КІЛЬКІСНИЙ АНАЛІЗ РИЗИКУ ПОКАЗНИКИ РИЗИКУ 8.1. Ризик і прибуток

Для розуміння природи підприємницького ризику фундамен­тальне значення має зв'язок ризику і прибутку.

Співвідношення величини ризику і потенційного прибутку іно­ді називають показником залізних нервів. Співвідношення ризику і потенційного прибутку є компромісним рішенням між бажанням заробити максимальний розмір прибутку і прагненням до надійно­сті і стабільності доходів. Слід пам'ятати, що низькому рівню ри­зику (низькому рівню непередбачуваності) відповідає низький рі­вень потенційного доходу, а високий рівень очікуваного доходу неодмінно поєднується з високим рівнем непередбачуваності фі­нансових результатів. Щоб одержати економічний прибуток, під­приємець повинен свідомо піти на прийняття ризикового рішення, тому що поряд з ризиком втрат існує можливість одержання дода­ткових доходів. «Хто не ризикує, той не виграє».

Побудуємо графік, який показує зв'язок ризику і прибутку (рис. 8.1).

Можна вибрати рішення, що містить менше ризику, при цьо­му буде отримано і менший прибуток, вищий ризик найчастіше пов'язаний з одержанням і вищого прибутку. Відомо, що навіть досягнення звичайної норми прибутку завжди пов'язане з біль­шим чи меншим ризиком, і результатами підприємницької діяль­ності можуть бути як прибуток, так і збитки.

З графіка видно, що нульовий ризик забезпечить найменший

дохід,

при Я1 — прибуток становитиме П1, а при Я2 — прибуток великий — П2.

Принципове рішення про прийняття ризикованого проекту за­лежить від переваг між прибутковістю вкладених коштів у про­ект і їх надійністю, що, у свою чергу, розуміється як неризикова-ність одержання доходів.

Прибуток А

П2

П,

По

і           1          1          1         

Я1      Я2 Ризик

Рис. 8.1. Зв'язок ризику і прибутку

Р


Зазначена перевага звичайно відбивається в так званій кривій пе­реваг. Будується крива переваг між очікуваною комерційною ефек­тивністю вкладених коштів (прибутковістю), рентабельністю і ризиком (рис. 8.2). Крива переваг будується емпірично, тобто на ос­нові оброблених даних аналізу рішень, що приймалися раніше.

Зображені криві — криві переваг (криві байдужності), кожна з них відбиває рівнопереважаючі для підприємця при даному рівні за­доволеності пари очікуваної ефективності і ризикованості рішення,

де і — прийнятні рівні корисності (рентабельність); Р — величини ризику; Д — прибутковість.

Прийнятних рівнів корисності (задоволеності) може бути кі­лька. На рис. 8.2 їх три. При цьому найнижчий з усіх прийнят­них — рівень і1, а найвищий — і3. Рівень і1 нижчий, ніж рівень і 2, тому що при одній і тій же прибутковості рішення (Д1) очіку­ваний ризик такий:

у першому випадку (для і1) величина ризику дорівнює Р2,

а ризик у другому випадку (для і2) дорівнює Р1, і Р2 > Р1.

Поєднання очікуваної рентабельності рішення і його ризико­ваності, що відповідають одній з точок кривої переваг для рівня і 3, виявляється тоді за рахунок вищої очікуваної прибутковості (Д2) вкладень у дане рішення (хоча і при більшому ризику Р) більш привабливим для підприємця і відповідає вищому рівню корисності для нього.