1.2. Еволюція податкової системи у країнах світу

Перші кроки історико-економічного пошуку є свідченням того, що податки як економічне явище з'явилися з виникненням держави. Відповідно   до   розвитку   державності   відбувалося постійне вдосконалення системи оподаткування: починаючи з примітивних
податків у натуральній формі до технічно відшліфованих систем
оподаткування у ринкових, економічно високорозвинутих країнах.
Хронологічно цей процес відбувається у різних країнах неодночасно.
Свідченням цього є історичні документи, які підтверджують, що
система оподаткування бере початок зі Стародавніх держав -
Єгипту, Греції та Риму        

Причини, що привели до виникнення оподаткування у різних країнах здебільшого специфічні для них, проте, є в цьому і багато спільного. Головне - гостра потреба держави в додаткових бюджетних надходженнях та забезпеченні рівноспрямованості оподаткування на основі прямого визначення доходів платника


 

II - й етап:

розвиток промислових

податків на виробництво та на всі види

діяльності

/ - о етап: розвиток системи прямого оподаткування

III - й етап: розвиток системи прямого та непрямого оподаткування


 

IV - й етап: уніфікація системи оподаткування та її' теоретичне обґрунтування

Етапи

формування податкової системи у

країнах світу

V - О етап: реформування

систем оподаткування


V/ - О етап: оптимізація систем оподаткування

Рис. 1.2. Етапи формування податкової системи у країнах світу

Таблиця 1.1

Характерні особливості періоду становлення і розвитку податкової системи у країнах світу

Етапи  Характерні особливості      

 

1 - й етап

(епоха стародав­нього світу)

На цьому етапі у Стародавньому Єгипті, Греції та Римській імперії першими об'єктами оподаткування були базові цінності: земля, худоба, раби. Здійснюється розвиток прямих податків, що справлялися з громадян, які одержували прибуток від майна. Важливим джерелом поповнення податкових надходжень стає одноразовий податок на завойовані землі та постійна данина з переможених земель. Так, у Стародавній Греції діяв оброк на комуни, а реформою Соломона - афінського політичного діяча (VII-VI ст. до н.е.) - було введено примітивні подушні податки. У Римській імперії у II ст. до н.е. одним із перших грошових податків був поголовний податок на всіх громадян - „трибут". Із розвитком товарно-грошових відносин перевага почала надаватись грошовим внескам

II - й етап (V - XVII ст.)

Цей етап характеризується наявністю величезної кількості узаконених податків та широким спектром об'єктів оподаткування у країнах Європи: Англії, Франції та ін. Наприклад, упровадження „податку на повітря" - штраф за перевищення будинком установлених розмірів; „подимного податку" - податку на нерухомість (Англія); у Франції - „сервильних повинностей" -особистих повинностей залежних селян: „поголовного обкладання", „шлюбного" податку, „посмертного" податку та інших натуральних і грошових податків, що призначались навіть самим сеньйорам. Окрім того, із розвитком поділу праці та самостійних держав, виникають господарські податки, тобто промислові податки на виробництво та на всі види діяльності, окрім сільськогосподарської (земельний податок справлявся окремо). У торговій діяльності поширювалися митні збори та інші непрямі податки

III - й етап (XVIII ст.)

Цей етап характеризується наявністю досить чіткої системи прямого і непрямого оподаткування та теоретичним обґрунтуванням їх ролі у країнах Європи. Серед прямих податків основна частина припадала на подушний та прибутковий податки, платниками яких були буржуазія й селянство, які віддавали державі 10 —15% усіх своїх доходів, а дворянство і духовенство від них звільнялися. Серед непрямих податків особливу роль відігравав акцизний збір, що стягувався безпосередньо біля міських воріт з усіх товарів, які ввозилися і вивозилися в розмірі від 5 до 25%, а в окремих випадках від оподаткування звільнялися товари, що йшли на експорт

1          І 2

 

IV - й етап (XIX ст.)

На цьому етапі здійснюється уніфікація системи оподаткування та її' теоретичне обґрунтування (Англія, Франція, Прусія), яке супроводжується піднесенням виробництва й економіки. При цьому втрачається індивідуальність податкових систем у різних державах, вони стають подібними за своєю структурою. Основним об'єктом оподаткування був оборот цінностей від одного суб'єкта до іншого. А серед податків найбільш поширеними були особисті податки: податок на майно та спадщину, податки на операції та приріст капіталу у вигляді дивідендів за цінними паперами та вкладами, за зростання вартості активів

V - й етап (XX ст.)

На цьому етапі здійснюється реформування систем оподаткування, яке супроводжується структурними зрушеннями в економіці та посиленням тенденцій до її лібералізації у більшості країн світу (США, Великобританія, Німеччина, Франція, Японія, Швеція та ін.). Серед прямих податків домінують особисті прибуткові податки та соціальні податки, що носять цільовий характер (на медичне обслуговування і пенсійне забезпечення, будівництво доріг тощо), серед непрямих - ПДВ

VI - й етап (XXI ст.)

Цей етап характеризується процесами оптимізації систем оподаткування, створенням їх раціональних структур, наближенням до об'єктивних умов національних економік більшості зарубіжних країн світу. Суттєві надходження до бюджету здійснюються за рахунок особистого прибуткового податку та технічно відшліфованих податків на товари і послуги, а податок на прибуток корпорацій становить незначну частину в бюджетних доходах