2.5. Сучасні інформаційні аналітичні системи

В останні десятиріччя інформація стала важливим ресурсом в господарській діяльності. Використання мікропроцесорної техно­логії, електронно-обчислювальних машин і персональних комп'ю­терів зумовило принципове перетворення відносин і технологіч­них основ діяльності у сфері економіки. Процес інформатизації розвивається як єдність трьох взаємозв'язаних процесів — комп'ютеризації, вдосконалення технологій збору, накопичення і використання інформації та інтелектуалізації. Впровадження комп'ютерної техніки, вдосконалення інформаційно-комуніка­ційних технологій, розвиток людського капіталу стають одними з найважливіших завдань управління.

Збільшення швидкості економічних процесів, що веде до дефіциту часу при ухваленні рішень, посилювання конкуренції, нерівномірність розподілу інформації та інші чинники роблять необхідним інформаційний супровід діяльності компаній, інфор­маційне програмування очікувань і поведінки економічних аген­тів, формування у них певних цільових установок.

Розвиток комп'ютерної техніки, інформаційно-комуніка­ційних технологій, створення і розповсюдження глобальної ме­режі Інтернет відкривають небачені раніше можливості для вико­ристання інформації. У той же час проблемами в розвитку інформаційної економіки в даний час є відсутність адекватних систем оцінки інформації та труднощі, обумовлені суперечливим поєднанням в інформації характеристик суспільного і приватного блага.

У функціонуванні інформації як економічного ресурсу особ­ливе значення мають технічні і технологічні аспекти її викорис­тання і обігу в економіці. Саме розвиток інформаційно-кому­нікаційних технологій (ІКТ) і комп'ютерної техніки відкрили нові можливості цілеспрямованого використання інформації і знань в економіці, виявили резерви прогресивного розвитку. Роз­виток технологій збору, обробки, накопичення і розповсюдження інформації, організації процесу комунікацій послужили стимулом до появи і розповсюдження нових форм організації бізнесу в ці­лому і окремих бізнес-процесів.

Сучасні комп 'ютерні технології дають можливість здійс­нювати всебічну комп'ютеризацію рішення аналітичних задач та значно розширювати можливості економічного аналізу в системі управління підприємством. Без перебільшення можна сказати, що інформаційні аналітичні системи — це могутній інструмент в ру­ках аналітика.

Втім, таким інструментом інформаційні аналітичні системи можуть бути тільки за умови, якщо користувач досконало і про­фесійно володіє знаннями у сфері економічної теорії і економіки конкретної галузі, в галузі фінансово-кредитних відносин, доста­тньо знайомий з системою господарського (бухгалтерського, управлінського, податкового) обліку і звітності, володіє прийо­мами і методами фінансово-економічного аналізу.

Оцінюючи ефективність використання інформаційних ком­п'ютерних технологій в аналітичній роботі, необхідно мати на увазі, що практично всі операції, які можна здійснювати за допо­могою інформаційних аналітичних систем, можна зробити і без них, але час, який доводиться витрачати для виконання цих дій уручну традиційними методами (особливо якщо йдеться про ба­гатовимірні аналітичні завдання), часто позбавляє їх сенсу.

Виходячи з цільового підходу, для кожного конкретного рі­вня управління визначається загальна мета, а потім — локальні цілі (за принципом дерева цілей). Щоби побудувати працездатну систему вирішення аналітичних задач, треба врахувати особливо­сті організаційної структури кожного господарського органу, а також закріплення відповідальності за підрозділами та окремими працівниками апарату управління.

Орієнтуючись на логіку рішення аналітичних задач, можли­вості використання інформаційних комп'ютеризованих систем в аналітичному процесі можна представити в такій послідовності:

постановка завдання і її формалізований опис;

накопичення інформації;

обробка інформації;

безпосередній аналіз;

узагальнення і наочне представлення результатів проведе­ного аналізу.

На першому з приведених етапів рішення аналітичної задачі необхідно спочатку чітко визначити і сформулювати суть завдан­ня; мету, яку потрібно досягнути в системі управління ресурсами підприємства; оцінити реальність отримання достовірних вели­чин, можливі напрями використання отриманих результатів. Далі необхідно описати постановку завдання у формалізованому ви­гляді, що дає можливість визначитися з вибором інформаційної бази, початкових даних для аналізу і полегшує підходи до алго­ритмізації і програмування завдань.

Формалізований опис задач аналізу базується на єдиних принципах побудови умовних позначень показників. Він полег­шує наступну алгоритмізацію і програмування для ПЕОМ; чітко визначає дійсну потребу у вихідних даних для аналізу; усуває ду­блювання аналітичних задач, полегшує групування їх у блоки для одночасної обробки. Аналітична задача у формалізованому ви­гляді є об'єктом економіко-математичного моделювання. Поста­новка задачі та її формалізований опис дають змогу визначитися з вибором інформаційної бази, вихідних даних для аналізу.

Для проведення фінансово-економічного аналізу фахівець повинен володіти інформацією про усі сторони діяльності підп­риємства. Ідеться мова про необхідність створення бази даних для аналізу, накопичення вхідної та аналітичної інформації.

Виходячи з принципів структурної типізації, аналітичний процес доцільно розглядати як систему функціональних компле­ксів, блоків і окремих задач, які підлягають розв'язанню з вико­ристанням ЕОМ. Розміщення їх у вигляді структурної функціо­нальної матриці дає змогу виділити склад інформаційних блоків, які передбачають розробку спеціальних баз даних для реалізації функцій управління підприємством — табл. 2.3. Склад блоків аналітичних задач у стовпцях матриці формує управлінський комплекс задач.

Таблиця 2.3


Склад інформаційних блоків економічного аналізу щодо

Після цього слід провести актуалізацію задач, розв'язання яких може бути забезпечене в даний момент, виходячи з наявних трудових ресурсів, у найближчій і більш віддаленій перспективі з урахуванням передбачуваного збільшення і кращого використан­ня ресурсів. Потреби керівників в аналітичній інформації можуть бути кількох видів: суб'єктивні, об'єктивні, фактично задоволені та нормативні.

Провівши актуалізацію, встановлюють черговість розв'я­зання задач. В основу проектування черговості слід покласти вар­тісну оцінку цінності інформації, яка визначається при багаток-ритеріальній оптимізації якості аналітичної інформації.

Системний підхід до аналізу господарської діяльності підпри­ємства передбачає і відповідну технологію аналізу, яка повинна ро­зглядатись у загальному ланцюгу технології управління. Це, по-перше, сприятиме чіткій (цільовій) спрямованості аналізу, яка в кі­нцевому підсумку оцінюється ступенем досягнення мети управлін­ня і пошуку резервів підвищення ефективності виробництва. По-друге, дасть змогу забезпечити вибір ефективних засобів реалізації технології розв'язання аналітичних задач залежно від рівнів управ­ління, функціонуючих систем автоматизації аналітичного забезпе­чення, рівнів складності методів аналізу та управлінських рішень.

Розв'язуючи будь-яку задачу, можна виділити її складові елементи, реалізація яких передбачає певну сукупність показни­ків, методів аналізу і чіткий алгоритм їх застосування. Ці елемен­ти ще називають модулями аналітичної задачі, або під процесами технології аналітичного процесу.

На основі поелементної побудови розв'язання аналітичних задач можна досягти найбільшої оптимізації технології аналізу на різних рівнях управління, максимально уніфікувати аналітичний процес, забезпечити його глибоку стандартизацію, автоматизува­ти всі його етапи.

Тому слід виділити чотири рівні організації технології роз-в 'язання аналітичних задач:

комплекси аналітичних задач;

блоки аналітичних задач;

окремі аналітичні задачі;

елементи (модулі) аналітичних задач.

Такий підхід особливо важливий при автоматизації аналіти­чного процесу, вибору й обґрунтуванні систем його забезпечення.

Найпрогресивнішою в сучасних умовах є організація техно­логії аналітичного процесу з використанням ЕОМ. Для цього проектується підсистема комплексного економічного аналізу в АСУП (ПКЕА) з розміщенням задач аналізу в системі АРМ кері­вників і спеціалістів.

В умовах АРМ усі етапи організації аналізу становлять єди­ний технологічний процес управління, що забезпечує підвищення оперативності і дієвості системи управління підприємством.

Використовуючи принцип проектування аналітичних моду­лів для розв'язання різних типів задач, при впровадженні АРМ розробляють системи програмної технології, які базуються на ти­пових алгоритмах аналітичних розрахунків.

Розподіляючи задачі аналізу в системі АРМ, необхідно за­безпечити таку інтеграцію, за якої АРМ існувало б як автономна система і водночас було б частиною єдиної ПКЕА підприємства.

Для реалізації функціональних задач треба розробити тех­нологічну карту розв'язання аналітичних задач у послідовності, показаній на рис. 2.5.

Формування, збір, введення і коректування інформації
            з аналітичної проблеми       

Обробка файлів за програмами підготовки інформації
            для аналізу    

            т         

Обробка файлів за програмами функціональних АРМ

            т         

            Підготовка файлів для наступної роботи  

Рис. 2.5. Послідовність розв'язання аналітичних задач у системі АРМ

Об'єктивною умовою створення автоматизованої ПКЕА є сукупність доцільно спроектованих і надійних забезпечувальних систем.

Найскладнішою проблемою автоматизації економічного аналізу є проектування дієвого інформаційного забезпечення, яке являє собою сукупність єдиної системи класифікації та кодування інформації, уніфікованих форм документації і використовуваних масивів інформації; досягнення сумісності інформаційного забез­печення різних АСУ і АРМ.

Інформаційно-пошукові засоби забезпечують аналітичні за­дачі документами, які містять потрібну інформацію та сприяють формуванню запитів до баз даних і відображенню результатів їх виконання. Кожна подія (явище) спочатку фіксується у відповід­них документах, а потім стає об'єктом зберігання чи пошуку в інформаційно-пошукових системах (ІПС).

Забезпечувальні й допоміжні інструментальні засоби спри­яють підготовці додаткової інформації, створенню комфортних умов для роботи аналітиків. Комунікаційні засоби впливають на ефективність використання інструментальних засобів. Оскільки економічний аналіз базується на збиранні, систематизації та об­робці даних, що надходять із різних інформаційних джерел, ви­никає необхідність у використанні мереж даних (локальних, регі­ональних, глобальних) для отримування й відправлення інформаційних матеріалів. Комунікаційні засоби забезпечують користувачу доступ до персональної бази даних, яка створюється і ведеться безпосередньо користувачем; баз даних інших локаль­них користувачів; інтегрованої бази даних підприємства; альтер­нативних баз даних, зовнішніх щодо даного підприємства і таких, що існують незалежно від нього.

Розробка елементів внутрімашинного і позамашинного за­безпечення ПКЕА, здійснюється на основі впорядкованої і фор­малізованої відповідним чином інформації, яка становить інфор­маційну базу АСУ. Функціонування ПКЕА характеризується необхідністю обробки великих обсягів інформації нормативного, довідкового, облікового, звітного характеру. Якщо при ручній обробці даних використовують документальні джерела інформа­ції, то в умовах автоматизації аналізу більш раціональним є отримання інформації з інформаційного фонду АСУ. Впрова­дження АРМ на базі персональних комп'ютерів дає змогу форму­вати єдину систему організації та введення інформації з моменту її збору до видачі готових аналітичних результатів.

Зараз найпрогресивнішим є забезпечення економічного ана­лізу на основі автоматизованого банку даних (АБД). Функціону­вання ПКЕА передбачає використання загально-системної бази даних. При цьому введення необхідної для аналізу інформації з документів практично відсутнє.

Виділяють декілька концепцій проектування бази даних

(БД):

нормативно-довідкової інформації;

для основних виробничих цехів підприємства;

у вигляді комплексних інформаційних потоків;

нормативно-довідкової інформації, перспективного, пото­чного та оперативного управління.

Формування баз даних для аналітичних розрахунків — це дуже складний процес. Раціональне групування та обробку пер­винної інформації на великих підприємствах, як правило, покла­дають на професіонала-програміста. Користувач визначає, яка конкретна інформація і з якої БД має бути використана, як її згрупувати; яку результатну інформацію, в якому вигляді і за яким алгоритмом треба одержати.

Збирання, реєстрація зовнішньої інформації та формування бази даних відбуваються за такими напрямками:

збирання даних у вигляді паперових документів і форму­вання їх в електронній формі;

збирання даних (текстових або структурованих) на машин­них носіях, які розповсюджуються спеціальними інформа­ційними службами. Вони перезаписуються в базу даних підприємства і підтримуються в актуальному стані;

використання комп'ютерних мереж, баз і банків даних спеціального призначення (СВІТ, RELCOM Ukraine, Internet) для автоматизованого формування в базі даних підприємства зовнішньої статистичної та комерційної ін­формації, результатів аналітичних досліджень.

Сформована на різних рівнях внутрішня інформація може накопичуватися в центральній (інтегрованій) базі даних на файл-сервері або зберігатися в базах даних відповідних АРМ спеціаліс­тів (розподілені БД). Дані використовуються багатьма спеціаліс­тами для виконання функцій управління. Вони дають змогу все­бічно проаналізувати виробничу, постачальницько-збутову та фінансову діяльність.

Управління інформаційними ресурсами передбачає одночас­но управління програмним забезпеченням при сучасних техноло­гіях та організації аналітичного процесу. Під програмним забезпе­ченням аналітичного процесу найчастіше розуміють сукупність математичного апарату алгоритмізації, вибору мови програмуван­ня, розробку програми, створення пакетів прикладних програм. Програмне забезпечення ПКЕА є сукупністю комплексів програм, розроблених згідно з принципами модульності та адаптивності, максимально орієнтованих на стандартні пакети прикладних про­грам, які забезпечують досить ефективну реалізацію всіх елемен­тів технологічного процесу розв'язання задач в АСУП (АРМ).

Програмне забезпечення розв'язання аналітичних задач має свою специфіку, оскільки:

аналітичні задачі передбачають комплексний характер до­слідження процесу, а отже, високу концентрацію аналітик-них процедур;

до розв'язання задач висуваються жорсткі часові вимоги (забезпечення максимальної оперативності надання ре­зультатів);

існують різноманітні форми надання та ступені синтезу­вання результатної інформації залежно від рівня управлін­ня і запиту користувача;

висока значущість результатної інформації для прийняття управлінських рішень передбачає автоматизовану перевір­ку її достовірності;

необхідність обліку різноманітних нестандартних госпо­дарських ситуацій і перерв у розрахунках передбачає діа­логовий режим роботи з ЕОМ.

Саме тому програми повинні бути багатоваріантними, гнуч­кими щодо внесення поправок і доповнень, мати високий рівень сегментації (модульності), розроблятись і реалізовуватись з міні­мальними витратами ресурсів.

Можна виділити три напрями формування і розвитку ком­плексних аналітичних програм:

створення бібліотеки аналітичних програм;

розробка пакетів аналітичних програм;

-           розробка програмного забезпечення ПЕОМ. Програмне забезпечення ПЕОМ включає операційні системи,

системи програмування, систему текстових і діалогових даних.

Область обмежень, які впливають на оптимальний вибір те­хнічного забезпечення аналітичного процесу, формують такі умови:

розвиток автоматизації за локальними і глобальними сис­темами управління;

результати аналізу досліджуваних інформаційних потоків;

рівень програмного забезпечення.

Організаційне, правове та ергономічне забезпечення аналі­тичного процесу є загальним при виконання будь-яких функцій управління і менеджменту.

У сучасних умовах на багатьох підприємствах бухгалтерсь­кий облік ведеться з використанням комп'ютерних технологій, тому найефективнішою в аналітичних цілях є база бухгалтерсь­кого обліку і фінансової звітності. У інших економічних службах підприємства (відділах праці і заробітної платні) комп'ютеризо­вані інформаційні системи також використовуються для система­тизації і аналізу інформації.

У даний час на українському ринку пропонується немало програмних продуктів, що об'єднуються умовним терміном «фі­нансово-аналітичні системи». Вони розрізняються як по спектру задіяних показників, так і по реалізованих в них підходах до рі­шення основних задач аналізу фінансово-господарської діяльнос­ті підприємств. Головним критерієм, що визначає відмінності окремих класів аналітичних програм, є інформаційна база, яка ними використовується.

Програми першого класу спираються на дані зовнішніх ін­формаційних джерел, переважно стандартної бухгалтерської і статистичної звітності. Сюди можна віднести програми фірм «Інек», «Альт», харківського відділення фірми «Аналізконсалт» і деякі інші. При розрахунку аналітичних показників в їх базу да­них слід ввести показники фінансової звітності. Як правило, вве­дення повинне здійснюватися уручну.

Виключенням в цьому плані є розробки фірми «Інек», які по­тенційно можуть імпортувати дані з зовнішніх джерел, наприклад з комп'ютеризованої системи бухгалтерського обліку. На жаль, бухгалтерські програми більшості розробників не підтримують експорту даних в стандарті, запропонованому вказаною фірмою.

Наступний клас програмного забезпечення економічного аналізу більш глибоко інтегрований з даними комп'ютеризованих систем інших контурів управління, і, перш за все, з бухгалтерсь­кими.

До них відносяться розробки корпорації «Галактика», фірм «Інфософт», «Інтелект-Сервіс», «Фоліо» і деяких інших. Тут при­родною інформаційною базою аналізу є дані, що створюються при використанні інших модулів програмних комплексів вказа­них фірм. Тим самим виключається зайва і досить трудомістка технологічна операція ручного введення базових даних; і ство­рюються умови для вирішення всього спектру перерахованих вище аналітичних завдань.

Реалізовані в програмних системах цих фірм, функції підт­римки аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства, вельми різноманітні, причому кожна з розробок має як свої дос­тоїнства, так і недоліки.

Крім класифікації програмного забезпечення за інформацій­ною базою, на підставі якої проводиться економічний аналіз, во­ни поділяються на наступні класи:

комплексні системи управління підприємствами;

табличні процесори;

пакети для рішення задач фундаментального аналізу;

пакети для рішення задач технічного аналізу;

статистичні і математичні пакети програм;

системи штучного інтелекту (ШІ).

Слід зазначити, що такий розподіл досить умовний, тому що одні програмні засоби можуть сполучити в собі властивості і мож­ливості одночасно декількох виділених класів, а інші можуть бути орієнтованими на рішення лише вузьких спеціалізованих задач.

Прикладами комплексних автоматизованих систем управ­ління основною діяльністю підприємств є такі відомі у світі про­грамні продукти, як БААН (BAAN, СІЛА), R/3 фірми SAP (Німе­ччина), PLATINUM (СІЛА), SCALA (Швеція), MAN/MANX (СІЛА), Champion (СІЛА) і інші, а також ряд вітчизняних продук­тів: «ОЛІМП» (Укрекспертиза, Україна), БОС (Айти, Україна), «ГАЛАКТИКА» (Галактика, Білорусія).

Програмне забезпечення подібних систем обов'язково вклю­чає спеціальні модулі або підсистеми, що забезпечують підтрим­ку управління економікою підприємств. У розробці фірми БААН для цих цілей передбачена спеціальна підсистема «БААН — Фі­нанси», у якій реалізовано дві основні функції фінансового управління: аналіз і планування. Тісна інтеграція з підсистемами обліку, матеріально-технічного постачання і збуту продукції на основі єдиної інформаційної бази забезпечує доступ до необхід­них даних і документів як на рівні окремого підрозділу, так і на рівні всього підприємства.

Особливістю вітчизняної комплексної системи управління основною діяльністю підприємств «ОЛІМП» є орієнтація на ви­користання програмних рішень фірми Microsoft: графічного сере­довища Windows 95/98/NT і популярних продуктів сімейства Microsoft Office.

Програмні засоби, призначені для автоматизації оцінки, під­готовки техніко-економічних обґрунтувань (ТЕО) і розробки біз­нес-планів інвестиційних проектів, представлені на вітчизняному ринку наступними продуктами: COMFAR (розробка міжнародної організації ЮНІДО ООН), Project Expert (PRO-INVEST Con­sulting), «Альт-Инвест» («Альт»), «Інвестор» («ИНЕК»).

Пакет «Інвестор» дозволяє здійснити оцінку привабливості інвестиційних проектів на основі порівняльного аналізу широко­го кола факторів. Він може також використовуватися для поточ­ного планування й аналізу фінансового стану підприємств. При цьому забезпечуються два рівні аналізу — експрес-аналіз і розго­рнутий аналіз. Можливо також проведення аналізу у відповіднос­ті зі стандартами GAAP.

Серед наступної групи продуктів для фундаментального аналізу фінансових ринків відзначимо вітчизняні розробки Audit Expert (PRO-INVEST Consulting), «Альт-Фінанси» («Альт»), «ОЛІМП: Фшексперт» (УКРЕКСПЕРТИЗА), «БЕСТ-Ф» (Інте-лект-Сервіс), «ЕДИП» («Центрінвестсофт»), АФСП (ИНЕК) і ін­ші, котрі призначені для комплексного аналізу і діагностики фі­нансового стану підприємств.

Програмний комплекс Audit Expert являє собою інструмен­тарій для аналізу фінансового стану і результатів господарської діяльності підприємства за даними стандартної бухгалтерської звітності, а також надає ряд додаткових можливостей залежно від версії продукту. Крім української, програма дозволяє аналізувати українську, білоруську, казахську і узбецьку звітності. Маються наступні версії: мікро, полегшена, стандартна і професійна.

У програмі «Альт-Фінанси» реалізовані найбільше розповсю­джені методи фінансового аналізу: горизонтальний, вертикальний, факторний і метод коефіцієнтів, сполучення яких дозволяє одер­жати вичерпну картину фінансового стану об'єкта інвестування.

У програмі «ОЛІМП: Фінексперт», крім використання тра­диційних вітчизняних і закордонних методик аналізу, реалізовано багатофакторну модель корпорації Дюпон, застосовувану для ро­зрахунку ключових фінансово-економічних показників підприєм­ства. Програма дозволяє проводити порівняння фінансового ста­ну різних підприємств і здійснювати їхнє ранжирування по величині спеціального інтегрального показника, а також забезпе­чує можливість статистичного прогнозування балансу і моделю­вання наслідків управлінських рішень.

Система «БЕСТ-Ф» призначена для проведення комплекс­ного аналізу фінансової і комерційної діяльності підприємств. Крім традиційних показників фінансового і майнового стану, ця програма дозволяє аналізувати номенклатуру і динаміку продаж, прогнозувати стан запасів для наступного планування закупівель, порівнювати умови фірм-постачальників і вибирати найбільш ви­гідного партнера, досліджувати фактори, що впливають на при­буток, проводити структурний аналіз витрат обігу.

Прикладом спеціалізованих програм, орієнтованих на рі­шення конкретних задач фундаментального аналізу, є пакет оцін­ки фінансових ризиків RISK. Він реалізує основні стратегії управління різними ризиками (кредитними, інвестиційними, лік­відності) і дозволяє оперувати нечіткими і випадковими величи­нами.

Популярним представником пакетів для технічного аналізу фінансових ринків є програма MetaStock (Equis, США). У про­грамі передбачено можливість застосування практично усіх відо­мих індикаторів (близько 120) і методів, використовуваних у су­часному технічному аналізі. До найбільше цікавих із них варто віднести: індекс випадкових блукань, індикатор поляризованої фрактальної розмірності, можливість проведення спектрального аналізу тощо. Вхідні дані MetaStock може одержувати з тексто­вих таблиць, файлів у форматах пакетів Word і EXCEL, а також безпосередньо у форматах фірм — розповсюджувачів фінансової інформації. Одним із головних напрямків у розвитку сучасних програмних засобів технічного аналізу є реалізація можливості роботи в реальному часі.

Із програм статистичного аналізу на українському ринку найбільше поширення одержали закордонні розробки SPSS (SPSS Inc., США) і Statistica (StatSoft, США), із програм математичного аналізу — пакети MathCAD PLUS (Math Soft, США), Mathematica (Wolfram Research Inc., США), MathLab (MathWorks Inc., США).

Рівень автоматизації обробки інформації на підприємстві може значно різнитися: усі розрахунки виконуються «вручну»; автоматизовано окремі види робіт (автономні АРМ спеціалістів); АРМ спеціалістів відділів об'єднано в локальні обчислювальні мережі (ЛОМ); існує автоматизована система управління підпри­ємством (АСУП), яка об'єднує всі локальні мережі АРМ спеціалі­стів і утворює єдиний інформаційний простір; наявна корпорати­вна інформаційна система, яка об'єднує в єдиний інформаційний простір інформаційну систему головного підприємства та його філій, дочірніх підприємств, розміщених у різних регіонах країни та за кордоном.

Комп'ютери в мережі можна використовувати двома спосо­бами: або як файл-сервери, що надають для колективного корис­тування абонентам мережі свій вінчестер, на якому розміщено базу даних, або як робочі станції, що не передбачають доступу до своїх даних інших абонентів. Робоча станція може не мати свого вінчестера чи пристрою для дискет, але може використову­вати файли, розміщені на файлових серверах.

Для обробки даних у мережі використовують дві технології: клієнт-сервер і файл-сервер. Вони передбачають розміщення на сервері розподіленої бази, доступ до даних якої здійснюється з клієнтських машин.

За файл-серверної технології на сервері розміщують про­грамне забезпечення для підтримки роботи мережі та файли бази даних. На робочих станціях (комп'ютерах користувачів) зберіга­ється все прикладне програмне забезпечення. Технологія клієнт-сервер передбачає розміщення прикладного програмного забез­печення на робочій станції та окремих його компонентів на сер­вері.

Розрізняють два типи розподілених систем, які використо­вують архітектуру клієнт-сервер:

Багато клієнтів/один сервер, коли вся база зберігається на одному сервері, а управління доступом до даних клієнтів об­межується управлінням процесами блокування та управління бу­ферами клієнтів. Управління БД централізоване.

Багато клієнтів/багато серверів, коли база даних розмі­щується на кількох серверах, і для виконання запитів користува­чів необхідна взаємодія серверів. Кожна машина користувача має свій сервер, і на нього направляються запити користувача (як і за роботи з централізованою базою). Взаємодія серверів під час ви­конання запиту є прозорою для користувача.

Архітектура клієнт-сервер є найпопулярнішою, і більшість сучасних СУБД орієнтовано саме на цю технологію розподіленої обробки даних.

Найбільш ефективною організаційною формою використан­ня ПЕОМ є створення на їх базі автоматизованих робочих місць (АРМ) бухгалтерів, економістів, аналітиків та інших спеціалістів. АРМ аналітика — це фахово-орієнтована мала обчислювальна система, призначена для автоматизації роботи з аналізу господар­ської діяльності підприємства.

Локальні обчислювальні мережі АРМ спеціалістів можуть формувати внутрішню інформацію на 3-х рівнях:

й рівень — формуються фактичні дані про хід виробницт­ва (АРМ у цехах і дільницях), про наявність і рух товарів, матері­ально-технічних ресурсів на складах (АРМ комірника);

й рівень — формування даних з планування та аналізу ви­робничих процесів (АРМ виробничого відділу); з планування асо­ртименту товарів (АРМ у плановому відділі); формування даних про забезпечення матеріально-технічними ресурсами (АРМ у від­ділі матеріально-технічного постачання); про конструкторсько-технологічні параметри та характеристики товарів (АРМ відділу головного механіка, головного енергетика); а також збирання й агрегування інформації на АРМ бухгалтерів (облік продажу това­рів і розрахунки за них, облік витрат на виробництво і собівар­тість товарів);

3-й рівень — АРМ директора та інших керівників. Форму­ється директивна інформація, яка відображає поточні й перспек­тивні плани розвитку підприємства.

Локальна база даних спеціалістів аналітичної служби, крім різнобічної інформації, призначеної для розв'язування аналітич­них задач, може включати й іншу інформацію. Перелік і зміст файлів БД визначається варіантами організації БД, кількістю АРМ спеціалістів на підприємстві, змістом і методами розв'я­зування задач, особливостями виробництва.

Локальна база даних може включати: бази даних, бази мо­делей, СУБД і системи управління базами моделей (СУБМ) з ви­користанням СППР; бази знань і програмні засоби експертних систем; інформаційні сховища, тобто інтегровані, предметно орі­єнтовані бази даних, які тривалий час зберігаються (ІПС).

Автоматизоване розв'язування аналітичних задач здійсню­ється на базі комплексу програмних засобів (ПЗ). Базовими ПЗ для створення АРМ аналітика є табличні процесори, текстові процесори й текстові редактори, програмні засоби для автомати­зації робіт зі створення баз даних, пошуку інформації для підго­товки різноманітних документів (системи управління базами да­них — СУБД). Найпоширенішим програмним продуктом є програма електронних таблиць — Excel, яка функціонує в сере­довищі операційної системи Windows.

Обмеження підприємств щодо наявності єдиної АСУ можна подолати за рахунок застосування спеціальних програмних засо­бів — електронних таблиць. Табличні процесори, або електронні табл. (ET), мають давню історію застосування в сфері бізнесу. Ро­зробки нового покоління, такі, як Excel (Microsoft Inc.), Quattro Pro (Corel Corp.), Lotus (Lotus Development Corp.), відрізняються якіс­но новими можливостями і рівнем функціональності, що дозволя­ють розглядати їх як могутні системи підтримки прийняття рішень (decision support system). Сьогодні найбільш популярною елект­ронною табл. є табличний редактор Microsoft Excel, розрахований на роботу в операційній системі Windows ХР, Windows Vista. Еле­ктронна таблиця — це інтерактивна програма, яка складається з набору рядків і стовпчиків, зображених на екрані в спеціальному вікні. Вміст комірок може складатися з тексту, числа або формули. Положення комірок можна змінювати, копіювати їх зміст (в тому числі і формули). Формування діаграм в табличному редакторі Microsoft Excel відбувається на основі інформації з групи комірок. Практика застосування цього табличного редактору досить широ­ка: окрім проведення аналітичних розрахунків та систематизова­ного надання отриманих результатів (у вигляді таблиць чи діаг­рам) він може застосуватись і для формування первинної та зведеної облікової інформації. Таке подвійне застосування (при реалізації функції обліку та функції економічного аналізу) дозво­ляє застосовувати єдине інформаційне джерело, що, по-перше, суттєво скорочує витрати часу, та, по-друге, дозволяє уникати по­милок при переносі інформації з однієї бази в іншу.

Графічні можливості технологічних систем, як і можливос­ті роботи з текстами, дуже допомагають у роботі аналітика, але головними для нього є можливість швидко виконувати величезну кількість складних операцій із великим обсягом інформації, на­копичувати її продовж довгого проміжку часу, знову використо­вувати в роботі і вибирати інформацію, необхідну саме в даний момент, для наукового обґрунтування результатів аналітичних розрахунків.

У даний час існують різні технології штучного інтелекту. В аналізі використовуються нейронні мережі (прогнозування, роз­пізнавання ситуацій, витяг знань), генетичні алгоритми (оптимі-зація інвестиційних портфелів), нечітку логіку (аналіз ризиків), експертні системи (планування, аналіз, аудит).

Нейронні мережі (НМ) набутили широкого застосування в тих областях економічного аналізу, де потрібне одержання оцінок і прогнозів, пов'язаних із обробкою великих обсягів інформації, і прийняття рішень у мінімально короткі інтервали часу (спекуля­тивні операції на фондових ринках, короткострокове прогнозу­вання курсів, технічний аналіз тощо). До достоїнств НС відно­сяться: можливість моделювання і прогнозування нелінійних процесів, швидке навчання і адаптація до змін зовнішнього сере­довища. З усього спектра нейромережевих пакетів, призначених для рішення економічних задач і представлених на західному і ві­тчизняному ринках, найбільше популярними є програми Brain Maker Pro (California Scientific Software, США) і сімейство AI Trilogy фірми Ward Systems (США).

При вирішенні проблеми автоматизації праці аналітиків до­цільно використовувати лінію продуктів одного виробника, най­більшою мірою задовольняючу вимогам і специфіці конкретного підприємства.

Контрольні питання до теми

Які особливості та специфіка економічної інформації?

Яким чином класифікується економічна інформація?

Охарактеризуйте складові елементи інформаційного за­безпечення економічного аналізу.

Які види вхідних інформаційних потоків на підприємст­ві? їх сутність.

Які якісні характеристики притаманні інформації?

Яким чином класифікується інформаційне забезпечення економічного аналізу?

Яка характеристика нормативно-довідкового інформацій­ного забезпечення економічного аналізу?

Надайте характеристику фактографічного інформаційно­го забезпечення економічного аналізу.

Які передумови появи та розвитку інформаційних аналі­тичних систем?

У чому полягає специфіка розвитку сучасних інформа­ційних технологій?

Які принципи та специфіка формування інформаційної системи в ПКЕА?

Надайте характеристику програмного забезпечення ре­алізації аналітичної функції управління.

Тематика доповідей

Історія розвитку «теорії інформації».

Інформаційна система підприємства: складові елементи, їх характеристика та взаємозв'язок.

Оптимізація організації інформаційних потоків підприєм­ства.

Особливості реалізації аналітичної функції управління в умовах застосуваннях комп'ютерних технологій.

Тестові завдання

На ефективність використання інформації впливають:

а)         характеристика осіб, які формують та сприяють обміну

нею;

б)         швидкість її проходження до аналітичної підсистеми в
системі управління підприємством;

в)         надійність джерел, які її формують.

Функціонування інформаційної системи підприємства передбачає:

а)         отримання інформації від зовнішніх джерел, її обробку та
подальшу передачу до зовнішнього середовища;

б)         контроль та регулювання процесу збору, узагальнення та
систематизації інформації щодо діяльності підприємства;

в) збір, передачу, обробку та зберігання інформації про об'єкт управління.

Інформаційне забезпечення економічного аналізу вклю­чає:

а)         інформацію та інформаційні потоки;

б)         інформацію, інформаційну систему, інформаційні техно-
логії, комунікативне середовище;

в)         джерело формування інформації; носії інформації; осіб,
які сприяють обміну інформацією.

Процеси управління забезпечуються:

а)         вертикальними інформаційними потоками;

б)         горизонтальними інформаційними потоками;

в)         вертикальними та горизонтальними інформаційними по-
токами.

За ступенем значущості виділяють наступні види ін­формаційних потоків:

а)         формальні та неформальні;

б)         суттєві та несуттєві;

в)         пріоритетні та другочергові.

Репрезентативність інформації пов'язана з:

а)         можливістю проведення відповідних процедур її отри-
мання і перетворення;

б)         правильністю її відбору та формування з метою адекват-
ного відображення заданих властивостей об'єкту;

в)         можливістю її використання при вирішенні задач аналізу
без порушення встановлених процедур та термінів.

Економічність інформації характеризує:

а) можливість отримання інформації щодо економічного становища та фінансового положення суб'єкта господарювання;

б)         мінімізацію витрат підприємства на одержання максима-
льно корисної інформації щодо об'єкту оцінки;

в)         зіставність витрат на її одержання та ефекту від викорис-
тання.

За сферою формування інформаційне забезпечення економічного аналізу поділяється на:

а)         планове, організаційне, облікове, контрольне;

б)         внутрішнє та зовнішнє;

в)         облікове, фінансове.

Виділення нормативно-довідкової та фактографічної інформації відбувається за наступною ознакою:

а)         за структурою;

б)         за ступенем значущості;

в)         за рівнем доступності.

Фактографічне інформаційне забезпечення економіч­ного аналізу поділяється на наступні групи:

а)         внутрішнє та зовнішнє;

б)         облікове, звітне, позаоблікове;

в)         планове, організаційне, нормативне.

Баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал відносяться до:

а)         конфіденційної інформації;

б)         довідкової інформації;

в)         звітної інформації.

Аналітичний процес в умовах застосування комп'ю­терних технологій має наступні рівні складності:

а)         етапи, процедури, операції;

б)         суб'єкт господарювання, структурний підрозділ, відділ,
посадова особа;

в) діяльність підприємства за рік, за квартал, за місяць.

Джерелом інформації в умовах автоматизації аналі­тичної функції управління є:

а)         інформаційні ресурси Internet;

б)         інформаційний фонд АСУ;

в)         варіанти А та Б.

Під програмним забезпеченням аналітичного процесу найчастіше розуміють:

а)         прикладні комп'ютерні програми, застосування яких у ді-
яльності підприємства забезпечує рішення стратегічних і тактич-
них задач управління;

б)         сукупність математичного апарату алгоритмізації, вибір
мови програмування, розробка програми, створення пакетів при-
кладних програм;

в)         сукупність технічного забезпечення, яким володіє підпри-
ємство і яке дозволяє ефективно вирішувати сформовані задачі
економічного аналізу.

Література [1, 5, 6, 7, 10, 11, 12, 14, 16, 21-25, 27-29, 31, 42-44, 46, 47, 49-69, 76, 79].

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ II. «АНАЛІЗ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ І РЕНТАБЕЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА»