7.4. Методика аналізу ліквідності і платоспроможності підприємства

Під ліквідністю якогось активу розуміють спроможність його трансформуватися в кошти, а ступінь ліквідності визнача­ється тривалістю тимчасового періоду, протягом якого ця транс­формація може бути здійснена. Чим коротше період, тим вище ліквідність даного виду активів.

Ліквідність підприємства — це наявність у нього оборот­них коштів у розмірі, теоретично достатньому для погашення ко­роткострокових зобов'язань хоча б і з порушенням термінів по­гашення, передбачених контрактами.

Платоспроможність означає наявність у підприємства ко­штів і їхніх еквівалентів, достатніх для негайного погашення кре­диторської заборгованості, яка цього потребує.

Таким чином, основними ознаками платоспроможності є:

а)         наявність у достатньому обсязі коштів на поточному ра-
хунку;

б)         відсутність простроченої кредиторської заборгованості.
Поняття платоспроможності і ліквідності дуже близькі, але

не тотожні один одному. Ліквідність балансу є основою плато­спроможності підприємства (від ступеня ліквідності балансу за­лежить рівень платоспроможності). У той же час ліквідність ха­рактеризує як поточний стан розрахунків, так і перспективу. Підприємство може бути платоспроможним на звітну дату, але мати несприятливі перспективи на майбутнє.

Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні активів, згрупованих за ступенем зменшення ліквідності, з пасивами, згрупованими за ступенем збільшення терміновості їхнього пла­тежу.

Перша група (А 1) — абсолютно ліквідні активи: готівкові, безготівкові кошти, короткострокові (поточні) фінансові інвести­ції.

У ЗАТ «Продмаш»:

На початок року: А1 = 43 тис. гри. На кінець року: А1 = 8 тис. гри.

Друга група (А 2) — швидко реалізуємі активи (активи, які швидко реалізуються): готова продукція, товари і дебіторська за­боргованість. Ліквідність цієї групи поточних активів залежить від своєчасності відвантаження продукції, оформлення банківсь­ких документів, швидкості платіжного документообороту в бан­ках, від попиту на продукцію, її конкурентоспроможності, плато­спроможності покупців, форм розрахунків тощо.

У ЗАТ «Продмаш»:

На початок року: А2 = 2060 + 434 + 2767 + 46 + 504 = 5811 тис. гри.

На кінець року: А2 = 2651 + 375 + 366 + 44 + 481 = 3917 тис.

грн.

Третя група (А 3) — активи, що повільно реалізуються: ви­робничі запаси, незавершене виробництво, інші оборотні активи, витрати майбутніх періодів, необоротні активи та групи вибуття.

У ЗАТ «Продмаш»:

На початок року: А3 = 687 + 6144 + 244 + 1 = 7076 тис. гри. На кінець року: А3 = 762 + 6394 + 277 = 7433 тис. грн. Четверта група (А 4) — це активи, що важко реалізуються: необоротні активи.

У ЗАТ «Продмаш»:

На початок року: А4 = 5608 тис. гри.

На кінець року: А4 = 5413 тис. грн.

Відповідно на чотири групи розбиваються і зобов'язання під­приємства:

Перша група (ПІ) — найбільше термінові зобов'язання (кредиторська заборгованість і кредити банку, терміни повернен­ня яких наступили).

У ЗАТ «Продмаш»:

На початок року: П1 = 7427 тис. гри.

На кінець року: Ш = 3658 тис. грн.

Друга група (П 2) — короткострокові кредити банку.

У ЗАТ «Продмаш»:

На початок року: П2 = 0 тис. гри.

На кінець року: П2 = 0 тис. грн.

Третя група (ТІ 3) — довгострокові кредити банку і позики, доходи майбутніх періодів. У ЗАТ «Продмаш»: На початок року: П3 = 5634 тис. грн. На кінець року: П3 = 7825 тис. грн.

Четверта група (П 4) — власний капітал і забезпечення на­ступних виплат та платежів. У ЗАТ «Продмаш»:

На початок року: П4 = 5271 + 206 = 5477 тис. грн. На кінець року: П4 = 5059 + 229 = 5288 тис. грн.

Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо:


А1 > Ш; А2 > П2; А3 > П3; А4 < П4. (7.14) Вивчення співвідношення цих груп активів і пасивів за де­кілька періодів дозволить установити тенденції в структурі ба­лансу і його ліквідності (табл. 7.4).

Баланс підприємства не є ліквідним, оскільки активи пер­шої групи значно менші за пасиви першої групи на початок і кінець року, пасиви третьої групи також перевищують активи третьої групи станом на кінець року.

Для оцінки платоспроможності в короткостроковій перспе­ктиві розраховують такі показники:

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (платоспроможності) (Кал) показує, яка частина короткострокових зобов'язань може бути при необхідності погашена негайно:

= А1/П1, (7.15)

Рекомендаційна нижня межа показника — 0,2.

У ЗАТ «Продмаш» коефіцієнт абсолютної ліквідності:

На початок року: Кал0 = 43/7427 = 0,006;

На кінець року: Кал1 = 8/3658 = 0,002.

У досліджуваного підприємства значення коефіцієнта знач­но нижче рекомендованого, практично спрямовується до 0.

Коефіцієнт швидкої ліквідності (Кшл) показує, яку частину короткострокових зобов'язань підприємство може погасити за рахунок поточних активів, із яких виключена найменш ліквідна їхня частина — виробничі запаси, незавершене виробництво, інші оборотні активи, витрати майбутніх періодів, необоротні активи та групи вибуття:

Киш = (А1 + А2)/П1, (7.16)

Рекомендаційна нижня межа показника — 1. У ЗАТ «Продмаш» коефіцієнт швидкої ліквідності: На початок року: КШЛ0 = (43 + 5811)/7427 = 0,788 На кінець року: Кшл1 = (8 + 3917)/3658 = 1,073 У досліджуваного підприємства значення коефіцієнта на початок року нижче рекомендованого, на кінець року — на задо­вільному рівні.

Загальний коефіцієнт покриття (коефіцієнт поточної лік­відності) (Ку) дає загальну оцінку ліквідності активів, показуючи, скільки гривень поточних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов'язань:

К„ = (41 + А2 + А3)ІП1, (7.17)

Рекомендаційна нижня межа показника — 2.

У ЗАТ «Продмаш» коефіцієнт покриття:

На початок року: К„0 = (43 + 5811 + 7076)17427 = 1,7;

На кінець року: Кп1 = (8 + 3917 + 7433)13658 = 3,1.

У досліджуваного підприємства значення коефіцієнта на початок року нижче рекомендованого, на кінець року — значно перевищує його рівень.

Таким чином, підприємство є неплатоспроможним у най­ближчий перспективі, але має перспективну платоспроможність.

Коефіцієнти ліквідності — показники відносні і протягом деякого часу можуть не змінюватися, якщо пропорційно зроста­ють чисельник і знаменник дробу. Але фінансовий стан за цей час може істотно змінитися, наприклад, зменшитися прибуток, рівень рентабельності, коефіцієнт оборотності тощо. Тому для більш по­вної і об'єктивної оцінки ліквідності можна використовувати таку факторну модель:

ОА    ОА   ЧП    „, „„
К=       =          х          = т х ^2           (7 18)

" пз  чп пз       ■ а)

де    ОА — оборотні активи;

ПЗ — поточні зобов'язання; ЧП — чистий прибуток;

= ОА/ЧП — показник, що характеризує вартість поточ­них активів, які припадають на гривню чистого прибутку;

= ЧП/ПЗ — показник, що свідчить про спроможність під­приємства погашати свої борги за рахунок результатів своєї діяль­ності, він характеризує стійкість фінансового стану підприємства.

У ЗАТ «Продмаш»:

у базовому році: В10 = 12929І-1571 = -8,23;

у звітному році: В11 = 11358/-212 = -53,58; у базовому році: В20 = -1571/7427 = -0,211; у звітному році: В21 = -212/3658 = -0,058.

Для розрахунку впливу факторів В1, В2 на коефіцієнт пок­риття використаємо спосіб абсолютних різниць:

А Кп(В1) = АВ1х В20 = (-53,58 + 8,23) х -0,211 = 9,6,

А Кп(В2) = В11 хАВ2 = -53,58 х (-0,058 + 0,211) = -8,2.

Перевірка: 3,1 - 1,7 = 9,6 - 8,2; 1,4 = 1,4.

Скорочення збитків у звітному році при незначній зміні вар­тості оборотних активів обумовило збільшення від'ємного зна­чення показника В1, скорочення поточних зобов'язань меншими темпами порівняно з розміром збитків обумовило зменшення від'ємного значення показника В2. Показник, що характеризує вартість поточних активів, які припадають на гривню чистого збитку позитивно вплинув на коефіцієнт покриття. Неспромож­ність підприємства погашати свої борги за рахунок збитків нега­тивно вплинула на коефіцієнт покриття, але загальна його дина­міка — приріст 1,4 є позитивною.

Для правильного висновку про динаміку і рівень платоспро­можності підприємства необхідно взяти до уваги такі чинники:

характер діяльності підприємства. Наприклад, у підпри­ємств промисловості і будівництва у структурі оборотних активів велика питома вага виробничих запасів і мала пи­тома вага коштів; у підприємств роздрібної торгівлі пере­важають товарні запаси і грошові кошти;

умови розрахунків із дебіторами. Надходження дебіторсь­кої заборгованості через короткі проміжки часу після реа­лізації товарів (робіт, послуг) приводить до незначної час­тки в складі оборотних активів боргів покупців, і навпаки;

стан запасів. У підприємства може бути надлишок або брак запасів порівняно з нормативом;

стан дебіторської заборгованості: наявність або відсут­ність у її складі прострочених або безнадійних боргів.