4.5. Технічні ризики

Підприємницький ризик у багатьох випадках пов'язаний з освоєнням нової техніки і технологій, пошуком резервів і підви­щенням продуктивності праці.

Технічний ризик визначається ступенем організації ви­робництва, заходами безпеки, можливістю проведення ре­монту устаткування.

До технічних ризиків належать: імовірність утрат у результаті негативних результатів науково-дослідних робіт, імовірність утрат унаслідок низьких технологічних можливостей, імовірність утрат у результаті перебоїв і відмови устаткування.

Одним з різновидів цього виду ризику є технологічний ри­зик — ризик того, що в результаті технологічних змін існуючі си­стеми виробництва і збуту застаріють і тим самим зменшиться капітал фірми і її здатність отримувати прибуток. Хоча не можна забувати, що модернізація й ускладнення технічних засобів, збі­льшення числа елементів також приводять до зниження їх надій­ності і, відповідно, збільшення ризику.

Дослідження безпеки технічних об'єктів показують, що не­безпека властива будь-яким системам і операціям. Практично до­сягти абсолютної безпеки з технічної точки зору неможливо, а з економічної — недоцільно. Це пов'язано з тим, що надійність технічних систем не може бути абсолютною. Крім того, можливі їх відмови унаслідок випадкових змін умов експлуатації з вихо­дом за обумовлені (наприклад, у технічних умовах на устатку­вання) межі. Ризики, пов'язані з ненадійністю технічних систем, можна знизити в результаті випробувань і доопрацювання товару з метою підвищення їх якості і надійності.

Крім того, технічні ризики супроводжують будівництво нових об'єктів і їх подальшу експлуатацію. Серед них виділяють буді­вельно-монтажні та експлуатаційні ризики. До будівельно-монтажних належать такі ризики:

втрати чи ушкодження будівельних матеріалів і устатку­вання внаслідок несприятливих подій — стихійних лих, вибухів, пожеж, злочинних дій і т. д.;

порушення функціонування об'єкта внаслідок помилок при проектуванні і монтажі;

спричинення фізичної шкоди персоналу, зайнятому на бу­дівництві об'єкта.