4.3. Інструменти нетарифного регулювання
Поряд з тарифними інструментами регулювання застосовуються й нетарифні, які можна класифікувати як кількісні, фінансові та методи прихованого протекціонізму.
До кількісних належать квотування, ліцензування та "добровільні" обмеження експорту, а також експортний податок.
Квота — кількісне обмеження обсягу імпорту або експорту на певний період.
За напрямом дії квоти поділяють на:
імпортні — кількісні обмеження імпортованої продукції;
експортні — частка кожної країни в сукупному експорті товару.
За масштабом дії квоти бувають:
глобальними — частка товару в обсязі світової торгівлі незалежно від того, яка країна його імпортує або експортує;
індивідуальними — визначаються в межах глобальної для кожної країни, що імпортує або експортує товар.
На відміну від тарифу квоти, по-перше, нівелюють вплив іноземної конкуренції на внутрішні ціни. При введенні квоти імпорт не може збільшуватись, тому й зростає розрив між внутрішніми та світовими цінами, збільшується прибуток від імпорту. По-друге, квоти ізолюють внутрішній ринок від проникнення нових товарів. У сучасних умовах господарювання квоти застосовуються частіше, ніж тарифи. Це пояснюється тим, що тарифні ставки регламентуються міжнародними торговими угодами, і уряду зручніше застосовувати квоти. Крім того, підприємства віддають перевагу квотам тому, що добитися спеціальних ліцензій, привілеїв легше, ніж впровадити "необхідний" тариф.
Розглянемо наслідки від впровадження квоти на прикладі імпорту велосипедів на ринку США.
Впровадження імпортної квоти (рис. 4.2) зумовлює зрос-
тання національного виробництва з S0 до S1 та граничних ви-
трат з 200 до 220$, виграш виробників дорівнює області a. Про-
граш споживачів становить область a+b+c+d. Якщо ліцензії на
імпорт продаються державою на аукціоні, то виграш держави
становить область Чистий національний програш від
впровадження імпортної квоти дорівнює області Ь+є.
 |
|||
 |
|||
Квота 2* Ринок велосипедів США
Рис. 4.2. Наслідки від впровадження імпортних квот
Тісно пов'язані з квотуванням ліцензування та "добровільне" обмеження експорту.
Ліцензування — це регулювання зовнішньої торгівлі за рахунок надання державними установами дозволу на експорт або імпорт товару у певному обсязі.
"Добровільне" обмеження експорту — кількісне обмеження експорту, визначене обов'язками одного з партнерів у обмеженні експорту, встановленого міжурядовими угодами про впровадження квот на експорт товару.
Абсолютним віддзеркаленням імпортного тарифу є механізм впровадження експортного податку. Розглянемо застосування експортного оподаткування на прикладі експорту зерна з Канади (за умови, що її торговельна політика не впливає на рівень світових цін на зерно) (рис. 4.3). Експортний податок у розмірі 1$ за буш. зерна робить експорт зерна менш прибутковим, і виробники повертають частину зерна на внутрішній ринок.
Це знизить рівень цін з 5$ (рівень світових цін) до 4$ за буш. У цих умовах виробники переміщують частину ресурсів в іншу сферу, у той же час обсяг попиту на зерно у вітчизняних споживачів зростає з £)0 до Л1.
 |
Р,$ 5
4 0
Через зменшення ціни виробники зазнають збитку, що складає область a+b+c+d. Споживачі одержують виграш, який дорівнює області a.
Розмір витрат, що збираються і розподіляються державою, дорівнює області с У цілому країна втрачає області Ь і d — втрати експортерів, які не компенсуються виграшем.
В основі політики оподаткування частини експорту лежить сподівання на монопольне становище країни на світовому ринку, що змушує країни переплачувати за імпортний товар.
Найбільш розповсюдженими фінансовими інструментами торговельної політики є субсидії, кредитування та антидемпінгове регулювання.
Субсидії — це грошові виплати, спрямовані на підтримку національних експортерів та непряму дискримінацію імпорту.
При введенні виробничої субсидії (рис. 4.4) рівень внутрішньої ціни Pd наближається до світової Pw, і тому фактичний обсяг споживання складає £)0 (при введенні тарифу він зменшується до рівня D1). У випадку використання субсидії абсолютна втрата національного добробуту зменшується на область d, оскільки обсяг імпорту значно більший, ніж після впровадження тарифу (S0D0>SІDІ). Втрата добробуту, що визначається областю Ь, зберігається, тому що розширення вітчизняного виробництва в галузях, що конкурують з імпортом, пов'язане з додатковими витратами.
Субсидіювання експорту в умовах загострення конкурентної боротьби може
приймати негативні форми, спрямовані на подолання конкурентів завдяки
демпінгу. У цьому випадку країні доцільно застосувати антидемпінгове регулювання
— заборону необґрунтованого зменшення ціни нижче від рівня світової.
Методи прихованого протекціонізму являють собою різноманітні бар'єри, що створюються державними установами для вільної зовнішньої торгівлі. Серед них виділяють: технічні бар'єри (вимоги дотримання національних стандартів якості продукції), внутрішні податки і збори (ПДВ, акцизи, податок на продаж); державні закупки національної продукції та дискримінація імпорту в межах митного союзу.
Тенденції протекціонізму закріплюються завдяки діяльності митних союзів, у межах яких здійснюється дискримінація імпорту (диференціація цін на продукцію країн — учасниць митного союзу та країн, що не входять до його складу).
Отже, нетарифні обмеження створюють переваги одним економічним суб'єктам за рахунок інших. Економічні дослідження підтверджують, що витрати протекціонізму перевищують його короткотермінові переваги. Тому в довготерміновому періоді тенденція лібералізації міжнародної торгівлі повинна бути визначною при формуванні зовнішньоторговельної політики держави.
Основні терміни та поняття
Тарифне регулювання Нетарифне регулювання Митний тариф Імпортна квота Виробнича субсидія Ліцензування Кредитування
"Добровільне" обмеження експорту Експортний податок
Дискримінація імпорту в межах митного союзу Антидемпінгове регулювання
Контрольні та дискусійні питання
Обґрунтуйте наслідки впровадження митного тарифу на імпорт автомобілів в Україну.
Які інструменти прихованого протекціонізму застосовуються в Україні?
У чому полягають відмінності впливу митного тарифу та виробничої субсидії?
Чи можна вважати експортне кредитування прихованим субсидіюванням експорту? Чому?
Які аргументи застосовують прихильники та супротивники митних тарифів?
Вправи
Вправа 1. Для кожного положення, наведеного нижче, знайдіть відповідне йому поняття.
Кількісне обмеження імпортованої продукції.
Частка кожної країни в сукупному експорті товару.
Надання державними установами дозволу на експорт або імпорт товару.
Кількісне обмеження експорту, визначене обов?язками одного з партнерів у обмеженні експорту, встановленого міжурядовими угодами про впровадження квот на експорт товару.
Фінансове стимулювання державою розвитку експорту національними фірмами.
Заборона необгрунтованого зменшення цін нижче від рівня світових.
Диференціація цін на продукцію країн — учасниць митного союзу та країн, що не входять до його складу.
Обсяг продукції, що визначається у межах глобальної квоти для кожної країни-експортера або імпортера.
Митний тариф, спрямований проти окремих країн або товарів.
10. Тариф, що здійснюється заходами внутрішньої
економічної
політики держави.
Поняття
прихований тариф;
селективний тариф;
індивідуальна квота;
ліцензування;
кредитування;
імпортна квота;
експортна субсидія;
антидемпінгове регулювання;
дискримінація імпорту в межах митного союзу;
"добровільне" обмеження експорту.
Вправа 2. Знайдіть правильну відповідь.
1. Визначте програш споживачів країни N від впровадження імпортного мита на товар А. Обґрунтуйте відповідь:
а) Ж;
б) a+e+m;
в) a+b+c+d;
г) b+d.
а) а;
б) а+е+т;
в) а+Ь+с+сС;
г) Ь+сС.
2. Визначте виграш виробників країни N від впровадження імпортного мита на товар А. Обгрунтуйте відповідь:
а) т;
б) а+е+т;
в) с;
г) Ь+с+с.
3. Визначте втрати державної скарбниці країни N від усунення митного тарифу на товар А:
а) а;
б) а+е+т;
в) а+Ь+с+сС;
г) Ь+с.
4. Визначте чисті національні збитки країни N від впровадження митного тарифу на товар А. Обгрунтуйте відповідь:
5. Поясніть дію селективного протекціонізму:
а) спрямований проти окремих країн або товарів;
б) захищає певні галузі;
в) здійснюється методами внутрішньої економічної політики.
6. Визначте форми митних зборів залежно від характеру дії:
а) сезонні;
б) експортні;
в) компенсаційні;
г) антидемпінгові;
д) конвенційні;
е) номінальні.
7. Визначте та обґрунтуйте основні функції митних зборів:
а) фіскальна;
б) перерозподільча;
в) стимулююча;
г) стримуюча;
д) протекціоністська;
е) балансуюча.
8. Виберіть правильне визначення митного тарифу:
а) конкретна ставка митного збору, яку необхідно
сплатити при
вивезенні або ввезенні товару на територію країни;
б) ставка, що залежить від обсягу імпорту товару;
в) обов'язковий збір, що є умовою експорту або імпорту.
9. Виберіть правильне визначення зворотного демпінгу,
обґрунтуйте відповідь:
а) завищення цін на експорт порівняно з цінами
продажу тих са-
мих товарів на внутрішньому ринку;
б) постійний експорт товарів за цінами, нижчими, ніж
справед-
ливі;
в) зниження експортних цін з метою витіснення з
ринку конку-
рентів та встановлення монопольних цін.
10. Визначте форми митних зборів залежно від об'єктів збору:
а) імпортні;
б) адвалорні;
в) комбіновані;
г) експортні;
д) транзитні;
е) специфічні.
11. Визначте форми митних зборів залежно від способу
стяг-
нення:
а) імпортні;
б) адвалорні;
в) комбіновані;
г) експортні;
д) транзитні;
е) специфічні.
12. За напрямом дії імпортні квоти бувають:
а) експортними;
б) селективними;
в) галузевими;
д) імпортними.
13. За масштабом дії імпортні квоти класифікують як:
а) глобальні;
б) селективні;
в) галузеві;
г) індивідуальні.
14. До інструментів прихованого протекціонізму не відносять:
а) квотування;
б) державні закупки;
в) технічні бар'єри;
г) податки і збори.
15. До функцій митного тарифу не відносять:
а) фіскальну;
б) перерозподільчу;
в) балансуючу;
г) протекціоністську.
16. Впровадження імпортного тарифу сприяє:
а) зменшенню національного добробуту;
б) зростанню національного добробуту;
в) збільшенню загального рівня зайнятості.
17. "Добровільне" обмеження експорту — це:
а) кількісне обмеження експорту, визначене
обов'язками парт-
нерів у межах міжурядових угод про квотування експорту товарів;
б) надання державними установами дозволу на експорт
або
імпорт товарів;
в) фінансове стимулювання державою розвитку експорту
національними фірмами.
18. До експортних кредитів відносять:
а) короткотермінові, середньотермінові та довготермінові;
б) постійні та зворотні;
в) глобальні та індивідуальні.
19. Ліцензування — це:
а) кількісне обмеження експорту, визначене
обов'язками парт-
нерів у межах міжурядових угод про квотування експорту товарів;
б) надання державними установами дозволу на експорт
або
імпорт товарів;
в) фінансове стимулювання державою розвитку експорту
національними фірмами.
20. До фінансових інструментів нетарифного регулювання
відносять:
а) субсидії;
б) кредитування;
в) антидемпінг;
г) ліцензування.
Вправа 3. Визначте, яке поняття правильне, а яке помилкове.
1. Митний тариф стимулює зростання споживання
товарів
більше, ніж імпортна квота.
Експортний податок обмежує обсяг імпортованої продукції.
Введення митного тарифу зменшує чистий національний добробут.
Базисна теорія митного тарифу сформульована неокейнсіан-цями.
Ліцензування здійснюється державними установами, як надання дозволу на експорт або імпорт товарів.
Селективний протекціонізм захищає окремі галузі.
Антидемпінгове регулювання — заборона необгрунтованого зменшення цін нижче від рівня світових.
8. Фритредерство забезпечує лібералізацію
внутрішньої
торгівлі.
9. Протекціонізм захищає внутрішній ринок від
іноземної кон-
куренції.
10. Субсидії передбачають грошові виплати, спрямовані
на
підтримку національних виробників-експортерів.
Вправа 4. Виконайте завдання.
1) Внаслідок впровадження імпортного мита внутрішня ціна на цукор в Україні зростає від 1800 грн до 2400 грн за 1 т. На абсцисі (рис. 4.5) позначено кількість цукру в Україні (тис. т). Підрахуйте наслідки від впровадження імпортного мита для вітчизняного виробника цукру.
Рис.4.5. Наслідки впровадження імпортного мита на цукор в Україні
Використовуючи умови задачі 1, підрахуйте програш (виграш) вітчизняного споживача цукру від впровадження імпортного мита.
Використовуючи умови задачі 1, підрахуйте чистий ефект від впровадження імпортного мита на цукор для національного добробуту України.