ГЛОСАРІЙ

Абсолютне значення ризику — визначається величиною можливих втрат у матеріально-речовинному (фізичному) або вартісному (грошовому) вимірюванні.

Альтернативність (як властивість ризику) — необхідність вибору з декількох можливих варіантів рішень.

Аналіз фінансової стійкості фірми — полягає в дослідженні показни­ків, що оцінюють склад джерел фінансування і динаміки співвід­ношення між ними.

Аналітична функція ризику — пов'язана з тим, що наявність ризику передбачає необхідність вибору одного з можливих рішень, при­чому, аналізуючи всі можливі альтернативи, підприємець прагне вибирати найрентабельніші і якнайменш ризиковані.

Банківські ризики — загроза втрати банком частини своїх ресурсів, недоотримання доходів або отримання додаткових витрат в ре­зультаті здійснення фінансових операцій.

Безризикова зона — зона, в якій втрати не очікуються або спостеріга­ється перевищення прибутку.

Безумовний грошовий еквівалент (БДЕ) гри — максимальна сума грошей, яку ЛПР готовий заплатити за участь в грі.

Біржові ризики — є небезпекою втрат від біржових угод.

Валютні конверсійні (готівка) ризики — ризики валютних збитків по конкретних операціях.

Валютні ризики — є небезпекою валютних втрат, пов'язаних із зміною курсу однієї іноземної валюти щодо іншої при прове­денні зовнішньоекономічних, кредитних і інших валютних операцій.

Вартість капіталу — є приростом майна в грошовій формі в даному розмірі, вкладений в результаті інвестування у момент часу ї = 0 з урахуванням виплати по розрахунковій процентній ставці; роз­глядається як сума всіх надходжень, що дисконтуються або рева-львованих на який-небудь момент часу, і виплат, що виникли в результаті реалізації інвестиційного об'єкта.

Вартість повної інформації — розраховується як різниця між очікува­ною вартістю якого-небудь вкладення капіталу, якщо є повна ін­формація, і очікуваною вартістю, якщо інформація неповна.

Величина виплат по відсотках — визначається шляхом помноження середніх витрат капіталу на процентну ставку.

Величина оборотного (функціонуючого) капіталу — різницевий по­казник, що характеризує ліквідність, розглядають як різницю між поточними активами і короткостроковими зобов'язаннями.

Величина прибули — може бути розрахована як сума середнього при­бутку і середніх відсотків.

Верхня ціна гри — мінімізація максимального програшу.

Виробничі ризики — ризики, пов'язані із збитком від зупинки вироб­ництва унаслідок впливу різних чинників і, перш за все, із заги­беллю або пошкодженням основних і оборотних фондів (устатку­вання, сировина, транспорт і т. п.), а також ризики, пов'язані з упровадженням у виробництво нової техніки і технологій.

Виручка від ліквідації — різниця між надходженнями від продажу обладнання після закінчення терміну його експлуатації і витрата­ми, пов'язаними з припиненням експлуатації основних засобів (витратами на демонтаж основних засобів, рекультивацію і т. д).

Витрати на придбання — включають безпосередньо закупівельні ціни і виникаючі при закупівлі накладні витрати (до останніх відно­сяться витрати на монтаж, транспортні і інші витрати).

Витрати — витрати на реалізацію проекту.

Відносне значення ризику — відношення втрат до деякої бази, у вигляді якої найбільш зручно приймати майновий стан підпри­ємства, або загальні витрати ресурсів на даний вид підприєм­ницької діяльності, або очікуваний дохід (прибуток) від під­приємництва.

Внутрішні ризики — ризики, обумовлені діяльністю самого підприєм­ства і його контактної аудиторії, вони залежать від здатності під­приємця організувати виробництво і збут продукції (до них відно­сяться ризики, обумовлені діяльністю самого підприємства і його контактної аудиторії).

Втрати прибутку — різниця між максимальним виграшем і виграшем по конкретному рішенню при даній обстановці.

Втрати — зниження доходу (прибутку) порівняно з очікуваними вели­чинами.

Галузевий ризик — пов'язаний з економічною і фінансовою динамі­кою самої галузі.

Господарський ризик — ризик, пов'язаний з господарською діяльніс­тю, орієнтованою на отримання максимального прибутку на ос­нові задоволення потреб і запитів покупців відповідно до вимог ринку.

Гра двох осіб з нульовою сумою — простий вид стратегічної гри, коли сума виграшів сторін рівна нулю.

Гра множинна — гра, в якій стикаються інтереси більш ніж двох су­противників.

Гра парна — гра, в якій стикаються інтереси двох супротивників. Гра — деяка послідовність дій (ходів) гравців А і Б, яка здійснюється відповідно до чітко сформульованих правил.

Дерево рішень — графічне зображення послідовності рішень і станів середовища з вказівкою відповідної ймовірності і виграшів для будь-яких комбінацій альтернатив і станів середовища.

Державні ризики — виникають при здійсненні підприємцями і інвес­торами своєї діяльності на території іноземних держав.

Дефляційний ризик — ризик того, що при зростанні дефляції відбува­ється падіння рівня цін, погіршення економічних умов підприєм­ництва і зниження доходів.

Диверсифікація — процес розподілу капіталу між різними об'єктами вкладення, які безпосередньо не зв'язані між собою.

Динамічні моделі — моделі, в яких економічні об'єкти характеризу­ються надходженнями і виплатами, які очікуються при реалізації об'єктів і міняються в часі.

Дисконтування — служить для розрахунку вартості (Жд), яка повинна бути інвестована в якій або момент часу (і = 0) з тим, щоб в май­бутньому (і) мати в розпорядженні певну суму N.

Дисперсія — середнє зважене з квадратів відхилень дійсних результа­тів від середніх очікуваних.

Допустимий ризик — загроза втрати прибутку від реалізації проекту, при цьому втрати можливі, але їх розміри менші від очікуваного прибутку.

Евристика — сукупність логічних прийомів і методичних правил тео­ретичного дослідження і відшукання істини.

Екологічні ризики — ризики, пов'язані із забрудненням навколиш­нього середовища.

Експертна оцінка — проведення експертизи, обробка і використання її результатів при обгрунтуванні значення вірогідності настання ри­зикованої події.

Елементи матриці ризику — різниця між виграшем, який одержав би статистик А, якби знав стан природи і виграшем, який він оде­ржить в тих же умовах, застосовуючи стратегію А,-.

Загальний коефіцієнт ліквідності — дозволяє встановити, в скільки разів поточні активи підприємства покривають короткострокові зобов'язання для більшості підприємств.

Запобігання ризику — просте відхилення від заходу, пов'язаного з ри­зиком.

Захисна функція ризику — виявляється у тому, що якщо для підпри­ємця ризик — природний стан, то нормальним повинно бути і те­рпиме ставлення до невдач.

Збереження ризику — залишення ризику за інвестором, тобто на його відповідальності.

Збитки — мають місце при несприятливому збігу обставин, прорахун-

ках і є додатковими витратами понад намічені. Змінні витрати — сума витрат на сировину, зарплату і інших змінних

витрат.

Зниження ризику — дії, направлені на зменшення розмірів можливого збитку або вірогідності настання несприятливих подій.

Зниження ступеня ризику — припускає скорочення вірогідності і об'єму втрат.

Зовнішні ризики — ризики, безпосередньо не пов'язані з діяльністю підприємства.

Зона допустимого ризику — зона, в межах якої даний вид підприєм­ницької діяльності зберігає свою доцільність; втрати мають місце, але менше очікуваного прибутку.

Зона катастрофічного ризику — зона втрат, яка перевершує критичний рівень і в максимумі може досягати величини, рівної майновому стану підприємства. Катастрофічний ризик здатний привести до банкрутства підприємства, його закриття і розпродажу майна.

Зона критичного ризику — зона, яка характеризується можливістю втрат, що перевищують величину очікуваного прибутку аж до ве­личини повної розрахункової виручки, що являє суму витрат і прибутку.

Інвестиційний ризик — ризик, пов'язаний з укладенням коштів в цін­ні папери або інвестиційні проекти.

Інноваційна функція ризику — стимулює пошук нетрадиційних рі­шень проблем, що стоять перед підприємцем.

Інноваційний ризик — вірогідність втрат, що виникають при вкладенні підприємницькою фірмою коштів у виробництво нових товарів і по­слуг, які, можливо, не знайдуть очікуваного попиту на ринку.

Інсайт — це усвідомлення рішення деякої проблеми.

Інтуїція — здатність безпосередньо, як би раптово, без логічного про­думування знаходити правильне рішення проблеми.

Інфляційний ризик — ризик того, що при зростанні інфляції одержу­вані грошові доходи знецінюються з погляду реальної купівельної спроможності швидше, ніж ростуть.

Інформаційні ризики — можливість відхилень у діяльності за рахунок різного ступеня повноти і достовірності використовуваної інфор­мації.

Катастрофічний риск — небезпека втрат у розмірі всього майна під­приємства.

Кількісний аналіз ризиків — чисельне визначення окремих ризиків і ризику проекту в цілому.

Класифікація ризиків — розподіл ризиків на окремі групи за певними ознаками для досягнення певної мети.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності — показує, яка частина поточної заборгованості може бути погашена на дату складання балансу.

Коефіцієнт варіації — є відношенням середнього квадратичного від­хилення до середньої арифметичної і показує ступінь відхилення одержаних знань.

Коефіцієнт відновлення — величина, зворотна коефіцієнту фактичної вартості періодичних надходжень.

Коефіцієнт маневреності — визначає, яка частина джерел власних коштів вкладена в мобільні активи.

Коефіцієнт незалежності — показник, який характеризує частку засо­бів вкладення власного капіталу в загальну вартість майна під­приємства.

Коефіцієнт оборотності виробничих запасів — показує швидкість обороту виробничих запасів.

Коефіцієнт оборотності готової продукції — показує швидкість обо­роту готової продукції.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості — показує шви­дкість обороту дебіторської заборгованості.

Коефіцієнт оборотності поточних активів — показує швидкість обо­роту коштів, вкладених у поточні активи.

Коефіцієнт оборотності сукупних активів — показує швидкість обо­роту засобів, вкладених у сукупні активи.

Коефіцієнт покриття — характеризує достатність оборотних коштів підприємства для погашення короткострокових зобов'язань.

Коефіцієнт фінансової стійкості (стабільності) — показує питому ва­гу тих джерел фінансування, які підприємство може використову­вати в своїй діяльності тривалий час.

Коливання можливого результату — є ступенем відхилення очікува­ного значення від середньої величини.

Комерційний ризик — пов'язаний з комерційною діяльністю. Виникає в процесі реалізації товарів і послуг, вироблених або куплених підприємцем.

Контроль ризику — є перевіркою організації роботи щодо зниження ступеня ризику.

Координація — є узгодженістю роботи всієї системи управління ризи­ком, апарату управління і фахівців.

Корисність (И) — деяке число, приписуване особою, яка ухвалює рі­шення, кожному можливому результату.

Кредитний ризик всього портфеля — величина ризиків за всіма уго­дами кредитного портфеля.

Кредитний ризик за окремою угодою — вірогідність збитків від не­виконання позичальником конкретної кредитної угоди.

Кредитний ризик — може бути визначений як невпевненість креди­тора у тому, що боржник буде в змозі і збереже наміри викона­ти свої зобов'язання відповідно до термінів і умов кредитної угоди.

Кредитний ризик — небезпека несплати позичальником основного боргу і відсотків, які належать кредитору.

Кредитний ризик — пов'язаний з можливістю невиконання своїх зо­бов'язань перед інвестором або кредитором.

Крива байдужості — відображає рівнопереважніше для підприємця при даному рівні задоволеності пари очікуваної ефективності і ризику рішення.

Крива переваг — графік залежності між очікуваною комерційною ефективністю вкладених засобів (прибутковістю), рентабельністю і ризиком.

Крива ризику — крива розподілу вірогідності можливих втрат при­бутку.

Критерій Вальда для матриці виграшів — якнайкращим рішенням буде те, для якого виграш виявиться максимальним зі всіх мініма­льних, при різних варіантах умов.

Критерій Вальда — критерій, яким користуються у випадках, коли не­обхідно забезпечити успіх за будь-яких можливих умов.

Критерій Гурвіца — використовується, якщо вимагається зупинитися між лінією поведінки з розрахунку на гірше і лінією поведінки з розрахунку на кращу.

Критерій крайнього оптимізму для матриці виграшів — якнайкра­щим рішенням буде те, для якого виграш виявиться максималь­ним зі всіх максимальних.

Критерій максиміна — виграш є максимальним зі всіх міні­мальних.

Критерій мінімакса для матриці програшів — якнайкращим рішен­ням буде те, для якого виграш виявиться мінімальним зі всіх мак­симальних.

Критерій мінімального ризику Севіджа — вибір стратегії, при якій величина ризику приймає якнайменше значення в найсприятли­вішій ситуації.

Критерій песимізму-оптимізму — дозволяє вибрати стратегію між лі­нією поведінки з розрахунку на гірше і лінією поведінки з розра­хунку на кращу.

Критичний ризик — пов'язаний з небезпекою втрати у розмірі витрат на здійснення проекту.

Ліквідність активу — можливість трансформації активу в грошові кошти.

Ліквідність підприємства — наявність оборотних коштів у розмірі те­оретичної достатності для погашення короткострокових зо­бов'язань.

Ліквідність — здатність фінансових активів оперативно звертатися в готівку.

Лімітація — установлення ліміту, тобто граничних сум витрат, прода­жу, кредиту і т. п. ЛПР — особа, що ухвалює рішення.

Майнові ризики — визначаються можливою втратою майна внаслідок крадіжки, диверсії, халатності, перенапруженням технічної і тех­нологічної систем.

Максимінний критерій Вальда — використовується у випадках, коли потрібна гарантія, щоб виграш в будь-яких умовах опинився не менше, ніж найбільший з можливих в гірших умовах (кращий з гірших).

Метод Дельфі — характеризується анонімністю висновків членів екс­пертної групи і керованим зворотним зв'язком. Цей метод можна віднести до різновиду закритих групових досліджень.

Методи експертних оцінок — методи, що використовують результати досвіду і інтуїцію, тобто евристичні методи або методи експерт­них оцінок.

Міра ризику — середнє квадратичне відхилення (позитивне квадратне коріння з дисперсії) значення показника ефективності цього рі­шення або операції.

Непередбачуваність — неможливість точно визначити час, а іноді і місце виникнення події.

Несистематичний ризик — поняття, що відображає агрегацію (систе­мне об'єднання) всіх видів ризиків, пов'язаних з конкретним об'єктом ризику (підприємством, цінним папером).

Несистемний ризик — не залежить від стану ринку і є специфікою конкретного підприємства, банку.

Нижня ціна гри — гарантований виграш гравця А.

Об'єкт управління — безпосередньо ризик, ризиковані вкладення ка­піталу і економічні відносини між суб'єктами в процесі підпри­ємницької діяльності.

Об'єктивна сторона ризику — відображає реально існуючі явища, процеси, сторони діяльності, причому ризик існує незалежно від того, усвідомлюють люди його наявність чи ні, враховують або ігнорують його.

Об'єм капіталу, що інвестується — визначається як середня величина витрат капіталу.

Оптимальна стратегія — стратегія, яка при багаторазовому повторен­ні гри забезпечує даному гравцю максимально можливий середній виграш.

Оптимальне рішення — вибір максимінної для гравця А і мінімаксної для гравця стратегії.

Оптимальні стратегії — якщо їх застосування забезпечить гравцю А середній виграш не менше, ніж при застосуванні будь-якої іншої стратегії Лі і гравцю Б середній програш не більше, ніж при засто­суванні ним будь-якої іншої стратегії в|.

Організація в управлінні ризиками — є об'єднанням людей, які спі­льно реалізують програму ризикованого вкладення капіталу на основі певних правил і процедур.

Оцінка ризику — кількісний опис виявлених ризиків, визначення віро­гідності і розміру можливого збитку.

Очікувана корисність події — сума добутків вірогідності результатів на значення корисності цих результатів.

Очікувана цінність точної інформації про фактичний стан ринку — різниця між очікуваною грошовою оцінкою за наявності точної інформації і максимальною очікуваною грошовою оцінкою за від­сутності точної інформації.

Передача ризику — передача відповідальності за ризик третім особам (часто, за винагороду) при збереженні існуючого рівня ризику.

Періодичні надходження — перетворення вартості (ТУ), що є на нульо­вий момент часу, в ряд віднесених на кінець року платежів (Ж) рі­вної величини, які здійснюються до моменту часу ї.

Підприємництво — є цілеспрямованою діяльністю, направленою на задоволення потреб суб'єктів ринку, отримання певного об'єму прибутку.

Підприємницький ризик — ризик, що виникає при будь-яких видах діяльності, пов'язаний з виробництвом продукції, товарів, послуг, їх реалізацією, комерцією, фінансовими операціями і здійсненням різних проектів.

Платоспроможність — наявність у підприємства грошових коштів і їх еквівалентів, достатніх для розрахунків по кредиторській забор­гованості, що вимагає негайного погашення.

Податковий ризик держави — полягає в можливому скороченні над­ходжень до бюджету в результаті зміни податкової політики і/або величини податкових ставок.

Податковий ризик підприємця — пов'язаний з можливими змінами податкової політики (поява нових податків, ліквідація або скоро­чення податкових пільг і т. п.), а також із зміною величини подат­кових ставок.

Політика ризику — сукупність різного роду заходів для зниження не­безпеки помилкового ухвалення рішення і скорочення можливих негативних наслідків цих рішень на різних стадіях функціонуван­ня фірми.

Політичний ризик — можливість виникнення збитків (недоотримання прибутку) у зв'язку з можливими змінами в курсі політики уряду, змін законодавства.

Портфельний ризик — полягає у вірогідності втрати по окремих ви­дах цінних паперів, а також по всій категорії позик.

Постійні витрати — у їх склад входять витрати на виплату окладів управлінському персоналу, амортизаційні відрахування, виплати по відсотках і інші витрати.

Правила гри — можливі варіанти дій гравців, об'єм інформації кожної сторони про дії іншої, результат гри, до якого приводить відпові­дна послідовність ходів.

Правило максимуму виграшу — полягає у тому, що з можливих варі­антів ризикованих вкладень вибирається варіант, який дає найбі­льшу ефективність результату (виграш, дохід, прибуток) при мі­німальному або прийнятному для інвестора ризику.

Правило оптимального з'єднання виграшу і величини ризику — полягає у тому, що менеджер оцінює очікувані величини виграшу і ризику (програшу, збитку) і ухвалює рішення вкласти капітал в той захід, який дозволяє одержати очікуваний виграш і одночасно уникнути великого ризику.

Правило оптимальної вірогідності результату — полягає у тому, що з можливих рішень вибирається те, при якому вірогідність ре­зультату є прийнятною для фінансового менеджера (інвестора).

Правило оптимального коливання результатів — полягає у тому, що з можливих рішень вибирається те, при якому вірогідність ви­грашу і програшу для одного і того ж ризикованого вкладення ка­піталу має невеликий розрив, тобто якнайменшу величину диспе­рсії, середнього квадратичного відхилення, варіації.

Принцип недостатнього обгрунтування Лапласса — використову­ється у випадку, якщо можна припустити, що будь-який з варіан­тів обстановки не більш вірогідний ніж інший. Тоді вірогідності обстановки можна вважати рівними і виробляти вибір рішення так само, як і в умовах ризику — за мінімумом середньовзважено-го показника ризику.

Природні ризики — ризики, пов'язані з проявом стихійних лих природи.

Прогнозування — передбачення певної події.

Профілактика ризиків — низка заходів, яка покликана забезпечити зниження вірогідності виникнення ризиків.

Процентні ризики — небезпека втрат у результаті перевищення про­центних ставок, виплачуваних по залучених коштах, над ставками за наданими кредитами.

Процес управління — припускає отримання, передачу, переробку і використовування інформації.

Ревальвація — визначення того, яку вартість (Ж) матиме інвестована до певного моменту часу сума капіталу (момент часу ї = 0) в піз­ніший момент часу (ї) з урахуванням нарахування відсотків і складних відсотків.

Регулювання — механізм впливу на об'єкт управління для досягнення стійкості цього об'єкта в ситуації невизначеності і ризику.

Результативні показники — основні підсумкові показники діяльності підприємства.

Рентабельність власного капіталу — показує, який прибуток одержує підприємство на власні засоби.

Рентабельність інвестицій — показує, який прибуток одержує під­приємство на суму власних і довгострокових позикових кош­тів, розраховується, як відношення дисконтованих чистих над­ходжень до первинних (або дисконтованих за часом) інвестицій­них витрат.

Рентабельність поточних активів — показує, який прибуток одержує

підприємство на засоби, вкладені в поточні активи. Рентабельність реалізованої продукції — показує, який прибуток

підприємство одержує з одиниці реалізованої продукції. Рентабельність сукупних активів — показує, прибуток, який одержує

підприємство на кошти, вкладені в сукупні активи. Рентабельність — обчислюється як відношення величини прибутку до

об'єму капіталу, що інвестується. Ризик банкрутства — небезпека повної втрати підприємцем власного

капіталу і нездатності його розраховуватися за взятими на себе

зобов'язаннями.

Ризик важеля — залежить від співвідношення вкладеного капіталу в цінні папери з фіксованим рівнем доходу, з нефіксованим рі­внем доходу і об'ємом всього основного і оборотного капіталу банку.

Ризик зниження прибутковості — ризик, який може виникнути в ре­зультаті зменшення розміру відсотків і дивідендів по портфель­них інвестиціях, по внесках і кредитах.

Ризик купівельної спроможності — ризик інвестування фінансових активів унаслідок невизначеності, пов'язаної з впливом інфляції на величину реальної прибутковості цих активів.

Ризик курсових втрат — є можливістю грошових втрат в результаті коливань валютних курсів.

Ризики конкурентної боротьби — можливість збитків або зниження прибутку у результаті дій конкурентів.

Ризик ліквідності — проблема недостатності наявних і залучених ко­штів для того, щоб забезпечити повернення депозитів, видачу кредитів і т. д.

Ризик маркетингу — можливість відхилень у результатах діяльності внаслідок конкретного вибору інструментів досягнення поставле­них цілей.

Ризик менеджменту — можливість неправильних дій в процесі досяг­нення поставлених цілей з використанням визначених в результа­ті маркетингу інструментів.

Ризик недоотримання прибутку — ризик, що відноситься до чистого прибутку підприємства (після вирахування всіх витрат, зокрема податків).

Ризик операцій — вірогідність наявних валютних збитків по конкре­тних операціях в іноземній валюті. Ризик операцій виникає через невизначеність вартості в національній валюті операції в майбу­тньому.

Ризик падіння загальноринкових цін — ризик недоотримання дохо­дів по яких-небудь фінансових активах. Найчастіше він пов'яза­ний з падінням цін на всі цінні папери, що обертаються на ринку, одночасно.

Ризик перекладу — має бухгалтерську природу і пов'язаний з відмін­ностями обліку активів і пасивів в іноземній валюті.

Ризик упущеної вигоди — ризик настання непрямого (побічного) фі­нансового збитку (неодержаний прибуток) в результаті нездійс­нення якого-небудь заходу.

Ризик форс-мажорних обставин — ризик стихійних лих.

Ризик цілевиявлення — можливість неправильного визначення цілей діяльності організації.

Ризик як економічна категорія — є подією, яка може відбутися або не відбутися і направлена на привабливу мету, досягнення якої зв'язане для людини з елементами небезпеки, загрозою втрати або неуспіху.

Ризик як історична категорія — виникає на нижчому ступені цивілі­зації і є усвідомленням людиною можливої небезпеки.

Ризик —вірогідність виникнення збитків або недоотримання доходів порівняно з прогнозованим варіантом у результаті здійснення підприємницької діяльності.

Ризики неплатоспроможності (банкрутства) — це ризики, що впли­вають на життєздатність фірми в довгостроковому плані. Вони характеризуються вірогідністю того, що капітал банку не зможе покрити збитки від діяльності (вірогідність неадекватності капі­талу банківським ризикам).

Ризики трансляцій (бухгалтерські) — виникають при переоцінці ак­тивів і пасивів балансів і рахунку «Прибутки і збитки» зарубіж­них філіалів клієнтів, контрагентів.

Ризики форфетування — виникають, коли форфетер (часто ним є банк) бере на себе всі ризики експортера без права регресу.

Різницеві показники — показники, які розраховуються як різниця розрахункових величин.

Самострахування — група заходів по внутрішньому страхуванню ри­зиків, покликана забезпечити нейтралізацію їх негативних фінан­сових наслідків в процесі розвитку підприємства.

Селективні ризики — (від лат. бєієсгіо — вибір, відбір) — ризики не­правильного вибору способу вкладення капіталу, виду цінних па­перів для інвестування порівняно з іншими видами цінних паперів при формуванні інвестиційного портфеля.

Середнє квадратичне відхилення — коріння квадратне з дисперсії.

Середнє очікуване значення — це середньозважене значення величи­ни події, яка пов'язана з невизначеною ситуацією.

Середній прибуток на капітал інвестиційного проекту — визнача­ється як середньорічний прибуток, поділений на суму інвестицій в проект.

Середній прибуток — розраховується як різниця між результатами і витратами.

Системний ризик — пов'язаний із зміною цін на акції, їх прибутковіс­тю, поточним і очікуваним відсотком по облігаціях, очікуваними розмірами дивіденду і додатковим прибутком, викликаними зага-льноринковими коливаннями.

Ситуація невизначеності — характеризується тим, що вірогідність на­стання результатів рішення або подій у принципі не встановлю­ється (її не можна передбачити і прорахувати).

Ситуація ризику — виникає якщо існує можливість кількісно і якісно ви­значити ступінь вірогідності настання того або іншого варіанта події.

Сідлова точка — рішення гри, елемент аіодо в матриці гри, який є од­ночасно мінімальним в рядку іо і максимальним в стовпці до.

Спекулятивні ризики — виражаються в можливості отримання як по­зитивного, так і негативного результату.

Специфічні ризики — пов'язані з окремими особами або підприємст­вами, як з причин, так і по наступаючому збитку.

Статистичні ігри (моделі) — є грою двох осіб — людини і природи з використовуванням людиною додаткової статистичної інформації про стани природи.

Статистичні моделі — моделі, в яких приймаються допущення, що економічні показники в перебігу певного періоду часу (звично рік) не міняються.

Стимулювання — є спонукою фінансових менеджерів і інших фахів­ців до зацікавленості в результаті своєї роботи.

Стратегії активні — стратегії гравців А і Б, для яких вірогідність %і і уу відмінна від нуля.

Стратегія гравця — план, за яким гравець скоює вибір в будь-якій можливій ситуації і при будь-якій можливій фактичній інфор­мації.

Стратегія змішана — випадковий вибір гравцем своїх стратегій.

Стратегія змішана — застосування гравцем своїх чистих стратегій з відповідною вірогідністю настання цих чистих стратегій.

Стратегія ризик-менеджменту — мистецтво управління ризиком в невизначеній господарській ситуації, засноване на прогнозуванні ризику і прийомах його зниження.

Стратегія управління — розуміються напрям і спосіб використову­вання коштів для досягнення поставленої мети за допомогою пев­ного набору правил і обмежень для ухвалення рішення.

Страховий ризик — це ризик, який може бути оцінений з погляду ві­рогідності настання страхового випадку і кількісних розмірів мо­жливого збитку.

Суб'єкт управління — спеціальна група людей (фінансові менеджери, фахівці із страхування і ін.), яка за допомогою різних прийомів і способів управлінського впливу здійснює цілеспрямоване функ­ціонування об'єкта управління.

Суб'єктивна сторона ризику — виявляється у тому, що люди неодна­ково сприймають одну і ту ж величину економічного ризику через відмінність психологічних, етичних, ідеологічних принципів.

Суб'єктивно-об'єктивна сторона ризику — визначається тим, що ри­зик породжується процесами як суб'єктивного характеру, так і тими, які не залежать від волі або свідомості людини.

Суперечлива природа ризику — виявляється в зіткненні об'єктивно існуючих ризикованих дій з їх суб'єктивною оцінкою.

Тактика управління — це конкретні методи і прийоми для досягнення поставленої мети в конкретних умовах.

Термін амортизації інвестиційного об'єкта — період часу, протягом якого вкладений капітал відновлюється за рахунок притоку гро­шових коштів або перевищення надходжень від експлуатації об'єкта над платежами.

Термін амортизації — період часу, в рамках якого вкладений для інве­стування капітал відновлюється за рахунок перевищення надхо­джень від експлуатації об'єкта над виплатами.

Термін окупності — період, протягом якого фірма поверне початкові капіталовкладення, іншими словами, він показує інтервал часу, необхідний для покриття витрат за проектом.

Технічний ризик страховика — ризик, пов'язаний з проведенням операцій страхування.

Технічний ризик — визначається ступенем організації виробницт­ва, заходами безпеки, можливістю проведення ремонту устат­кування.

Технологічний ризик — ризик того, що в результаті технологічних змін існуючі системи виробництва і збуту застаріють і, тим самим, зме­ншаться капітал фірми і її здатність одержувати прибуток.

Титул — законне право власності на нерухомість, яка має документа­льну юридичну сторону.

Торговельні ризики — є ризиками, пов'язаними із збитками через за­тримку платежів, відмови від платежу в період транспортування товару, непоставки товару і т. п.

Транспортні ризики — ризики, що виникають в процесі перевезень вантажів різними видами транспорту.

Уникнення ризику — означає відмову від реалізації заходу (проекту), пов'язаного з ризиком.

Управління ризиком — сукупність методів, прийомів і заходів, що дозволяють певною мірою прогнозувати настання ризикових по­дій і заходів, що вживаються, до виключення або зниження нега­тивних наслідків таких подій.

Уточнений коефіцієнт ліквідності — характеризує, яка частина пото­чних зобов'язань може бути погашена не тільки за рахунок готів­ки, але і за рахунок очікуваних надходжень.

Ухвалення ризику — залишення всього ризику або його частини на відповідальності підприємця.

Фактична вартість капіталу — обчислення вартості капіталу (Ж) у момент часу ї = 0 для ряду платежів однакового розміру (У), які щорічно здійснюються в кінці кожного року протягом і. років.

Фінансові ризики — ризики, що виникають при здійсненні фінансових операцій, виходячи з того, що в ролі товару виступає або валюта, або цінні папери, або грошові кошти.

Фундаментальні ризики — ризики, причини яких непідвладні жодній людині, ні групі людей. Це неконтрольовані і всеосяжні ризики, діючі на всіх.

Функція корисності Неймана-Моргенштейна (и(\¥)) — показує ко­рисність, яку приписує особа, що ухвалює рішення кожному мож­ливому результату.

Хеджування — система заходів, що дозволяють виключити або обме­жити ризики фінансових операцій в результаті несприятливих змін курсу валют, цін на товари, процентних ставок і т. п. в май­бутньому.


Хід — вибір одного з тих, що припустять правилами гри дій і його здійснення.

Ціна гри — сукупність оптимальних стратегій (X*, У*), яка дає грав­цям оптимальне рішення.

Чистий приведений дохід — різниця дисконтування чистих надхо­джень від реалізації проекту і первинних інвестицій.

Чисті ризики — характеризуються тим, що вони практично завжди несуть в собі втрати для підприємницької діяльності (означа­ють можливість отримання негативного або нульового резуль­тату).

Якісний аналіз ризиків — виявлення джерел, причин, чинників ризи­ків, встановлення потенційних зон ризиків, його видів.