7.1. Теоретико-методологічні засади визначення рівня податкового навантаження


У податковій теоріїта практиці вимір податкового навантаження здійснюється на макро- і мікрорівні (рис. 7.1) за відповідними напрямами (рис. 7.2)

Рівень податкового навантаження на економіку та доходи юридичних і фізичних осіб є важливою характеристикою податкової політики держави, оскільки, здійснюючи податкове регулювання економіки, держава шляхом зміни обсягу податкових надходжень, кількості податків, їхніх видів і ставок, форм і методів оподат­кування, застосування податкових пільг може суттєво впливати на процеси розподілу і перерозподілу ВВП між окремими секторами еко­номіки, регіонами, верствами населення і на цій основі забезпечити їх поступальний розвиток та позитивні зрушення у виробничій і соціальній сфері, у підвищенні життєвого рівня населення


Формування бюджетної та податкової політики


Формування соціальної політики

Стратегії розвитку виробництва, його структури

та процесів нагромадження


 


Індикатор економічної

поведінки домашнього господарства

Індикатор економічної поведінки суб'єктів господарювання


 

Рис. 7.2. Напрями застосування показників податкового навантаження

Найбільший внесок у розвиток теоретико-методологічних засад визначення рівня податкового навантаження, на яких базуються при розробці ідеалів оптимального оподаткування, внесли як західні, так і вітчизняні науковці різних часів: А. Сміт, Д. Рікардо, Дж. Локк, Дж. Ст. Мілль, А. Вагнер, А. Пігу, Дж. М. Кейнс, П. Самуельсон, А.Лаффер, В. Лебедєв, Д. Львов, Ф. Лассаль, І. Озеров, Г. Джордж, А. Соболєв, М. Тургенєв, Б. Болдирєв, В. Федосов, В. Суторміна, Д. Чернік, М. Кучерявенко, Л. Шаблиста та інші

У науковій літературі зміст поняття „податкове навантаження" („податковий тиск", „податковий тягар") тлумачиться з двох позицій, а саме: безпосереднього впливу податкових важелів і сукупності податкових платежів на економіку країни в цілому та з позиції доходів юридичних і фізичних осіб. Це поняття разом з іншими категоріями науки про податки утворює смислове ядро термінології' оподаткування, яке увібрало в себе уявлення про граничні межі оподаткування в національній економіці

Визначення податкового навантаження з точки зору безпосереднього впливу податкових важелів базується на застосуванні порівняльної характеристики ставок основних податків, податкових пільг (часткове або повне звільнення від оподаткування, надання податкового кредиту, дотацій, що, у свою чергу, забезпечує перерозподіл податкового тиску з одних платників на інших), техніки оподаткування (наприклад, застосування авансових платежів, які передбачають сплату податку платником до отримання реального результату, відповідно до якого він повинен сплачуватися, що посилює навантаження на платника)

Тлумачення податкового навантаження з точки зору ступеня впливу загальної суми всіх податкових платежів передбачає зіставлення їх з обсягом ВВП національної економіки

Зміст і межа податкового навантаження не є чимось незмінним. До чинників, що визначають зміст і межу податкового навантаження (верхню та нижню межу) у країні відносяться: ступінь розвитку ринкової економіки та масштаби і форми державного регулювання; рівень соціально-економічного розвитку національної економіки та рівень життя населення; напрями використання державних доходів; внутрішня і зовнішня політика держави; соціально-культурні традиції населення, рівень розвитку податкової культури.

Але центральну частину поняття про податкове навантаження становить система соціально-економічних відносин, які виникають між державою і платниками податків з приводу розподілу та перерозподілу частки ВВП

Таким чином, межа податкового навантаження - це умовна точка в оподаткуванні, при якій досягається оптимальна як для платників, так і для державної скарбниці частка ВВП, що перерозподіляється через державний бюджет

Теоретично доведено, що до певноїмежі податкове навантаження не зменшує вартісні показники розвитку національної економіки та зацікавленість суб'єктів господарювання до продуктивної діяльності, проте після досягнення такої межі буде спостерігатися протилежний результат. Тому при спробі збільшення податкових надходжень за рахунок надмірного податкового навантаження (наприклад, збільшення податкових ставок з основних податків) швидко досягається така межа, коли може суттєво зменшитися саме джерело сплати податків, що, у свою чергу, призведе до зменшення податкових надходжень. Така залежність була науково обґрунтована і доведена відомим американським економістом Артуром Лаффером і отримала назву „крива Лаффера" (рис.7.3)


На графіку відображено зв'язок між податковими ставками (іа, іЬ, їо), та бюджетними надходженнями (йа, йЬ). Геометричне розміщення точок демонструє можливий варіант поєднання ставок оподаткування та обсягів податкових надходжень до бюджету.

Точка А відповідає оптимальній ставці податку (іа), при якій бюджет отримує найбільші надходження (йа).

У точці В при податковій ставці іЬ, що більша за оптимальну, як і в точці С при податковій ставці іо, що менша за оптимальну, бюджет отримує однаково менші надходження

Графічне зображення яскраво свідчить, що збільшення
податкових надходжень до бюджету може бути забезпечене лише до
певного рівня податкового навантаження (рівня податкових ставок),
а при подальшому його підвищенні обсяги бюджетних надходжень
будуть зменшуватися, оскільки високий рівень оподаткування
здійснює дестимулюючий вплив на діяльність суб'єктів
господарювання. А перехід до помірного оподаткування (базова
ставка менша за максимально можливу) дасть позитивні
результати через певний проміжок часу. Насамперед зростуть
доходи платників податків, а це, у свою чергу, сприятиме зростанню
сукупного попиту та сукупної пропозиції, заощаджень та інвестицій,
діловоїактивності, зайнятості населення, а звідси і збільшенню
податкових надходжень. Погіку такого зв'язку можна формалізувати
таким чином:

де ґ - податкова ставка на доходи;

0          - доходи платників податків; АО - сукупний попит;

АБ - сукупна пропозиція;

Б - заощадження домогосподарств;

1          - реальний обсяг інвестицій; і. - зайнятість населення;


Г - податкові надходження

Рис. 7.4 Основні вимоги до методики визначення рівня податкового

навантаження

Послідовність визначення ПН:

аналіз чинного законодавства щодо суб'єктів і об'єктів оподаткування та їх систематизація;

аналіз та класифікація податків із визначенням їх платників;

класифікація суми сплачених податків за суб'єктами оподаткування;

аналіз та визначення загальної суми податкових платежів, що сплачуються різними суб'єктами оподаткування;

аналіз і визначення рівня податкового навантаження на економіку та доходи юридичних і фізичних осіб