6.4. Міжнародний ринок кредитних та інвестиційних ресурсів і його структура

Міжнародна міграція капіталу здійснюється переважно через акумулятивно-розподільчий механізм міжнародного фінансового ринку. Через його розгалужену інфраструктуру тимчасово вільні фінансові ресурси переводяться із тих сек­торів міжнародної економіки, де вони є порівняно надлишко­вими, в ті сектори, де в них є потреба.

Міжнародний фінансовий ринок виник на основі інтег­раційних процесів національних фінансових ринків, зміцнен­ня зв'язків та активного розширення контактів між ними.

Розвиток процесу інтеграції національних фінансових ринків поступово призводить до їх регіоналізації та гло­балізації — взяті в сукупності національні ринки розвивають­ся в глобальну цілісну систему, об'єднану уніфікацією опе­рацій, спільними умовами функціонування й закономірностя­ми еволюції. В сучасних умовах цей процес відбувається під значним впливом таких факторів:

інтенсивного впровадження електронних технологій, комунікаційних засобів та інформатизації;

розширення кількості грошово-фінансових інстру­ментів та обсягів пропозиції цінних паперів;

лібералізації міжнародних переміщень позичкового капіталу навіть у країнах, що розвиваються;

акціонерної форми процесів приватизації в країнах з перехідною економікою тощо.

Операції на міжнародному фінансовому ринку можуть бу­ти згруповані за певними ознаками. Зокрема залежно від термінів реалізації майнових прав (короткі та тривалі) розрізняють грошовий (валютний) та фондовий ринок (ринок капіталів).

На грошовому ринку індивідуальні та інституціональні суб'єкти з тимчасовими залишками коштів зустрічаються з по­зичальниками, що мають тимчасову нестачу коштів. Його го­ловною функцією є забезпечення міжнародної ліквідності, тобто можливості швидко залучати достатню кількість фінан­сових коштів у різних формах на вигідних умовах на над­національному рівні. Основними об'єктами цього ринку є ко­роткострокові кредити (до одного року). Грошовий ринок та­кож забезпечує ресурси для спекулятивних операцій з цінни­ми паперами та споживчими товарами.

За допомогою ринку капіталів забезпечуються необхідні ресурси для довгострокових інвестицій фірм, урядів та домо-господарств. Звичайно ринок капіталів поділяється на кре­дитний ринок, де рух капіталу між країнами здійснюється на умовах терміновості, зворотності та платності відсотків, та ри­нок цінних паперів з диференціацією останнього щодо доміну­вання того чи іншого фінансового інструменту (ринок акцій, облігацій тощо). Основним критерієм цього поділу є спе­цифіка реалізації тих чи інших фінансових інструментів. Як­що їх вільна купівля-продаж неможлива, то маємо справу з кредитним ринком, якщо ж вони вільно купуються та прода­ються без попереднього обговорення умов цих операцій — з ринком цінних паперів.

Спрощену схему міжнародного фінансового ринку пода­но на рис. 6.3.

Сучасний міжнародний фінансовий ринок має розвинуте інфраструктурне забезпечення — відповідні інформаційні й транспортні мережі, валютно-банківську систему, заклади з підготовки та атестації фахівців тощо. Одночасно з національ­ними фінансовими інститутами в міжнародній кредитно-інвес­тиційній діяльності активну участь беруть міжнародні інвес­

тиційні інститути (міжнародні інвестиційні фонди, компанії, промислові й фінансові ТНК). Інфраструктура міжнародного фінансування не тільки забезпечує обслуговування руху коштів від донора до реципієнта, а й задає можливі схеми такого руху.

Для світового фінансового ринку характерна певна гео­графічна локалізація. Мова йде про цілий ряд міжнародних фінансових центрів, що акумулюють та розподіляють по всьо­му світу великі обсяги капіталів.

Для нормального функціонування такого міжнародного фінансового центру необхідний ряд передумов:

високий рівень економічного розвитку країни, де він розташований;

наявність розвинутих національного ринку капіталів та кредитно-банківської системи;

порівняно ліберальне податкове та валютне законодав­ство;

вигідне географічне положення;

відносна політична та соціальна стабільність тощо.

Провідним фінансовим центром сучасного світу вва­жається Нью-Йорк, чия фондова біржа займає перше місце в світі за обсягами щоденних фінансових операцій. Головним європейським фінансовим центром є Лондон. На довгостроко­вих позиках спеціалізуються Цюрих та Франкфурт-на-Майні, на короткострокових та середньострокових кредитних опе­раціях — Люксембург. Ці "столиці" міжнародного руху капіта­лу мають багату історію й справедливо вважаються тра­диційними фінансовими центрами.

90-ті роки ХХ ст. знаменувалися народженням нових фінансових центрів. Так, на світову фінансову "арену" вийшло місто Токіо. Потужні фондові біржі активно працюють з вели­кими капіталами в Сінгапурі, Сянгані, Бахрейні, Панамі, а та­кож на Багамських та Кайманових островах.

З усього викладеного видно, що міжнародна міграція капіталу в різноманітних формах її практичної реалізації є невід'ємною складовою сучасної розгалуженої системи міжна­родних економічних відносин. Вона сприяє зміцненню зовнішньоекономічних та політичних зв'язків країн — учас­ниць ММК, посиленню їх взаємозалежності, зростанню доб­робуту як окремих національних економік, так і міжнародної економіки в цілому.

Основні терміни і поняття

Міжнародна міграція капіталу

Підприємницький капітал

Наслідки міжнародної міграції капіталу

Прямі іноземні інвестиції

Фактори прямого іноземного інвестування

Портфельні інвестиції

Об'єкти портфельного інвестування

Втеча капіталу

Позичковий капітал

Міжнародний кредит

Форми міжнародного кредиту Зовнішньоекономічна заборгованість Міжнародний фінансовий ринок Міжнародний грошовий ринок Міжнародний ринок капіталів

Контрольні та дискусійні питання

1.         Назвіть та охарактеризуйте основні форми міжнародної
міграції капіталу.

Розкрийте зміст, причини та наслідки міграції підприємниць­кого капіталу.

Дайте порівняльну характеристику прямим та портфельним іноземним інвестиціям.

У чому полягають роль та функції позичкового капіталу в су­часній міжнародній економіці?

Розкрийте основні причини міжнародної кризи заборгова­ності. Запропонуйте власний варіант вирішення цієї проблеми.

Чи актуальна проблема зовнішньоекономічної заборгованості для України?

Наведіть структуру міжнародного ринку кредитних та інвес­тиційних ресурсів і охарактеризуйте його основні елементи.

Вправи

Вправа 1. Для кожного наведеного нижче положення знайдіть відповідне йому поняття.

Відношення платежів з обслуговування зовнішньоеко­номічної заборгованості до валютних доходів країни від експорту то­варів та послуг.

Виток частини капіталу з товарно-грошового обігу однієї країни та його застосування у відтворювальному процесі іншої країни з метою максимізації ефективності використання.

3.         Частка іноземного капіталу у ВВП країни.

4.         Вкладення капіталу з метою отримання підприємницького
прибутку (доходу) та вкладення, що забезпечують контроль інвесто-
ра над об'єктом інвестування.

5.         Сукупність правових актів, інститутів, економічних ме-
ханізмів та інструментів, що формують і реалізують державну
політику в сфері іноземного інвестування.

Різниця між обсягом надходження грошових коштів із-за кор­дону (через позики і продаж іноземним інвесторам фінансових ак­тивів) та обсягом вивезення капіталу у формах позик іноземним по­зичальникам чи купівлі фінансових активів зарубіжних емітентів.

Міждержавний рух капіталу в формі надання валютних і то­варних ресурсів за умов зворотності, строковості й платності

Інвестиції, реалізація яких передбачає взаємодію учасників-резидентів та нерезидентів по відношенню до конкретної країни.

Акціонерне чи неакціонерне підприємство, в якому прямому інвестору — резиденту іншої країни належить понад 10% звичайних (простих) акцій та голосів ( в акціонерному товаристві) або їх еквіва­лент у статутному фонді (для інших форм власності).

10.       Вкладення капіталу в іноземні цінні папери, що не надає
інвесторові реального контролю над об'єктом інвестування, і метою
якого є виключно отримання доходу у формі дивідендів чи відсотків.

Поняття:

прямі іноземні інвестиції; міжнародний кредит; чистий приплив капіталу;

система обслуговування міжнародного руху капіталів;

коефіцієнт обслуговування зовнішнього боргу;

міжнародна міграція капіталу;

портфельні інвестиції;

коефіцієнт імпорту капіталу;

міжнародні інвестиції;

підприємство з іноземними інвестиціями.

Вправа 2. Знайдіть правильну відповідь.

1. Міжнародна міграція капіталів стає типовим явищем міжна­родної економіки, починаючи з:

а)         другої половини XVII ст.;

б)         першої половини XVIII ст.;

в)         середини XIX ст.;

г)         першої половини XX ст.;

д)         середини XX ст.

2.         Об'єктивною основою міжнародної міграції капіталу є:

а)         різні форми політичного устрою країн;

б)         міжнародний розподіл праці та кооперація виробництва;

в)         нерівномірність економічного розвитку країн;

г)         світовий ринок та міжнародна конкуренція;

д)         транснаціоналізація бізнесу.

3.         До абсолютних показників міжнародної міграції капіталу не
відноситься:

а)         обсяг імпорту капіталу;

б)         кількість підприємств у країні, створених за участю іноземно-
го капіталу;

в)         частка іноземного капіталу у внутрішніх інвестиційних по-
требах;

г)         чистий експорт капіталу;

д)         частка продукції спільних підприємств у ВВП.

4.         Вкажіть домінуючий компонент сучасної структури міжна-
родного руху капіталів:

а)         прямі інвестиції;

б)         портфельні інвестиції;

в)         міжбанківські кредити та банківські депозити;

г)         гранти та міжнародні трансферти.

5.         Якщо має місце перерозподіл власності між резидентами та
нерезидентами конкретної країни, то це:

а)         міграція підприємницького капіталу;

б)         міжнародний кредит;

в)         гуманітарна та фінансова допомога.

6.         Визначте, площа якої фігури відображає виграш країни А
внаслідок міжнародного руху капіталу (див. рис. 6.2):

а)         площа к;

б)         площа g+k■;

в)         площа к+g+k■;

г)         площа е;

д)         площа е+/;

е)         площа k.

7.         Визначити, площа якої фігури відображає виграш країни Б
внаслідок міжнародного руху капіталу (див. рис. 6.2):

а)         площа с;

б)         площа р;

в)         площа п;

г)         площа п+т;

д)         площа п+р;

е)         площа с+т+п.

8.         Визначте, чому дорівнює загальний світовий виграш
внаслідок міжнародного руху капіталів (див. рис. 6.2):

а)         площа е+с;

б)         площа /+к+g+m+n■;

в)         площа к+п;

г)         площа k+к+g+n+p■;

д)         площа п+р;

е)         площа е+с+т+п.

9.         Провідними суб'єктами прямого іноземного інвестування є:

а)         фізичні особи;

б)         національні компанії;

в)         ТНК;

г)         міжнародні валютно-фінансові інститути.

10.       Вкажіть домінуючу в сучасних умовах причину вивезення
капіталів:

а)         максимізація прибутку в довгостроковому періоді;

б)         завоювання та утримання стратегічно важливих ринків;

в)         скорочення попиту на внутрішньому ринку;

г)         відповідь на погрозу конкуренції;

д)         використання дешевих трудових та природних ресурсів
інших країн.

11.       Визначте, яка форма міжнародних інвестицій дозволяє
інвестору отримати контроль над об'єктом інвестування:

а)         портфельні інвестиції;

б)         прямі інвестиції;

в)         міжнародний кредит;

г)         гранти та пільгові кредити.

12.       Прямі зарубіжні інвестиції здійснюють переважно:

а)         розвинуті країни;

б)         країни, що розвиваються;

в)         країни перехідної економіки.

13.       До визначальних факторів інвестиційного клімату в будь-
якій економіці відносяться:

а)         стан внутрішнього ринку;

б)         географічне положення країни та наявність у ній природних
ресурсів;

в)         рівень розвитку конкурентних відносин у країні;

г)         домінуюча форма власності;

д)         загальна макроекономічна та політична нестабільність;

е)         а+б+д;
є) а+д.

14.       Функціями міжнародного кредиту є:

а)         перерозподіл фінансових коштів та матеріальних ресурсів
між країнами;

б)         інтенсифікація процесів нагромадження капіталів у міжна-
родній економіці;

в)         вирівнювання рівня соціально-економічного розвитку
національних економік;

г)         прискорення процесів реалізації товарів і послуг у національ-
них економіках;

д)         усе перелічене;

е)         а + б + г.

15.       Найбільшими в світі країнами-боржниками є:

а)         країни Східної Азії;

б)         країни перехідної економіки;

в)         країни Латинської Америки;

г)         країни Африки.

16.       Визначте країни — основні донори капіталу в сучасному
світі:

а)         країни Східної Європи;

б)         країни "Великої сімки";

в)         країни СНД;

г)         країни Східної Азії;

д)         країни Латинської Америки.

17.       На міжнародному ринку грошей можна отримати:

а)         короткострокові ( терміном до 1-го року) кредити;

б)         середньострокові (3—5 років) кредити;

в)         довгострокові кредити.

18.       Назвіть провідний фінансовий центр у світі:

а)         Париж;

б)         Лондон;

в)         Нью-Йорк;

г)         Токіо;

д)         Цюрих.

19.       Назвіть провідний фінансовий центр в Азії:

а)         Кайманові острови;

б)         Нью-Йорк;

в)         Токіо;

г)         Бахрейн;

д)         Сянган.

20.       Вкажіть валюту, якій віддається перевага на світовому
ринку позикових капіталів:

а)         долар США;

б)         російський рубль;

в)         євро;

г)         японська ієна;

д)         українська гривня.

Вправа 3. Визначте, яке з положень є правильне, а яке помилкове.

Сучасні темпи приросту експорту капіталу в усіх його формах випереджають темпи зростання товарного експорту та темпи зрос­тання ВВП в промислово розвинутих країнах.

Цільовою функцією прямих іноземних інвестицій є виключне отримання доходу у формі дивідендів чи відсотків.


Підприємницький капітал може мігрувати у формі прямих інвестицій, портфельних інвестицій, банківських кредитів та транс­фертів.

Порівняно із прямими інвестиціями портфельним притаман­на вища ліквідність і низький рівень ризику.

Експорт та імпорт підприємницького капіталу характери­зується виключно позитивними наслідками.

Виключення подвійного оподаткування є одним з адміністра­тивних важелів регулювання іноземних інвестицій.

Понад 90% міжнародних портфельних інвестицій рухається між розвинутими країнами.

Боргові цінні папери як об'єкти портфельного інвестування включають акції, облігації, векселі та фінансові деривативи.

Бланковий кредит передбачає регулярний перегляд ставки відсотку відповідно до зміни вартості позикових коштів на міжна­родному ринку капіталів.

Критичний рівень коефіцієнта обслуговування зовнішнього боргу дорівнює 1.

Згідно плану Брейді, зовнішній борг країни-боржника змен­шувався утричі в обмін на акції державних підприємств.

Головною функцією міжнародного грошового ринку є забез­печення міжнародної ліквідності.