Вступ

Психолог у своїй діяльності нерідко має справу з масивами емпіричної інформації і змушений будувати свої висновки в умовах невизначеності. Така ситуація зумовлена особливостями психологічних об'єктів. Як правило, вони є стохастичними за своєю природою, їхній поведінці притаманна деяка неви­значеність, а станам - випадковість. Тому психологічні дослідження з залу­чення математики здебільшого виконуються з використанням методів мате­матичної статистики. Ось чому «провести компетентне дослідження або прочитати і зрозуміти звіти про дослідження, не опанувавши імовірнісним і статистичним мисленням, неможливо» - пише професор Фред Керлінгер у своїй книзі «Основи дослідження поведінки» \

Математична статистика вивчає і одночасно відображає імовірнісну (випадкову) природу процесів і подій, що значною мірою є характерною ри­сою соціальної, політичної, педагогічної та інших сфер життя та діяльності.

Математична статистика і теорія ймовірностей зіграли значну роль у впровадженні математичних методів в психологію. Саме вони з моменту ви­никнення постійно прагнули поширити сферу свого застосування на пробле­ми імовірнісного аналізу особистіших рис, здібностей та поведінки. Прикла­дами є «Досвід моральної арифметики» Ж. Бюффона (кінець XVIII ст.), «Лю­дина і розвиток її здібностей або досвід суспільної фізики» А. Кетле (середи­на XIX ст.) і чимало інших робіт.

Проте залучення математичної статистики стимулювалося не внутрі­шньою логікою розвитку наукових психологічних ідей, а суб'єктивним ба­жанням математиків застосувати імовірнісно-статистичні методи до широко­го кола явищ гуманітарного характеру. І тільки з XX ст. починається цілесп­рямована розробка й ефективне використання статистичних методів для ана­лізу емпіричних даних (при вимірюванні, оцінюванні, перевірці причинно-

1 Kerlinger F.N. Foundations of Behavioral Research. Holt, Rinehart and Winston, New York, 1964, p. IX.


наслідкових гіпотез і т.д.). З'являються такі потужні багатомірні статистичні методи, як факторний аналіз, суттєвий внесок у розробку якого на початковій стадії зробив Чарльз Спірмен (1863-1945), дисперсійний аналіз, пов'язаний з ім'ям Рональда Фішера (1890-1962), та інші методи.

Вивчення математичної статистики у вищих навчальних закладах спря­моване на формування теоретичної й методологічної бази студентів для по­глибленого опанування знаннями та уміннями щодо організації, проведення та інтерпретації результатів психологічних досліджень. Засвоєння курсу є важливим як в аспекті розуміння важливості основ математичної статистики в гуманітарних дослідженнях, так і в оволодінні методикою і технікою стати­стичних обчислень з використанням сучасних комп'ютерних технологій.

При формуванні змісту посібника і виборі наочних засобів доведення йо­го до свідомості студентів було також враховано доволі скромний початко­вий рівень математичної підготовки гуманітаріїв, не завжди високу умотиво­ваність до вивчення точних наук. Для досягнення прийнятних результатів у навчанні залучено доступний для розуміння, не перевантажений складними математичними викладками, посильний і цікавий студентам у фаховому пла­ні матеріал без зайвих спрощень і вульгаризацій математичних положень.

Користуючись нагодою, автор висловлює глибоку вдячність ректорові Рі­вненського державного гуманітарного університету професору Руслану Ми­хайловичу Постоловському за підтримку і сприяння у підготовці посібника до видання. Щира подяка професорам Андрію Ярославовичу Бомбі та Вади­му Марковичу Ямницькому за допомогу при апробації рукопису.

Особиста подяка завідувачеві кафедрою теоретичної та прикладної стати­стики Львівського національного університету імені Івана Франка професору Ярославу Івановичу Єлейко за поради і зауваження, що були корисними під­час доопрацювання рукопису.