7.1. Основи та термінологія податку з доходів фізичних осіб

Найважливішим інструментом державного регулювання доходів фізичних осіб, характерним для будь-якоїподатковоїсистеми, є індивідуальне прибуткове оподаткування. Історично це найдавніша форма податкових взаємовідносин між державою та її громадянами на основі примусового обов'язкового вилучення частини їх доходу для створення централізованого грошового фонду держави з метою виконання їїфункцій. Рівень індивідуального прибуткового оподат­кування фізичних осіб безпосередньо впливає на реальні особисті доходи значної частини населення, особливо тих, хто отримує основні доходи у вигляді заробітної плати, що потребує зваженого підходу до стягування податку

У сучасній теоретико-методологічній конструкціїіндивідуального прибуткового оподаткування фізичних осіб України існують деякі вихідні особливості, які значною мірою впливають на подальший розвиток його адміністрування. До них можна віднести такі:

по-перше, у ній закладено потенціал для досягнення кількох цілей одночасно (тобто охоплення простору стимулювального регулювального впливу), і це наближає його до фіскального ідеалу;

по-друге, прибуткове оподаткування надає реальну можливість установити пряму залежність між особистими доходами платника і його платежами до бюджету;

по-третє, прибутковий податок стягується з особистих доходів громадян - заробітної плати та інших доходів, - обмежує витрачання коштів домашніми господарствами й переміщує фінансовий потенціал у розпорядження держави;

по-четверте, прибутковий податок ставить рівень оподат­кування у пряму залежність від джерела сплати податків - сукупного доходу громадян;

по-п'яте, це одна з форм вирівнювання доходів фізичних осіб, тобто вилучаючи частину особистих доходів громадян, держава гарантує їх більш ефективне використання для задоволення суспільних потреб і досягнення на цій основі зростання матеріального добробуту населення;

по-шосте, індивідуальне прибуткове оподаткування через помір­ковану систему його адміністрування має велике значення для реалізації принципу соціальної справедливості.

Проте аналіз процесу формування сучасної системи індивідуального прибуткового оподаткування фізичних осіб в Україні показав, що це надзвичайно трудомісткий і тривалий процес. Останніми роками в цьому напрямі було проведено велику роботу. Головний її результат полягає в тому, що було здійснено перехід від диференційованого підходу щодо оподаткування доходів різних категорій платників, до цілісної системи прибуткового оподаткування, що базується на принципі соціальної рівності, а також перехід від роздільного до сукупного оподаткування доходів громадян та суттєве зниження рівня податкового навантаження

Індивідуальне прибуткове оподаткування громадян в Україні здійснюється у формі податку з доходів фізичних осіб і регулюється Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22 травня 2003 року № 889-І\/ (зі змінами та доповненнями). Відповідними статтями цього закону встановлені основні елементи податку з доходів фізичних осіб, до яких відносяться: платники податку (резиденти та нерезиденти), об'єкт оподаткування (додаткові блага, доходи, доходи з джерелом їх походження з України, іноземні доходи, загальний оподатковуваний дохід, пасивний дохід), ставки, пільги тощо та, які одночасно є специфічною термінологією оподаткування. Визначення цієї термінології' наводиться у ст. 1 вказаного вище закону