12.2. Основні поняття теорії ігор
У теорії ризиків розглядаються стратегічні ігри. Розглянемо ці ігри детальніше. У грі можуть стикатися інтереси двох чи більше супротивників. У першому випадку гра називається парною, у другому — множинною. Оскільки найбільше практичне значення мають парні ігри, то розглянемо тільки їх. Учасників гри позначимо А і Б.
При цьому під грою домовимося розуміти певну послідовність дій (ходів) гравців А і Б, що здійснюється відповідно до чітко сформульованих правил.
Правила гри визначають можливі варіанти дій гравців, обсяг інформації кожної сторони про дії другої, результат гри, до якого приводить відповідна послідовність ходів.
У більшості ігор передбачається, що інтереси учасників піддаються кількісному опису, тобто результат гри (виграш) визначається певним числом.
Ходом у теорії ігор називається вибір однієї з допустимих правилами гри дій і її здійснення.
Стратегією гравця називається план, згідно з яким він робить вибір у будь-якій можливій ситуації і при будь-якій можливій фактичній інформації.
Природно, що гравець приймає рішення по ходу гри. Однак теоретично можна припустити, що всі ці рішення прийняті гравцем заздалегідь. Тоді сукупність прийнятих рішень становить його стратегію.
Залежно від числа можливих стратегій ігри поділяються на кінцеві і нескінченні. Завданням теорії ігор є вироблення рекомендацій для гравців, тобто визначення для них оптимальної стратегії.
Оптимальною стратегією називається стратегія, яка при багаторазовому повторенні гри забезпечує даному гравцю максимально можливий середній виграш.
Формалізація процесу розрахунку ризику за допомогою теорії ігор сприяє поліпшенню розуміння підприємцем проблем у цілому. Таким чином, теорія ігор — власне наука про ризик. Теорія ігор допомагає вирішувати багато економічних проблем, пов'язаних з вибором, визначенням найкращого становища, підпорядкованого тільки тим обмеженням, що випливають з умов самої проблеми.