3.8. Кредитні ризики

Кредитний ризик залежить від зовнішніх (пов'язаних зі ста­ном економічного середовища, кон'юнктурою) і внутрішніх (ви­кликаних помилковими діями самого кредитора) факторів. Мож­ливості керування зовнішніми факторами обмежені, хоча своє­часними діями кредитор може певною мірою пом'якшити їхній вплив і запобігти великим втратам. Однак основні важелі керу­вання кредитним ризиком лежать у сфері внутрішньої політики кредитора. Кредитний ризик виникає в процесі ділового спілку­вання підприємства з його кредиторами, банком чи іншими фі­нансовими установами, контрагентами, а саме: постачальниками і посередниками, а також акціонерами.

Кредитний ризик може бути визначений як непевність кредитора в тому, що боржник збереже намір виконати свої зобов'язання у відповідності до термінів й умов кредит­ної угоди.

Причинами виникнення кредитного ризику є, наприклад, не­сумлінність позичальника, який одержав кредит, погіршення фі­нансового становища підприємницької фірми, яка одержала кре­дит, й ін.

Кредитний ризик або ризик неповернення боргу однаковою мірою стосується як банків, так і їхніх клієнтів і може бути розді­лений на:

промисловий (пов'язаний з імовірністю спаду виробництва чи попиту на продукцію певної галузі);

ризик врегулювання і постачань (обумовлений невиконан­ням з певних причин договірних відносин);

ризик, пов'язаний із трансформацією видів ресурсів (най­частіше за терміном);

ризик форс-мажорних обставин.

Часто в економічній літературі розглядають й інші види кре­дитного ризику:

майновий ризик визначається тим, чи достатньо власних активів позичальника для покриття обсягу кредиту;

моральний ризик — та частина ризику, яка має відношення до позичання грошей і залежить від моральних якостей позича­льника;

діловий ризик пов'язується, як правило, зі здатністю під­приємця робити прибуток.

Величина кредитного ризику — сума, яка може бути втрачена при несплаті чи простроченні виплати заборгованості. Максима­льний потенційний збиток — це повна сума заборгованості у разі її невиплати клієнтом. Прострочені платежі не приводять до пря­мих збитків, але виникають непрямі збитки, які є витратами з відсотків (через необхідність фінансувати дебіторів протягом тривалішого часу, ніж це необхідно) або втрати відсотків, які можна було б одержати, якби гроші були повернуті раніше і по­кладені на депозит.

3 кількісної точки зору, кредитний ризик є функцією парамет­рів позики і позичальника. Ступінь ризику, пов'язаного з певним позичальником і видом кредиту, базується на оцінці різних видів ризику, які виникають для банку при наданні кредиту. Більше то­го, визначивши на етапі видачі кредиту ступінь його ризику, не можна забувати про те, що він часто змінюється. Таким чином, можна також розглядати кредитний ризик як:

ризик того, що позичальник не сплатить за позичкою;

імовірність того, що вартість частини активів фірми, а осо­бливо кредитів, зменшиться чи зведеться до нуля або фактична прибутковість по даній частині активів виявиться значно нижчою від очікуваного рівня;

імовірність неповернення кредитів;

імовірність значних збитків з кредитів та інших активів унаслідок невиконання позичальником своїх зобов'язань.

Хочеться відзначити також, що кредити, надавані підприємст­вам, різноманітніші, у порівнянні з кредитами, які надаються фі­зичним особам, і їх обсяги набагато більші. Можливість кредит­ного ризику існує протягом усього періоду кредитування. При наданні кредиту ризик виникає з моменту продажу і залишається до моменту одержання поворотного платежу.