6.9. Ризики, пов'язані з характером банківських операцій

Залежно від характеру банківських операцій ризики можуть бути пов'язані зі специфікою балансових чи забалансових опера­цій. Ті ж, у свою чергу, поділяються на ризики активних і ризики пасивних операцій.

Ризики пасивних операцій

Саме за допомогою пасивних операцій банк регулює свої ре­сурси для здійснення активних банківських операцій. До пасив­них операцій відносять:

відрахування від прибутку на формування (збільшення) статутного капіталу;

величину кредитів, отриманих від інших юридичних осіб;

депозитні операції.

Тільки перша група пасивних операцій формує кошти засоби банків. Одержання позичок від інших юридичних осіб необхідне найчастіше для оперативного регулювання ліквідності балансів чи банків видачі непередбачених кредитів. Депозитні операції — це операції по залученню коштів юридичних чи фізичних осіб у вклади.

Ризики пасивних операцій пов'язані з можливими утруднен­нями в забезпеченні активних операцій ресурсами. Для попере­дження ризику по формуванню депозитів банкам слід дотриму­ватися оптимального співвідношення між пасивними й актив­ними депозитними операціями, визначати розмір і ліквідність за­лучуваних на зберігання цінних паперів, знайти доцільне мініма­льне співвідношення власних коштів і ризикових активів.

Ризики активних операцій

Ризики активних операцій пов'язані з рівнем так званого про­центного ризику, від якого банки постійно потерпають у процесі своєї діяльності. Керування процентним ризиком складається з керування активами (кредитами й інвестиціями) і пасивами (по­зиковими засобами).

Керування активами залежить від рівня ліквідності самого ба­нку і портфеля його клієнтів з цінних паперів, а також від ступе­ня існуючої конкуренції (ціновий і неціновий), а керування паси­вами — від доступності коштів для видачі позичок.

Портфельний ризик полягає в імовірності втрати по окремих видах цінних паперів, а також по всій категорії позичок. Портфе­льні ризики поділяються на фінансові, ризики ліквідності, систе­матичні і несистематичні.

Фінансові ризики виникають у зв'язку з рухом фінансових по­токів і виявляються на ринках фінансових ресурсів.

Ризик ліквідності — проблема недостатності готівкових і за­лучених коштів для того, щоб забезпечити повернення депозитів, видачу кредитів і т. д.

Системний ризик пов'язаний зі зміною цін на акції, їхньою прибутковістю, поточним і очікуваним відсотком по облігаціях, очікуваними розмірами дивіденду і додатковим прибутком, ви­кликаними загальноринковими коливаннями. Він поєднує ризик зміни процентних ставок, ризик зміни загальноринкових цін і ри­зик інфляції.

Несистемний ризик не залежить від стану ринку і є специфі­кою конкретного підприємства, банку. Він може бути галузевим і фінансовим. Основними факторами, що впливають на рівень не­системного портфельного ризику, є наявність альтернативних сфер вкладення фінансових ресурсів, кон'юнктура товарних і фондових ринків та інші. Сукупність системних і несистемних портфельних ризиків називають ризиком інвестицій.

Ризик падіння загальноринкових цін — це ризик недоодержання доходу по яких-небудь фінансових активах. Найчастіше він пов'язаний з падінням цін на всі цінні папери, що обертаються на ринку одночасно. Згідно з названими вище даними можна впевне­но стверджувати, що акції приватних фірм і акціонерних підпри­ємств значно більш ризикові, ніж державні облігації. Держава тео­ретично і практично не може розоритися, тому що дохід по її боргових зобов'язаннях гарантується всім надбанням країни. У той же час недержавні, акціонерні і венчурні підприємства більш мобільні, ефективні, хоча рівень ризику банкрутства в них вищий.

Нагадаємо, що інфляційний ризик — це ризик того, що при ро­сті інфляції одержувані грошові доходи знецінюються з погляду реальної купівельної спроможності швидше, ніж зростають.