9.3. Формування структури товарного асортименту торговельного підприємства за умови мінімізації комерційного ризику на основі методу експертних оцінок

Розглянемо приклад

У ринковій економіці, що припускає наявність права в підпри­ємців на самостійний вибір оптових закупівель у торгівлі, фор­мування цін на неї, виникає потреба в методах вибору структури товарного асортименту для одержання максимального прибутку в умовах невизначеності і ризику.

На цьому етапі роботи доречне використання системи пого­джування перспектив збуту продукції з можливостями ресурсо-забезпечення і прибутковістю. Це засновано на методі експерт­них оцінок з використанням методики аналізу виробничо-комер­ційної стратегії, що може ширше застосовуватися в аналізі коме­рційного ризику, при оцінці (ранжировці) товарів по їхній прибу­тковості для складання «балансу виживання». При цьому слід використовувати аналіз рентабельності по товарних групах.

При оцінці (ранжировці) продукції за перспективною тенден­цією обсягів реалізації для «балансу виживання» треба врахову­вати вплив факторів ринкової рівноваги.

Кількість балів, що присвоюється при ранжировці досліджува­них груп товарів за показниками ресурсозабезпечення, реалізації прибутковості, визначається експертним шляхом на основі обліку різних факторів, які характеризують взаємодію об'єкта з оточенням.

При з'ясуванні перспектив реалізації товару ранжировку слід провести за ступенем попиту прогнозованих темпів росту реалі­зації продукції.

В основу оцінок можна покласти життєвий цикл продукції від появи її на ринку до росту зрілості і старіння. Найбільш точним орієнтиром ймовірного забезпечення перспективної реалізації можуть бути прийняті заявки, договори, інша інформація про по­пит і особливо результати маркетингових досліджень.

Ранжировка за ступенем попиту може бути складена таким способом:

4 бали — товар, попит на який буде зростати (перспективи збуту гарні);

3          бали — товар, попит на який залишається на колишньому рівні;

2          бали — товар, попит на який погіршується;

1          бал — товар, що майже не знаходить збуту.

Аналіз можливостей ресурсозабезпечення передбачає вивчен­ня наявності заявок, замовлень на постачання, можливостей по­стачальників і умов постачання, наявність рахунків до оплати, що дозволять також скоротити затрати на оптові закупівлі і збільши­ти прибутки на інвестований капітал.

Ранжировка товарозабезпечення виглядатиме так:

4          бали — товар зі стійкими постачаннями на кілька років;

3          бали — товар зі стійкими постачаннями, але не на тривалий термін;

2          бали — товар, забезпечений тільки одноразовими постачан­нями;

1          бал — товар, по якому постачальники не визначені. Потім складаємо ранжировку товару за прибутковістю:

4          бали присвоюються товару, у якого є можливості підвищен­ня рентабельності;

3          бали — товару, у якого рентабельність можна зберегти на існуючому рівні;

2          бали — товару, що має тенденцію до зниження рентабель­ності;

1 бал — товару у даний момент збитковому.

На основі даних про реалізацію продукції, товарозабезпечення і прибутковості складаємо «баланс виживання» по найбільш важ­ливих (спірних) товарах в аспекті розглянутих у сукупності кри­теріїв вибору.

Побудуємо, наприклад, «баланс виживання» для фіктивного торговельного підприємства, що займається продажем канцеляр­ських товарів, парфумерії і постільної білизни (див. табл. 9.2).


Різноплановість розглянутих у балансі товарних груп поясню­ється можливістю подібної розмаїтості при виборі товарів у сфері обороту.

Використовуючи зведені показники даних балансу, виберемо за найбільшою сумою балів оптимальний вид товару. Такими є канцелярські товари (10 балів).

Таким чином, метод експертних оцінок дозволяє ви брати оптимальну структуру товарного асортименту торговельного підприємства.