8.3. Види втрат

Як випливає з попереднього викладу, центральне місце в оці­нці підприємницького ризику займають аналіз і прогнозування можливих втрат ресурсів при здійсненні підприємницької діяль­ності. Мається на увазі не витрата ресурсів, об'єктивно обумов­лена характером і масштабом підприємницьких дій, а випадкові, непередбачені, але потенційно можливі втрати, що виникають унаслідок відхилення реального ходу підприємництва від заду­маного сценарію.

Щоб оцінити ймовірність тих чи інших втрат, обумовлених розвитком подій за непередбаченим варіантом, слід насамперед знати усі види втрат, пов'язаних з підприємництвом, і вміти за­здалегідь обчислити їх чи виміряти як ймовірні прогнозні вели­чини. При цьому природне бажання оцінити кожний з видів втрат у кількісному вимірі і вміти звести їх воєдино, що, на жаль, дале­ко не завжди вдається зробити.

Говорячи про обчислення ймовірних утрат у процесі їх про­гнозування, треба мати на увазі одну важливу обставину. Випад­ковий розвиток подій, що впливає на хід і результати підприєм­ництва, здатний приводити не тільки до втрат у вигляді під­вищених витрат ресурсів і зниження кінцевого результату. Та са­ма випадкова подія може викликати збільшення витрат одного виду ресурсів і зниження витрат іншого виду, тобто поряд з під­вищеними витратами одних ресурсів може спостерігатися еконо­мія інших. Так що коли випадкова подія впливає на кінцеві ре­зультати підприємництва, має несприятливі і сприятливі нас­лідки, при оцінці ризику треба однаковою мірою враховувати і ті й інші.

Інакше кажучи, при визначенні сумарних можливих втрат слід відраховувати з розрахункових втрат супровідний їх виграш. Втрати, що можуть бути в підприємницькій діяльності, доцільно поділяти на матеріальні, трудові, фінансові, втрати часу, спеціа­льні види втрат.

Матеріальні види втрат виявляються в непередбачених під­приємницьким проектом додаткових витратах чи прямих втратах устаткування, майна, продукції, сировини, енергії і т. д. Стосовно кожного окремого з перелічених видів втрат є свої одиниці вимі­ру. Найбільш природно вимірювати матеріальні втрати в тих же одиницях, у яких вимірюється кількість даного виду матеріаль­них ресурсів, тобто у фізичних одиницях ваги, обсягу, площі й ін. Однак звести воєдино втрати, вимірювані в різних одиницях, і виразити їх однією величиною не можливо. Не можна складати кілограми і метри. Тому практично неминуче обчислення втрат у вартісному вираженні, у грошових одиницях. Для цього втрати у фізичному вимірі переводяться у вартісний вимір шляхом по­множення на ціну одиниці відповідного матеріального ресурсу. Для досить значної кількості матеріальних ресурсів, вартість яких заздалегідь відома, втрати відразу можна оцінювати в гро­шовому вираженні. Маючи оцінку ймовірних втрат по кожному з окремих видів матеріальних ресурсів у вартісному вираженні, можна звести їх воєдино, дотримуючись при цьому правила дій з випадковими величинами і їх імовірностями.

Трудові втрати — це втрати робочого часу, викликані випад­ковими, непередбаченими обставинами. У безпосередньому ви­мірі трудові втрати виражаються в людино-годинах чи людино-днях або просто у годинах робочого часу. Переведення трудових втрат у вартісне, грошове вираження здійснюється шляхом по­множення трудогодин на вартість (ціну) однієї години.

Фінансові втрати — це прямі грошові збитки, пов'язані з не­передбаченими платежами, виплатою штрафів, сплатою додатко­вих податків, утратою коштів і цінних паперів. Крім того, фінан­сові втрати можуть бути при недоотриманні чи неотриманні грошей з передбачених джерел, при неповерненні боргів, неспла­ті покупцем за поставлену йому продукцію, зменшенні виторгу внаслідок зниження цін на реалізовані продукцію і послуги. Осо­бливі види грошових збитків пов'язані з інфляцією, зміною курсу валюти, додатковим до узаконеного вилученням коштів підпри­ємства в державний (республіканський, місцевий) бюджет. Поряд з остаточними безповоротними можуть бути і тимчасові фінансо­ві втрати, обумовлені заморожуванням рахунків, несвоєчасною видачею коштів, відстрочкою сплати боргів.

Утрати часу існують тоді, коли процес підприємницької дія­льності йде повільніше, ніж було намічено. Пряма оцінка таких утрат здійснюється в годинах, днях, тижнях, місяцях запізнюван­ня в одержанні наміченого результату. Щоб перевести оцінку втрат часу у вартісний вимір, необхідно встановити, до яких утрат доходу, прибутку від підприємництва здатні приводити ви­падкові втрати часу.

Спеціальні види утрат виявляються у вигляді нанесення шкоди здоров'ю і життю людей, навколишньому середовищу, престижу підприємця, а також внаслідок інших несприятливих соціальних і морально-психологічних наслідків. Найчастіше спеці­альні види утрат вкрай важко визначити в кількісному, а тим бі­льше у вартісному вираженні. Природно, що для кожного з ви­дів утрат вихідну оцінку можливості їхнього виникнення і вели­чини варто робити за визначений час, що охоплює місяць, рік, термін здійснення підприємництва. При проведенні комплекс­ного аналізу ймовірних утрат для оцінки ризику важливо не тільки встановити всі джерела ризику, а й виявити, які джерела превалюють.