5.2. Наслідки міжнародної трудової міграції

Міжнародна міграція робочої сили має неоднакові наслідки для різних груп населення в країнах еміграції та імміграції, світу в цілому. Як правило, виділяють три головні групи наслідків міжнародної міграції робочої сили:

1.         Стандартні ефекти, що зумовлені впливом міграції на
ринок праці.

Наслідки для державних фінансів.

Позаринкові витрати.

ь


1. Стандартні ефекти на ринку праці. Розглянемо вплив міжнародної міграції робочої сили на ринок праці в країнах в'їзду та виїзду на прикладі двокраїнної моделі (рис. 5.1). На рис. 5.1 використовуються такі означення: W — ставка заробітної плати (дол./год.); Ь — кількість робітників (млн чол.); 5Ш — пропозиція робочої сили у США; Ои5 — попит на робочу силу у США; 5тех = 5г+5ті& — пропозиція робочої сили в Мексиці до еміграції з неї частини робітників; 5Г — пропо­зиція робочої сили в Мексиці після еміграції з неї частини робітників.

Припустимо, що дві країни мають різний рівень життя (у даному прикладі — це США і Мексика). Охарактеризуємо стан ринку праці в цих країнах у випадку відсутності трудової міграції між ними. Рівновага на ринках праці обох країн при цьому встановлюється в точках А і А' відповідно. Ціна 1 год. послуг праці у США становить 4,5 дол. год, а в Мексиці — 1,25 дол. год.

Припустимо, що формальні бар'єри міграції скасовані і мексиканські робітники можуть емігрувати і конкурувати на ринку праці в США. Якщо б переміщення із Мексики до США не потребувало ніяких витрат, то процес еміграції розширю­вався б, поки спадаючий рівень заробітної плати у США не вирівнявся із зростаючою зарплатою в Мексиці. Наявність економічних та психологічних витрат імміграції протидіє вирівнюванню заробітної плати в обох країнах, і розрив у них зберігається навіть при повній юридичній свободі переміщен­ня. Внаслідок цього лише обмежена кількість осіб (припусти­мо, 20 млн чол.) будуть вважати виграш у заробітній платі в 2,40 дол. год. (4,00 — 1,60 = 2,40) достатнім, щоб компенсувати витрати еміграції.

Внаслідок прибуття мігрантів до США пропозиція праці зростає, а ціна праці (погодинна ставка заробітної плати) зни­жується з 4,50 до 4,00 дол. за 1 год, що відповідає точці В. Внаслідок від'їзду мігрантів з Мексики зменшується пропо­зиція праці, а ціна праці підвищується з 1,25 до 1,60 дол. год, що відповідає точці В'.

Нова рівновага в точці В' означає, що кількість бажаючих емігрувати з Мексики (92 млн чол. — 72 млн чол. = 20 млн чол.) відповідає обсягу попиту на додаткових робітників у США (108 млн чол. — 88 млн чол. = 20 млн чол.).

За П. Ліндертом, чистий виграш емігрантів з Мексики ста­новить еквівалент площини області й+е; виграш мексикансь­ких робітників, що залишились у Мексиці, становить с, про­граш мексиканських підприємців становить область с+й; виг­раш американських підприємців становить область а+Ь; про­граш американських робітників становить область а. В цілому країна імміграції виграє область Ь, а країна еміграції виграє об­ласть е.

2. Розглянемо наслідки міжнародної міграції робочої си­ли, які пов'язані з державними фінансами. Рівнодіюча подат­кових та видаткових складових державних фінансів, пов'яза­них з міграційними процесами, не однакова для країн еміграції та імміграції. Вважається, що в країнах еміграції втрати у зв'яз­ку з неотриманням можливих податкових надходжень від емігрантів перевищують виграш, що отримується в результаті скорочення державних послуг та благ у зв'язку з виїздом емігрантів. За кордон виїздять, як правило, особи працездат­ного віку, що отримали освіту за більшою або меншою участю державного фінансування, і країна еміграції втрачає по­тенційні податки з їх доходів. Більшість економістів вважає, що для обмеження виїзду спеціалістів високої кваліфікації до­речно ввести особливий податок для осіб, що від'їжджають за кордон, який компенсував би видатки країни на надані суспільні товари та послуги.

Щодо фінансів країни імміграції. Вважається, що іммігранти виплачують у вигляді податків набагато більше, ніж їх приїзд коштує бюджету у вигляді допомоги по бідності, перевантаження громадських установ тощо.

Третя група наслідків — позаринкові — можуть мати як форму втрат, так і форму виграшу. Виграш пов'язується на­самперед з отриманням додаткових знань. Мається на увазі, що тільки частина економічного виграшу від цих знань нале­жить мігрантам та їх роботодавцям, а інша частина ефекту роз­повсюджується на всіх людей країни.

Негативні наслідки імміграції пов'язані з можливою пере­населеністю країни і зростанням соціальної напруженості, що, найчастіше, спричинено безробіттям і конкуренцією національних та іноземних робітників на ринку праці.