12.2. Основні поняття теорії ігор

У теорії ризиків розглядаються стратегічні ігри. Розглянемо ці ігри детальніше. У грі можуть стикатися інтереси двох чи більше супротивників. У першому випадку гра називається парною, у другому — множинною. Оскільки найбільше практичне значення мають парні ігри, то розглянемо тільки їх. Учасників гри позна­чимо А і Б.

При цьому під грою домовимося розуміти певну послі­довність дій (ходів) гравців А і Б, що здійснюється відповід­но до чітко сформульованих правил.

Правила гри визначають можливі варіанти дій гравців, обсяг інформації кожної сторони про дії другої, результат гри, до якого приводить відповідна послідовність ходів.

У більшості ігор передбачається, що інтереси учасників під­даються кількісному опису, тобто результат гри (виграш) визна­чається певним числом.

Ходом у теорії ігор називається вибір однієї з допусти­мих правилами гри дій і її здійснення.

Стратегією гравця називається план, згідно з яким він робить вибір у будь-якій можливій ситуації і при будь-якій можливій фактичній інформації.

Природно, що гравець приймає рішення по ходу гри. Однак теоретично можна припустити, що всі ці рішення прийняті грав­цем заздалегідь. Тоді сукупність прийнятих рішень становить йо­го стратегію.

Залежно від числа можливих стратегій ігри поділяються на кі­нцеві і нескінченні. Завданням теорії ігор є вироблення рекомен­дацій для гравців, тобто визначення для них оптимальної стратегії.

Оптимальною стратегією називається стратегія, яка при багаторазовому повторенні гри забезпечує даному гравцю максимально можливий середній виграш.

Формалізація процесу розрахунку ризику за допомогою теорії ігор сприяє поліпшенню розуміння підприємцем проблем у цілому. Таким чином, теорія ігор — власне наука про ризик. Теорія ігор до­помагає вирішувати багато економічних проблем, пов'язаних з ви­бором, визначенням найкращого становища, підпорядкованого тіль­ки тим обмеженням, що випливають з умов самої проблеми.