5.4. Транзит і його теоретична основа

Згідно митному кодексу України, транзит — це митний режим, відповідно до якого товари і транспортні засоби перемі­щуються під митним контролем між двома митними органами або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання таких товарів і транспортних засобів на мит­ній території України.

В законі України «Про зовнішньоекономічну діяльність» да­ється таке визначення, а саме: транзит — це переміщення това­рів, вироблених за межами України, через територію України без будь-якого використання цих товарів на зазначеній території.

Відповідно до закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання», транзит — це перевезення товарів з однієї до іншої іноземної держави територією України між двома пунктами або в межах одного пункту пропуску через державний кордон України, за винятком випадків, коли пра­во власності чи право володіння та користування товаром у разі такого перевезення на території України в установлено­му порядку переходить від однієї до іншої особи.

Ще є досить цікаве трактування транзиту, згідно Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про порядок державного контролю за міжнародними передачами то­варів військового призначення», транзит — це переміщення то­варів через територію України без будь-якого використання на її території.

Згідно Наказу Державної служби експортного контролю України «Про затвердження Інструкції про порядок оформлення та використання дозволів (висновків) на право здійснення виве­зення, ввезення та транзиту товарів, що відповідно до законодав­ства підлягають або не підлягають експортному контролю», тра­нзит товару — це переміщення товару, власником якого є іноземний суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності, через тери­торію України під митним контролем між двома або в межах од­ного митного пункту без будь-якого використання цього товару на зазначеній території.

Багатостороння угода (СНД) «Рішення про засади митних за­конодавств країн — учасниць СНД», встановила таке визначен­ня: транзит товарів — це митний режим, при якому товари пере­міщуються під митним контролем між двома митними органами держави, в тому числі через територію іноземної держави, без зняття митних зборів, податків, а також без застосування до то­варів мір економічної політики.

Як бачимо, існує чимало визначень транзиту і можна зробити висновок що всі вони подібні. Відмінність їх полягає лише у то­му, що кожне джерело трактує транзит в залежності від своєї специфікації.

Законодавство про транзит вантажів складається з закону України «Про транзит вантажів», Митного кодексу України, міжнародних договорів Україні та Інших нормативно-правових актів про транзит вантажів.

Згідно Закону України «Про транзит вантажів», транзит ван­тажів — це перевезення транспортними засобами транзиту тран­зитних вантажів під митним контролем через територію України між двома пунктами або в межах одного пункту пропуску через державний кордон України.

Свобода транзиту вантажів забезпечується шляхом:

Відсутності будь-якої дискримінації стосовно учасників транзиту транзитного вантажу за ознакою його місця похо­дження відправлення ввезення, вивезення чи призначення або у зв'язку з обставинами, ще відносяться до права власно­сті на цей вантаж або натранспортнийзасібтранзиту, місця реєстрації чи прапора останнього, а також при оподаткуванні операцій, пов'язаних з транзитом вантажів, за винятками адекватного реагування на дискримінаційні заходи стосовно України або економічних санкцій міжнародних організацій, підтриманих Україною;

Вільного вибору учасниками транзиту транзитних по­слуг, робіт (крім випадків, визначених законами та міжнаро­дними договорами України), їх виконавців, засобів транзиту, а також маршрутів транзиту;

відсутності необгрунтованих затримок і обмежень, у то­му числі стосовно засобів транзиту, та звільнення від сплати будь-яких інших платежів, крім єдиного збору, що справля­ється у пунктах пропуску через державний кордон України.

Транзит вантажів здійснюється відповідними автомобільними, залізничними, водними та повітряними шляхами сполучення, що пролягають через пункти пропуску через державній кордон України, визначені Кабінетом Міністрів України, з урахуванням принципу свободи транзиту та вимог міжнародних договорів.

Транзит вантажів може здійснюватися у прямому або зміша­ному (комбінованому) сполученні. У прямому сполученні тран­зит вантажів передбачає їх транспортування одним видом транс­порту без перевантаження на інший. У змішаному сполученні транзит вантажів може бути пов'язаний з їх перевантаженням з одного виду транспорту на інший, переробкою, сортуванням, па­куванням, обмірюванням, накопиченням, формуванням або по­дрібненням партій транзитного вантажу, тимчасовим зберіганням тощо. Такі операції здійснюються в зонах митного контролю ви­ключно за вибором вантажовласника (уповноваженої ним особи).

Транзит вантажів у прямому сполученні передбачає їх переве­зення за єдиним транспортним документом протягом усього шляху слідування.

Транзитними вантажами є насипні, наливні, навалочні, штуч­ні, тарно-штучні товари, вантажобагаж, що прийняті до переве­зення згідно з договором (контрактом). Такі вантажі, а також транспортні засоби транзиту і контейнери вважаються прохідни­ми через територію України у разі, якщо проходження цих ван­тажів з перевантаженням, складуванням, подрібненням на партії, зміною транспортного засобу транзиту чи без таких операцій є частиною повного маршруту перевезення, що розпочинається і закінчується за межами території України.

Транзит вантажів супроводжується товарно-транспортною на­кладною, складеною мовою міжнародного спілкування. Залежно від обраного виду транспорту такою накладною може бути авіа­ційна вантажна накладна (Аіг Waybill), міжнародна автомобільна накладна (CMR), накладна СМГС. коносамент (Bill оі lading). Крім цього, транзит вантажів може супроводжуватися (за наявності) ра-хунком-фактурою (Invoice) або іншим документом, що вказує вар­тість товару, пакувальним листком (специфікацією), вантажною відомістю (Сагцо Маті^і), книжкою МДП (Сагпеї TIR).

При декларуванні транзитних вантажів відповідно до митного законодавства України до митних органів подається вантажна митна декларація (ВМД).

Службовим особам спеціально уповноважених органів вико­навчої влади, які здійснюють контроль транзитних вантажів, за­бороняється вимагати від учасників транзиту іншої документації транзиту вантажів, крім визначених вище та міжнародними дого­ворами України.

Транзитні послуги (роботи) призначаються для споживання та використання за межами митної території України і надаються (виконуються) на підставі відповідних дво- чи багатосторонніх договорів (контрактів) між учасниками транзиту.

Договори про надання транзитних послуг укладаються як між резидентами і нерезидентами, так і між самими резидентами і не­резидентами, які вільно обирають комплекс транзитних послуг, їх виконавців, а також засоби транзиту залежно від умов перевезень.

Тарифи на транзитні послуги визначаються договорами, якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами, для забез­печення їх конкурентоспроможності порівняно з відповідними послугами у суміжних державах. Розрахунки між вантажовлас­никами та іншими учасниками транзиту здійснюються у порядку, визначеному цими договорами, згідно з якими вантажовласники можуть попередньо перераховувати на рахунки інших учасників транзиту кошти, що не є власністю останніх і використовуються ними виключно для розрахунків від імені вантажовласників за транзитні послуги з їх виконавців, після чого такі операції опода­тковуються відповідно до законодавства України як оплата цих послуг.

Створенню належних умов для збільшення обсягів транзитних перевезень сприятиме проведення гнучкої тарифно-цінової та податкової політики. Для цього проводяться заходи щодо тариф­ного стимулювання розвитку транзиту (запровадження єдиного збору, наскрізних тарифів, тарифних знижок тощо). Проводяться дослідження, розроблення критеріїв і здійснення інтегрованої оцінки доходів та витрат при міжнародному транзиті вантажів територією України на основі спільної для всіх учасників транзи­ту маркетингової стратегії ціноутворення. Практикується зни­ження вартості супутніх транзитним перевезенням послуг. Три­ває підготовка та подання у встановленому порядку пропозицій щодо пільгового оподаткування операцій з надання послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів і пасажирів транзитом через територію України, підготовка нормативно-правових актів стосо­вно тарифів за напрямками проходження транспортних коридо­рів. Розробляються методики формування наскрізних тарифів на перевезення транзитних вантажів. Проводяться заходи щодо та­рифного стимулювання розвитку транзитних контейнерних пере­везень. Удосконалюється організація охорони та супроводження підакцизних товарів, що переміщуються транзитом через митну територію України, впроваджуються економічно обгрунтовані тарифи на супроводження цих товарів із знижкою на 20— 30 відсотків. Створено системи моніторингу тарифів і цін щодо надання послуг з перевезень та переробки транзитних вантажів на залізницях і в портах іноземних держав, які конкурують з українськими. Проводиться гнучка тарифна політика з метою залучення вантажів для прямування територією України.

Контроль транзитних вантажів встановлюється виключно зако­нами і міжнародними договорами України та здійснюється у пунк­тах пропуску через державний кордон України. Контроль транзит­них вантажів та обробка супроводжувальної документації транзиту вантажів здійснюються за технологічними схемами пропуску через державний кордон України відповідних транспортних засобів, що визначають терміни його проведення та регламентують дії службо­вих осіб спеціально уповноважених органів виконавчої влади.

Обов'язковими умовами здійснення контролю транзитних вантажів є:

1. чітка регламентація проведення контролю та дій служ­бових осіб спеціально уповноважених органів виконавчої влади виключно нормативно-правовими актами;

кваліфіковані службові особи спеціально уповноваже­них органів виконавчої влади, що утримуються виключно за рахунок коштів державного бюджету;

наявність необхідних сертифікованих засобів контролю;

спрощений та прискорений порядок контролю;

комплексне, одночасне та безперервне проведення всіх видів контролю, а за наявності угод з відповідними органами суміжних держав спільно з ними.

Спеціально уповноважені органи виконавчої влади та їх служ­бові особи, які здійснюють контроль транзитних вантажів, не можуть передавати свої повноваження іншим особам.

Регулювання діяльності спеціально уповноважених органів виконавчої влади, що проводять контроль транзитних вантажів, здійснює Кабінет Міністрів України, який визначає заходи щодо вдосконалення цього контролю відповідно до міжнародних стан­дартів та сприяння нарощуванню обсягів транзитних вантажів.

Координацію діяльності учасників транзиту здійснює Мі­ністерство транспорту України. Основними завданнями ко­ординації є:

забезпечення взаємодії учасників транзиту з метою без­перебійності транзиту вантажів та усунення простоїв і затри­мок транспортних засобів транзиту;

забезпечення високої якості транзитних послуг (робіт);

розробка та реалізація заходів, спрямованих на приве­дення національних транзитних послуг (робіт) у відповідність з міжнародними стандартами.

Особи, винні у порушенні законодавства про транзит ванта­жів, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України.

Державна політика у сфері міжнародного транзиту спря­мована здійснюватись на принципах забезпечення вільного, без­печного і безперешкодного пропуску товарів, пасажирів і транс­портних засобів територією України, гарантії прав учасників транзиту, створення належних умов споживачам транзитних по­слуг. Для реалізації цих принципів вже проходить завершення формування нормативно-правової' бази щодо регулювання право­відносин, пов'язаних з міжнародним транзитом вантажів, органі­зація змішаних (комбінованих) перевезень та функціонування то-варорозподільчих (логістичних) центрів:

а) розроблення і запровадження проектів законів України про транспортно-експедиційну діяльність, про джерела фі­нансування експлуатації внутрішніх водних шляхів, про змі­шані (комбіновані) перевезення, про електронні документи та електронний документообіг, про електронний цифровий під­пис та Кодексу внутрішнього водного транспорту;

б)         розроблення і прийняття нормативно-правових актів з
питань здійснення митно-брокерської діяльності у пунктах
пропуску через державний кордон України, регламентування
порядку перетину державного кордону України транзитними
вантажами;

в)         законодавче закріплення правового статусу операторів
мультимодальних перевезень та логістичних центрів. Розро-
бка і затвердження положень про оператора змішаних пере-
везень вантажів та про логістичні центри міжнародних пере-
везень;

г)         приведення нормативно-правових актів, що регулюють
питання, пов'язані з транзитом товарів та послуг, у відповід-
ність з прийнятими Україною зобов'язаннями за міжнарод-
ними договорами.

На державному рівні розробляються системи відстеження та прогнозування розвитку міжнародного транзиту вантажів. Триває завершення формування нормативно-правової бази щодо регу­лювання правовідносин, пов'язаних з міжнародним транзитом вантажів. Планується провести низку заходів щодо поетапного приєднання України до міжнародних конвенцій та багатосторон­ніх угод у галузі транспорту та вступу до міжнародних транспор­тних організацій з визначенням пріоритетів, пов'язаних з інтег­рацією транспортно-дорожнього комплексу України до транспортних систем ЄС та СНД і подальшим розвитком транзи­тних перевезень, у тому числі: Міжнародної конвенції про узго­дження умов проведення контролю вантажів на кордонах (1982 рік); Конвенції про спільну транзитну процедуру (Женева, 20 травня 1987 року); Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (Кіото, у редакції 2000 року); Конвенції ООН з міжнародних мультимодальних перевезень ван­тажів (1980 рік); Конвенції про договір міжнародного перевезен­ня (19 травня 1956 року); Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення пасажирів і багажу (1 березня 1973 року); Конвенції про міжнародні залізничні перевезення; Угоди про міжнародні перевезення швидкопсувних продуктів та про спеціальні транспортні засоби, які призначені для таких пе­ревезень. (1 вересня 1970 року); Європейської угоди про найваж­ливіші лінії міжнародних комбінованих перевезень та відповідні об'єкти; Європейської угоди про роботу екіпажів транспортних засобів, що виконують міжнародні автомобільні перевезення (1 липня 1970 року), а також конвенцій та угод з питань безпеки ру­ху та охорони навколишнього природного середовища. Вже реа­лізуються розроблені заходи щодо надання послуг з охорони пе­ревезень транзитних вантажів і забезпечення безпеки пасажирів, що переміщуються через територію України. Триває реалізація заходів державного сприяння розвитку міжнародного транзиту в Україні шляхом:

удосконалюються економічні механізми стимулювання транспортних і транспортно-експедиторських організацій у разі збільшення обсягів транзитних перевезень;

розширюється бюджетне фінансування розвитку інфра­структури транзиту в рамках програм створення та функціону­вання національної мережі міжнародних транспортних коридо­рів, розбудови державного кордону України. Також для дії даних принципів активізуються діяльності посольств України за кордо­ном, спрямованої на залучення до транзиту вантажів територією України. Відбувається демонополізація у сфері надання послуг з організації та забезпечення транзитних перевезень.

Зараз відбувається розширення міжнародного співробітництва у сфері транзитних перевезень. Виконуються заходи з Інтеграції України до Європейського Союзу відповідно до міжнародних угод України «Про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС», «Про принципи формування спільного транспортного простору і взаємодії держав — учасниць СНД у галузі транспор­тної політики» в частині адаптації національного транспортного законодавства до міжнародного, впровадження відповідних тех­нічних та екологічних стандартів. Проводиться активна державна політика, спрямована на залучення до транзиту через Україну транснаціональних вантажопотоків на напрямках Захід — Схід та Північ -Південь. Розробляються заходи, щодо реалізації Основної багатосторонньої угоди стосовно міжнародного транспортного коридору ТРАСЕКА. Україна приймає участь у розробленні, від­повідно до Програми ТРАСЕКА, регіональних проектів:

гармонізація прикордонних процедур;

єдина політика справляння транзитних зборів і встано­влення тарифів;

єдина правова база щодо транзитних перевезень.

Україна ініціює створення разом із сусідніми державами спі­льних транзитних коридорів, операторських компаній транзитних перевезень на основі погоджених технологій та наскрізних тари­фів. Розвивається співробітництво з країнами ГУАМ у створенні зон вільної торгівлі та проведення єдиної тарифної політики з ме­тою збільшення транзитних вантажопотоків. Залучаються інозе­мні інвестиції на реабілітацію автомобільної дороги Київ — Чоп. Проводиться навчання фахівців транспорту (у рамках Програми ТАСІБ) з питань перевезень небезпечних вантажів. Вирішуються питання щодо усунення правових і технічних бар'єрів у сфері пе­ревезень морськими суднами України через протоки Босфор і Дарданелли. Опрацьовується з Турецькою стороною питання щодо укладення угоди про паромне сполучення. Підготовлені пропозиції щодо розвитку міждержавних систем транспортуван­ня нафти і газу для включення до Програми ТАСІБ — ЕЧООАТЕ на 2000—2003 роки. Створюється договірно-правова база для збільшення обсягів транспортування територією України вугле­водневих ресурсів із країн Каспійського регіону, Середньої та Центральної Азії до європейських країн. Вирішується з Молдов­ською стороною питання щодо застосування на залізничних пун­ктах пропуску на українсько-молдовському митному кордоні знижки при справлянні зборів за здійснення всіх видів контролю з товарів, що двічі вимушено перетинають кордон на шляху до порту Рені. Вирішується разом з відповідними органами Російсь­кої Федерації, Польщі, Чеської Республіки комплекс економічних та політичних питань з метою більш повного використання тран­зитного потенціалу української транспортної системи, зокрема щодо подовження залізничного коридору від Транссибірської ма­гістралі транзитом через Україну, Польщу до Чехії із створенням централізованої інформаційної системи для передачі документів залізничного транспорту у напрямку руху вантажів і транспорт­них засобів. Україна сприяє розвитку міжнародного транспорт­ного та митного співробітництва у сфері створення спільних (об'єднаних) транзитних систем та об'єктів з метою прискорення доставки вантажів та більш активного використання транспорт­ної інфраструктури України іноземними власниками вантажів. Реалізуються Програми посилення координації роботи митниць України та сусідніх держав та спільного спрощення і модерніза­ції процедур.

Планується вирішення разом з відповідними органами Російсь­кої Федерації комплексу економічних та політичних питань з ме­тою повного використання транзитного потенціалу української транспортної системи. Планується розширення співробітництва у сфері транзиту в рамках європейських та світових торговельних, транспортних та експедиторських організацій, а також із сусідніми країнами з метою поліпшення умов пропуску транзитних вантажів.