3.5. Державні ризики

Державні ризики виникають при здійсненні підприємця­ми й інвесторами своєї діяльності на території іноземних держав.

Причинами державного ризику можуть бути нестабільність державної влади, особливості державного устрою і законодавст­ва, неефективна економічна політика, яка проводиться урядом, етнічні і регіональні проблеми, різка поляризація інтересів різних соціальних груп і т. п.

Для інвестора державні ризики в цілому визначають імовір­ність того, що об'єкти інвестицій будуть знищені або експропрі­йовані в результаті суспільно-політичних потрясінь чи погірше­них умов для інвестиційної або економічної діяльності в резуль­таті зміни законодавчої бази.

Для підприємця державні ризики означають можливість неви­конання укладених міжнародних контрактів, ушкодження чи втрату майна, коштів у результаті певних соціально-політичних або економічних подій.

Державні ризики можуть бути трьох типів:

соціально-політичні;

макроекономічні;

мікроекономічні.

Одним із рекомендованих способів аналізу рівня державного ризику є індекс БЕРИ, який регулярно публікується німецькою фірмою БЕРИ.

З його допомогою можна визначити попередній рівень дер­жавного ризику. Аналіз проводиться чотири рази на рік прибли­зно сотнею експертів за допомогою методів експертних оцінок. До складу часткових показників, що підлягають аналізу, входять: ефективність економіки, яка розраховується виходячи з прогно­зованої середньорічної зміни ВНП держави; рівень політичного ризику; рівень заборгованості, який розраховується за даними Світового банку з урахуванням розміру заборгованості, якості її обслуговування, обсягу експорту, балансу зовнішньоторговель­ного обороту та ін.; доступність банківських кредитів; доступ­ність короткострокового фінансування; доступність довгостроко­вого позичкового капіталу; імовірність виникнення форс-мажор-них обставин; рівень кредитоспроможності країни; сума невико­наних зобов'язань щодо виплати зовнішнього боргу.

Фахівці різних країн анонімно відповідають на анкету, що мі­стить 15 оцінних критеріїв, кожний з яких має свою питому вагу, із загальною сумою 1000. Кожне питання оцінюється побально відповідно до процентної шкали і має 5 варіантів відповідей — від 0 (неприйнятно) до 4 балів (максимум). Чим вища кількість зібраних балів, тим нижчий державний ризик.

Таким чином, аналізуються всі сторони політичної й економі­чної ситуації в країні партнера. Результати аналізу представля­ються у вигляді бази даних, яка характеризує оцінку ступеня ри­зику інвестування і надійності ділових зв'язків різних країн, поданої у вигляді ранжованого переліку країн з інтегральними бальними і частковими оцінками ризику.

Останнім часом у світі цьому виду ризику приділяється вели­ка увага. Це значною мірою обумовлено своєрідним «інвестицій­ним» бумом на ринках країн Латинської Америки, Східної Євро­пи, країн СНД, які розвиваються. Ці країни характеризуються нестійким політичним режимом і процесами переходу до ринко­вої економіки, у той же час прибутковість інвестицій у них дуже велика.

Державні ризики можуть бути структуровані на ризики конве-ртованості, ризики трансферту чи мораторію платежу.