1.3. Світовий досвід створення та функціонування окремих державних цільових фондів

Данія

У Данії діє 38 фондів страхування по безробіттю, визнаних державою (36 фондів для працівників і два фонди для осіб, які працюють не за наймом), загальна кількість членів яких становить приблизно 2,4 мільйона чоловік. Чисельність робітників в Данії нараховує приблизно 2,9 мільйона чоловік. Беручи до уваги той факт, що особи, які добровільно одержують пенсію при достроковому виході на пенсію, не включені до складу робітників, але включені в програму страхування по безробіттю, у Данії застраховано від безробіття приблизно 76 % робітників.

Організація системи страхування по безробіттю заснована на добровільній схемі, що управляється фондами страхування по безробіттю. Фонди страхування по безробіттю є приватними об'єднаннями працівників або осіб, які працюють не по найму, організовані з єдиною метою забезпечення економічної підтримки на випадок втрати роботи.

У фонди страхування по безробіттю приймаються члени від однієї чи кількох галузей або професійних сфер, які мають нараховувати не менш 5,000 членів для їхнього визнання державою. Нові фонди страхування по безробіттю затверджуються Міністром праці, який має право відмовити в затвердженні нового фонду страхування по безробіттю, якщо в рамках даної професійної сфери вже існує фонд страхування по безробіттю.

Фонди страхування по безробіттю тісно пов'язані з профспілками та іншими професійними об'єднаннями, але при цьому членом фонду страхування по безробіттю не може бути особа, що є членом профспілки або іншої організації

Бельгія

Допомоги з соціального забезпечення в Бельгії фінансуються за рахунок внесків, що сплачуються роботодавцями, робітниками та службовцями на рахунок Міністерства соціального забезпечення. Загальні внески робітників і службовців становлять до 13,07 % від загальних надходжень, а внески роботодавців становлять 32,79 - 34,58 % (службовці) або 38,79 -40,58 % (робітники).

Відповідний відсоток, внесений роботодавцями, визначається середнім числом робітників і службовців за попередній календарний рік. Цей відсоток може бути вищим навіть на той випадок, якщо компетентна адміністративна (робоча) комісія створила суспільний фонд, в який роботодавці також зобов'язані робити внески. Різниця між внесками роботодавців залежно від числа службовців з однієї сторони й числа робітників з іншої повинна становити додаткові 6 % для фінансування відпускної допоміг для робітників.

Роботодавці, робітники та службовці роблять внески, що йдуть на виплату допомоги з безробіття, а також на виплату допомоги по хворобі та інвалідності. Роботодавці фінансують

 

допомоги багатодітним родинам, відпускні винагороди, а також виплати по страхуванню від нещасних випадків на виробництві у зв'язку з хворобою. Для роботодавців можуть бути передбачені додаткові внески, такі як:

-           внески в пенсійний фонд;

-           внески   на   поліпшення   зайнятості    певних категорій робітників;

-           внески на перерозподіл суспільних витрат;

виплати  у  фонд  обов'язкового  страхування   від нещасних випадків на виробництві;

-           виплати у Фонд зайнятості (Fond de Emploi/ Tewerkstel-lingsfonds) на поліпшення зайнятості

Франція

Система соціального забезпечення Франції функціонує у двох режимах: загальному режимі й додатковому режимі.

Додатковий режим є добровільним і фінансується за рахунок страхових  внесків,  що  визначаються  й  розподіляються на договірній основі між роботодавцями й працівниками.

Загальний режим передбачає основний режим (regime de base) і додатковий режим (regime complementaire), які є однаково обов'язковими. Загальний режим фінансується за рахунок двох видів зборів: внески на соціальне забезпечення й соціальні податки.

Внески на соціальне забезпечення повинні виплачуватися як роботодавцями,   так  і   робітниками   та  службовцями, вони розраховуються, виходячи з окладів до втримання податків або будь-якого іншого доходу від професійної діяльності відповідно до   визначеної   мети.   Ці   внески   використовуються для фінансування конкретних схем соціального забезпечення, які визначаються законом (страхування від хвороб, страхування від безробіття тощо). їхня виплата дає робітникам та службовцям право на одержання відповідних допомог та грошової допомоги, що також визначається чинним законодавством.

Соціальні податки являють собою збори фіскального типу. Ці податки поширюються на роботу з наймання й інші статті доходу за   стандартними   ставками   податкового  обкладання. Вони стягуються    з    окладів    до    втримання    податків перед застосуванням персонального прибуткового податку. Ці податки стягуються податковим відомством, але використовуються для загального фінансування  системи  соціального забезпечення (наприклад,   для   зменшення   дефіциту   соціального забез­печення). У зв'язку із цим, їхня виплата не дає платникові податків права на будь-яку допомогу або індивідуалізовану грошову допомогу. Вони можуть виплачуватися навіть тими фізичними особами, які не відносяться до жодного з режимів соціального забезпечення

Система соціального забезпечення Німеччини не входить у податкову систему. Вона складається з:

державного страхування від хвороб ("gesetzliche Kranken­versicherung");

державного страхування по інвалідності й старості ("gesetzliche Pflegenversicherung ");

державного пенсійного страхування ("gesetzliche Rentenversicherung ");

державного страхування від безробіття ("Arbeitslosen-versiche-rung");

5)         державного страхування від нещасних випадків
("gesetzliche Unfallversicherung").

Загалом, внески на перші чотири типи державного
страхування сплачуються у відношенні 50 % роботодавцем і
50 % працівником. Роботодавець виплачує свою частину як
додаткову суму до окладу працівника. Ставки оподаткування й
граничних сум розраховуються, виходячи з повного окладу    

Прийнятий тільки один збір на соціальне забезпечення, що
відомий і як внески у фонд державного страхування, які
використовуються для фінансування пенсій по старості,
допомога з безробіття (відома як допомога для осіб, що шукають
роботу) і забезпечення доходу осіб, в яких нічого немає. Будь-яке
перевищення витрат на соціальне забезпечення над доходами
від внесків у фонд державного страхування фінансується за
рахунок інших джерел державних доходів, тобто
оподатковування. Внески у фонд державного страхування
щорічно переглядаються й збільшуються по мірі зростання
інфляції, що залежить від індексу роздрібних цін

В Іспанії фізичні особи й роботодавці, які обслуговують свої власні підприємства заробляють належні їм пенсії через загальнонаціональну систему соціального забезпечення. Розміри пенсії, що виплачується в рамках системи соціального забезпечення, залежать від кількості років, протягом яких вносилися пенсійні внески, а також від рівня доходу до виходу на пенсію.

Крім того, заохочується бажання найманих робітників і фізичних осіб, що обслуговують власні підприємства, заробити собі також і додаткову пенсію, яку їм забезпечують приватні страхові компанії. Право на одержання додаткової пенсії може бути реалізоване за допомогою наведених нижче інструментів:

пенсійні плани й пенсійні фонди;

колективні страхові угоди, які укладаються між наймачами й найманими робітниками;

взаємні фонди соціального забезпечення 


Ключові терміни та поняття

Централізовані фонди фінансових ресурсів, державні цільові фонди;
методи мобілізації коштів, учасники державних цільових фондів        

Питання для самоконтролю знань

1.         Дайте визначення державних цільових фондів.

2.         Розкрийте мету та завдання створення державних цільових
фондів.

Назвіть принципи функціонування державних цільових фондів.

Дайте обґрунтування необхідності створення державних цільових фондів в Україні.

Навчальні завдання

Завдання 1.

Побудуйте схему законодавчого регулювання створення, налагодження джерел наповнення, напрямів використання, контролю за діяльністю державних цільових фондів в Україні.

Завдання 2.

Дайте характеристику наведеним нижче державним цільовим фондам, що діють або діяли в Україні, згідно з класифікацією за різними ознаками:

Пенсійний фонд України

Фонд соціального страхування на випадок безробіття

Фонд соціального страхування від нещасного випадку на виробництві

Фонд України соціального захисту інвалідів

Фонд сприяння конверсії

Державний інноваційний фонд

•           Фонд охорони навколишнього природного середовища Завдання 3.

Аналізуючи світовий досвід, спроектуйте оптимальний перелік державних цільових фондів для України.

Отже, слід зробити висновок про створення цільових соціальних фондів у багатьох країнах з різним рівнем економічного розвитку. Проте участь держави може полягати як у видачі дозволів на створення таких фондів, так і в загальному управлінні соціальними фондами

Тестові завдання

Державні цільові фонди створюються за такими принципами:

а)         відрахування до фондів визначаються державою;

б)         відрахування до фондів є необов'язковими платежами і можуть
стягуватися примусово;

в)         кошти фондів можуть бути використані тільки на потреби, які
визначені та передбачені чинним законодавством;

г)         усі відповіді правильні.

Законодавче регулювання створення та діяльності цільових фондів в Україні здійснюється:

а)         Конституцією України;

б)         Бюджетним Кодексом України;

в)         Конституцією України, Бюджетним кодексом України, законами та
постановами Верховної Ради України, постановами Кабінету Міністрів
України, нормативними документами міністерств та відомств;

г)         правильної відповіді немає

3.         Можливими методами мобілізації коштів до державних
цільових фондів є:

а)         добровільні та благодійні внески підприємницьких структур та
громадян;

б)         кредити та позики;

в)         спеціальні збори;

г)         усі відповіді правильні.

Учасниками державних цільових фондів є:

а)         держава та громадяни;

б)         держава, торгові та банківські структури;

в)         держава, підприємницькі структури, громадяни;

г)         виключно громадяни.

Кошти державних цільових фондів є власністю:

а)         держави;

б)         виключно фондів;

в)         громадян;

г)         правильної відповіді немає.