8.2. Єдиний податок та його основні елементи. Особливості застосування спрощеної системи оподаткування юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності

Єдиний податок для суб'єктів малого бізнесу запроваджено з 19 вересня 1999 р. Указом Президента України від 28.06.99 № 746/99 „Про внесення змін до Указу Президента України від 03.07.1998р. № 727/98 „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" та Законом України від 19.10.2000 р. № 2063 -III „Про державну підтримку малого підприємництва". Указом № 727 встановлено порядок оподаткування доходів суб'єктів малого бізнесу-юридичних осіб (табл. 8.2)

Порядок оподаткування доходів суб'єктів малого бізнесу - юридичних осіб


1

[

чих за звітний період (календар ний рік) не

перевищу є 50 осіб; - обсяг ви­ручки яких від реалі­зації про­дукції (товарів, робіт, послуг) за рік не пе­ревищує 1 млн. грн.


 

2

І

здійснюють обмін іноземної валюти, які є виробниками та імпортерами

підакцизних

товарів;

- на суб'єкти під­приємницької діяльності, у статутному фонді яких частка вкладів, що належить юри­дичним особам -засновникам та учасникам цих суб'єктів, що не є суб'єктами малого

підприємництва, перевищує 25%

3

І

продукції (товарів, робіт, послуг) без ураху­вання акциз­ного збору, в разі вклю­чення ПДВ до сплати єди­ного податку


4


_5


пхн


 

Отже, застосовувати таку систему оподаткування можуть не всі суб'єкти малого бізнесу, а тільки ті, які відповідають певним критеріям. Зокрема, у юридичних осіб, які бажають сплачувати єдиний податок, обсяг виручки від реалізації продукції за рік не повинен перевищувати 1 млн. грн., а середньооблікова чисельність працюючих - 50 осіб.

При визначенні середньообліковоїчисельності працюючих слід керуватися Інструкцією зі статистики чисельності працюючих, зайнятих у народному господарстві України, затвердженою Міністерством статистики України від 07.07.95 № 17-1. Варто застосовувати для розрахунків другий, наведений у ній, варіант визначення середньообліковоїчисельності персоналу - в еквівалентності повної зайнятості.

Наприклад, у ТОВ „Електа" протягом січня поточного року працювало штатних працівників - 8 днів по 40 осіб, 23 дні - по 36 осіб; за сумісництвом - 20 днів по 8 осіб. Середньооблікова чисельність працюючих на підприємстві за січень поточного року буде становити:

(8 дн. х 40 ос.) + (23 дн. х 36 ос.) : 31 день = 37 ос. (середньооблікова чисельність штатних працівників);

(20 дн. х 8 ос.) : 31 день = 5 ос. (середньооблікова чисельність працівників за сумісництвом);

37 ос. + 5 ос. = 42 ос. (середньооблікова чисельність працюючих у ТОВ „Електа").

Отже, середньооблікова чисельність працюючих у ТОВ „Електа" за січень поточного року буде становити 42 особи.

Розрахунок середньооблікової чисельності працюючих за квартал здійснюється за такою ж методикою. Наприклад, середньооблікова чисельність працюючих у ТОВ „Електа" за січень становила 42 ос.; за лютий - 46 ос.; за березень - 48 ос. Середньооблікова чисельність працюючих в TOB „Електа"за І квартал поточного року буде становити: (42 ос. + 46 ос. + 48 ос.): 3 місяці = 45 ос.

Перехід на спрощену систему оподаткування можливий з будь-якого податкового періоду (кварталу), а для новостворених підприємств - з початку діяльності. Слід враховувати таке: якщо підприємство здійснює перехід на спрощену систему оподаткування протягом року, його виручка (для зіставлення з граничною сумою) визначається як сума фактично/виручки за минулі місяці та розрахункової виручки за період до кінця року.

Для переходу на спрощену систему оподаткування подається заява до органу державної податкової служби за місцем реєстрації із зазначенням ставки податку. Термін подання заяви - не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного кварталу; обов'язковою умовою при цьому є сплата усіх встановлених податків та інших платежів за звітний податковий період.

Суб'єкт малого бізнесу може використати своє право на застосування спрощеної системи оподаткування один раз протягом року. Варто брати до уваги ще один аспект. Зворотний перехід зі спрощеної на загальну систему оподаткування відбувається також за бажанням платника шляхом подання відповідної заяви.

Сплачують єдиний податок юридичні особи - суб'єкти малого бізнесу за пропорційними ставками:

6% суми виручки від реалізаціїпродукції(товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору та в разі сплати ПДВ;

10% суми виручки від реалізаціїпродукції(товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у разі включення ПДВ до складу єдиного податку.

Базою оподаткування єдиним податком є виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), під якою слід розуміти суму, фактично отриману суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок чи в касу за здійснення операцій з продажу. Крім того, до виручки включається сума надходжень від продажу основних фондів, яка перевищує їх остаточну вартість, а саме:

база оподаткування = Виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) + Виручка від реалізації основних фондів.

Наприклад, ТОВ „Електа" є платником єдиного податку за ставкою 6%. За І квартал поточного року ТОВ „Електа" було здійснено такі операції: отримано виручку від реалізації продукції (з ПДВ) - 45000 грн.; отримано доходи від оренди (з ПДВ) - 1000 грн. Розмір єдиного податку становитиме:

45000 грн. + 1000 грн. = 46000 грн.;

46000 грн. х 6% : 100 = 2760 грн.

Отже, сума єдиного податку становитиме 2760 грн.

Юридичні особи - платники єдиного податку повинні вести книгу обліку доходів і витрат, яка за своєю суттю є базовою формою податкового обліку з даного податку. Порядок ведення розрахункових книжок визначено наказом ДПАУ від 01.12.2000р. № 614.

Щодо строків сплати єдиного податку та подання звітності (розрахунку), то вони регламентуються не Законом № 2181, а Указом № 746 (ст. 4), відповідно до якого звітним (податковим) періодом у платників єдиного податку (юридичних осіб) є квартал. Після закінчення кварталу, до 20 числа місяця, наступного за звітним (податковим) періодом до ДПІ подається: розрахунок суми єдиного податку; платіжні доручення про сплату єдиного податку за звітний період з відміткою банку про зарахування коштів.

Сплата єдиного податку юридичною особою здійснюється щомісячно. За перший та другий місяці звітного кварталу єдиний податок сплачується не пізніше 20 числа наступного місяця (останній день сплати - 20 число). За третій місяць кварталу податок сплачується до 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом (останній день сплати - 19 число). Це пояснюється тим, що при поданні розрахунку до ДПІ необхідно подати також платіжні доручення про сплату єдиного податку за звітний період.

Відповідно до ст. 5 Указу №727 відповідальність за правильність нарахування, подання звітності (розрахунку) та сплату єдиного податку суб'єкти малого бізнесу - юридичні особи несуть згідно з Законом № 2181.

У разі несвоєчасної сплати узгодженої суми єдиного податку до суб'єктів малого бізнесу - юридичних осіб застосовується штраф (ст.17 пп.17.1.7) та пеня (ст.16 пп.16.1.2, 16.4.1).

Штраф нараховується від суми зобов'язань, і залежить від строку затримки податкового боргу, а саме: 10%, якщо строк затримки становить до 30 календарних днів; 20% - від 31 до 90 календарних днів; 50% - більше 90 календарних днів.

Пеня нараховується на суму податкового боргу із розрахунку 120% річних за більшою обліковою ставкою НБУ, яка діє або на момент виникнення боргу, або на день його погашення, за кожен календарний день прострочення його сплати.

За кожний випадок неподання (несвоєчасне подання) розрахунків відповідальність визначається ст. 17 пп. 17.1.1 Закону № 2181 і становить 170 грн.

За кожен випадок неподання (несвоєчасне подання) платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків і зборів відповідно до ст. 1632 КпАП застосовуються заходи адміністративної відповідальності в розмірі від 85 грн. до 170 грн., а в разі повторного порушення протягом року - від 170 грн. до 255 грн.

Застосовувати спрощену систему оподаткування, відповідно до Указу № 727, можуть не тільки юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, але й приватні підприємці - фізичні особи. Проте між спрощеною системою оподаткування фізичних осіб -підприємців порівняно з юридичними особами - платниками єдиного податку існують суттєві відмінності. Передусім, це стосується критеріїв переходу, а саме: обсяг виручки від реалізаціїпродукції (товарів, робіт, послуг) за рік не повинен перевищувати 500 тис. грн., а кількість осіб, які мають з платником трудові відносини, включаючи членів їх сімей, протягом року повинна бути не більше 10 осіб.

Під виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) слід розуміти суму, фактично отриману суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою на розрахунковий рахунок чи в касу за здійснення операцій з продажу (визначається за касовим методом).

За умови застосування найманої праці на кожну особу видається Довідка про трудові відносини фізичної особи з платником єдиного податку, форма якої затверджена Наказом ДПА України від 29.10.99 № 599. У разі подальшого збільшення чисельності працівників за кожного з них платником єдиного податку повинна бути зроблена доплата не менш як за місяць та отримана Довідка на нових працівників.

Ставки єдиного податку для приватних підприємців встановлюються не пропорційні, як для юридичних осіб, а в твердих сумах у межах від 20 грн. до 200 грн. залежно від виду діяльності за рішенням місцевих органів самоврядування. За умови здійснення кількох видів діяльності, для яких встановлено різні ставки єдиного податку, підприємець повинен сплатити єдиний податок не за кожен вид діяльності, а за один - за максимальною ставкою. Проте, якщо використовується наймана праця, то ставка єдиного податку збільшується на 50% за кожного найманого працівника.

Наприклад, приватному підприємцю встановлено ставку єдиного податку в розмірі 60 грн. за місяць. 17 лютого поточного року чисельність найманих працівників збільшилася на дві особи. У цьому випадку приватному підприємцю необхідно 17 лютого здійснити доплату єдиного податку по 30 грн. за кожного працівника (60 грн.) та отримати на них Довідки в ДПІ. Наступна сплата єдиного податку повинна здійснюватися з урахуванням нових працівників.

Якщо фізичні особи до переходу на спрощену систему оподаткування були платниками ПДВ, вони повинні знятися з податкового обліку з цього податку

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб - підприємців наведено в табл. 8.3


Порядок оподаткування доходів суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб*

 

 

 

 

 

Форма та

 

Облік

 

 

Платники податку

Ставка

Строки сплати

порядок видачі

Оподаткування

доходів та витрат,

Застосуван­ня РРО і РК

Відповідальність

 

 

 

свідоцтва

 

звітність

 

1

2

3

4

5

6

7

8

- фізичні особи,

Встановлю-

Сплачуєть-

Заява

Платник єдиного

Платник

Не засто-

Якщо пору-

які здійснюють

ється

ся щомі-

подається не

податку не є

єдиного

совується,

шуються вимоги

підприємницьку

місцевими

сяця не

пізніше ніж за

платником таких

податку веде

якщо не

Указу, платник

діяльність без

радами за

пізніше 20

15 днів до

податків і зборів:

Книгу обліку

здійснюється

єдиного податку

створення

місцем їх

числа

початку

ПДВ, податку з

витрат, при

продаж

повинен перейти

юридичної

державної

наступного

наступного

доходів фізичних

цьому запов-

підакцизних

на загальну

особи і в

реєстрації

місяця

звітного

осіб (за себе),

нюються лише

товарів (крім

систему

трудових

залежно від

 

кварталу за

плати за землю

графи "період

пива на

оподаткування,

відносинах з

виду

 

умови сплати

(лише за

обліку",

розлив), за

починаючи з

якими,

діяльності і

 

всіх

земельні

"витрати на

умови

наступного

включаючи

не може

 

установлених

ділянки, які

виробництво

ведення

звітного кварталу.

членів їх сімей,

становити

 

податків та

використовують-

продукції",

такими

Якщо ведення

протягом року

менше

 

обов'язкових

ся ним для

"сума

особами

обліку доходів і

перебуває не

20 грн. та

 

платежів за

здійснення

виручки",

книг обліку

витрат

більше 10 осіб;

більше

 

попередній

підприємницької

"чистий дохід".

доходів і

здійснюється

- обсяг виручки

200 грн. на

 

звітний період

діяльності),

Звітність -

витрат.

неналежним

яких від

місяць.

 

 

збору за

щоквартальна.

Якщо

чином або зовсім

реалізації

У разі

 

 

спеціальне

Протягом 5

здійснюється

не здійснюється,

продукції

використання

 

 

використання

днів після

продаж

то СПД несуть

1

2

3

4

5

6

7

8

 

(товарів, робіт,

найманої

 

 

природних

закінчення

підакцизних

відповідальність

 

послуг) за

праці ставка

 

 

ресурсів, збору

звітного

товарів, то

у формі штрафу

 

календарний

збільшуєть-

 

 

на обов'язкове

періоду

використову-

від 1 до 5 неопо-

 

рік не

ся на 50%

 

 

соцстрахування,

платник

ється РК і

датковуваних

 

перевищує

за кожну

 

 

податку на

єдиного

КУРО

мінімумів доходів

 

500 тис. грн.

особу

 

 

промисел, збору

податку подає

 

громадян.

 

 

 

 

 

на обов'язкове

звіт до ДПІ за

 

(17 грн. - 85 грн.)

 

 

 

 

 

державне

місцем

 

 

 

 

 

 

 

пенсійне

реєстрації

 

 

 

 

 

 

 

страхування,

 

 

 

 

 

 

 

 

збору на видачу

 

 

 

 

 

 

 

 

дозволу на

 

 

 

 

 

 

 

 

розміщення

 

 

 

 

 

 

 

 

об'єктів торгівлі,

 

 

 

 

 

 

 

 

внесків до Фонду

 

 

 

 

 

 

 

 

соціального

 

 

 

 

 

 

 

 

захисту інвалідів,

 

 

 

 

 

 

 

 

внесків до

 

 

 

 

 

 

 

 

Державного

 

 

 

 

 

 

 

 

фонду сприяння

 

 

 

 

 

 

 

 

зайнятості

 

 

 

 

 

 

 

 

населення

 

 

 

 

 

"Дія Указу №727 не поширюється на: суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють торгівлю лікеро-горілчаними та тютюновими виробами, паливно-мастильними матеріалами.


Платники єдиного податку - приватні підприємці, так само як і юридичні особи, повинні вести Книгу обліку доходів та витрат, але за формою, передбаченою для суб'єктів підприємницько/діяльності -платників податку з доходів фізичних осіб. Якщо проводиться торгівельна діяльність, книгу повинен вести кожен найманий працівник окремо.

Форма звітності для приватних підприємців встановлена відповідно до Порядку №599. Звітним податковим періодом є квартал. Протягом п'яти днів після закінчення звітного податкового періоду платнику єдиного податку необхідно подати Звіт до ДПІ за місцем реєстрації. Єдиний податок, сплачений протягом звітного податкового періоду (кварталу), вказується у Звіті по кожному платежу окремо.

Наприклад, приватному підприємцю встановлена ставка єдиного податку в розмірі 60 грн. за місяць. Протягом поточного року в трудових відносинах з ним перебували: у січні - 5 чоловік; єдиний податок за лютий сплачено 19 січня у розмірі 210 грн.; у лютому - 7 чоловік; єдиний податок за березень сплачено 19 лютого у розмірі 270 грн. (з урахуванням єдиного податку за двох нових працівників доплату здійснено своєчасно на кожного працівника по 30 грн.); у березні - 6 чоловік, з них двоє працівників звільнено, а одного прийнято; єдиний податок за квітень сплачено 16 березня у розмірі 240 грн. (про переміщення працівників повідомлено в ДПІ своєчасно, Довідки на звільнених працівників здані та отримано нову для прийнятого працівника).

Отже, все викладене вище є свідченням того, що кожен із проаналізованих альтернативних варіантів оподаткування має свою власну методику визначення об'єкта оподаткування, свій перелік заміщуваних податків, своє коло платників. При цьому ставки податку, як правило, диференційовані в певних межах, визначених чинним законодавством. А спрощена система оподаткування створює реальну можливість для скорочення документообороту, кількості звітів, встановлення єдиного платежу за результатами господарської діяльності