16.7. Розробка заходів, які пом'якшують вплив ризикованих ситуацій на основі виявлення фінансових резервів підвищення конкурентоспроможності компанії

Про перспективну тенденцію, ступінь стійкості, наявність фі­нансових резервів, підвищення конкурентоспроможності компа­нії можна судити по показнику норми прибутку, тобто відношен­ню величини прибутку до суми витрат.

Для аналізу цього показника будемо використовувати дані компанії «Мрія», наведені в табл. 16.1. Розрахунки будуть прово­дитися за умови, що прийнята середня норма прибутку серед конкурентів становить 0,35.


Таблиця 16.1

Для проведення аналізу порівняємо норму прибутку компанії із середньою нормою прибутку конкурентів, зобразивши їх гра­фічно (рис. 16.2).

Норма прибутку, %

35

1999   2000   2001   2002 роки

Рис. 16.2. Зона комерційного ризику

Як видно з рис. 16.2, норма прибутку компанії «Мрія» до 2002 ро­ку була нижча від середньої норми прибутку. Звідси можна зро­бити висновок, що ефективність роботи підприємства була

У разі, якщо показник норми прибутку недостатньо високий, рекомендується зробити факторний аналіз традиційними метода­ми з метою виявлення кількісної оцінки впливу різних показників господарської діяльності на чистий фінансовий результат для ви­явлення резервів його збільшення.

При відсутності резервів підвищення ефективності виробниц­тва перед компанією виникає або необхідність у підвищенні про­дажної ціни в межах платоспроможного попиту покупців, або в переорієнтації виробництва.

У випадку, якщо норма прибутку фірми перевищує середню но­рму прибутку, що спостерігається після 2000 р., як видно з рис. 16.2, можна говорити про високу ефективність виробництва чи про оде­ржання надприбутку. Цей результат свідчить про наявність резервів підвищення конкурентоспроможності компанії, тому що дозволяє знизити ціну на реалізований товар з одночасним ростом обсягу продажів, підвищуючи таким способом абсолютний прибуток.

Цей резерв також дозволяє підвищити рівень якості товару за рахунок збільшення його собівартості без підвищення ціни, фі­нансувати інноваційні заходи в межах, що скорочують норму прибутку до середнього рівня серед конкурентів, тим самим обі­йти конкурентів на ринку і підвищити абсолютний прибуток.

Отже, лінія середньої норми прибутку є лінією фінансової рівноваги як величина, оптимізована заходами щодо інновації у разі перевищення фактичного значення норми прибутку над се­редньою. Ця лінія є метою і для недостатньо ефективно діючих підприємств із величиною норми прибутку нижче середнього рівня.

Щоб установити оптимальне значення досліджуваного показ­ника, який перевищує середнє значення, потрібно визначити гра­ничний обсяг витрат 2003 р., при якому величина чистого доходу буде не нижча, ніж у звітному 2002 році при нормі прибутку, рів­ному середній величині 0,35.

Для визначення очікуваного значення граничного обсягу витрат на майбутній рік зробимо перестановку у формулі норми прибутку:

п = і

сс         ( )

V     88 (тис. СС = — = ^ = 25,143 НП 0,35

де НП — норма прибутку, тис. грн;

V — обсяг чистого доходу (прибутку), тис. грн; СС — сума затрат, тис. грн.

Перспективний обсяг товарообігу при цьому складе:

= v + сс = 25,143 + 8,8 = 33,943 (тис. грн).

При цьому слід мати на увазі, що в економічних умовах, при зростанні інфляції, немає необхідності враховувати можливе збі­льшення обсягу продажів під впливом цього фактора, оскільки дана методика застосовна в економіці, підданій інфляційним процесам.

На наступному етапі знаходимо умовний обсяг змінних витрат за формулою:

vсy = сс - гт,

де VCy — умовний обсяг змінних витрат (тис. грн); СС — повні затрати (тис. грн); ГС — фіксовані затрати (тис. грн); УСу = 25,143 - 6,85 = 18,293 (тис. грн).

Оскільки кожна фірма прагне до підвищення ефективності виробництва в майбутньому, змінні затрати щодо обсягу реалі­зації повинні бути в перспективі не вищі від їх рівня 2002 р., що складе:

- 13,65 - 0,3, гс 486,5

де VC — змінні затрати; ОР — обсяг продажів.

Майбутні затрати відповідно до цього складуть:

vcn =    • vvc = 33,943 • 0,03 =1,02 (тис. грн).

Отриману величину майбутніх затрат назвемо номінальною.

Підрахуємо резерв перспективних затрат, утворений за раху­нок доведення норми прибутку з 0,43 до середнього значення се­ред конкурентів — 0,35. Цей резерв визначається як різниця між умовними і номінальними змінними затратами, розрахованими на перспективу:

я = vсy - VCn,

де VСy — умовні змінні затрати (тис. грн); VCn — номінальні змінні затрати (тис. грн);

я = 18,293 - 1,02 = 17,273 (тис. грн).

У межах суми 17,273 тис. грн компанія «Мрія» має можли­вість підвищити затрати на поліпшення якості товарів, чи ввести додаткові послуги на вигідних для покупця умовах чи знизити продажні ціни.

На наступному етапі визначимо умовно-натуральну кількість реалізованих виробів 0у при нормі прибутку, що дорівнює серед­ній нормі.

0 = бп ■

0у   —,

де Бп — перспективний обсяг реалізації, тис. грн; Р — ціна на одиницю товару, грн.

Поточна середня ціна дорівнює 3,5 грн за одиницю товару, отже:

33,943

0у = —            = 9,7 (тис. одиниць товару).

3,5

Підрахуємо резерв можливого зниження продажної ціни, у межах якого можна також збільшити затрати на користь поліп­шення якості товару чи надання додаткових послуг при збере­женні колишньої ціни:

ая = л- = 17,273= 1,8 (грн). 0у 9,7

Гранично припустима по нижній межі перспективна ціна за одиницю продукції колишньої якості складе:

рп = р - ая = 3,5 - 1,8 = 1,7 (грн).

При такій ціні фізичний обсяг продажів має бути збільшений і складе величину не меншу, ніж:

0п= — — 33,943 = 19,97 (тис. одиниць). р       17

Наприкінці проведені розрахунки перевіряються за допомо­гою формули:

бп = v+гс + vcn + Я.

Нагадаємо, що

Бп — перспективний обсяг товарообігу; V — обсяг чистого доходу; FC — фіксовані затрати;

VCn — майбутні затрати;

Л — резерв перспективних затрат.

Підставивши відповідні значення, одержуємо рівність:

33,943 = 8,8 + 6,85 + 1,02 + 17,273,

отже, пропорції величин показників вибрані правильно.

У результаті аналізу були розраховані показники, зведені в табл. 16.2.

Обсяг продажів у грошовому вираженні при визначенні опти­мальної ціни і затрат на основі середньої норми прибутку виби­рається залежно від купівельного попиту і можливостей компанії, але не нижче розрахункового Бп.


Аналіз норми прибутку зручний тим, що може проводитися в умовах наростання інфляційних процесів. При його здійсненні не­має необхідності враховувати можливе збільшення обсягу продажів над впливом цього фактора, оскільки можливе зростання цін пропо­рційно змінить співвідношення використовуваних показників.