3.1. Термінологія оподаткування

Кожна наука має свій понятійний апарат (термінологію), особливі, специфічні категорії, що є концентрованим виразом загальних, найбільш суттєвих ознак, якостей, закономірностей і взаємозв'язків діалектичного руху матеріальних та духовних зв'язків тієї сфери дійсності, яку ця наука вивчає

Категорії науки про податки (термінологію оподаткування) слід представити як форму теоретичного мислення, наукову абстракцію, що є відображенням податкових правовідносин, які нормативно врегульовано та закріплено податковим законодавством

Термінологія оподаткування відображає соціально-економічну
сутність податку, його родові ознаки. Вона використовується у
законодавчих актах та нормативних документах держави, які
визначають умови оподаткування, його організацію та
адміністрування, порядок обчислення і стягування податків    

Термінологія оподаткування функціонує і розвиваються не ізольовано, а в тісному причинно-наслідковому взаємозв'язку, утворюючи єдину цілісну систему; характеризується чіткою ієрархічністю та супідрядністю елементів, що забезпечує її цілісність; її поява, функціонування й еволюція зумовлена розвитком економічної системи держави

У податковій практиці найбільш поширеною та загальновизнаною в більшості країн світу термінологією оподаткування є насамперед елементи податку, до яких відносяться: суб'єкт та об'єкт оподаткування, одиниця оподаткування, джерело сплати податку, податкова ставка, податкова квота, податкові пільги тощо