4.3. Інструменти нетарифного регулювання

Поряд з тарифними інструментами регулювання застосо­вуються й нетарифні, які можна класифікувати як кількісні, фінансові та методи прихованого протекціонізму.

До кількісних належать квотування, ліцензування та "до­бровільні" обмеження експорту, а також експортний податок.

Квота — кількісне обмеження обсягу імпорту або експор­ту на певний період.

За напрямом дії квоти поділяють на:

імпортні — кількісні обмеження імпортованої про­дукції;

експортні — частка кожної країни в сукупному експорті товару.

За масштабом дії квоти бувають:

глобальними — частка товару в обсязі світової торгівлі незалежно від того, яка країна його імпортує або екс­портує;

індивідуальними — визначаються в межах глобальної для кожної країни, що імпортує або експортує товар.

На відміну від тарифу квоти, по-перше, нівелюють вплив іноземної конкуренції на внутрішні ціни. При введенні квоти імпорт не може збільшуватись, тому й зростає розрив між внутрішніми та світовими цінами, збільшується прибуток від імпорту. По-друге, квоти ізолюють внутрішній ринок від про­никнення нових товарів. У сучасних умовах господарювання квоти застосовуються частіше, ніж тарифи. Це пояснюється тим, що тарифні ставки регламентуються міжнародними тор­говими угодами, і уряду зручніше застосовувати квоти. Крім того, підприємства віддають перевагу квотам тому, що добити­ся спеціальних ліцензій, привілеїв легше, ніж впровадити "не­обхідний" тариф.

Розглянемо наслідки від впровадження квоти на прикладі імпорту велосипедів на ринку США.

Впровадження імпортної квоти (рис. 4.2) зумовлює зрос-
тання національного виробництва з S0 до S1 та граничних ви-
трат з 200 до 220$, виграш виробників дорівнює області a. Про-
граш споживачів становить область a+b+c+d. Якщо ліцензії на
імпорт продаються державою на аукціоні, то виграш держави
становить область     Чистий національний програш від

впровадження імпортної квоти дорівнює області Ь+є.

Подпись: чня ціна ціна

Квота 2* Ринок велосипедів США

Рис. 4.2. Наслідки від впровадження імпортних квот

Тісно пов'язані з квотуванням ліцензування та "доб­ровільне" обмеження експорту.

Ліцензування — це регулювання зовнішньої торгівлі за рахунок надання державними установами дозволу на експорт або імпорт товару у певному обсязі.

"Добровільне" обмеження експорту — кількісне обме­ження експорту, визначене обов'язками одного з партнерів у обмеженні експорту, встановленого міжурядовими угодами про впровадження квот на експорт товару.

Абсолютним віддзеркаленням імпортного тарифу є ме­ханізм впровадження експортного податку. Розглянемо за­стосування експортного оподаткування на прикладі експорту зерна з Канади (за умови, що її торговельна політика не впли­ває на рівень світових цін на зерно) (рис. 4.3). Експортний по­даток у розмірі 1$ за буш. зерна робить експорт зерна менш прибутковим, і виробники повертають частину зерна на внутрішній ринок.

Це знизить рівень цін з 5$ (рівень світових цін) до 4$ за буш. У цих умовах виробники переміщують частину ресурсів в іншу сферу, у той же час обсяг попиту на зерно у вітчизня­них споживачів зростає з £)0 до Л1.



Р,$ 5

4 0


 

Через зменшення ціни виробники зазнають збитку, що складає область a+b+c+d. Споживачі одержують виграш, який дорівнює області a.

Розмір витрат, що збираються і розподіляються державою, дорівнює області с У цілому країна втрачає області Ь і d — втрати експортерів, які не компенсуються виграшем.

В основі політики оподаткування частини експорту ле­жить сподівання на монопольне становище країни на світово­му ринку, що змушує країни переплачувати за імпортний то­вар.

Найбільш розповсюдженими фінансовими інструмента­ми торговельної політики є субсидії, кредитування та анти­демпінгове регулювання.

Субсидії — це грошові виплати, спрямовані на підтримку національних експортерів та непряму дискримінацію імпорту.

При введенні виробничої субсидії (рис. 4.4) рівень внутрішньої ціни Pd наближається до світової Pw, і тому фак­тичний обсяг споживання складає £)0 (при введенні тарифу він зменшується до рівня D1). У випадку використання субсидії абсолютна втрата національного добробуту зменшується на область d, оскільки обсяг імпорту значно більший, ніж після впровадження тарифу (S0D0>SІDІ). Втрата добробуту, що виз­начається областю Ь, зберігається, тому що розширення вітчизняного виробництва в галузях, що конкурують з імпор­том, пов'язане з додатковими витратами.


Субсидіювання експорту в умовах загострення конку­рентної боротьби може приймати негативні форми, спрямо­вані на подолання конкурентів завдяки демпінгу. У цьому ви­падку країні доцільно застосувати антидемпінгове регулю­вання — заборону необґрунтованого зменшення ціни нижче від рівня світової.

Методи прихованого протекціонізму являють собою різноманітні бар'єри, що створюються державними установа­ми для вільної зовнішньої торгівлі. Серед них виділяють: технічні бар'єри (вимоги дотримання національних стандартів якості продукції), внутрішні податки і збори (ПДВ, акцизи, податок на продаж); державні закупки національної продукції та дискримінація імпорту в межах митного союзу.

Тенденції протекціонізму закріплюються завдяки діяль­ності митних союзів, у межах яких здійснюється дискримінація імпорту (диференціація цін на продукцію країн — учасниць митного союзу та країн, що не входять до його складу).

Отже, нетарифні обмеження створюють переваги одним економічним суб'єктам за рахунок інших. Економічні дослідження підтверджують, що витрати протекціонізму пере­вищують його короткотермінові переваги. Тому в довго­терміновому періоді тенденція лібералізації міжнародної торгівлі повинна бути визначною при формуванні зовнішньо­торговельної політики держави.

Основні терміни та поняття

Тарифне регулювання Нетарифне регулювання Митний тариф Імпортна квота Виробнича субсидія Ліцензування Кредитування

"Добровільне" обмеження експорту Експортний податок

Дискримінація імпорту в межах митного союзу Антидемпінгове регулювання

Контрольні та дискусійні питання

Обґрунтуйте наслідки впровадження митного тарифу на імпорт автомобілів в Україну.

Які інструменти прихованого протекціонізму застосовують­ся в Україні?

У чому полягають відмінності впливу митного тарифу та ви­робничої субсидії?

Чи можна вважати експортне кредитування прихованим субсидіюванням експорту? Чому?

Які аргументи застосовують прихильники та супротивники митних тарифів?

Вправи

Вправа 1. Для кожного положення, наведеного нижче, знайдіть відповідне йому поняття.

Кількісне обмеження імпортованої продукції.

Частка кожної країни в сукупному експорті товару.

Надання державними установами дозволу на експорт або імпорт товару.

Кількісне обмеження експорту, визначене обов?язками одно­го з партнерів у обмеженні експорту, встановленого міжурядовими угодами про впровадження квот на експорт товару.

Фінансове стимулювання державою розвитку експорту національними фірмами.

Заборона необгрунтованого зменшення цін нижче від рівня світових.

Диференціація цін на продукцію країн — учасниць митного союзу та країн, що не входять до його складу.

Обсяг продукції, що визначається у межах глобальної квоти для кожної країни-експортера або імпортера.

Митний тариф, спрямований проти окремих країн або то­варів.

10.       Тариф, що здійснюється заходами внутрішньої економічної
політики держави.

Поняття

прихований тариф;

селективний тариф;

індивідуальна квота;

ліцензування;

кредитування;

імпортна квота;

експортна субсидія;

антидемпінгове регулювання;

дискримінація імпорту в межах митного союзу;

"добровільне" обмеження експорту.

Вправа 2. Знайдіть правильну відповідь.

1. Визначте програш споживачів країни N від впровадження імпортного мита на товар А. Обґрунтуйте відповідь:


Подпись:

а)         Ж;

б)         a+e+m;

в)         a+b+c+d;

г)         b+d.


а)         а;

б)         а+е+т;

в)         а+Ь+с+сС;

г)         Ь+сС.

2. Визначте виграш виробників країни N від впровадження імпортного мита на товар А. Обгрунтуйте відповідь:

а)         т;

б)         а+е+т;

в)         с;

г)         Ь+с+с.

3. Визначте втрати державної скарбниці країни N від усунення митного тарифу на товар А:

а)         а;

б)         а+е+т;

в)         а+Ь+с+сС;

г)         Ь+с.

4. Визначте чисті національні збитки країни N від впроваджен­ня митного тарифу на товар А. Обгрунтуйте відповідь:

5. Поясніть дію селективного протекціонізму:

а)         спрямований проти окремих країн або товарів;

б)         захищає певні галузі;

в)         здійснюється методами внутрішньої економічної політики.

6.         Визначте форми митних зборів залежно від характеру дії:

а)         сезонні;

б)         експортні;

в)         компенсаційні;

г)         антидемпінгові;

д)         конвенційні;

е)         номінальні.

7.         Визначте та обґрунтуйте основні функції митних зборів:

а)         фіскальна;

б)         перерозподільча;

в)         стимулююча;

г)         стримуюча;

д)         протекціоністська;

е)         балансуюча.

8.         Виберіть правильне визначення митного тарифу:

а)         конкретна ставка митного збору, яку необхідно сплатити при
вивезенні або ввезенні товару на територію країни;

б)         ставка, що залежить від обсягу імпорту товару;

в)         обов'язковий збір, що є умовою експорту або імпорту.

9.         Виберіть правильне визначення зворотного демпінгу,
обґрунтуйте відповідь:

а)         завищення цін на експорт порівняно з цінами продажу тих са-
мих товарів на внутрішньому ринку;

б)         постійний експорт товарів за цінами, нижчими, ніж справед-
ливі;

в)         зниження експортних цін з метою витіснення з ринку конку-
рентів та встановлення монопольних цін.

10.       Визначте форми митних зборів залежно від об'єктів збору:

а)         імпортні;

б)         адвалорні;

в)         комбіновані;

г)         експортні;

д)         транзитні;

е)         специфічні.

11.       Визначте форми митних зборів залежно від способу стяг-
нення:

а)         імпортні;

б)         адвалорні;

в)         комбіновані;

г)         експортні;

д)         транзитні;

е)         специфічні.

12.       За напрямом дії імпортні квоти бувають:

а)         експортними;

б)         селективними;

в)         галузевими;
д) імпортними.

13.       За масштабом дії імпортні квоти класифікують як:

а)         глобальні;

б)         селективні;

в)         галузеві;

г)         індивідуальні.

14.       До інструментів прихованого протекціонізму не відносять:

а)         квотування;

б)         державні закупки;

в)         технічні бар'єри;

г)         податки і збори.

15.       До функцій митного тарифу не відносять:

а)         фіскальну;

б)         перерозподільчу;

в)         балансуючу;

г)         протекціоністську.

16.       Впровадження імпортного тарифу сприяє:

а)         зменшенню національного добробуту;

б)         зростанню національного добробуту;

в)         збільшенню загального рівня зайнятості.

17.       "Добровільне" обмеження експорту — це:

а)         кількісне обмеження експорту, визначене обов'язками парт-
нерів у межах міжурядових угод про квотування експорту товарів;

б)         надання державними установами дозволу на експорт або
імпорт товарів;

в)         фінансове стимулювання державою розвитку експорту
національними фірмами.

18.       До експортних кредитів відносять:

а)         короткотермінові, середньотермінові та довготермінові;

б)         постійні та зворотні;

в)         глобальні та індивідуальні.

19.       Ліцензування — це:

а)         кількісне обмеження експорту, визначене обов'язками парт-
нерів у межах міжурядових угод про квотування експорту товарів;

б)         надання державними установами дозволу на експорт або
імпорт товарів;

в)         фінансове стимулювання державою розвитку експорту
національними фірмами.

20.       До фінансових інструментів нетарифного регулювання
відносять:

а)         субсидії;

б)         кредитування;

в)         антидемпінг;

г)         ліцензування.

Вправа 3. Визначте, яке поняття правильне, а яке помилкове.

1.         Митний тариф стимулює зростання споживання товарів
більше, ніж імпортна квота.

Експортний податок обмежує обсяг імпортованої продукції.

Введення митного тарифу зменшує чистий національний доб­робут.

Базисна теорія митного тарифу сформульована неокейнсіан-цями.

Ліцензування здійснюється державними установами, як на­дання дозволу на експорт або імпорт товарів.

Селективний протекціонізм захищає окремі галузі.

Антидемпінгове регулювання — заборона необгрунтованого зменшення цін нижче від рівня світових.

8.         Фритредерство забезпечує лібералізацію внутрішньої
торгівлі.

9.         Протекціонізм захищає внутрішній ринок від іноземної кон-
куренції.

10.       Субсидії передбачають грошові виплати, спрямовані на
підтримку національних виробників-експортерів.

Вправа 4. Виконайте завдання.

1) Внаслідок впровадження імпортного мита внутрішня ціна на цукор в Україні зростає від 1800 грн до 2400 грн за 1 т. На абсцисі (рис. 4.5) позначено кількість цукру в Україні (тис. т). Підрахуйте наслідки від впровадження імпортного мита для вітчизняного ви­робника цукру.

Рис.4.5. Наслідки впровадження імпортного мита на цукор в Україні

Використовуючи умови задачі 1, підрахуйте програш (виг­раш) вітчизняного споживача цукру від впровадження імпортного мита.

Використовуючи умови задачі 1, підрахуйте чистий ефект від впровадження імпортного мита на цукор для національного добро­буту України.