16.3. Дослідження ризику на основі аналізу ліквідності і платоспроможності

Здатність підприємства платити по своїх коротко­строкових зобов'язаннях називається ліквідністю.

Інакше кажучи, підприємство вважається ліквідним, якщо во­но спроможне виконати свої короткострокові зобов'язання, реа­лізуючи свої поточні активи. Основні кошти, якщо тільки вони не здобуваються з метою подальшого перепродажу, у більшості ви­падків не можуть бути джерелами погашення поточної заборго­ваності підприємства через, по-перше, свою особливу функціо­нальну роль, у процесі виробництва і, по-друге, через дуже скрутні умови їх термінової реалізації.

Ліквідність — це здатність фінансових активів опе­ративно обертатися в готівку.

Виділяють такі види ліквідності:

ліквідність активу — це можливість трансформації активу в кошти.

ліквідність підприємства — це наявність оборотних коштів у розмірі теоретичної достатності для погашення короткостроко­вих зобов'язань.

Ступінь ліквідності визначається тривалістю грошового пері­оду, протягом якого ця операція може бути здійснена. Чим коро­тший цей період, тим вища ліквідність і, отже, менший ризик лі­квідності.

В аналізі фінансової діяльності підприємства використову­ються такі показники ліквідності:

1. Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина поточної заборгованості може бути погашена на дату складан­ня балансу (розраховується на початок і кінець періоду і відслід­ковується динаміка).

_ К + ЮЗФ

абс _   кз ,

де КЛабс — коефіцієнт абсолютної ліквідності; К — кошти;

КВФ — короткострокові фінансові вкладення; КЗ — короткострокові зобов'язання.

Інакше кажучи, коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина короткострокових зобов'язань може бути погашена за рахунок грошових і прирівняних до них засобів.

Теоретично достатні значення знаходяться від 0,2 до 0,5.

Якщо КЛабс > 0,5, то слід звернути увагу, чи не надто багато грошей зібралося на розрахунковому рахунку й у касі.

Якщо КЛабс < 0,2, то великий ступінь ризикованості у фінан­совій діяльності підприємства.

2. Уточнений коефіцієнт ліквідності характеризує, яка ча­стина поточних зобов'язань може бути погашена не тільки за рахунок готівки, а й за рахунок очікуваних надходжень (напри­клад, за відвантажений товар, виконані роботи і так далі).

= К + КВф + ДЗ ,

ут КЗ

де ДЗ — дебіторська заборгованість.

Даний показник знаходиться в межах від 0,6 до 0,9.

Загальний коефіцієнт ліквідності дозволяє установити, у скільки разів поточні активи підприємства покривають корот­кострокові зобов язання для більшості підприємств.

заг КЗ

де ПК — поточні кошти (або ж найчастіше — поточні активи ПА).

КЛзаг знаходиться від 2 до 3.

Якщо КЛзаг < 1, це свідчить про високий фінансовий ризик, пов'язаний з неможливістю оплати рахунків.

Якщо КЛзаг від 1 до 2, то це говорить про загрозу фінансовій стабільності підприємства.

Як різницевий показник, що характеризує ліквідність, роз­глядають величину оборотного (функціонуючого) капіталу, що розглядається як різниця між поточними активами і коротко­строковими зобов'язаннями.

ОК = Обігові кошти = ПА - КО,

де ПА — поточні активи;

ОК — величина оборотного капіталу; КО — короткострокові зобов'язання.

Тобто підприємство має оборот доти, доки поточні активи пе­ревищують короткострокові зобов'язання.

Інша інтерпретація цього показника говорить, наскільки пото­чні потреби підприємства можуть бути забезпечені власними ко­штами без залучення кредитів ззовні.

Цей показник також розраховується на початок і кінець пері­оду і відслідковується в динаміці. Чим менший оборотний капі­тал, тим більший ризик.

Коефіцієнт покриття характеризує достатність обіго­вих коштів підприємства для погашення короткострокових зо­бов'язань.

к _ ^

покр        кз '

де ПА — поточні активи.

Аналітичний коридор, що рекомендується: від 0,7 до 0,9.

6. Коефіцієнт маневреності визначає, яка частина джерел власних коштів вкладена в мобільні активи.

двк

де ДВК — джерела власних коштів.

7. Одним з найважливіших критеріїв фінансового становища підприємства є оцінка його платоспроможності, під якою при­йнято розуміти здатність підприємства розраховуватися по своїх довгострокових зобов язаннях.

Платоспроможність — це наявність у підприємства коштів і їхніх еквівалентів, достатніх для розрахунків по кредиторській заборгованості, що вимагає негайного по­гашення.

Основними ознаками платоспроможності є:

1)         Наявність достатніх коштів на розрахунковому рахунку, у
касі і т. д.

2)         Відсутність простроченої кредиторської заборгованості.
Отже, платоспроможним є те підприємство, у якого активи бі-
льші, ніж зовнішні зобов'язання.