6.7. Цінові ризики

До цінових ризиків можна віднести ризики, пов'язані з купі­вельною спроможністю грошей (наприклад, інфляційні).

Інфляційний ризик — це ризик того, що при рості ін­фляції одержувані грошові доходи знецінюються з погляду реальної купівельної спроможності швидше ніж зростають.

Інфляція — це процес знецінювання грошей і, природно, рос­ту цін.

Дефляція — це процес, зворотний інфляції, що породжує ріст купівельної спроможності грошей і зниження цін.

Дефляційний ризик супроводжується погіршенням еко­номічних умов підприємництва і зниженням доходів унаслі­док зниження цін.

Ціновий ризик може стосуватися різних сторін діяльності під­приємства:

Наявні запаси. У цьому випадку ризик пов'язаний з воло­дінням реальними товарами і фінансовими інструментами, на які не укладені угоди на продаж за фіксованою ціною. Наприклад, фірма має запаси металів на складі чи облігації у свого дилера, що втрачають свою вартість при падінні цін.

Запаси напівфабрикатів. Ця категорія ризиків включає реа­льні товари, що були перероблені і дещо відрізняються від зазна­чених у специфікації ф'ючерсного контракту. Наприклад, запаси нафтопродуктів чи запаси готової продукції. Ступінь переробки товарів і їх далекість від стандартного сорту ф'ючерсного конт­ракту роблять хеджування менш надійним способом зменшення ризику.

Майбутня продукція. У цю категорію входить майбутній урожай чи вироблений товар, на який не укладена угода. У цьому випадку ризик падіння цін зачепить прибутковість виробництва. У деяких випадках падіння ціни нижче рівня витрат виробництва приведе до збитків для кожної виробленої одиниці.

Угода на закупівлю з фіксованою ціною. Форвардні контра­кти, що зобов'язують покупця прийняти товар чи фінансовий ін­струмент за фіксованою ціною, створюють для нього ціновий ри­зик при падінні цін. Такі угоди так само уразливі до падінь цін, як і існуючі запаси. У перелічених випадках можливий збиток пов'язаний з падінням цін. Кожний з них являє собою нинішню чи майбутню довгу позицію на наявному ринку і може бути за­критий продажем ф'ючерсного контракту. Але існують ще ситу­ації, у яких ризик пов'язаний з підвищенням цін.

Контракт на продаж з фіксованою ціною. Це зобов'язує продавця поставити товар чи фінансовий інструмент у майбут­ньому за встановленою ціною. Наприклад, американський імпор­тер повинне сплатити своєму постачальнику з ФРН 50 тис. євро за постачання устаткування через 3 місяці. Протягом цього часу євро може піднятися стосовно долара, і вартість у доларах буде вища, ніж планувалося, що для американського імпортера змен­шить прибуток.

Майбутні закупівлі. Виробники, що використовують сиро­вину для свого виробництва, несуть ризик можливого підвищен­ня ціни при здійсненні закупівель у майбутні періоди. Такі осно­вні види ризиків на наявному ринку. У перших чотирьох випад­ках небезпека пов'язана з падінням цін на фінансові інструменти чи сировинні товари. Кожна з цих ситуацій являє собою довгу позицію на наявному ринку, тому що є формою володіння (зараз чи у майбутньому).

Тобто тут має місце ризик купівельної спроможнос­ті — ризик інвестування фінансових активів унаслідок не­визначеності, пов'язаної з впливом інфляції на величину ре­альної прибутковості цих активів.

Останні випадки зв'язані з небезпекою підвищення цін. Можна дати і таке визначення:

Інфляційний ризик — імовірність того, що підвищення цін на товари і послуги (інфляція) зненацька зведе до нуля купівельну спроможність прибутку банку і його виплат ак­ціонерам.

Інфляційний ризик пов'язаний з небезпекою підвищення цін. Цей вид ризику визначається, головним чином, темпами інфляції в країні. Він позначається на заощадженнях громадян, збереже­них в ощадних і комерційних банках чи у «панчохах», а також на вартості цінних паперів з фіксованим доходом. Прості акції, ди­віденди по яких не є постійною величиною, застраховані від ін­фляції, тому що з ростом темпів інфляції збільшується і прибу­ток, з якого виплачуються дивіденди. Крім того, діючим засобом страховки (хеджування) проти інфляції є виплата дивідендів у вигляді акцій. По облігаціях і заощадженнях на рахунках у бан­ках одержують менший дохід у порівнянні з простими акціями, однак тут набагато менший ризик втрати первісного капіталу. Ра­зом з тим ризик зменшення купівельної спроможності грошей внаслідок інфляційного впливу для цих видів інвестицій дуже високий. Крім того, ризик інфляції — це ризик, що визначається життєвим циклом галузей. Основними факторами, що впливають на розвиток галузі, є:

переорієнтація економіки, що пов'язано з загальною еко­номічною нестабільністю у світі, по окремих регіонах, країнах, ринках, ринкових сегментах, нішах і вікнах, з одного боку, і рос­том цін на ресурси — з другого;

виснаження будь-яких ресурсів;

зміна попиту на внутрішньому і світовому ринках збуту;

загальноісторичний розвиток цивілізації.

У цілому в даний момент цінові ризики можна віднести до та­ких категорій операцій:

продаж і купівля реальних товарів;

володіння процентними інструментами чи зобов'язання їх­нього постачання;

володіння іноземною валютою чи зобов'язання її постачання;

фінансові зобов'язання, вартість яких пов'язана з різними індексами.

До цінових ризиків ще можна віднести валютні ризики і ризик ліквідності, так само пов'язані з купівельною спроможністю грошей.