1.3. Податкова система в Україні, основні етапи її становлення

Виникнення податків в Україні спостерігається з часів заснування Київської Русі (IX - XII ст.), під впливом розвитку держави, економічних, соціальних та політичних факторів


 


 

II - й етап: податки за часів Великого князівства Литовського (друга пол. XIV -XV ст.)

I - й етап: податки в Київській Русі (IX - XII ст.)

/// - й етап:

податки за часів Речі Посполитої (XVI - XVII ст.)


 


IV - й етап: Військовий скарб Запорізької Січі (XV-XVIII ст.)

Етапи формування податкової системи в Україні

V - й етап: податки за часів Петра I (кін. XVII - поч. XVIII ст.)


 


VI - й етап: система оподаткування XVIII - XIX ст.

VIII- й етап: система оподаткування у 90-ті рр. XX ст. -поч. XXI ст.

V//- й етап: система оподаткування у XX ст.


 

Рис. 1.3. Етапи формування податкової системи в Україні

Таблиця 1.2

Податки у Київській Русі (IX - XII ст.)

 

Доходи державної скарбниці

Характер і призначення

Данина -

воєнна

контрибуція

Сплачувалася слов'янськими племенами сильним і войовничим народам (на півдні - хазарам, на півночі - норманам). Відповідно до історичних умов вона виступала як воєнна контрибуція, прямий державний податок, натуральна рента. Уперше згадує данину в ХІ -ХІІ ст. монументальне літописне зведення „Повесть временных лет", автором якого вважають ченця Києво-Печерського монастиря Нестора

Данина -

державний

податок

Державний податок, що стягувався уІХ-Х ст. новгородськими князями Олегом та Ігорем, виїжджаючи разом із дружиною (військом) на „полюддя" з окремих слов'янських земель

Данина -„дякло"

Стабільний державний податок, започаткувала в 947 р. княгиня Ольга, установивши постійні пункти - погости, де нагромаджувалась ця данина. Одиницею оподаткування були: „рало" (соха), „плуг", „дім" (двір), „дворище". Платили хутром, шкірами, худобою, збіжжям та грішми

Феодальна рента

Сплачувалася на користь держави та феодала смердами, які офіційно були затверджені згідно з „Правдою Руською" Ярослава Мудрого - перший в історії України кодекс законів Давньоруської держави - сер. ХІ ст., нижчою, податною землеробською верствою населення. На державних землях, де не було різкої межі між державною і князівською власністю, рента і податок зливалися. На землях світських і духовних феодалів селяни відробляли ренту, сплачували податок державі й водночас відбували різні повинності. Відомі три форми ренти: відробіткова, натуральна, грошова

Торгівельні мита

Грошові надходження за зважування і вимір - „вага", „міра"; за провезення товарів через міські застави - „мит"; перевезення товарів через річку - „перевіз"; за право мати склади і проводити торжища -„гостинне", „торгове"

Оброк

Обов'язкова повинність, що сплачувалася селянами натурою (медом, вівцями, льоном, хлібом, вівсом, житом і курми), а городянами -грішми

Інші

повинності

Обов'язкова повинність, яку відбувало населення: „повоз", будівництво міст і укріплень тощо

Церковна „десятина"

Стягнення коштів, тобто десятої частини прибутків населення, на будівництво церкви Богородиці та утримання храмів

Плата за судочинство та штрафи

Доходи, які одержували князі від суду „віри" - грошові штрафи за вбивство і „продажі" та штрафи за інші злочини

Ординські повинності

У ЗО - 40 рр. XIII ст. у добу монголо-татарського панування українське населення феодальних князівств, окрім духовенства і церкви, платило на користь завойовників спеціальний прямий грошовий податок -„вихід" з осіб чоловічої статі та від голови худоби, тобто „поголовну подать", „ям" - обов'язок доставляти підводи ординським чиновникам; „тамга"- утримання посла Орди з великою свитою, а також виконувало різні повинності. „Татарщину", або данину, збирали спочатку ханські баскаки, а пізніше (до 60-х років XVI ст.) - українські князі.




1

2

Міський податок

Сплачувався міщанами, який спочатку був загальним майновим прибутковим податком, а потім - податком з нерухомого майна у місті. Стягувався у розмірі 4% від оціненої вартості майна

Надзвичайні

сеймові

податки

Сплачувалися міщанами для вирішення нагальних проблем, головним чином військових потреб

Податок

католицької

церкви

Податок, що сплачувався православними міщанами на утримання католицького духовенства

^ші міські податки

Податки, що сплачувалися з торгівлі та промислів: „чопове" і „шеляжне" - від продажу алкогольних напоїв; „прасовка" - за торгівлю сіллю; „пасічний" - за бджільництво; „шос" - на будівництво доріг; „стація" - за постій та утримання війська; „складове" - від ваги, міри; на міську сторожу; на ремонт міських укріплень, шляхів, гребель, мостів; санітарне облаштування тощо

Колядницький збір

Сплачувався православними міщанами за колядування під час різдвяних та пасхальних свят

Таблиця 1.5

Військовий скарб Запорозької Січі (XV-XVIII ст.)

Доходи скарбу

Характер і призначення

Загальні

обов'язкові

податки

Оплата січової та паланкової адміністрації, церкви і школи, грошове й матеріальне забезпечення козацької служби

Кошові регалії

Доходи від експлуатації рибальських і мисливських угідь, земель (зимівників та хуторів)

Військова здобич

Воєнні трофеї - добутий шаблею та веслом "козацький хліб"

Субсидія королівська, платня царська, платня гетьманська

Допомога грішми, хлібом, горілкою військовими припасами з боку Росії й Гетьманщини, 1648р. - Польщі

Мито

За перевіз товарів із сусідніх країн транзитом через запорізькі землі. З горілки бралося натурою

Господарська десятина та медове

Стягувалась у паланах від хуторів і млинів натурою, від промислів і пасік - грошима. За користування посполитими військовою землею - 10% урожаю

Торгове

Податок акцизного типу з крамарів на січовому ринку - 10% вартості товарів

Дохід від шинків

По 2,50 - 4,50 крб. на рік сплачували у скарб господарі, які тримали шинки (корчми) у Січі, паланках та зимівниках


Податкова система України за часів Петра I (кін. XVII - поч. XVIII ст.)

 

Доходи державної скарбниці

Характер і призначення

1

2

Подвірний податок

Прямий податок, що сплачувався населенням

Подушний податок

Основний прямий податок, який було впроваджено замість подвірного податку. При цьому від податку звільнялись дворянство та духовенство

Поземельний податок

Сплачувався селянами за обробку та освоєння земельних ділянок

!нші податки

Обов'язкові загальнодержавні податки, які сплачували різні верстви населення: посаджений, криголамний, водопийний, погрібний, трубний, із печей, мостів і переправ, причальний та відпливний із плавучих суден, із клеймування суконь, шапок та чобіт, із квасних напоїв, варіння пива, із воскобоєнь, зі шкіряного та миловарного промислів, із кузень, крамниць, корчми та пекарень, із майстрових та робітних людей, із запису клейма майстрових, із крамничних та „ходячих" продавців, із продажу свічок, кінських шкір тощо

Хомутний збір

Обов'язковий збір, який сплачували візники в розмірі десятої частини від плати за найм

Кінське мито

Сплачувалося власниками коней та візниками

!нші збори

Обов'язкові збори за надання та отримання певних послуг: млиновий збір", „медовий" („бджолиний") збір із власників пасік тощо


Продовж. табл. 1.6

1І2

Податок на бороду

Обов'язковий щорічний податок, що сплачувався всіма чоловіками, які носили бороду, у розмірі від 30 руб. (прості городяни) до 100 руб. (царедворці). Лише священнослужителям та селянам, дозволялося носити бороду безкоштовно у своєму селі (під час в'їзду у місто вони сплачували по копійці з бороди)

Релігійні податки

Сплачувалися розкольниками у подвійному розмірі, а також за здійснення обрядів шлюбу, хрестин, поховання тощо

Канцелярські збори

Сплачувалися населенням Київської губернії, яке займалося різними видами промислу і, відповідно, називалися: рибний збір, медовий збір, кінський збір, ясачний збір, млинський збір тощо

Мито та кріпосний збір

Стягувалися з купчих і заставних документів, дарчих і боргових зобов'язань, духовних заповітів, межових актів тощо

Гербовий збір

Сплачувався за використання „орлиного", тобто з гербовими орлами, гербового паперу

Постійні податки

Ординарні податки, які були незмінними протягом тривалого періоду часу, серед них: „приказные" податки (загальнодержавні податки, що справлялися у прикази, а потім у колегії); „ямские и полоняничные" - стягувалися по 5 коп. з поміщицьких і дворових селян та по 10 коп. - із церковно - монастирських; „деньги Военного приказа на жалованье драгунам", а також „Адмиралтейского приказа корабельные деньги"; податки на будівництво Санкт - Петербурга (30 коп. з кожного двору); податок „по однодворческому окладу" (1-3 руб. з кожного двору); регіональні, місцеві податки, які стягувалися на утримання гарнізонів, пошт, ямщиків, доріг тощо

Надзвичайні або екстраординарні податки

Ці податки поділялися на такі групи: збори провіанту і фуражу на потреби армії („санкт - петербургский", „рижский", „померанский", „киевский", „азовский" тощо; збори на поставки рекрутів та коней; податок на будівництво Кронштадта та утримання майстрових на будівництві

Єдиний податок

Подушний податок, однаковий для основних категорій платників, упроваджений податковою реформою 1724 р.

 

Таблиця 1.7

Система оподаткування в Україні у XVIII - XIX ст.

Доходи державної скарбниці

Характер і призначення

1

2

Подушний податок

Основний податок, що стягувався з селян та міщан

Гільдійський збір

Сплачувався купецтвом залежно від їх майнового стану

24


 

 

 

 

Доходи державної скарбниці

Характер і призначення

1

2

1917 - 1919 рр.

Прибутковий

Прямий  прогресивний  податок,  що стягувався  з доходів

податок

українського населення (робітників, службовців, чиновників)

 

Непрямий податок, що стягувався з виробництва та продажу

Акцизний збір

окремих товарів (вина, пива (у розмірі від 4 до 20 крб. із пуда

солоду),  коньяку, тютюну,  цукру, чаю, сірників, продуктів нафтопереробки тощо)

Особливий податок

Податок на телефонні апарати у розмірі 25 крб. із кожного

абонента

Контрибуція

Примусовий збір, що стягувався з українського населення та

місцевої буржуазії більшовиками Росії на її користь (1918р.)

Реквізиція

Примусове вилучення майна української держави у власність

Росії (1918р.)

Поземельний

Сплачувався українськими селянами за обробку та освоєння

податок

земельних ділянок

Продовж. табл. 1.8

1

2

Промисловий податок

Основний прямий податок з прибутку акціонерних і торговельних підприємств

Податок на прибуток

Прямий податок з приросту прибутку промислових підприємств

Майновий податок

Податок на нерухоме майно в містах

Гербовий збір

Стягувався за використання гербового паперу

Митні збори

Непрямий податок, що сплачувався імпортерами та експортерами товарів

Місцеві податки та збори

Стягувалися у формі контрибуцій із місцевої буржуазії та націоналізованих фабрик і заводів, а також у формі зборів за вивіз виробів із фабрик на залізницю та із залізниці на фабрику тощо

Збір з обороту

Стягувався з обороту торговельних підприємств, що забезпечували населення предметами особистого користування та домашнього вжитку, а також одноразовий збір із приватних торговельно-промислових підприємств до фонду забезпечення сімей червоноармійців у розмірі місячного заробітку працівників цих підприємств

Податок з публічних видовищ і розваг

Прямий податок, що мав цільове призначення та спрямовувався на соціальні потреби. Сплачувався у розмірі від 5 коп. (із квитка за ціною нижчою за 50 коп.) до 33 коп. (із квитка за ціною вищою за 10 руб.)

Інші місцеві збори

Збір до фонду дитячого харчування в містах. Він стягувався у таких розмірах: з осіб найманої праці - половина денного заробітку; з осіб, які не перебувають на службі, але мають інші джерела прибутку, - сума дводенної квартирної плати; із приватних торговельних підприємств, театрів, кінематографів -50% валового денного виторгу

Надзвичайний рево­люційний податок

Одноразовий податок, що стягувався з заможних груп міського та сільського населення (1918р.)

1920 - 1929 рр.

Акцизний збір

Сплачувався з виробництва та продажу окремих товарів (вина, пива, спирту, горілки, коньяку, тютюну, солі, цукру, меду, чаю, кави, сірників, продуктів нафтопереробки, текстильних виробів, гумових калош тощо)

Митні збори

Стягувалися за здійснення зовнішньоторговельних операцій відповідно до митного статуту СРСР

Гербовий збір

Стягувався за використання гербового паперу відповідно до нового статуту про державний гербовий збір, доповнювався канцелярським збором

Промисловий податок

Прямий податок з населення, яке не займалося сільського-подарським виробництвом. Від нього звільнялися кооперативні і громадські підприємства і приватні промисли, на яких не засто­совувалася наймана праця. Потім цей податок поширювався на всі підприємства, у тому числі й на державні та кооперативні. Він складався з двох зборів: патентного (основного) і порівняльного

Прибутково -майновий податок

Стягувався за прогресивними ставками з сукупного прибутку приватних осіб, які проживали в містах

1

2

Податок із майна

Стягувався за прогресивними ставками (від 0,33% до 1,5% вартості майна) із предметів домашнього побуту

Одноразовий загальногрома­дянський податок

Державний податок, який упроваджено для надання допомоги тим, хто голодує, для боротьби з епідеміями і покращення життя дітей, які перебувають на державному утриманні, а потім і для надання допомоги сільському господарству. Сплачувався за твердими ставками працездатним населенням

П                          Упроваджений у період НЕПу, стягувався в натуральній формі рд   д                 18 видами сільгосппродукції за довільним календарем

Єдиний податок

Сільськогосподарський податок, що поєднував: загальний натуральний податок, трудгужподаток, подвірногрошовий, загальногромадянський та деякі місцеві податки. А з 1930 р. ним обкладалися і куркульські господарства в індивідуальному порядку

Інші податки

Цільовий квартирний податок (для будівництва житла робітникам); військовий податок із громадян, які зараховувалися до тилового ополчення

1930 - 1945 рр.

Податок з обороту

Непрямий універсальний акциз, що включався в кінцеву роздрібну ціну товарів та сплачувався споживачем цих товарів

Відрахування від чистого прибутку

Прямий податок на чисті прибутки державних підприємств у розмірі від 10% до 90% прибутку включався до плану підприємства як обов'язковий до виконання показник

Прибутковий податок

Стягувався за прогресивними ставками з населення, а потім його було впроваджено і для колгоспників

Інші збори

Сплачувалися населенням на потреби житлового та культурно-побутового будівництва, що становили 7% від заробітної плати

„Дань" або „надподаток"

Стягувався у вигляді недоплачених і занадто низьких цін на державні заготівлі сільськогосподарських продуктів

Сільськогосподар­ський податок

Сплачувався колгоспниками

Додатковий прямий податок

Примусове страхування будівель, худоби й деяких посівів від стихійного лиха та пожеж

Натуральний податок

Прямий податок у формі обов'язкових поставок продукції від населення державі з присадибних ділянок: м'яса, молока, яєць, картоплі, вовни тощо

Трудодень

Примусова безоплатна або праця, що низько оплачувалася

Воєнний податок

Впроваджено у 1941 р. на воєнні потреби, стягувався до 1946 р.

Інші податки

Податок на неодружених та незаміжніх, із малосімейних; 25 видів інших грошових податків запроваджених німецькими окупантами

1946 - 1990 рр.

Податок з обороту

Непрямий універсальний акциз, що включався в кінцеву роздрібну ціну товарів і сплачувався споживачем цих товарів

Платежі від чистого прибутку

Прямий податок на чисті прибутки державних підприємств, кооперативно-колгоспних та інших суспільних організацій

Прибутковий податок

Стягувався за прогресивними ставками з населення (робітників та службовців)

Продовж, табл. 1.8

1

2

Сільськогоспо­дарський податок

Оподаткування здійснювалося за твердими ставками кожної сотки з присадибних ділянок

Місцеві податки та збори

Обов'язкові платежі на місцевому рівні

1991 - 2007 рр.

Прямі податки

Податок на прибуток підприємств; прибутковий податок (з 2004 р. - податок з доходів фізичних осіб); податок (плата) на землю; податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів тощо

Непрямі податки     | Податок на додану вартість; акцизний збір; мито

Ресурсні платежі

Збір за спеціальне використання водних ресурсів (плата за воду); збір за спеціальне використання надр для видобутку корисних копалин; збір за спеціальне використання лісових ресурсів (лісовий дохід)

Інші податки та обо­в'язкові платежі

Місцеві податки і збори; державне мито тощо

Внески до цільових фондів

До Пенсійного фонду, до Фонду загальнообов'язкового соціального страхування з тимчасової непрацездатності, до Фонду соціального страхування на випадок безробіття тощо

 

 

Г     Етапи формування податкової системи України

1

           

 

           

1

1991 - 1995 рр.

 

1995 - 2000 рр.

 

2000 - 2007 рр.

Етап становлення і формування національної податкової системи нової самостійної держави

Етап реформування податкової системи з метою створення сприятливого податкового середовища для товаровиробників

 

Етап оптимізації податкової системи

 

Рис. 1.3. Основні етапи формування податкової системи незалежної України

Реформування податково/системи, як відомо, може здійснюватися двома шляхами: шляхом революційної(від лат. геуоіиНо - поворот, переворот) податково/реконструкції, яка передбачає радикальну перебудову системи оподаткування та створення власної, якісно нової податкової системи, і шляхом еволюційних (від лат. еуоіиНо - розгортання), тобто поступових, розрахованих на досить тривалий час, перманентних фіскальних перетворень та формування логічно обґрунтованого податкового законодавства, спрямованого на функціонування ринкової економіки

 

 

 

 

 

 

 

 

Характерні особливості періоду становлення і формування податкової системи України (1991 - 1995 рр.)

 

 

 

 

По-перше, значна заплутаність норм податкового законодавства як у теоретичному тлумаченні, так і у практичному застосуванні, велика кількість податків, тобто маємо на увазі не тільки ті, що затверджені офіційно, але й непередбачені Законом податків, які носили прихований характер. Вони виступали у формі: низької номінальної заробітної плати, дефіциту споживчих товарів і часу, що витрачається на їх придбання тощо

По-друге, прийняття першого Закону Української PCP „Про систему оподаткування" (визначено перелік податків та принципи оподаткування), Законів України „Про ПДВ", „Про акцизний збір" тощо

По-третє, використання традиційних для планової економіки суб'єктів оподаткування (великих підприємств із державною формою власності), об'єктів оподаткування (прибутку, оборотів від реалізації окремих товарів), методів обчислювання податкових зобов'язань, що були пристосовані до державної форми власності та базувалися на нормативних правилах бухгалтерського обліку

По-четверте, формування системи місцевих податків і зборів, прийняття • Декрету Кабінету Міністрів України „Про місцеві податки і збори"(1993 р.)

По-п'яте, податкова система відзначається нестабільністю, виконує фіскальну і контрольну функції (уводяться реєстри фізичних і юридичних осіб); податкова політика має гіпертрофований фіскальний характер

По-шосте, відсутність належних і стійких податків на споживання, майно, зростання капіталу, розвивається непряме оподаткування та існують традиційні податки: плата за землю, прибутковий, транспортний та ін.

По-сьоме, відсутність необхідної правової бази для ефективної діяльності суб'єктів господарювання за нових суспільно-економічних умов та розвиток підприємницької діяльності; значний податковий тиск спричиняє відтік інвестиційного капіталу

По-восьме, створюється Державна податкова служба в Україні; низький рівень підготовки та кваліфікації працівників податкових органів і бухгалтерів підприємств, відсутність у них досвіду діяльності за нових економіко-правових умов (маємо на увазі зміни в організаційно-правовому статусі підприємств та розширення меж їх діяльності)

Подпись:
Характерні особливості етапу реформування податкової системи України (1995-2000 рр.)

По-перше, в Україні не існувало цілісної податкової системи, яка змогла б гарантувати систематичні надходження необхідних для держави фінансових ресурсів та здійснювати ефективне регулювання економіки. Національна економічна система взагалі і бюджетно-податкова зокрема, не були пристосовані до функціонування за умов нестабільної господарської кон'юнктури


По-друге,   усі   фіскальні   інститути   мляво  здійснювали   перехід від

            » централізованих методів перерозподілу доходів до більш цивілізованих

ринкових макроекономічних регуляторів


Подпись:

По-третє, протягом цього періоду не вдалося також і сформувати належним чином стабільне податкове законодавство. Часта зміна об'єкта прибуткового оподаткування юридичних осіб (прибуток - дохід - знову прибуток), ставок ПДВ (28, 20, 28, 20%), методів обліку фінансових результатів (за фактом відвантаження продукції, касовий метод, змішана система, за фактом передачі прав власності на продукцію)

По-четверте, остаточно було введено податок на прибуток юридичних осіб (1995 р.), фіксований сільськогосподарський податок (1998р.), єдиний податок (1999 р.) тощо

По-п'яте, система оподаткування базувалася на таких засадах: зниження податкового тиску на підприємства, не допускаючи при цьому неконтрольованого зростання бюджетного дефіциту і темпів інфляції

По-шосте, початковий перелік пільг почав швидко скорочуватися і в 1997 р. їх стало набагато менше ніж у 1992 р. Наприклад, були скорочені пільги з податку на прибуток юридичних осіб (у 1992р. перелік пільг із цього податку включав понад 30 найменувань)

По-сьоме, прийнято нові Закони України: „Про систему оподаткування", „Про оподаткування прибутку підприємств", „Про ПДВ" (1997р.), Указ „Про * спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (1998р.) тощо

По-восьме, було вжито заходів щодо вдосконалення механізму дії окремих податків, розширення податкової бази, скорочення граничних ставок податків, підвищення ступеня податкових надходжень та спрощення системи оподаткування - тобто виконано дії, які можна вважати звичайними для модернізації податкових систем за умов господарського реформування

Характерні особливості етапу оптимізації податкової системи України (2000 -2007 рр.)

По-перше, на противагу від ситуації перших років незалежності України, механізм оподаткування юридичних і фізичних осіб в основному нормативно відрегульовано, нові фіскальні інститути створено, чітко визначено функціональні обов'язки як податківців, так і податкових агентів, а також платників податків

По-друге, загалом систему прямого та непрямого оподаткування упорядковано, реструктуровано, приведено відповідно до сучасних реалій, забезпечено внутрішню логіку та ліквідовано суперечності

По-третє, збільшення надходжень до бюджету здійснювалося переважно за рахунок чотирьох основних податків: податку на прибуток, прибуткового податку з громадян (податку з доходів фізичних осіб), податку на додану вартість та акцизного збору. Всі інші надходження мали другорядне значення у доходах зведеного бюджету і не були визначальним чинником

По-четверте, прийнято новий Закон України „Про податок з доходів фізичних осіб" (2003) згідно з яким упроваджено податок з доходів фізичних осіб

По-п'яте, податкова наука перманентно перебуває у пошуку оптимальної межі податкового навантаження як усієї країни взагалі так і конкретного товаровиробника зокрема

По-шосте, спостерігається тенденція до відносної стабілізації податкових надходжень, переважання прямого оподаткування над непрямим, серед прямих податків податок на прибуток підприємств перевищує податок з доходів фізичних осіб, серед непрямих - ПДВ

По-сьоме, удосконалено техніку обчислення податку на прибуток, податку з доходів фізичних осіб з урахуванням загальноприйнятих світових принципів бухгалтерського і податкового обліку та позитивного досвіду стягнення цих податків у розвинених європейських країнах

По-восьме, у сучасній конструкції прибуткового оподаткування доходів юридичних і фізичних осіб закладено потенціал для досягнення кількох цілей одночасно, тобто охоплення простору стимулюючого і регулюючого впливу, що наближає ці податки до фіскального ідеалу

Б основу податкової системи України, як і в більшості розвинутих країнах світу (наприклад, США, ФРН, Франція, Беликобританія), покладено саме еволюційну концепцію, розроблену на період до 2015 року, яка передбачає реформування шляхом послідовного вдосконалення механізму обчислення, обліку та сплати податків, у тому числі в напрямі:

зменшення граничних ставок податків при одночасному розширенні бази оподаткування;

зменшення податкового тягаря на фонд оплати праці;

підвищення ролі позитивного впливу податків на фактори виробництва (майно, землю, корисні копалини, приріст капіталу) та екологічні податки;

розширення повноважень органів регіонального та місцевого самоуправління в стимулюванні вітчизняного товаровиробника за допомогою податкового механізму тощо.

Отже, податкова реформа не має на меті збільшити тягар оподаткування суб'єктів господарювання. її зміст полягає, з одного боку, у створенні оптимальної національної системи оподаткування, яка стимулюватиме ділову активність і виступатиме міцним ресурсним фактором держави та інструментом позитивного впливу на економіку, а з іншого боку, - в її уніфікації, яка буде рівноцінною структурам податкових систем сучасних розвинутих країн. Етапи реформування податкової системи України продемонстровано на рис. 1.7

 

 

 

Етапи реформування податкової системи України

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2007 р.

 

2008 - 2010 рр.

 

2011 - 2015 рр.

Етап реалізації невідкладних заходів,

спрямованих на подолання недоліків чинної податкової системи

Етап еволюційного розвитку податкової системи у відповідності з

вектором сталого економічного зростання України на інвестиційно-інноваційній основі

 

Етап поглиблення

реформування податкової системи України згідно з принципами економічної ефективності й

соціальної справедливості

У цілому для реформування податкової системи України вихідною основою повинні стати такі положення:

прийняття Податкового кодексу України, створення на цій основі іманентної сучасним умовам методології та єдиної методики обчислення податків;

оптимізація співвідношення між прямими та непрямими податками насамперед у напрямі узгодження та диференціації ставок прибуткового оподаткування юридичних і фізичних осіб;

підвищення рівня відповідальності платників податків за своєчасну і повну сплату належних до бюджету платежів, включаючи встановлення матеріальної та кримінальної відповідальності;

удосконалення порядку адміністрування податків;

упорядкування надання пільг юридичним і фізичним особам; ліквідація необґрунтованих пільг щодо прибуткового оподаткування, які деформують вартісні показники в економіці та знижують конкурентоспроможність виробників

Таким чином, оптимальна податкова система України повинна стимулювати підприємницьку діяльність, створювати відносно рівні умови в різних секторах економіки. їїне слід розглядати лише у фіскальному аспекті, тобто в якості державних доходів, що забезпечують інтереси бюджету. Податки, особливо сьогодні, повинні стати суттєвим важелем державного регулювання, за допомогою якого можна достатньо ефективно впливати на процеси економічного зростання та соціального розвитку, а також на діяльність господарюючих суб'єктів через розмір доходів, що підлягають примусовому вилученню

Ключові терміни і поняття

Податки, реформування податкової системи, зміст податкової реформи

Питання для самоконтролю знань

Чим зумовлена поява податків у суспільстві?

Розкрийте історичний аспект виникнення і розвитку податків у різних країнах світу.

Прокоментуйте, у чому полягає відмінність між процесом виникнення податків у різних країнах світу та в Україні.

Здійсніть теоретичну проробку ролі податків у житті суспільства.

Поясніть, яке значення відіграють податки для функціонування держави взагалі та становлення української державності зокрема?

Назвіть відмінні ознаки процесу еволюції податкової системи у різних країнах світу та в Україні?

Під впливом яких чинників відбувається еволюція оподаткування в Україні?

Яким документом регламентується перелік податків та інших обов'язкових платежів, що створюють податкову систему України?

Укажіть види податків та інших обов'язкових платежів, які встановлені в Україні.

Назвіть та охарактеризуйте основні етапи становлення та розвитку податкової системи України.

Назвіть інституціональні та макроекономічні умови становлення податкової системи України.

Прокоментуйте процес становлення системи прямого та непрямого оподаткування в Україні.

Визначте роль прямого та непрямого оподаткування в податковій системі України.

Чим обумовлена необхідність податкової реформи в Україні в сучасних умовах?

Визначте напрями реформування податкової системи України.

Якою мірою формування податкової системи України може здійснюватися шляхом запозичення чужого досвіду?

Навчальні завдання

Завдання 1.

Проаналізуйте і поясніть передумови виникнення податків.

Завдання 2.

Поясніть таке твердження: „Податки - це обов'язковий елемент економічної системи держави, що існує „для інших", тобто для задоволення потреб суспільства".

Завдання 3.

Проаналізуйте виникнення і розвиток податкової системи в різних країнах світу. Зробіть відповідні висновки.

Завдання 4.

Проаналізуйте основні етапи становлення і розвитку податкової системи України. Зробіть відповідні висновки.

Тестові завдання

1.         Назвіть передумови виникнення і подальшого розвитку
податків:

а)         існування держави, суспільний поділ праці;

б)         виникнення грошей;

в)         існування держави, розвиток товарно-грошових відносин;

г)         усі пункти правильні.

2.         Яка риса найбільш притаманна податковій системі України?

а)         системність;

б)         висока мобільність;

в)         фіскальний характер;

г)         неоднозначність тлумачення норм податкового законодавства.

3.         Еволюційний процес реформування податкової системи
передбачає:

а)         зміну форм оподаткування та вирішення питань соціального
характеру;

б)         радикальну перебудову системи оподаткування швидкими
темпами та створення власної, якісно нової податкової системи;

в)         поступові, розраховані на досить тривалий час перманентні
фіскальні перетворення та формування податкового законодавства,
спрямованого на функціонування ринкової економіки;

г)         усі пункти правильні.

У доходах Державного бюджету України переважають:

а)         прямі податки;

б)         непрямі податки;

в)         питома вага прямих і непрямих податків приблизно однакового
рівня.

г)         інші доходи та обов'язкові платежі.

У структурі доходів Державного бюджету України найбільшу питому вагу займає:

а)         податок з доходів фізичних осіб;

б)         податок на додану вартість;

в)         акцизний збір;

г)         податок на прибуток підприємств.