні, підтверд­жені та непідтверджені; перевідні; відновлювальні, компен­саційні.

Поширеною формою розрахунків є інкасовані операції. Інкасо — це доручення експортера своєму банку одержати від імпортера (платника, боржника) певну суму коштів або підтвердження того, що ця сума буде сплачена в обумовлені терміни.

Використання інкасо регулюється "Уніфікованими пра­вилами з інкасо", розробленими Міжнародною торговельною палатою. Розрізнюють чисте та документарне інкасо. Чисте інкасо здійснюється на основі чеків, платіжних розписок та інших видів документів, що використовуються для одержання платежу. Документарне інкасо — це інкасо фінансових доку­ментів, що супроводжуються комерційними документами, або інкасо тільки комерційних документів.

За схемою організації інкасової операції експортер та імпортер укладають угоду, в якій визначаються банки, уповно­важені здійснювати розрахунки. Потім експортер здійснює відвантаження товару і одержує транспортні документи. Далі експортер готує необхідні документи (рахунки, фінансові до­кументи тощо) і разом з інкасовим дорученням передає своєму банку. Банк-ремітент, якому доручено здійснення інкасо, після перевірки наданих документів, відправляє їх ра­зом з дорученням банку-кореспонденту країни імпортера. Інкасуючий банк після одержання інкасового доручення та інших документів подає їх імпортеру (платнику) для пе­ревірки та одержання платежу. Банк країни імпортера надси­лає повідомлення платнику про одержання інкасового дору­чення та прохання здійснити платіж. Документи видаються платнику проти платежу. Банк імпортера одержує платіж від імпортера. Інкасуючий банк переводить відповідну суму бан-ку-ремітенту. Банк-ремітент після одержання переводу зара­ховує суму виручки на рахунок експортера.

Недоліками використання інкасової форми розрахунків можуть бути досить тривалий період до моменту одержання платежу, а також неврегульованість деяких питань валютного законодавства в окремих країнах.

Банківський переказ є розрахунковою банківською опе­рацією, яка здійснюється через подання телеграфного або по­штового платіжного доручення одного банку іншому. Здійснення банківського переказу включає такі операції:

передача експортером необхідних документів імпорте­ру;

виставлення імпортером платіжного доручення в банк, що його обслуговує (банк імпортера);

списання коштів з рахунка покупця і зарахування їх на рахунок Лоро-ІІ банку експортера;

повідомлення банку експортера або здійснення розра­хункової операції;

списання коштів з рахунка Лоро-І банку імпортера та зарахування їх на рахунок експортера;

повідомлення експортера про зарахування на його ра­хунок відповідної суми коштів.

Інколи в міжнародних розрахунках використовується че­кова форма. Чек є безумовним наказом банку-платнику від імені особи, що видала чек, сплатити власникові чека певну суму. Розрізняють іменні та ордерні чеки.

Вексельна форма розрахунків характеризується викорис­танням простих або переказних векселів. Простий вексель — це зобов'язання однієї особи (векселедавця) здійснити платіж певної суми коштів іншій особі (векселеутримувачу) у визна­чений термін і у визначеному місці. Переказний вексель є роз­порядженням однієї особи (трасанта) іншій (трасату) сплати­ти у визначений термін певну суму коштів третій особі — ремітенту.

Основні терміни та поняття

Міжнародні розрахунки

Акредитив

Інкасо

Банківський переказ Чек

Простий вексель Переказний вексель Чисте інкасо Документарне інкасо Платіжний баланс Валютна політика Варіанти валютної стратегії

Контрольні та дискусійні питання

1.         Що таке міжнародні розрахунки? Наведіть приклади.

Назвіть основні рахунки платіжного балансу і визначте поря­док їх формування.

Дайте порівняльну характеристику видів та механізмів ва­лютної політики.

Вправи

Вправа 1. Для кожного наведеного нижче положення знайдіть відповідне поняття.

Система організації та регулювання платежів у сфері міжна­родних відносин.

Валюта, в якій виражена ціна товару за укладеною зовнішньо­торговельною угодою або сума наданої міжнародної позички.

Валюта, за допомогою якої здійснюються розрахунки або по­вертаються позички та борги.

Зобов'язання банку, видане ним за дорученням клієнта-імпортера, здійснити платіж на користь експортера або забезпечити платіж іншим банком у межах визначених сум та обумовленого терміну проти документів.

Інкасо, що здійснюється на підставі чеків, платіжних розписок та інших видів документів, що використовуються для одержання платежу.

6.         Інкасо фінансових документів, що супроводжується ко-
мерційними документами, або інкасо тільки комерційних доку-
ментів.

Розрахункова банківська операція, яка здійснюється через по­дання телеграфного або поштового платіжного доручення одного банку іншому.

Зобов'язання однієї особи (векселедавця) здійснити платіж певної суми коштів інший особі (векселеутримувачу) у визначений термін і у визначеному місці.

Розпорядження однієї особи (трасанта) іншій (трасату) спла­тити у визначений термін певну суму коштів третій особі — ремітен­ту.

Співвідношення між усіма доходами країни, які вона отри­мує від іноземних держав, і всіма її платежами, які здійснює інозем­ним державам.

Різниця вартісних обсягів експорту та імпорту.

Відплив вартості за кордон, за яким повинен слідувати ком­пенсуючий приплив платежів у дану країну.

Приплив вартостей, за які резидент країни повинен здійсни­ти платежі за кордон.

Усе, що має грошовому вартість і є власністю фірми або ок­ремої особи.

Грошове зобов'язання фірми або окремої особи.

Поняття:

активи;

пасиви;

міжнародні розрахунки; акредитив; валютна ціна; валюта платежу; чисте інкасо; документарне інкасо; банківський переказ; простий вексель; переказний вексель; платіжний баланс; торговельний баланс; дебет; кредит.

Вправа 2. Знайдіть правильну відповідь.

1.         Рахунки "лоро" являють собою:

а)         рахунки іноземних банків у даному банку;

б)         рахунки даного банку в іноземних банках;

в)         рахунки, відкриті для колективних валют;

г)         рахунки, відкриті для міжнародних організацій.

2.         Рахунки "ностро" являють собою:

а)         рахунки іноземних банків у даному банку;

б)         рахунки даного банку в іноземних банках;

в)         рахунки, відкриті для колективних валют;

г)         рахунки, відкриті для міжнародних організацій.

3.         Зобов'язання банку, видане ним за дорученням клієнта-
імпортера, здійснити платіж на користь експортера або забезпечи-
ти платіж іншим банкам у межах визначених сум та обумовленого
терміну називається:

а)         акредитивом;

б)         інкасо;

в)         авансом;

г)         відкритим рахунком.

4.         Доручення експортера своєму банку одержати від імпорте-
ра (платника, боржника) певну суму коштів або підтвердження то-
го, що ця сума буде сплачена в обумовлені терміни, називається:

а)         акредитивом;

б)         інкасо;

в)         авансом;

г)         відкритим рахунком.

5.         Розрахункова банківська операція, яка здійснюється че-
рез подання телеграфного або поштового платіжного доручення
одного банку іншому, називається:

а)         простим векселем;

б)         банківським переказом;

в)         акредитивом;

г)         інкасо.

6.         Зобов'язання однієї особи (векселедавця) здійснити
платіж певної суми коштів іншій особі (векселеутримувачу) у виз-
начений термін у визначеному місці називається:

а)         іменним чеком;

б)         ордерним чеком;

в)         простим векселем;

г)         переказним векселем.

7.         Розпорядження однієї особи (трасанта) іншій (трасату)
сплатити у визначений термін певну суму коштів третій особі
(ремітенту) називається:

а)         простим векселем;

б)         банківським переказом;

в)         акредитивом;

г)         інкасо.

8.         Безумовний наказ банку-платнику сплатити власникові до-
кумента певну суму:

а)         акредитив;

б)         вексель;

в)         інкасо;

г)         чек.

9.         Переважна більшість платежів за банківськими переказа-
ми здійснюється через систему, що називається:

а)         CEFTA;

б)         SWIFT;

в)         UMC;

г)         GREA.

10.       Використання акредитивів для міжнародних розрахунків
регламентується документом, що має абревіатуру:

а)         SWIFT;

б)         SDR;

в)         CEFTA;

г)         UCPDC.

11.       Усе, що має грошову вартість і є власністю фірми або ок-
ремої особи, називається:

а)         дебет;

б)         кредит;

в)         актив;

г)         пасив.

12.       Грошові зобов'язання, заборгованість фірми або окремої
особи має назву:

а)         дебет;

б)         кредит;

в)         актив;

г)         пасив.

13.       Відплив вартостей, за яким повинен слідувати компенсую-
чий приплив платежів у дану країну, називається:

а)         дебет;

б)         кредит;

в)         актив;

г)         пасив.

14.       Позитивне сальдо платіжного балансу;

а)         призводить до зростання курсу національної валюти;

б)         призводить до падіння курсу національної валюти;

в)         не впливає на курс національної валюти;

г)         впливає на курс національної валюти невизначеним чином.

15.       Від'ємне сальдо платіжного балансу:

а)         призводить до зростання курсу національної валюти;

б)         призводить до падіння курсу національної валюти;

в)         не впливає на курс національної валюти;

г)         впливає на курс національної валюти невизначеним чином.

16.       Сальдо балансу зовнішньої торгівлі враховує:

а)         товарний експорт;

б)         товарний імпорт;

в)         експорт послуг;

г)         імпорт послуг.

17.       Сальдо балансу товарів та послуг враховує:

а)         експорт послуг;

б)         імпорт послуг;

в)         товарний імпорт;

г)         чисті грошові перекази.

18.       Сальдо балансу поточних операцій враховує:

а)         чисті доходи від інвестицій;

б)         приплив капіталу;

в)         відплив капіталу;

г)         офіційні резерви.

19.       Сальдо балансу руху капіталу враховує:

а)         відплив капіталу;

б)         офіційні резерви;

в)         чисті грошові перекази;

г)         експорт послуг.

20.       Скорочення офіційних резервів:

а)         показує масштаби дефіциту платіжного балансу;

б)         показує масштаби профіциту платіжного балансу;

в)         не визначає стан платіжного балансу;

г)         неоднозначно характеризує стан платіжного балансу.

21.       Зростання офіційних резервів:

а)         показує масштаби дефіциту платіжного балансу;

б)         показує масштаби профіциту платіжного балансу;

в)         не визначає стан платіжного балансу;

г)         неоднозначно характеризує стан платіжного балансу.

22.       Резидентом даної країни є людина, яка має:

а)         громадянство цієї країни;

б)         паспортний статус країни;

в)         основне місце проживання в даній країні;

г)         усе вищеназване.

23.       До економічних операцій, що належать до класу "кредит",
можна віднести:

а) експорт громадянських товарів;

б)         імпорт громадянських товарів;

в)         експорт послуг;

г)         короткострокові позики у іноземних урядів.

24. До економічних операцій, що належать до класу "дебет", можна віднести:

а)         експорт громадянських товарів;

б)         імпорт громадянських товарів;

в)         експорт послуг;

г)         короткострокові позики у іноземних урядів.
Вправа 4. Виконайте завдання.

1. Дайте оцінку впливу міжнародних операцій країни 5 на її внутрішню економіку за такими даними її платіжного балансу (в умовних одиницях).

 

Стаття

Значення

1

Товарний експорт

+40

2

Товарний імпорт

-30

3

Експорт послуг

+15

4

Імпорт послуг

-10

5

Чисті доходи від інвестицій

-5

6

Чисті грошові перекази

+10

7

Імпорт капіталу

+10

8

Експорт капіталу

-40

 

2. Дайте оцінку впливу міжнародних операцій країни 5 на її внутрішню економіку за такими даними її платіжного балансу (в умовних одиницях).

 

Стаття

Значення

1

Товарний експорт

+120

2

Товарний імпорт

-90

3

Експорт послуг

+45

4

Імпорт послуг

-30

5

Чисті доходи від інвестицій

-15

6

Чисті грошові перекази

+30

7

Імпорт капіталу

+30

8

Експорт капіталу

-120

3. Дайте відповіді на запитання на підставі даних платіжного балансу умовної країни 5 за 1999 р. (у млрд дол.). Наведіть розрахун­ки.

а)         Яка величина торговельного балансу?

б)         Яка величина балансу поточних операцій?

в)         Яка величина балансу руху капіталів?

г)         Яке сальдо балансу офіційних розрахунків в 5?

 

Стаття

Значення

1

Товарний експорт

+80

2

Товарний імпорт

-60

3

Чисті трансфери

+20

4

Імпорт послуг

+30

5

Чисті доходи від інвестицій

-10

6

Імпорт капіталу

+20

7

Експорт капіталу

-80

 

4. Виконайте відповідні розрахунки і заповніть позиції креди­ту та дебету в пунктах 3, 6, 9, 12, 13, 14.

 

 

Рахунки платіжного балансу

Кредит

Дебет

1

2

Товарний експорт Товарний імпорт

+251

 

3

Сальдо балансу зовнішньої торгівлі

 

 

4 5

Експорт послуг Імпорт послуг

+70

-72

6

Сальдо балансу товарів та послуг

 

 

7 8

Чисті доходи від інвестицій Чисті грошові перекази

+14

-14

9

Сальдо балансу поточних операцій

 

 

10 11

Рахунок руху капіталу Приплив капіталу Відплив капіталу

+180

-74

12

Баланс руху капіталу

 

 

13

Баланс за поточними операціями і рухом капіталів

 

 

14

Офіційні резерви

 

 

5. На підставі даних платіжного балансу (у млн дол. США) визначте сальдо руху товарів та послуг.

 

Статті платіжного балансу

Кредит

Дебет

Товари загального призначення

14760

16824

Товари для переробки

65

681

Ремонтні роботи

75

8

Послуги

 

 

Транспорт:

 

 

залізничний

85

51

морський

661

137

повітряний інший

133 1015

31

25

Подорожі

175

141

Будівельні послуги

26

163

Фінансові послуги

186

215

Послуги зв'язку

74

76

Інші послуги

392

699

6. На підставі даних платіжного балансу (у млн дол. США) визначте сальдо рахунку поточних операцій.

 

Статті платіжного балансу

Кредит

Дебет

Сальдо балансу товарів та послуг

5201

 

Доходи

56

400

Поточні трансферти

583

36

7. На підставі даних платіжного балансу (у млн дол. США) визначте сальдо руху капіталів.

 

Статті платіжного балансу

Кредит

Дебет

Капітальні трансферти

106

9

Прямі інвестиції

159

8

Середньо- та довгострокові кредити

1109

404

Короткостроковий капітал

3484

3169

Взаємна заборгованість підприємств

2804

465

Зміна залишків на кореспондентських рахунках

680

731