9.3. Динаміка платіжного балансу України

Аналіз платіжного балансу України окремо по статтях за два періоди дає можливість зробити такі висновки: зафіксоване позити­вне сальдо поточного рахунка платіжного балансу. В 2000 р. пози­тивне сальдо склало 1,5 млрд дол США, що все-таки менше ніж у 1999 р. на 10,7 %.

Головною тенденцією розвитку зовнішнього сектора економі­ки України у звітному році є істотне збільшення обсягів зовнішньої торгівлі, проте вони ще не досягли передкризового рівня 1997 р.

Поліпшення стану зовнішньої торгівлі України в основному пов'язане зі сприятливою динамікою цін на світових ринках сиро­вини та зростанням світової економіки в цілому на 4,5 %, що було найвищим показником за останні роки. Сукупний зовнішньоторго­вельний товарообіг за 2000 р. (з урахуванням обсягів неформальної торгівлі) збільшився до рівня попереднього року на 19,6 %, чи майже на 5 млрд дол СІЛА і склав 30,4 млрд дол СІЛА.

Стан зовнішньої торгівлі товарами характеризувався інтенси­вним збільшенням експортно-імпортних операцій із країнами ко­лишнього СРСР на 23,3 % порівняно до 16,6 % з іншими країнами світу. Відповідно збільшилася частка товарообігу з країнами СНД і Балтії з 45 % у 2000 р.

Уперше за період складання платіжного балансу України в ці­лому за рік у зовнішній торгівлі товарами зафіксований профіцит у розмірі 505 млн дол СІА, що зумовлено випереджуючими темпа­ми збільшення обсягів експорту товарів порівняно до обсягів їх ім­порту. З цієї ж причини коефіцієнт покриття імпорту експортом у цілому за рік уперше перевищив 100-процентну межу та склав 103,4 % порівняно з 96,3 % у 1999 р. (табл. 9.2).

Таблиця 9.2

Коефіцієнт покриття імпорту експортом, %

 

 

Показники

1998 рік

1999 рік

2000 рік

I кв.

II кв.

III кв.

IV кв.

рік

I кв.

II кв.

III кв.

IV кв.

рік

I кв.

II кв.

III кв.

IV кв.

рік

Співвідно-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

шення ек-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

спорту іі імпорту

77,2

87,8

82,1

90,4

84,1

80,6

113,9

107,8

88,4

96,3

83,5

108,4

121,4

103,8

103,4

країни СНД і Бал­тії

51,8

70,2

63,6

50,5

58,3

38,1

66,0

70,2

54,5

55,2

40,2

69,6

80,6

68,1

63,0

інші краї­ни світу

117,8

105,8

99,4

153,8

116,3

167,9

167,7

150,7

129,9

151,4

158,1

157,9

171,7

152,4

159,8

Аналогічно цей показник збільшувався і за групами країн: у відносинах із країнами СНД і Балтії з 55,2 % до 63,0 %, із країнами далекого зарубіжжя - з 151,4 % до 159,8 %.

Обсяг експорту товарів у 2000 р. (з урахуванням неформальної торгівлі) становив 15,5 млрд дол СІЛА та перевищив відповідний показник попереднього року на 24 % (табл. 9.3).



Примітка:

В експорт 1999 р. не включена вартість кораблів і розщеп­лених матеріалів на суму 726 млн дол США, що були передані Ро­сійській Федерації в рахунок виплати державного зовнішнього бор­гу України згідно з угодою від 28.05.1997 р. про взаємні розрахун­ки, зв'язані з поділом Чорноморського флоту.

В експорт 2000 р. не включено вартість товарів, переданих у власність Російської Федерації в рахунок погашення заборгованості НАК "Нафтогаз України" перед ВАТ "Газпром" на суму 274 млн дол США згідно з угодою між урядом Російської Федерації та Ка­бінетом Міністрів України від 8 жовтня 1999 р.

Протягом року відбувалося поступове наростання щокварта­льних обсягів експортних постачань. Експорт у країни СНД і Балтії збільшувався високими темпами (34 %) в основному за рахунок по­стачань у Російську Федерацію, обсяг яких збільшився в 1,5 раза (без урахування вартості товарів за взаємозаліком по боргових зо­бов'язаннях з Росією). Істотно збільшилися за цей період експортні постачання практично в усі країни СНД і Балтії, крім Республіки Бєларусь. Частка цієї групи країн у загальному обсязі експорту збі­льшилася за рік з 32,8 % до 35,5 %.

Збільшення експортних постачань у 2000 р. відбулося, слід за­значити, за всіма товарними позиціями, крім продовольчих товарів і сировини для їх виробництва. На сьогодні ситуація на світових ринках дуже приваблива для тієї структури експорту, що склалася в Україні. Процеси, що відбуваються у світовій економіці, сприяли зростанню цін на металопродукцію та збільшенню обсягів її поста­чань, тому доходи від металургійного експорту збільшилися за рік на 1,6 млрд дол СІА. Поліпшення кон'юнктури позначилося та­кож на експорті продукції хімічної, машинобудівної та текстильної промисловості. У цілому за рік експортні постачання збільшилися майже на 3 млрд дол СІА, і ми можемо помітити, що більше по­ловини цієї суми відноситься до доходів від експорту металургійної продукції. Однак варто сказати, що напівсировинна спеціалізація української економіки досить чуттєва до зовнішніх шоків і зміни цінової кон'юнктури. Оскільки надзвичайно високий ступінь відк­ритості національної економіки (для експорту товарів і послуг у ВВП складає 61 %) визначає її істотну залежність від ситуації на світових ринках.

Але нестійка позиція експортерів на зовнішніх ринках є нас­лідком ще й таких причин. Справа в тому, що наприкінці 1999 р. почалися нові антидемпінгові розслідування, які стосуються украї­нської продукції. Так, Канада встановила антидемпінгове мито на український листовий прокат, СІА почали розслідування щодо постачальників української арматури, феросилікомарганцю, гаря­чекатаних рулонів; Росія прийняла рішення про застосування санк­цій до імпорту українських труб; країни ЄС установили антидемпі­нгові мита на українські міндобрива, деякі країни ЄС почали анти­демпінгові розслідування щодо постачальників аміачної селітри. Одночасно відзначимо, що з 12 жовтня 2000 р. Україні надано ста­тус країни зі спеціальним режимом ринкової економіки в антидем­пінгових розслідуваннях, що істотно розширить її можливості в то­ргівлі товарами з країнами ЄС.

Товарна структура експорту в 2000 р. не відчула значних змін, частка основних груп товарів у загальному обсязі експорту майже не змінилася. Питома вага продукції чорної та кольорової металургії -найважливішої експортної позиції України - зросла з 39 % у 1999 р. до 42 % у 2000 р. Ці товари є в основному енергоємними продукта­ми з низьким ступенем переробки. Торік цінова кон'юнктура на ри­нку металопродукції була сприятливою та виявилася навіть кращою, ніж очікувалося. За таких умов українські підприємства продовжу­вали нарощувати фізичні обсяги постачань металопродукції. Так, у 2000 р. рівень використання квот у країни ЄС на експорт металопро-дукції, з моменту набуття чинності в 1995 р. угоди про спільну робо­ту з цими країнами, був найвищим. На 12.07.2000 року українські металургійні підприємства використовували річну квоту на експорт металопродукції в країни ЄС на 98 %.

Другою за значенням експортною статтею є продукція хіміч­ної промисловості, частка якої в загальному обсязі експорту вирос­ла з 11 % у 1999 р. до 12,4 % у 2000 р. Обсяги експорту цієї проду­кції були стабільно високими та мали слабкий щоквартальний зрос­таючий тренд.

У структурі експорту, відзначимо, продовжує домінувати про­дукція проміжного вживання, що складає майже 2 / 3 від загального обсягу. Частка товарів з високою додатковою вартістю в загально­му обсязі експорту залишається незначною - на машини й устатку­вання в структурі експорту припадає 12 %. Але продукція машино-та приладобудування, особливо сільськогосподарська техніка, має певний потенціал для деякого пожвавлення експорту, тому що в 2000 р. спостерігалася позитивна динаміка зростання обсягів виро­бництва продукції машинобудівної та металообробної промислово­сті (на 16,8 %). У 2000 р. значно збільшився попит на українську машинобудівну продукцію в країнах СНД і Балтії (у 2000 р. поста­чання в ці країни зросли в 1,33 раза).

До основних споживачів продукції вітчизняних підприємств, як і раніше, відносяться Російська Федерація, частка якої в загаль­ному обсязі експорту складає 22,8 %, Туреччина (5,6 %), Німеччина (4,8 %), США (4,7 %), Італія та Китай (по 4,1 %), Польща (2,7 %) (табл. 9.4).




Примітка:

В експорт 1999 р. не включена вартість кораблів і розщеп­лених матеріалів на суму 726 млн дол США, що були передані Ро­сійській Федерації в рахунок погашення державного зовнішнього боргу України, згідно з угодою від 28.05.1997 р. про взаємні розра­хунки, зв'язані з розділом Чорноморського флоту.

В експорт 2000 р. не включена вартість товарів, переданих у власність Російської Федерації в рахунок погашення заборгованості НАК "Нафтогаз України" перед ВАТ "Газпром" на суму 274 млн дол США згідно з угодою між Російською Федерацією та Кабінетом Міністрів України від 8 жовтня 1999 р.

Тепер докладніше проаналізуємо ситуацію, що склалася з ім­портом товарів у 2000 р. порівняно до 1999 р. У 2000 р. обсяг імпо­рту склав 14,9 млрд дол США, що на 15,4 % перевищує показники імпорту 1999 р. (або на 2 млрд дол США) (табл. 9.5).

Таблиця 9.5

Товарна структура імпорту


1999 рік


2000 рік





*3 урахуванням неформальної торгівлі

Слід зазначити, що до основних причин збільшення обсягів імпорту відносяться пожвавлення в реальному секторі економіки та відповідно зростання внутрішнього попиту на імпортні товари, а також надходження в прямих іноземних інвестиціях. Крім того, стабільна динаміка обмінного курсу національної валюти протягом року та реальна його ревальвація також створили умови для зрос­тання обсягів імпорту.

Географічна структура імпорту товарів

Географічна структура імпорту наведена в таблиці 9.6.


Відзначимо також, що продовжується процес скорочення об­сягів неформальної торгівлі. У 1999 р. обсяги цих товарів у загаль­ному товарообігу складали 7,6 %, у 2000 р. - лише 5,9 %, частка неформальної торгівлі в загальному обсязі експорту скоротилася з 6,1 % до 4,8 %, в імпорті - відповідно з 9 % до 7,1 %.

Зміна сальдо балансу послуг у 2000 р. зменшилася в 2,5 рази і склала 627 млн дол СІЛА, що зумовлено збільшенням обсягів імпо­рту послуг на 38 %.

Обсяг експорту послуг залишився майже на рівні 1999 р. і склав 3,8 млрд дол СІЛА. Як і раніш, експорт послуг формується в основному за рахунок транспортних і туристичних послуг (стаття "подорожі"). Майже 50 % від загального обсягу експорту послуг і 60 % транспортних послуг складають послуги за транзит природно­го газу з Російської Федерації в Європу, за рахунок яких відбува­ється передплата за імпорт природного газу.

Імпорт послуг склав 3,2 млрд дол СІЛА. У 2000 р. спостеріга­лося збільшення послуг по статті "Подорожі" (майже на 30 %), тра­нспортних послуг (на 9 %) і зменшення обсягів будівельних послуг (на 29,6 %), послуг зв'язку (на 15,4 %), фінансових послуг (майже на 11 %).

По статті "Доходи" дефіцит склав за 2000 р. 942 млн дол СІЛА, що на 8,5 % більше 1999 р., і визначався необхідністю об­слуговування зовнішнього боргу за довгостроковими гарантовани­ми та негарантованими кредитами. Як і в 1999 р., основну частину в загальному обсязі поточних трансфертів займала технічна допо­мога, що була отримана державним сектором економіки, та приват­ні грошові перекази резидентам України.

А тепер проаналізуємо статті "Рахунок операцій з капіталом і фінансовими операціями". 3а 2000 р. дефіцит, що сформувався за рахунок операцій з капіталом і фінансовими операціями, склав 1,3 млрд дол США, що на 89 % вище 1999 р. Це було зумовлено необ­хідністю розтрат на обслуговування зовнішнього боргу. Потреба у фінансуванні витрат Держбюджету на погашення й обслуговування зовнішнього боргу в 2000 р. склала понад 2 млрд дол США. Катас­трофічним було те, що в першому кварталі потрібно було виплати­ти половину цієї суми. В квітні місяці була досягнута домовленість з цього питання. Загальний обсяг облігацій зовнішнього боргу з те­рміном погашення в 2000-2004 р., що підлягав реструктуризації, склав 2,6 млрд дол США. А в цілому в 2000 р. на обслуговування та погашення зовнішнього боргу необхідно було витратити 2,8 млрд дол США. Коефіцієнт обслуговування боргу в 2000 р. склав 14,5 % порівняно з 16,1 % у 1999 р.

У 2000 р. обсяги зовнішніх позик знизилися порівняно з 1999 р. більше, ніж на чверть. Протягом усього року Україна майже не одержувала кредитів від міжнародних фінансових організацій, і лише наприкінці року надійшов транш від МВФ за програмою ро­зширеного фінансування (245 млн дол США). У цілому за рік було отримано довгострокових кредитів на загальну суму 1,3 млрд дол США.

Обсяг довгострокового зовнішнього боргу країни на кінець 2000 р. склав 11,9 млрд дол США, що за рік знизився на 12 %.

Проблемними є також позичання на ринках капіталу. Фондо­вий ринок України залишається вкрай нерозвиненим. 3а 2000 р. у цілому по статті "Портфельні інвестиції" спостерігався чистий від­тік капіталу в розмірі 201 млн дол США.

Несприятливий інвестиційний клімат України зумовлює низь­кий рівень залучення прямих іноземних інвестицій у країні. У 2000 р. чистий приплив прямих іноземних інвестицій склав 595 млн дол США, що майже на 20 % більше, ніж торік.

Запаси прямих іноземних інвестицій виросли за рік майже на 18 % і на кінець 2000 р. досягли 3,9 млрд дол США.

В інвестуванні української економіки беруть участь підприєм­ницькі структури 112 країн світу, але майже половину імпорту при­ватного капіталу складають внески резидентів п'яти країн: США ­


636 млн дол СІЛА (16 % від загального обсягу інвестицій), Нідер­ландів - 362 млн дол СІЛА (9 %), Росії - 314 млн дол СІЛА (8 %), Великобританії - 299 млн дол СІЛА (8 %), Німеччини - 238 млн дол СІЛА (6 %). Питома вага інвестицій з офшорних зон (Кіпру, Ір­ландії й ін.) складає 19 % (рис. 9.1). Відзначимо, що лише обсяги капіталовкладень з Кіпру виросли в 1,8 рази і склали 10 % від зага­льного обсягу інвестицій.


Умовні позначення: 1 - СІЛА; 2 - Кіпр; 3 - Нідерланди; 4 - Росія; 5 - Великобританія; 6 - Німеччина; 7 - Віргінські о-ви (Великобританія); 8 - Південна Корея; 9 - Швейцарія; 10 - Австрія; 11 - Ірландія; 12 - Ліхтенштейн.

Рис. 9.1. Прямі іноземні інвестиції в Україну за основними країнами-інвесторами

В Україні на кінець 2000 р. нараховувалося 7794 підприємств з іноземними інвестиціями, у т.ч. за рік їх кількість збільшилася на 432 одиниці. Більше половини всіх іноземних інвестицій вкладено у підприємства промисловості. Більш наочно напрямки вкладень інвестицій, а також і розміри цих інвестицій подані на рис. 9.2.

Обсяги інвестицій з України за 2000 р. не зменшилися, і на кі­нець звітного періоду склали 98 млн дол СІЛА, у тому числі в краї­ни СНД і Балтії - 18 млн дол СІЛА (19 % від загального обсягу), в інші країни світу - 80 млн дол СІА.

Умовні позначення: 1 - харчова промисловість; 2 - внутрішня торгівля;

3 - машинобудування та металообробка; 4 - фінанси, кредит, страхування; 5 - транспорт і зв'язок; 6 - паливна промисловість;

- будівництво та промисловість будматеріалів;

- чорна та кольорова металургія; 9 - хімічна та нафтохімічна промисловість; 10 - охорона здоров'я.

Рис. 9.2. Основні напрямки прямих іноземних інвестицій в Україну

Завдяки врегулюванню газових боргів України в 2000 р. зупи­нилося збільшення заборгованості підприємств України суб'єктам господарської діяльності близького та далекого зарубіжжя, що за 1997-1999 р. склало 3,5 млрд дол США при одночасному збіль­шенні дебіторської заборгованості за цей же період лише на 200 млн дол США. Зростання кредиторської заборгованості в 2000 р. склало 362 млн дол США, що в 3 рази менше середньорічного зрос­тання цього показника за три попередні роки. Дебіторська заборго­ваність виросла за рік лише на 6 млн дол США. Тобто зберігається негативна тенденція наростання чистої зовнішньої заборгованості реального сектора економіки.

Нетто-приріст фінансових активів у 2000 році, зв'язаний в ос­новному з нагромадженням готівки поза банками (1,4 млрд дол США) і зростанням депозитів і залишків на рахунках резидентів в іноземних банках (95 млн дол США).

Як уже зазначалося, протягом 2000 р. обсяги зовнішнього фі­нансування України з боку міжнародних фінансових організацій були майже в 3 рази нижче, ніж за попередні роки, до того ж і ті надійшли під кінець року. Але зростання експорту та збільшення валютних надходжень в Україну дало можливість НБУ виконувати боргові зобов'язання перед МВФ і навіть істотно (на 398 млн дол СІЛА) поповнити міжнародні резерви країни, що сформувалися на кінець 2000 року та залишаються дуже низькими і можуть забезпе­чити фінансування імпорту товарів і послуг на 43 тижні. Висновки

У ході аналізу платіжного балансу України за 2000 р., а також дослідження його динаміки було з'ясовано, що в цілому платіжний баланс України за 2000 р. свідчить про збереження позитивних тен­денцій у зовнішньому секторі економіки, головною з який є те, що в 2000 р. в Україні мало місце істотне збільшення обсягів зовніш­ньої торгівлі.

Також важливо те, що в Україні другий рік поспіль зафіксова­не позитивне сальдо поточного рахунка платіжного балансу і, що в 2000 р. збільшилися обсяги експортних постачань за всіма товар­ними позиціями (крім продовольчих товарів).

Але, як видно з наведених даних, в Україні залишається чима­ло негативних сторін зовнішньоекономічних відносин. Прикладом цього може бути те, що протягом всього 2000 р. Україна майже не одержала кредитів від міжнародних фінансових організацій через невиконання Україною заходів щодо докорінного реформування економіки. І, напевно, лише тоді, коли ці заходи будуть проведені, у зовнішньоекономічних відносинах України з іншими країнами світу буде з'являтися все більше позитивних моментів, і в платіж­ному балансі нашої країни будуть збільшуватися позитивні та не­обхідні Україні значення.