ПРАКТИКУМ ІНФРАСТРУКТУРИ ОВАРНОГО РИНКУ

1 Підприємство вирішило брати участь у ярмарку. Яку продукцію воно має право виставляти на ньому:

а)         експонати;

б)         зразки;

в)         макети структури підприємства;
д) схеми товарної політики?

У чому полягає особливість закритого товарного ринку?

а)         на ринку здійснюються операції купівлі-продажу товарів у
спеціальних приміщеннях;

б)         на ринку здійснюються операції купівлі-продажу товарів
закритим способом;

в)         на ринку відносини продавців і покупців не носять суто ко-
мерційного характеру.

Агенту на товарній біржі пропонується виконати роботу з аналізу певного товару та допомогти в укладанні договору. Яку роботу він не повинен виконувати:

а)         вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу;

б)         виявлення товарних цін;

в)         виявлення якості товару;

д) надання послуг в укладанні біржових угод?

Що з переліченого не належить до основних функцій інфраструктури товарного ринку:

а)         організаційне оформлення комерційно-господарських від-
носин ділових партнерів;

б)         забезпечення юридичного, фінансового, страхового, конт-
рольного обслуговування;

13.1 Тести


в) вивчення кон'юнктури ринку, товарів конкурентів, посередників, споживачів;

д)         власне торговельна або інша комерційно-господарська дія-
льність;

е)         відсутність посередництва в реалізації товарів, налагоджен-
ні комерційно-господарських зв'язків;

ж)        використання можливостей транспорту, засобів зв'язку,
складського господарства?

Директор оптового підприємства «БІ-К» покладає на організаційний відділ виконання ряду функцій. Які з показаних нижче функцій слід розподілити на інші відділи підприємства:

а)         маркетингові дослідження;

б)         придбання і реалізацію товарної продукції;

в)         виявлення і реєстрацію потенційних постачальників товарів;

д)         визначення за участю споживачів оптимальних форм і ме-
тодів їх товарного забезпечення;

е)         участь в оптових ярмарках, виставках, аукціонах, товарних
біржах?

Директор підприємства оптової торгівлі поцікавився у свого менеджера, який із зазначених принципів не належить до принципів забезпечення успіху в діяльності підприємства оптової торгівлі. Що той повинен відповісти:

а)         продаж товару тільки у ринковому просторі, у межах якого
здійснюється їхня комерційно-господарська діяльність;

б)         створювання сприятливої і міцної репутації в районі обслу-
говування суб'єктів товарного ринку;

в)         дотримання ефективного балансу витрат із закупівлі товар-
ної продукції;

д) здійснення всіх операцій із закупівлі, збереження і реалізації товарів на основі їх прибутковості?

Керівник підприємства замовив виконати техніко-економічний аналіз діяльності підприємства. На визначення яких показників йому не слід сподіватися:

а)         визначення числа можливих посередників, виходячи з від-
пускної ціни, із сформованої ринкової ціни та ймовірних торго-
вих націнок, що зробить кожен учасник каналу збуту;

б)         вибір типу посередників за юридичними і економічними
ознаками і за обсягом товарів, які вони здатні закуповувати;

в)         вибір схеми організації каналу розподілу;

д)         визначення майбутнього прибутку підприємства;

е)         визначення принципів взаєморозрахунків виробника і посе-
редників;

ж)        оцінка вартості логістики розподілу.

Приватний підприємець Котов В.В. для розширення власного бізнесу вирішив взяти у лізинг станок для пакування продукції. Якщо його цікавить повний набір послуг, тобто обов'язкове повне технічне обслуговування устаткування, його ремонт, страхування та інші операції з боку лізингодавця, то який вид лізингу йому потрібно обрати:

а)         чистий;

б)         «мокрий»;

в)         спеціальний;

д)         транзитний;

е)         зворотній?

До організаційних функцій підприємства оптової торгівлі не належать:

а)         маркетингові дослідження;

б)         придбання і реалізація товарної продукції;

в)         виявлення і реєстрація потенційних постачальників товарів;

д)         визначення за участю споживачів оптимальних форм і ме-
тодів їх товарного забезпечення;

е)         участь в оптових ярмарках, виставках, аукціонах, товарних
біржах.

Для підвищення репутації підприємства, торговий агент планує організувати зустріч керівництва підприємства з одним або кількома крупними клієнтами. Який вид комунікацій продавця і покупців при персональному продажу має обрати агент:

а)         торговий агент — покупець;

б)         торговий агент — група покупців;

в)         торговий семінар;

д)         виробнича нарада;

е)         служба продажу товарів підприємства — група?

Підприємство вирішило продати товари споживчого призначення, що виробляються на ньому. Які вироби належать до такого товару:

а)         короткочасного користування;

б)         тривалого користування;

в)         отриманих у результаті надання послуг;
д) отриманих у результаті обміну.

До організаційно-технічної інфраструктури товарного ринку не належать:

а)         товарні біржі;

б)         фондові біржі;

в)         торгові дома;

д) брокерські компанії.

Ковальов П.П. вирішив стати фінансовим посередником. У якій установі він не буде працювати:

а)         у банку;

б)         на товарній біржі;

в)         у страховій організації;
д) у кредитній організації.

Нахімов К.П. є повіреною особою і діє на основі:

а)         власної ініціативи;

б)         договору комісії;

в)         договору доручення;
д) зобов'язання.

До фінансово-кредитної інфраструктури товарного ринку не належать:

а)         інвестиційні компанії;

б)         фонди профспілок;

в)         банки;

д) сервісні центри.

Посередник займається реалізацією товару, одержуючи при цьому винагороду з обох сторін, при чому він не надає кредиту та не має права власності на товар і не може закінчити угоду без офіційного погодження. Як називають такого посередника:

а)         дилер;

б)         брокер;

в)         комісіонер;

д)         дистриб'ютор;

е)         збутовий агент?

17        Підприємству «Азот» потрібен посередник, якому потрібно
платити фіксований відсоток від угоди та який не матиме права
брати участь у доходах і якому заборонено давати гарантії. Якого
посередника шукає підприємство:

а)         збутового агента;

б)         брокера;

в)         дилера;

д)         комісіонера;

е)         консультанта;

ж)        комівояжера?

Однією з функцій комівояжера є:

а)         представлення принципала на ринку;

б)         купівля продукції;

в)         купівля та продаж продукції;
д) продаж продукції.

Що не належить до основних завдань підприємства оптової торгівлі:

а)         комплексне і своєчасне надання покупцям товарів відповід-
но до укладених договорів;

б)         збільшення обсягів і розширення асортименту торгівлі без
будь-яких лімітів і обмежень;

в)         зменшення матеріально-технічної бази;

д)         здійснення маркетингових досліджень у сфері діяльності
підприємства;

е)         підвищення якості послуг, що надаються постачальниками
покупцям товарів;

ж)        раціоналізація і підвищення ефективності комерційно-
господарських зв'язків.

До науково-дослідної інфраструктури товарного ринку не належать:

а)         інформаційні центри;

б)         аудиторські організації;

в)         інформаційно-консультативні фірми;
д) спеціальні навчальні заклади.

До реалізаційних функцій підприємства оптової торгівлі не належать:

а)         укладання з постачальниками, покупцями договорів на по-
стачання товарної продукції, а також на надання послуг; вико-
нання умов договорів;

б)         реалізація товарної продукції з використанням сучасних
форм і методів;

в)         створення достатніх і комплектних товарних запасів;

д) раціональне планування складських площ; суворе дотримання складського технологічного процесу; ведення кількісного, асортиментного, номенклатурного обліку товарів на складах.

Організація, що пропонує лізингові послуги, хоче отримати високий прибуток за рахунок одержання необґрунтованих податкових і амортизаційних пільг. Який вид лізингу їй потрібно обрати:

а)         спеціальний;

б)         роздільний;

в)         скритий;

д)         полегшений;

е)         спекулятивний;

ж)        нормативний;

з)         зворотний?

До торгово-посередницьких функцій підприємства оптової торгівлі не належать:

а)         оформлення й організація комерційно-господарських зв'язків;

б)         забезпечення приймання, схоронності і складської перероб-
ки товарної продукції;

в)         посередництво у збуті товарної продукції;

д)         сприяння кооперуванню підприємств і завантаженню їх ві-
льних потужностей;

е)         виявлення, обмін, реалізація невикористаної продукції, від-
ходів виробництва і споживання, некондиційних матеріалів.

Науково-дослідному інституту для просвіти публіки щодо най-новітніших його розробок слід організувати:

а)         ярмарок;

б)         виставку;

в)         рекламу;

д)         показ експонатів;

е)         спеціальні лекції.

До принципів забезпечення успіху в діяльності підприємства оптової торгівлі не належать:

а)         створювання сприятливої і міцної репутації у сфері обслу-
говування суб'єктів товарного ринку;

б)         продаж товару тільки у ринковому просторі, у межах якого
здійснюється їхня комерційно-господарська діяльність;

в)         дотримання ефективного балансу витрат із закупівлі товарної
продукції та її утримання при раціональному використанні складсь-
кого господарства, трудових, матеріальних, фінансових ресурсів;

д) здійснення всіх операцій із закупівлі, збереження і реалізації товарів на основі їх прибутковості.

Посередник, що займається купівлею-продажем товару та діє від свого імені і за свій рахунок, називається:

а)         маркетолог;

б)         консигнатор;

в)         комівояжер;

д)         брокер;

е)         дилер?

Компактне розміщення складів для збереження і перероблення матеріалів, виробів різних видів і призначення дозволяє:

а)         збільшити питомі (на одиницю складських робіт) витрати
на спорудження інженерних і транспортних комунікацій, склад-
ських, виробничих, адміністративних будинків, облаштування
територій;

б)         зменшити ефективність роботи транспорту за рахунок ор-
ганізації більш раціональних схем вантажопотоків, прискорення
обігу транспортних засобів, контейнерів;

в)         більш повно завантажувати потужності спільно створюва-
них технічних служб загального користування (обчислювальних
центрів, ремонтно-технічних майстерень, станцій зарядки акуму-
ляторів, лабораторій для визначенню якості продукції та ін.);

д) збільшувати чисельність працівників складу, управлінського апарату в регіоні, районі.

Підприємство укладає угоду з посередником. Однією з умов угоди, що його цікавить, є продаж товару у визначений термін. Який тип угоди слід обрати:

а)         консигнаторську;

б)         комівояжерську;

в)         дилерську;

д)         брокерську;

е)         спеціальну?

3 якою метою консигнант фірма «Селен» поставляє свій товар на консигнаційний склад консигнатора фірми «ЛТД»:

а)         для демонстрації та продажу;

б)         для складування та демонстрації;

в)         для тимчасового зберігання;
д) для бартеру?

Функції торговельних будинків не включають:

а) вивчення ринку виробників і споживачів, тобто проведення маркетингових досліджень;

б)         закупівлю споживчих товарів і продукції виробничо-техніч-
ного призначення у виробників і різного роду посередників;

в)         відсутність накопичення і зберігання товарних запасів;

д)         здійснення транспортування вантажів;

е)         продаж товарів оптом і вроздріб;

ж)        надання своїм клієнтам широкого переліку додаткових по-
слуг, у тому числі інформаційно-комерційних послуг;

з)         надання складських приміщень іншим підприємцям і фірмам;

е) надання транспортно-експедиційних послуг, послуг з експлуатації та технічного обслуговування підйомно-транспортного і технологічного устаткування складських об'єктів.

13.2 Схеми

Доповнити   запропоновані   на  рис. 13.1—13.3   та в табл. 13.1 схеми.

Закритий сектор --


Я

а

Я

а а


Г"


Відкритий сектор


н:


Оптова й роздрібна торгівля


 

Рис. 13.1. Основні сектори й сегменти товарного ринку

ОПТОВА ДІЯЛЬНІСТЬ



Оптових торговців


З повним набором послуг


Дилери


Довірені


Посилочні оптові підприємства


Агенти


 

Рис. 13.2. Класифікація форм організації оптової торгівлі


За кількістю учасників або рівнів


За розподілом функціональних обов'язків та повноважень


За напрямком руху товару


 

Без участі посередників


ч

За участю посередників

Горизонтальні Вертикальні


 

•| Договірні

і і і

Рис. 13.3. Класифікація каналів розподілу

Таблиця 13.1

ВИДИ ПОСЕРЕДНИКІВ, ЇХ ПРАВА І ОБОВ'ЯЗКИ

Вид посередника


Права і обов'язки посередників


р

г-   о   й £
I   о   °   %       р   е у

ООООККГриО

пкккддбак


Діють на основі договору доручення Не купують продукцію Не продають продукцію

Діють на основі договору комісії

Діють від свого імені

Діють за свій рахунок

Не мають право брати участь у прибутках

Отримують фіксований процент від операції



13.3 Завдання

За даними Держкомстату, продаж споживчих товарів, які вироблені на території України, юридичними особами торгової мережі за 2005 р. становив 90 млрд. гривень. На товари виробництва України припадало 70,5% зазначеного обсягу (табл.).

Таблиця

ЧАСТКА ПРОДАЖУ СПОЖИВЧИХ ТОВАРІВ, ЯКІ ВИРОБЛЕНІ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ, У ТОВАРООБОРОТІ ТОРГОВОЇ МЕРЕЖІ ПІДПРИЄМСТВ-ЮРИДИЧНИХ ОСІБ

 

 

Група товарів

У % до роздрібного товарообороту відповідної товарної групи

2004

2005

Непродовольчі товари

62,2

57,6

друковані видання

91,0

87,1

мотоцикли і велосипеди

57,7

40,0

телерадіотовари

4,5

3,6

автомобілі і автотовари

31,4

23,1

бензин

96,8

96,5

дизельне пальне

97,7

99,7

мастильні матеріали

73,8

72,6

Розглянемо методику розрахунку та порівняння вказаних витрат на умовному прикладі.

Підприємство планує залучити у виробництво додаткове обладнання вартістю 240 тис. грн. Строк служби обладнання — 6 років. Обладнання можна купити за рахунок банківського кредиту в сумі 240 тис. грн під 20 % із щорічним погашенням основної суми заборгованості впродовж двох років. Друга можливість — укласти договір фінансового лізингу строком на чотири роки із щорічними сплатами лізингового платежу. Відшкодування вартості майна здійснюється рівними частинами. Лізингові платежі нараховують за ставкою 15% від залишкової вартості об'єкта лізингу. Викуп об'єкта лізингу планується по завершенню договору лізингу за залишковою вартістю.

Оцінку витрат для купівлі обладнання за рахунок банківського кредиту та витрат на його лізинг, відповідно до сучасної концепції зміни вартості грошових активів у часі, необхідно здійснювати шляхом зведення грошових витрат за вказаними варіантами до теперішнього моменту. Схема зведення потоків грошових витрат для обох варіантів у формалізованому виразі має вигляд:

Ти

лтп = І [(Воі + Пш     +Ру ]+[3, /(1+р)Ти ] =

7=1

Ти

= І [ Лш /(1 + р)7 ] + [ 3в /(1 + р)Ти ], (10.9)

7=1

т

К = І(Б0] +Пш+ ру , (11.10)

де , Пр — теперішня вартість грошових платежів, відповідно для лізингу і купівлі за допомогою кредиту, грн;

Плі — сума виплат за лізинговою ставкою в і-му році, грн;

Воі — сума відшкодування вартості об'єкта лізингу у і-му році, грн;

Лпі — загальна сума лізингових платежів в і-му році, грн; Зв — залишкова вартість об'єкта лізингу на час викупу, грн; Бо — сума погашення основної величини боргу за кредитом у І-му році, грн;

Пкрі — виплата відсотків за кредит у і-му році, грн; р — дисконтна ставка, коефіцієнт; Тл — тривалість договору лізингу, рік; т — строк кредитної угоди, рік.

При оцінюванні грошових потоків у часі виникає потреба у визначенні рівня дисконтної ставки, яка для нашого випадку береться на рівні вартості капіталу і становить 18%. При проведенні розрахунків платежів за альтернативними варіантами лізингу і купівлі за кредити банку, на них може впливати чинна система оподаткування прибутку, на що слід зважати. Як уже зазначалося, лізингові платежі включають у валові витрати підприємства, тому на їх величину зменшується прибуток, що є об'єктом оподаткування податком на прибуток. Суму погашення боргу за кредитом вираховують із прибутку після його оподаткування, тобто об'єкт оподаткування (прибуток) не зменшується на величину виплачуваних часток кредиту. Разом із тим, виплату відсотків за кредит і суму амортизаційних відрахувань на придбане обладнання включають у валові витрати, завдяки чому зменшується об'єкт оподаткування податком на прибуток. Тому не можна безпосередньо зіставляти платежі з чистого прибутку та платежі за рахунок витрат чи прибутку до оподаткування. У цих випадках платежі за рахунок витрат чи прибутку до оподаткування коригують на так звану податкову знижку.

Обчислимо теперішню вартість лізингових платежів за формулою 11.8 та зробленими припущеннями в табл. 11.1. на підставі даних, умови задачі та відповідних обчислень.


Таблиця 11.1

Коефіцієнт дисконтування для заданої дисконтної ставки і певного року розраховують за формулою складних відсотків:

Р, = 1/(1 + Р)'. (11.11)

Останній рядок табл. 11.2 становить величину теперішньої вартості грошових виплат за договором лізингу наростаючим підсумком за роками. За чотири роки вартість зведених до теперішнього часу лізингових платежів, включно із сумою викупу об'єкта лізингу, становить 224 816 грн.

На підставі даних умови задачі розрахуємо теперішню вартість грошових виплат для здійснення купівлі за банківський кредит за формулою 11.9.


Результати розрахунку наведено в табл. 11.2.

З останнього рядка табл. 11.2 видно, що величина теперішньої вартості кредитних платежів наростаючим підсумком за два роки сягає 276 180 грн.

Порівнюючи теперішню вартість витрат за договором лізингу — 224 816 грн й теперішню вартість кредитних платежів — 276 180 грн, можна зробити висновок, що лізинг є вигіднішою формою залучення у користування відповідного майна.

Задача 13.1

Розрахувати потребу оптового підприємства у корисній площі та корисній місткості загальнотоварного складу для зберігання товарів, використовуючи дані табл. 13.2, враховуючи норми складської площі на один вагон вантажів, що зберігаються.

Методика розв'язання задачі


Розраховують максимальні товарні запаси Зм (у вагонах) множенням середніх запасів на коефіцієнт нерівномірності утворення товарних запасів.

Максимальні запаси товару поділяють на частини залежно від способу зберігання (у штабелях і на стелажах), помноживши на їх відсоток (Дш і Дс).

Згідно з додатковими умовами задачі один вагон вантажів, які потрібно зберігати в штабелях визначеною висотою, можна розмістити на певній площі. Множенням цієї норми на максимальні товарні запаси (у вагонах) розраховують корисну площу складу, необхідну для розміщення товарів у штабелях, для кожної групи товарів. Аналогічно визначають корисну площу складу, необхідну для розміщення товарів на стелажах, помноживши максимальні товарні запаси (у вагонах) на вказану норму.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Номер варіанта

 

Штабеля

Стелажі

Розподіл запасів за способом зберігання, %

л това-онів

і « 2

нн, івеві ріріс

Товарна група

висота, м

норма площі, м

висота, м

норма площі, м2

у штабелях, Дш

на стелажах, Дс

Середні запасі рних груп, ваг

Коефіцієнт не мір- ності утв( товарнлх запа

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

 

Кондитерські вироби

2,3

45

5,2

41

71

29

10,2

1,04

2

Горілчані вироби

2,5

50

5,6

41

74

26

13,6

1,15

Сірники

2,5

52

6,0

38

77

23

0,5

1,01

 

Тютюнові вироби

2,9

48

5,6

43

71

29

3,6

1,17

 

Бакалія

2,6

45

5,3

40

79

21

12,7

1,10

 

Кондитерські вироби

2,3

47

5,7

42

72

28

7,9

1,10

 

Горілчані вироби

2,8

55

5,3

43

79

21

16,4

1,00

3

Сірники

2,6

48

5,8

42

73

27

0,8

1,04

 

Тютюнові вироби

2,7

53

5,1

37

77

23

3,8

1,08

 

Бакалія

2,4

52

6,0

37

70

30

15,5

1,18

 

Кондитерські вироби

2,1

45

5,8

39

71

29

8,7

1,11

4

Горілчані вироби

2,3

49

6,0

42

75

25

20,2

1,68

Сірники

2,7

54

5,4

38

72

28

0,6

1,48

 

Тютюнові вироби

2,7

54

5,7

35

72

28

2,3

1,09

 

Бакалія

2,7

49

5,5

35

79

21

18,6

1,03

 

Кондитерські вироби

2,7

54

5,6

40

71

29

8,1

1,04

5

Горілчані вироби

2,0

47

5,5

39

79

21

18,5

1,17

Сірники

2,8

48

5,9

41

73

27

0,5

1,40

 

Тютюнові вироби

2,5

48

5,2

41

70

30

4,1

1,18

 

Бакалія

2,2

55

5,0

45

74

26

14,1

1,17

Номер варіанта

 

Штабеля

Стелажі

Розподіл запасів за способом зберігання, %

л това-онів

і « 2

нн, івеві ріріс

Товарна група

висота, м

норма площі, м

висота, м

норма площі, м2

у штабелях, Дш

на стелажах, Дс

Середні запасі рних груп, ваг

Коефіцієнт не мір- ності утв( товарнлх запа

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

 

Кондитерські вироби

2,0

53

5,7

36

77

23

10,9

1,11

 

Горілчані вироби

2,9

51

5,0

42

72

28

16,7

1,02

6

Сірники

2,1

47

5,1

39

74

26

0,9

1,04

 

Тютюнові вироби

2,0

46

5,8

41

71

29

3,8

1,13

 

Бакалія

2,5

48

5,2

38

78

22

12,7

1,14

 

Кондитерські вироби

2,2

46

5,3

41

71

29

6,1

1,01

 

Горілчані вироби

2,6

49

5,9

35

76

24

14,5

1,19

7

Сірники

2,3

49

5,4

41

72

28

0,9

1,28

 

Тютюнові вироби

2,6

52

5,5

36

76

24

2,7

1,15

 

Бакалія

2,1

46

5,8

43

73

27

13,1

1,10

 

Кондитерські вироби

2,4

48

5,2

41

75

25

9,4

1,16

8

Горілчані вироби

2,5

47

5,4

36

71

29

19,7

1,19

Сірники

2,6

50

5,5

39

77

23

0,9

1,21

 

Тютюнові вироби

2,5

49

5,5

41

77

23

2,4

1,01

 

Бакалія

2,2

51

5,4

37

70

30

14,4

1,20

 

Кондитерські вироби

2,4

55

5,8

45

74

26

8,4

1,01

9

Горілчані вироби

2,3

50

5,4

38

76

24

14,5

1,46

Сірники

2,2

48

5,7

36

70

30

0,5

1,28

 

Тютюнові вироби

2,6

45

5,1

40

74

26

4,0

1,11

 

Бакалія

2,0

53

5,7

39

79

21

12,3

1,15

Номер варіанта

 

Штабеля

Стелажі

Розподіл запасів за способом зберігання, %

л това-онів

і « 2

нн, івеві ріріс

Товарна група

висота, м

норма площі, м

висота, м

норма площі, м2

у штабелях, Дш

на стелажах, Дс

Середні запасі рних груп, ваг

Коефіцієнт не мір- ності утв( товарнлх запа

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

 

Кондитерські вироби

2,5

47

5,2

36

74

26

6,0

1,19

10

Горілчані вироби

2,9

53

5,4

38

75

25

16,6

1,07

Сірники

2,2

53

5,9

40

78

22

1,0

1,02

 

Тютюнові вироби

2,0

53

5,0

44

77

23

2,3

1,15

 

Бакалія

2,5

54

5,2

44

78

22

10,7

1,08

 

Кондитерські вироби

2,4

49

5,1

35

71

29

10,3

1,32

11

Горілчані вироби

2,7

51

5,8

41

78

22

13,6

1,18

Сірники

2,9

51

5,7

43

75

25

0,6

1,97

 

Тютюнові вироби

2,5

53

5,4

43

75

25

2,1

1,14

 

Бакалія

2,8

52

5,9

36

71

29

16,2

1,12

 

Кондитерські вироби

2,3

51

5,1

43

73

27

7,0

1,02

 

Горілчані вироби

2,3

55

5,1

41

74

26

11,6

1,02

12

Сірники

2,4

48

5,7

37

79

21

0,9

1,11

 

Тютюнові вироби

2,4

53

5,7

42

76

24

4,2

1,17

 

Бакалія

2,6

46

5,2

45

74

26

12,9

1,20

 

Кондитерські вироби

2,2

53

5,9

37

78

22

7,0

1,07

13

Горілчані вироби

2,8

54

5,1

37

76

24

17,8

1,20

Сірники

2,4

51

5,5

41

77

23

0,8

1,14

 

Тютюнові вироби

2,5

46

5,1

43

73

27

4,1

1,05

 

Бакалія

2,6

48

5,2

36

72

28

17,1

1,01

Номер варіанта

 

Штабеля

Стелажі

Розподіл запасів за способом зберігання, %

л това-онів

і « 2

8 5 и нн, івеві ріріс

Товарна група

висота, м

норма площі, м

висота, м

норма площі, м2

у штабелях, Дш

на стелажах, Дс

Середні запасі рних груп, ваг

Коефіцієнт не мір- ності утв( товарнлх запа

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

 

Кондитерські вироби

2,4

52

5,3

37

71

29

11,4

1,04

14

Горілчані вироби

2,1

52

5,6

35

74

26

14,3

1,04

Сірники

2,3

47

5,6

44

75

25

0,6

1,02

 

Тютюнові вироби

2,7

55

5,5

36

77

23

3,1

1,00

 

Бакалія

2,5

52

5,3

37

73

27

20,0

1,39

 

Кондитерські вироби

2,2

53

5,9

36

72

28

10,5

1,01

15

Горілчані вироби

2,9

49

5,4

42

76

24

16,0

1,05

Сірники

2,9

53

5,5

38

79

21

1,0

1,02

 

Тютюнові вироби

3,0

51

5,7

36

76

24

2,1

1,03

 

Бакалія

2,7

49

5,6

43

80

20

17,8

1,03

 

Кондитерські вироби

2,5

49

5,9

44

71

29

11,3

1,13

 

Горілчані вироби

2,7

51

5,3

40

73

27

15,9

1,14

16

Сірники

2,4

51

6,0

42

80

20

1,0

1,04

 

Тютюнові вироби

2,5

52

5,2

40

73

27

2,4

1,17

 

Бакалія

2,8

52

5,1

45

79

21

19,4

1,14

 

Кондитерські вироби

2,7

52

5,8

38

72

28

5,9

1,30

17

Горілчані вироби

2,2

52

5,1

37

75

25

12,7

1,18

Сірники

2,5

54

5,2

41

75

25

0,8

1,14

 

Тютюнові вироби

2,3

54

5,5

40

77

23

3,5

1,00

 

Бакалія

2,4

52

5,1

37

70

30

14,1

1,13

Номер варіанта

 

Штабеля

Стелажі

Розподіл запасів за способом зберігання, %

л това-онів

і « 2

8 5 и нн, івеві ріріс

Товарна група

висота, м

норма площі, м

висота, м

норма площі, м2

у штабелях, Дш

на стелажах, Дс

Середні запасі рних груп, ваг

Коефіцієнт не мір- ності утв( товарнлх запа

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

 

Кондитерські вироби

2,7

54

5,3

36

77

23

9,0

1,08

18

Горілчані вироби

2,4

54

5,8

41

75

25

13,3

1,13

Сірники

2,8

47

5,9

45

72

28

0,9

1,15

 

Тютюнові вироби

2,0

53

5,3

41

77

23

2,8

1,44

 

Бакалія

2,5

50

5,6

38

72

28

17,5

1,11

 

Кондитерські вироби

2,5

53

5,5

38

79

21

7,9

1,46

19

Горілчані вироби

2,1

51

5,8

42

78

22

14,7

1,03

Сірники

2,9

46

5,2

37

74

26

0,9

1,09

 

Тютюнові вироби

2,0

46

5,6

44

79

21

2,9

1,10

 

Бакалія

2,3

52

5,9

41

77

23

19,4

1,20

 

Кондитерські вироби

2,1

50

5,5

36

73

27

11,1

1,12

 

Горілчані вироби

2,4

49

6,0

44

74

26

19,7

1,04

20

Сірники

2,7

53

5,8

40

73

27

0,7

1,03

 

Тютюнові вироби

2,7

48

5,6

37

76

24

2,3

1,09

 

Бакалія

2,7

48

5,5

40

80

20

10,7

1,16

 

Кондитерські вироби

2,1

50

5,7

41

72

28

9,5

1,10

21

Горілчані вироби

2,3

53

5,3

39

71

29

12,2

1,04

Сірники

2,2

52

5,8

45

77

23

0,7

1,15

 

Тютюнові вироби

2,1

45

5,1

36

72

28

3,0

1,14

 

Бакалія

2,4

55

5,6

38

73

27

16,1

1,14

Номер варіанта

 

Штабеля

Стелажі

Розподіл запасів за способом зберігання, %

л това-онів

і « 2

8 5 и нн, івеві ріріс

Товарна група

висота, м

норма площі, м

висота, м

норма площі, м2

у штабелях, Дш

на стелажах, Дс

Середні запасі рних груп, ваг

Коефіцієнт не мір- ності утв( товарнлх запа

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

 

Кондитерські вироби

2,6

55

5,7

39

72

28

6,3

1,08

 

Горілчані вироби

2,5

48

5,8

39

79

21

18,1

1,01

22

Сірники

2,3

49

5,5

40

77

23

0,8

1,09

 

Тютюнові вироби

3,0

54

5,8

40

71

29

2,8

1,06

 

Бакалія

2,0

47

5,9

40

73

27

15,8

1,12

 

Кондитерські вироби

3,0

47

5,6

35

77

23

9,2

1,08

23

Горілчані вироби

2,7

45

5,8

42

71

29

15,9

1,09

Сірники

2,4

47

5,0

36

75

25

0,9

1,07

 

Тютюнові вироби

2,2

46

5,0

39

70

30

3,0

1,18

 

Бакалія

2,0

54

5,3

42

77

23

10,5

1,02

 

Кондитерські вироби

2,1

54

5,5

45

77

23

10,6

1,01

24

Горілчані вироби

2,8

53

5,5

37

70

30

14,5

1,78

Сірники

2,9

51

5,6

37

79

21

0,9

1,12

 

Тютюнові вироби

2,6

48

5,3

41

71

29

3,7

1,46

 

Бакалія

2,5

53

5,0

40

72

28

12,9

1,06

 

Кондитерські вироби

2,3

54

5,2

39

79

21

11,2

1,03

25

Горілчані вироби

2,5

46

5,4

41

74

26

13,2

1,02

Сірники

2,5

49

5,4

43

79

21

0,5

1,26

 

Тютюнові вироби

2,6

45

5,6

42

72

28

3,6

1,05

 

Бакалія

2,7

48

5,3

40

78

22

19,1

1,16

Номер варіанта

 

Штабеля

Стелажі

Розподіл запасів за способом зберігання, %

л това-онів

і « 2

8 5 и нн, івеві ріріс

Товарна група

висота, м

норма площі, м

висота, м

норма площі, м2

у штабелях, Дш

на стелажах, Дс

Середні запасі рних груп, ваг

Коефіцієнт не мір- ності утв( товарнлх запа

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

 

Кондитерські вироби

2,8

48

5,5

38

77

23

9,5

1,03

 

Горілчані вироби

2,8

46

5,3

37

74

26

10,6

1,17

26

Сірники

2,8

48

5,4

39

73

27

0,5

1,42

 

Тютюнові вироби

2,6

50

5,1

40

79

21

3,9

1,14

 

Бакалія

3,0

48

5,5

38

77

23

20,1

1,14

 

Кондитерські вироби

2,1

51

5,8

37

71

29

8,5

1,08

27

Горілчані вироби

2,1

46

5,3

36

75

25

18,4

1,05

Сірники

2,6

48

5,7

44

79

21

0,8

1,04

 

Тютюнові вироби

2,0

54

5,2

42

79

21

3,1

1,01

 

Бакалія

2,8

51

5,7

43

74

26

14,4

1,07

 

Кондитерські вироби

2,6

48

5,6

35

70

30

10,6

1,18

28

Горілчані вироби

2,5

46

5,8

38

72

28

12,7

1,39

Сірники

2,3

54

5,6

44

77

23

0,6

1,30

 

Тютюнові вироби

2,1

47

5,6

43

78

22

3,5

1,04

 

Бакалія

2,8

47

5,8

38

72

28

13,2

1,19

 

Кондитерські вироби

2,3

54

5,7

40

73

27

10,1

1,05

29

Горілчані вироби

2,3

50

5,2

35

74

26

19,2

1,02

Сірники

2,3

55

5,1

43

70

30

1,0

1,10

 

Тютюнові вироби

2,2

51

5,4

36

72

28

3,6

1,16

 

Бакалія

2,7

49

5,5

42

79

21

16,9

1,09

Номер варіанта

 

Штабеля

Стелажі

Розподіл запасів за способом зберігання, %

и това-онів

і « 2

нн, івеві ріріс

Товарна група

висота, м

норма площі, м

висота, м

норма площі, м2

у штабелях, Дш

на стелажах, Дс

Середні запас рних груп, ваг

Коефіцієнт не мір- ності утв( товарних запа

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

 

Кондитерські вироби

2,4

53

5,2

36

76

24

11,0

1,11

 

Горілчані вироби

2,7

52

5,5

39

76

24

14,2

1,18

30

Сірники

2,8

46

5,9

40

71

29

0,7

1,19

 

Тютюнові вироби

2,0

50

5,5

39

74

26

3,4

1,16

 

Бакалія

2,8

45

5,2

44

80

20

14,4

1,06

Загальна корисна площа складу — це сума корисних площ, потрібних для розміщення зазначених товарів у штабелях і на стелажах.

Розраховують корисну місткість складу (м3) множенням корисних площ на відповідну висоту складання (штабеля чи стелажа).

Задача 13.2

Оптова база уклала угоди з місцевим виробником і виробниками інших областей України на поставку макаронних виробів. Згідно з цими угодами виробники постачають товар у магазини транспортом, якщо обсяг поставки товару кратний мінімальній нормі відвантаження (одному контейнеру). Решту товару відвантажують на адресу оптової бази і магазини одержують товар з її складів. Підприємства громадського харчування та інші дрібні фірми товар транзитом від виробників не одержують, а тільки зі складу бази, оскільки обсяги продажу товару в них невеликі. Дані наведені у табл. 13.3.

Додаткові умови

1 Мінімальна норма транзитного відвантаження Нт — один контейнер, місткістю 1,4 т макаронних виробів.

2 Мінімальна норма відпуску зі складу бази — один піддон (0,2 т макаронних виробів).

ЗАВДАННЯ


Розробити раціональну схему ланковості руху товарів від виробничих підприємств до роздрібної торговельної мережі.

Визначити обсяги транзитного та складського обороту оптової бази.

Розрахувати коефіцієнт ланковості товароруху.

Методика розв'язання задачі

1 Розраховують обсяг транзитного обороту від місцевого виробника для кожного роздрібного підприємства (у контейнерах)

От.м = Ом / Нт, (13.1)

де Ом — обсяг надходження товарів (оборот) місцевого виробника за квартал, т; Нт — мінімальна норма відвантаження.

Наприклад, обсяг транзитного обороту універсаму № 1 від місцевого виробника становить 20 т : 1,4 т = 14 (контейнерів), що відповідає 19,6 т вантажу (14 • 1,4 = 19,6). Решту товару, обсягом 0,4 т, універсам № 1 повинен одержати зі складу оптової бази (складський обіг). У розрахунках слід брати тільки цілу кількість контейнерів. У бік збільшення не округляти, це може спричинити перепоставку.

Аналогічно визначають обсяг транзитного обіг від виробників інших областей (у контейнерах)

От, = О,- / Нт, (13.2)

де О — обсяг надходження товарів (обіг) від іногородніх виробників за квартал, т.

Наприклад, транзитна поставка (обіг) універсаму № 1 від виробників з інших областей становить 10 т : 1,4 т = 7 (контейнерів), або 9,8 т (7 • 1,4 = 9,8). Решту товару універсам повинен одержати зі складу бази.

Розраховують для кожного роздрібного підприємства, окрім підприємств громадського харчування та інших дрібних фірм, загальний обсяг транзитного обігу (у тоннах)

От = От.м + От,. (13.3)

Далі підсумовують результати за всіма роздрібними підприємствами.

Зі складу оптової бази роздрібні підприємства одержують товари, яких вони не одержали транзитом. Для кожного роздрібного підприємства розраховують обсяги складського обороту товарів від місцевого виробника (у тоннах)

Ос.м = Ом - От.м, (13.4)

від виробників інших областей (у тоннах)

Ос = О,- - От,. (13.5)

Визначають обсяги складського обороту за кожним роздрібним підприємством (групою підприємств) (у тоннах)

Ос = Ос.м + Ос. (13.6)

Розраховують обсяги складського обороту оптової бази з макаронних виробів як суму значень усіх Ос.

Коефіцієнт ланковості товароруху означає, на скількох торговельних підприємствах товар зберігався до того часу, як його придбав споживач. Розраховують його за формулою

Кланк = (І О -I Ос VIО, (13.7)

де О — обсяги надходження товарів за квартал, т.

Вважається, що всі товари, які надходять у роздрібну мережу, реалізуються споживачам (населенню).

Задача 13.3

Торговельному підприємству необхідно вибрати з комерційних угод «А» і «Б» кращу.

Інформація про комерційну угоду «А»:

оптова ціна закупівлі одиниці товару — 70 грн;

ціна продажу одиниці товару — 100 грн;

прогноз обсягу продажу товару — 1000 одиниць;

витрати на доставку товару — 1000 грн;

витрати на заробітну плату — 5 % обсягу продажу товару;

інші матеріальні та прирівняні до них витрати — 10 % обсягу продажу товару;

сума власних коштів для закупівлі та продажу товару — 20 тис. грн;

місячна ставка банківського кредиту — 5 %;

місячний темп інфляції — 3 %;

•           період, що досліджується, — 1 місяць. Інформація про комерційну угоду «Б»:

прогноз реального чистого прибутку — 10 тис. грн;

прогноз рентабельності витрат обігу — 17 %;

прогноз рентабельності обігу із закупівлі товару — 7 %;

прогноз рентабельності товарообігу — 4 %.

Методика розв'язання задачі

Етап 1. Для товару «А» визначають:

валовий дохід;

податок на додану вартість;

суму витрат на заробітну плату;

суму обов'язкових платежів, що розраховується до суми заробітної плати;

суму інших матеріальних витрат;

суму витрат з обслуговування банківського кредиту;

суму податку на прибуток;

реальний чистий прибуток;

рівень рентабельності витрат, рівень рентабельності обігу із закупівлі товару та рівень рентабельності товарообороту.

Етап 2. Виконують порівняльний аналіз комерційних угод «А» і «Б» і вибирають кращу з них.

Задача 13.4

Торгово-посередницька діяльність передбачає оцінювання конкурентів на товарному ринку. Порівняльний аналіз дає змогу визначити основних конкурентів і зробити висновки щодо конкурентоспроможності свого підприємства, перспектив його розвитку.

ЗАВДАННЯ

Визначити показники обігу та стану товарних запасів, обіговість і середній рівень товарних запасів (у днях), частку торгової площі в загальній, товарообіг і товарні запаси в розрахунку на один квадратний метр.

Розрахувати фондовіддачу, фондоозброєність, коефіцієнти зносу, придатності та оновлення основних фондів, коефіцієнт ефективності їх використання.

Виконати порівняльний аналіз показників, визначити сильні і слабкі сторони універмагу № 1.


Інформація для розрахунку показників торговельної діяльності та матеріально-технічної бази універмагів м. Києва у звітному році наведена в табл. 13.4.

Задача 13.5

Українська фірма «Прес» здійснює оптово-роздрібну торгівлю журналами. Фірма уклала контракт з італійським видавництвом про поставку в Україну двох журналів — «Італійська мода» та «В'язання».

Продавець здійснює поставку на умовах СІР-Київ. Покупець (фірма «Прес») сплачує митні збори та мито на території України. Ціна та номенклатура журналів визначаються окремо на кожну партію.

Перше замовлення фірма «Прес» зробила на 6000 примірників журналу «Італійська мода» за ціною 1,45 дол. США і на 1500 примірників журналу «В'язання» за ціною 1,90 дол. США, сплативши одержаний рахунок.

Через два тижні автомобіль з вантажем прибув до ліцензійного митного складу в м. Києві, з яким фірма «Прес» має договір. Маса брутто партії товару становить 2127 кг. Кількість місць — 3. Журнали відвантажені на стандартних піддонах типу «європалети» розміром 80x120 см. Партія розвантажувалася на складі у присутності інспектора митниці з 9-00 до 10-00. Ставка мита на журнали становить 10 %. Податок на додану вартість за імпорт становить 20 %. Товар був під митним контролем 5 діб до моменту оформлення вантажної митної декларації. На день оформлення вантажної митної декларації курс НБУ за 1 дол. США становив 5,5 грн.

ЗАВДАННЯ

Визначити суму різних видів платежів (мито, митні збори, ПДВ за імпорт). Акцизу немає.

Розрахувати витрати фірми «Прес» на зберігання товару, вантажно-розвантажувальні роботи, послуги митного брокера на підставі таких умов договору з ліцензійним митним складом:

а)         ставка за зберігання вантажу під пломбою митниці — 0,5
дол. за 1 м2 складської площі на добу (за один піддон);

б)         вантажно-розвантажувальні роботи за одну тоннооперацію
механічним способом — 2,5 дол.;

в)         підготовка основного листа ВМД (один лист) — 15 дол.;

г)         послуги митного брокера з оформлення ВМД на склад —
45 дол.;

д)         послуги митного брокера з оформлення ВМД із складу —
100дол.

Задача 13.6

Роздрібна торговельна фірма «Еліда» продає чоловічі костюми. Обсяг продажу — 1700 костюмів за квартал. Загальні поточні витрати фірми такі:

заробітна плата адміністрації фірми за квартал — 4700 грн;

заробітна плата торговельно-оперативного і допоміжного персоналу за квартал — 4100 грн;

оренда, експлуатація приміщень та інші витрати за квартал — 12 000грн;

відрахування у фонди (крім ПДВ) за квартал — 5280 грн;

транспортні витрати і підготовка до продажу одиниці товару — 10 грн.

Ціна закупівлі одиниці товару у постачальника разом з ПДВ — 130 грн.

ЗАВДАННЯ

Визначити середню ціну реалізації костюмів, якщо фірма бажає отримувати чистий прибуток у розмірі 30 % їх закупівельної вартості.

Розрахувати середній рівень торговельної націнки у відсотках до закупівельної ціни.

Задача 13.7

Ефективність роботи магазину, який запровадив самообслуговування покупців, визначається за допомогою порівняння комплексу показників: технологічних, соціальних та економічних. Порівнюючи значення цих показників до переходу на самообслуговування і після переходу, можна визначити, як впровадження цього прогресивного методу вплинуло на торговельно-фінансову діяльність підприємства, а також на підвищення культури обслуговування населення.

ЗАВДАННЯ

Розрахувати необхідні для аналізу показники.

Зробити висновок про доцільність упровадження самообслуговування в магазині.

Показники соціально-економічної ефективності роботи непродовольчого магазину «Мрія» наведені в таблиці 13.5.




Методика розв'язання задачі

Коефіцієнт установчої площі — це відношення суми площ основ окремих видів обладнання або його проекції до всієї площі.

Коефіцієнт виставкової (експозиційної) площі — це відношення площ усіх елементів обладнання, що використовують для викладення товарів, до торгової площі.

Коефіцієнт завершеності покупок — це відношення фактичної середньоденної кількості покупок (Пфакт) до середньоденної чисельності покупців, які відвідали магазин, (Пзаг):

Кз = Пфакт / Пзаг (13.8)

Прибуток, чистий прибуток і рентабельність потрібно розраховувати за загальною схемою. Однак слід мати на увазі, що у складі товарообігу є ПДВ, а у витратах обігу ПДВ відсутній.

Порівнюють усі наведені та додатково розраховані показники і роблять висновок щодо доцільності впровадження самообслуговування. Висновок слід обґрунтувати.

Задача 13.8

Знайти в мережі Інтернет електронний магазин, проаналізувати товарний асортимент та інші його характеристики: дизайн, умови доставки товарів, їх вартість, наявність он-лайнового зв'язку.

Задача 13.9

Знайти в мережі Інтернет кількох експедиторів та здійснити їх порівняльний аналіз за схемою: доступність безкоштовної інформації, плата за користування комерційною інформацією, кількість пропонованих вантажів та вантажівок.

Задача 13.10

Обґрунтувати вибір фінансово-кредитної установи для отримання кредиту з метою забезпечення виробництва продукції в рідному місті. Зібрану інформацію про фінансово-кредитні установи міста рекомендується подати у вигляді табл. 13.6.

Задача 13.11

Знайти \¥еЬ-сайти кількох підприємств аналогічного товарного асортименту і здійснити їх порівняльний аналіз за схемою: зручність сайту, обширність асортименту, комерційна та інша цінність інформації тощо. Зібрану інформацію рекомендується представити у таблиці типу табл. 13.7. Зробити висновок, який з сайтів більше орієнтований на споживача.




Задача 13.12

Обґрунтування вибору посередників для просування товару на ринку. Обрати три різнорідні товарні групи і проаналізувати недоліки і переваги залучення для їх продажу різних типів посередників.

Задача 13.13

На ринку відчувається спад попиту на один із товарів підприємства. Керівництво вирішує з'ясувати причини цього, доопрацювати чи змінити товар і довести зміни до споживача.

На прикладі конкретного товару описати можливі джерела інформації для з'ясування необхідних змін товару, для винайдення оптимальних напрямків доопрацювання чи зміни товару і відповідних технологій, а також доведення до споживача інформації про виконані покращення чи переваги нового товару.

Задача 13.14

Обрати посередника і проаналізувати його діяльність за схемою: кількість працюючих та система управління, обслуговувані товарні групи, умови угод із основними суб'єктами господарювання, з якими працює посередник, розміри та тривалість угод, виконувані посередником функції, рентабельність продажу окремих товарних груп.

Задача 13.15

Обрати товарну групу і проаналізувати діяльність магазинів з їх продажу в регіоні за схемою: назва, форма організації, ступінь спеціалізації, місце розміщення, орієнтовна кількість відвідувачів, обсяги продажу, недоліки та переваги.

Задача 13.16

Виконати збір повної інформації для отримання кредиту для забезпечення підприємницької діяльності чи для отримання споживчого кредитування в банках регіону за схемою: назва банку, адреса досліджуваного офісу, відсоток за користування коштами, схема погашення боргу, частина самостійної оплати, залогове забезпечення кредиту, вартість оформлення документів на отримання кредиту, строки оформлення, можливість дострокового погашення боргу, порядок нарахування відсотків на кошти, що підлягають поверненню у вихідні дні, можливість зміни банком відсотків та інших угод внаслідок змін у ринковому середовищі.

У випадку, якщо можливим є залучення коштів з інших джерел, як-то лізинг, інвестиції тощо, винайти оптимальний напрямок залучення коштів.

Задача 13.17

Побудувати схему інфраструктури товарного ринку підприємства за одною товарною групою, попередньо подавши стислий опис напрямків діяльності та товарного асортименту підприємства. На схемі стрілками позначити пересування матеріальних, інформаційних, фінансових, трудових та ін. потоків. Подати опис кожного із зазначених потоків за схемою: назви складових елемента інфраструктури товарного ринку, числовий опис і стисла характеристика потоків між виробником і складовою елемента інфраструктури товарного ринку.

Для кількох найважливіших для виробника елементів інфраструктури товарного ринку описати характеристики, які слід ураховувати при оптимізації їх вибору для співробітництва.

ПРИКЛАД РОЗВ'ЯЗАННЯ ЗАДАЧІ

Закрите акціонерне товариство «Фабрика морозива — Еліт» є загальнонаціональною компанією з випуску морозива і контролює приблизно 8% загального обсягу виробництва в Україні (11 тис. тон/рік — готової продукції). Підприємство розташоване в м. Нова Прага (Кіровоградської області). ЗАТ «Еліт» виготовляє широку гаму виробів з морозива, а саме: морозиво у вафельному стаканчику, ріжку, морозиво на паличці («пломбір»), морозиво типу «сандвіч», «сімейне морозиво», «брикет». Розглянемо всі складові інфраструктури товарного ринку, з якими контактує підприємство.

Постачальники ресурсів

Молоко сухе обезжирене — 1,5%, молоко сухе цільне — 25%, сироватка суха молочна, молочний жир, згущене молоко — ЗАТ «Завод молочних жирів» (м. Кіровоград);

Жирові суміші, масло вершкове — ПП «Харчові інгредієнти та технології» (м. Рівне);

Молоко свіжозбиране — «Агрофірма «Вікторія» (с. Червона Кам'янка, Кіровоградська обл.);

Глазурі для морозива — ЗАТ «АВК» (м. Донецьк), СП ТОВ «Мультивіта» (м. Жовкла, Львівська обл.);

Стабілізатори, емульгатори, ароматизатори — компанія «Фрутаром Україна» (м. Київ);

Фруктово-ягідні наповнювачі для морозива — «Esarom Essenzen — fabric GmBh — Ukraine;

Цукор-пісок — ВАТ «Маловиськівський комбінат» Кірово-град-ська обл.);

Вода для технологічних цілей — Кіровоград водоканал;

Матеріали первинного пакування («обгортка») — ЗАТ «ECO-packfolio» (м. Київ);

Матеріали вторинного пакування («картонний ящик») — м. Обухів (Харківська обл.);

Холодильне обладнання (холодильні камери, шафи...) — НВП «Росс» (м. Харків);

Обладнання для випуску морозива — фірма Technogel (Данія), фрезерні установки Frigomat (Італія). Постачальник — ТОВ «TRONCA-Агротех», м. Київ.

Торгово-посередницькі підприємства й організації

Оптові підприємства розміщені по всій території України, загальна кількість — 76 підприємств;

Роздрібна торгівля, переважно Кіровоградської області, загальна кількість — 150 підприємств;

Супермаркети розташовані по всій території України;

Підприємства готельно-ресторанного бізнесу. Купують морозиво в промисловому фасуванні (більше 10 кг), для подальшого перероблення. Використовують як сировини;

ДП «Еліт-Збут». Дочірнє підприємство, яке розташоване в м. Новоолексіївка (Херсонської обл.). Виступає як посередник з метою прискорення реалізації морозива на півдні України. Самостійно постачає готову продукцію у роздрібну торгівлю (переважно Херсонської обл., та АРК) та оптовим посередникам в цілому регіоні;

Державні установи — постачання морозива в дитячі притулки;

«Українська асоціація виробників морозива» — асоціація добровільного об'єднання зацікавлених виробників, з метою спільної діяльності з просування продукції;

Участь у виставках — «Морозиво та заморожені продукти», «Укрм'ясомолпром»., «Делікатеси та десерти», «Зимові барви» (організатор ВФ «Троян» м. Київ, місце проведення ВЦ АК-КО Інтернешенел). Участь у виставках дозволяє укладання контрактів на постачання продукції.

Інформаційно-консультаційні організації

Рекламне агентство «TALAN Communications)) — розробка і проведення рекламної компанії на телебаченні;

РА Provid/ВВДО — реклама на радіо;

PR агентство ImageLand Ukraine — проведення промоакції «Свято морозива у твоєму місті»;

BATES UKRAINE — маркетингове дослідження (опитування споживачів за допомогою спеціально розроблених анкет);

ВМТ «Style» — виготовлення фірмової екіпіровки (рекламно-сувенірна продукція, рекламний і корпоративний одяг);

Засоби масової інформації (реклама):

—телебачення (телеканали: «1+1», OTV, М1, ТРК «Україна», ICTV, 5-й канал);

—радіо (Люкс FM, Хіт FM, Шансон, «Русское радио», «Європа +»);

—преса (журнали «Бізнес», «Молочна промисловість, «Контракти», газети «Теленеделя», «7»);

— ЗАТ «Холдингова компанія «Бліц-інформ» (періодичні видання).

Фінансові організації

КБ «Приват Банк» (м. Кіровоград) — банківське обслуговування;

WESTERN NIS ENTERPRICE FUNO — основний акціонер ЗАТ «Еліт», володіє 51% загальної кількості акцій.

Страхові компанії

Страхова група «ТАС» — страхування транспорту, продукції в дорозі, обладнання, будівель підприємства (від пожеж, стихійних лих);

Державні страхові фонди — Фонд державного соціального страхування, Фонд державного соціального страхування на випадок безробіття, Фонд державного соціального страхування на випадок травматизму та проф. захворювань;

Пенсійний фонд України;

Недержавний пенсійний фонд — Банк «Аркада», з метою заохочення високопрофесійних виробників.

Законодавчі та контролюючі організації

Державна податкова адміністрація;

Фонд захисту прав споживачів;

Санепідемстанція — видача ліцензій, дозволів;

Державний комітет стандартизації і мете реології — видача стандартів (ДСТУ), технічних умов (ТУУ) на виготовлення морозива;

Міністерство аграрної політики України — контроль за діяльністю підприємства, допомога в розв'язанні спірних питань, інформаційні послуги;

Митниця — розмитнення обладнання, автотранспорту, сировини (стабілізатори, фруктово-ягідні наповнювачі);

Державний комітет з цінних паперів і фондового ринку — контроль за випуском цінних паперів (акцій), надання ліцензій на випуск і до випуск акцій, контроль за обігом цінних паперів;

Адміністрація президента України, Верховна Рада, КМУ, міністерства і відомства — укази, закони, постанови, розпорядження, які прямо чи опосередковано регулюють діяльність підприємства;

Антимонопольний комітет України — контроль за конкуренцією на ринку морозива;

Ін.

Комерційно-консультаційні підприємства й організації

Юридична фірма «Аргумент» (отримання ліцензій, дозволів, господарські та цивільні спори, правова допомога);

Аудиторська фірма «Актив» (м. Кіровоград) — повний бухгалтерський супровід, аудит фінансово-господарської діяльності, консультації з питань оподаткування, фінансів, права, підготовка та подача звітності, поточне аудиторське обслуговування, консультації в режимі on-Line;

WEALTH WORLD CENTER (WWC) — персональний фінансовий консультант ЗАТ «Еліт»;

«Коваль і партнери» — захист інтелектуальної власності (реєстрація ТМ, авторських прав, винаходів, логотипів, розроблення фірмового стиля, консультації з питань інтелектуальної власності);

«Фаворит 2000» (м. Київ) — митні консультації, митне оформлення вантажів, експортно-імпортні операції, акредитація.

Організації з трудового забезпечення

Міністерство праці і соціальної політики України;

Державний центр зайнятості населення — направлення на роботу за запитом ЗАТ «Еліт»;

Міжрегіональна Біржа праці (м. Київ) — центр недержавного сприяння зайнятості, пошук і комплектація персоналу підприємства.

Транспортно-експедиційна система

AMK Ltd. — постачальник 14 легкових автомобілів SKODA-Fabia для регіональних представників ЗАТ «Еліт»;

ЗАТ Авто торгова група «Спецтехніка» (м. Харків) — офіційний дилер МАЗ в Україні. Постачальник 15 сідельних тягачів МАЗ;

ТОВ «Автопричіп — Україна», — 15 автопричепів-рефри-жераторів для перевезення готової продукції посередникам;

«КийАвіа» — бронювання авіаквитків на повітряні перельоти працівників підприємства за кордон.

Система зв 'язку

ВАТ «Укртелеком» — стаціонарний зв'язок;

UMC, Київстар — мобільний зв'язок;

IP TELECOM — надання INTERNET послуг;

«Укрпошта» — послуги з пересилання ділової кореспонденції;

ЗАТ «Кур'єрська пошта» — разові доставки вантажів, ділової кореспонденції.

Складське і тарне господарство

ТОВ «Київський холодокомбінат №2» — надання в оренду складської площі для збереження продукції, на півночі України;

Storex (Storage Solutions) — обладнання для складів: гідравлічні візки, електронавантажувачі, платформи, штабелери та ін.;

Матеріали для упакування продукції — Обухівська картонна фабрика (м. Обухів) — картонні ящики, ЗАТ «ECO-packfolio» (м. Київ) — обгортковий матеріал.

Паливно-енергетичний комплекс

Електроенергія — Кіровоград обленерго;

Опалення — Кіровоград ТЕКО;

Газопостачання — Кіровоград Газ;

Паливно-мастильні матеріали — ТНК ВР «Україна».

Освіта, заклади освіти

Школа бізнесу «КІБІТ» (м. Київ) — програми професійного розвитку, семінари, тренінги. Підвищення професійного рівня працівників;

♦ Київський національний економічний університет (КНЕУ) — підписання контрактів на замовлення майбутніх працівників підприємства.

Для роботи аналізованого підприємства важливо правильно здійснити вибір фінансово-кредитних установ, від яких значно залежить його діяльність.

Фінансово-кредитну інфраструктуру ринку аналізованого підприємства утворюють банки, фондові й валютні біржі, страхові та інвестиційні компанії, фонди профспілок та інших громадських організацій, які покликані мобілізувати фінансово-кредитні ресурси.

Визначальними факторами при виборі комерційного банку клієнтами є такі:

престиж банку;

досвід роботи;

наявність розвиненої мережі відділень як на території України, так і за її межами;

кваліфікованість та досвідченість роботи персоналу;

рівень відсоткової ставки за кредитами та депозитами;

якість обслуговування (відсутність помилок під час обробки даних, швидкість здійснення операцій, ставлення до клієнтів);

набір послуг, що надає комерційний банк;

потужність резервів банку.

Зіставивши наведені вище показники та комерційні банки, що функціонують на території Сумської області підприємство ЗАТ «Фабрика морозива — Еліт» для співпраці обрало КБ «Аваль» як такий, що найбільш відповідає існуючим вимогам.

КБ «Аваль» функціонує на території Сумської області впродовж дев'яти років. Його клієнтами є такі відомі підприємства як ВАТ «Сумихімпром», ЗАТ «Крафт Україна», Шосткінський завод «Імпульс», готель «Хімік», Супермаркет «100 пудов» та ін. Він має найкращі відгуки своїх клієнтів щодо рівня та якості обслуговування, високої майстерності та професіоналізму робітників банку. Щомісяця його клієнти беруть участь у лотереях та розіграшах, що влаштовуються керівництвом банку. Деякі з відомих підприємству клієнтів отримали електропобутові прилади, комп'ютери, автомобіль і навіть ключі від нової квартири в центрі міста в результаті таких акцій. Звичайно, це є позитивним моментом, послугоодержувачі банку отримують обіцяне.






1—2

штрафи, документи — контроль

3—4

запити — працівники

5—6

плата за підбір кадрів — працівники

7—8

гроші — легкові авто

9—10

гроші — вантажні авто

11—12

гроші — причепи

13—14

гроші — бронювання квитків

15—16

гроші — зв'язок

17—18

гроші — Інтернет

19—20

орендна плата — орендні площі

21—22

гроші — складське обладнання

23—24

гроші — паливо

25—26

гроші, замовлення — перепідготовка, студенти

27—28

гроші — допомога в проведенні виставок

29—30

гроші — рекламна кампанія на ТБ

31—32

гроші — рекламна кампанія на радіо

33—34

гроші — маркетингове дослідження

35—36

гроші — рекламно — сувенірна продукція

37—38

гроші через РА — реклама

39—Ю

гроші — підписка на періодичні видання

41—42

гроші — банківські послуги

43—44

страхові платежі — страхові послуги

45—46

платежі — страхування, пенсійне забезпечення

47—48

гроші — митні консультації

49—50

гроші — захист інтелектуальної власності

51—52

гроші — фінансові консультації

53—54

гроші — аудиторські послуги

55—56

гроші — юридичні послуги

57—58

звернення, штрафи — контроль

59—60

звернення, документи — дозволи на емісію ЦП

61—62

звернення — допомога

63—64

документи, гроші — ліцензії, дозволи

65—66

документи, гроші — ДСТУ, ТУУ

67—68

штрафи — перевірки

69—70

податки — перевірки

71—71

внески — захист інтересів просування продукції

73—74

готова продукція — гроші

75—76

гроші — картонний матеріал

77—78

гроші — обгортковий матеріал

79—80

гроші — стабілізатори, ароматизатори

81—82

гроші — шоколадна глазур

83—84

гроші — молоко коров'яче

85—86

гроші — жирові суміші

87—88

гроші — сухе молоко

За роки свого існування КБ «Аваль» охопив своїми представництвами всю територію України і має власні відділення в Росії та Білорусії. Завдяки висококваліфікованій роботі обслуговуючого персоналу банком налагоджені зв'язки з іноземними банками, що дозволяють, за необхідності, без перешкод переказувати кошти іншим банкам, наприклад комерційному банку «Аші^ег», що на Кіпрі.

Процентні ставки за кредитами та депозитами КБ «Аваль» є одними з найнижчих в Україні і складають відповідно 20% і 15% річних у національній валюті і 18% і 13% річних в іноземній валюті. Постійним клієнтам надається кредити за зниженими відсотковими ставками.

Набір послуг, що надається банком «Аваль», цілком задовольняє потреби підприємства.

Потужний запас резервів банку, відповідність всім банківським стандартам та законослухняність (власна сплата податків, дотримання чинного законодавства, що регулює та регламентує банківську діяльність) стали вирішальними факторами для керівництва ЗАТ «Фабрика морозива — Еліт» при виборі для співпраці такої могутньої фінансово-кредитної установи, як КБ «Аваль».

Задача 13.18

Дилер уклав угоди на поставку масла з виробниками і планує експортувати його споживачам.

Спланувати план доставки замовлення, мінімізуючи витрати на перевезення шляхом складання та розв'язання транспортної задачі. Собівартість 100 км перевезень 5 т масла у рефрижераторі взяти за полуторну вартості дизельного палива, що склалася на ринку палива.


Кількість товару, виробники ти споживачі надані в табл. 13.8 та 13.9.







Методика розв'язання задачі

Є декілька постачальників однорідної продукції (кожен з певним запасом) і декілька споживачів цієї продукції (з відомими потребами у кожного). Задана також мережа комунікацій (доріг, річок, повітряних шляхів і т.д.), що пов'язує кожного постачальника з кожним споживачем. На кожній комунікації задана ціна перевезення — вартість перевезення одиниці продукції (див. рис. 13.5).


Потрібно скласти план перевезень продукції від постачальників до споживачів так, щоб потреби споживачів були б задоволені за рахунок вивезення запасу від постачальників. Ланцюг — мінімізація сумарної вартості всіх перевезень.

Отже, ми навели економічну постановку транспортної задачі. Відзначимо один істотний момент. Якщо сумарний запас продукції, що є у постачальників, збігається із сумарною потребою в продукції у споживачів, тоді транспортна задача вважається закритою (має місце баланс запасів і потреб). Якщо ж баланс порушується (не вистачає запасів, або запасів надлишок) задача називається відкритою.

Надалі ми розглядатимемо тільки закриту ТЗ.

Побудуємо математичну модель ТЗ у вигляді завдання лінійного програмування. Виходячи з того, що план перевезень визначається зазначенням кількості вантажу, що перевозиться, за кожною комунікацією (нульова кількість, якщо продукція за комунікацією не перевозиться), позначимо через невідомі хіі кількість продукції, що перевозиться, від постачальника з номером і до споживача з номером і (об'єм перевезення). У нашому прикладі таких невідомих буде 5 х 4=20

У загальному випадку, кількість невідомих дорівнюватиме т х п, де т — кількість постачальників, п — кількість споживачів.


Для нашої задачі

і = 1,5;) = 1,4

Мета задачі: знайти мінімум витрат на перевезення. Для цього помножимо осяг перевезень за кожною клітиною на витрати з перевезення, та знайдемо їх суму


Р = І І С„ х X „ — шіп:


(13.9)


 

де Су — елементи матриці вартості перевезень С (визначаються

залежно від витрат на паливо та відстані).

Для даної випадку, витрати відповідно (тис. грн): "31 27 26 30"


С =


34 24 25 33 27 28 26 27 26 27 28 29

30 25 27 28


Для даного прикладу маємо:

/ = 31хи + 27 х12 + 26 х13 + 30 х14 + 34 х21 +

+ 24 х22 + 25х23 + 33х24 + 27х31 + 28х32 + 26х33 + 27 х34 +

+ 26 х41 + 27 х42 + 28х43 + 29х44 +

+ 30 х51 + 25 х52 + 27х53 + 28х54 — шіп


40 60 20 30

Обмеження:

1.

4

2.

7=1

ІX

. =1

4

.4=1 3 .

. =1

4

1

Подпись: 40 20

ГІX

=1

ІX

=1

ІX 3 = 10

90

=1

4

5

ІX

=1

X,- > 0

і = 1,5; 7 = 1,4,


І X 5 7 = 10

V 7=1


де Су — ціна перевезення; X у — об'єм перевезення; ау — запаси; Ьу — потреби.

І X у = а   і = 1,5

ІX у = Ьу   у = 1,4

і=1

Кількість базисних перемінних: т + п -1 = 8 Загальна кількість перемінних: т х п = 20 Занесемо усі дані до стандартної таблиці.13.10. Задача розв'язується методом потенціалів. Алгоритм методу потенціалів для розв'язання ТЗ:


Побудування начального плану перевезень.

Перевірка плану на оптимальність. Якщо план оптимальний, то алгоритм завершується.

Поліпшення плану перевезень. Перехід до кроку 2.

1. Побудуємо начальний план перевезень. У нашому випадку задачу розв'язуємо способом мінімальної вартості перевезень.

Таким чином, першою заповнюємо клітинку (П2, М2), тому що вона має найменшу суму витрат на перевезення — 24 тис. грн. (талб. 13.11). Відповідно зменшуємо запаси на підприємстві

за рядком 2 та стовпчиком 2 (в нашому випадку на 20). Можна помітити, що потреби споживача М2 задоволені повністю, тому в інших клітинках стовпчика 2 ставимо рисочки.

Далі заповнюємо іншу клітинку з найменшою вартістю (П2, М3). Знов, бачимо, що потреби споживача М3 задоволені повністю, тому в інших клітинках стовпчика 3 ставимо рисочки. Аналогічно заповнюємо інші клітинки.

Розрахуємо загальну суму витрат на перевезення за зазначеною вище формулою. Обсяг перевезень у клітинах з рисочками дорівнює 0.

/ = 31- 0 + 27 • 0 + 26 • 0 + 30 • 40 + 34 • 0 + 24 • 20 + + 25 10 + 33 • 30 + 27 10 + 28 • 0 + 26 • 0 + 27 10 + + 26 • 30 + 27 • 0 + 28 • 0 + 29 • 0 + 30 • 0 + + 25• 0 + 27• 0 + 2810 = 4520 тис. грн

2 Перевіримо план на оптимальність.

Ознакою того, що поточний план перевезень є оптимальним, є умова:

а, +р} - С < 0, (13.10)

яка виконується для всіх клітинок таблиці 6.4. Невідомі тут величини аі та |Зу (названі потенціалами) визначаються з умов (6.3) (для заповнених клітинок (і,]) таблиці 13.11).

(13.11)

Оскільки заповнених клітинок в таблиці (т+п-1) штук, а невідомих (т+гі) штук, то для їх визначення є система з (т+п-1) рівнянь відносно (т+гі) невідомих. Щоб знайти розв'язання (хоча б яке-небудь) такої системи, досить припустити одне з невідомих (довільне), що дорівнює деякому довільно вибраному числу. Тоді інші визначаються таким чином.

Рівняння для 8 заповнених клітинок:

 

а1

+ Р 4

= 30

а 2

 

= 24

а 2

+ Р3

= 25

а2

+ Р 4

=33

а 3

+ в1

= 27

а 3

+ Р4

= 27

а 4

+ в1

= 26

а 5

+ Р 4

= 28

Припустимо, наприклад, невідоме а1, що дорівнює 0. Через нього можна визначити Р4. Послідовно маємо: а1 = 0

з 1-го рівняння р4 - 0 = 30

з 4-го рівняння а2 = 33 - 30 = 3 | ^ з 2-го рівняння р2 = 24- 3 = 21 з 3-го рівняння р 3 = 25 - 3 = 22

з 6-го рівняння а3 = 27 - 30 = -3 |    ^ з 5-го рівняння р1 = 27 - (-3) = 30

з 8-го рівняння а5 = 28 - 30 = -2 „ГТ„

з 7-го рівняння а4 = 26 - 30 = -4

Але краще визначати а. та |3 у безпосередньо в таблиці, використовуючи для їх зберігання клітки, де раніше записувалися запаси і потреби. Заздалегідь перепишемо умови в двох еквівалентних формах запису: аі = С ц - |Р},

Р у = С-а.

їх можна сформулювати у вигляді єдиного правила: невідомий потенціал визначається відніманням відомого з ціни перевезення в заповненій клітинці.

Застосуємо це правило для визначення а; та |Зу в нашому

прикладі.


Розрахунок плану перевезень подано в табл. 13.12.

Переходимо до перевірки умов оптимальності. Досить перевіряти їх для незаповнених клітинок, оскільки для заповнених клітинок ці умови виконуються як рівність. Для перевірки береться незаповнена клітинка, складаються відповідні їй потенціали (перший елемент рядка і останній елемент стовпчика) і з них віднімається ціна перевезення в даній клітинці. Якщо отримане число негативне (або нуль), то оптимальність в даній клітинці не порушується. Якщо в таблиці є хоча б одна клітинка, для якої це число позитивне, тоді розв'язання не є оптимальне і може бути покращене. Перевіримо на оптимальність наявне рішення.

Розрахунки показують, що всі незаповнені клітинки задовольняють умову оптимальності (13.10). Тобто план оптимальний.

Таким чином, мінімальні витрати на перевезення складуть 4520 тис. грн.

Задача 13.8

Торгове підприємство хоче розширити асортимент продукції, для чого бере позику в банку в розмірі 40 % суми, необхідної для здійснення операції, за кредитною ставкою 18% річних. Визначити загальну первинну вартість всього товару та одиниці товару, використовуючи дані табл. 13.13.

Приклад розв'язання задачі

Підприємство оптової торгівлі закупило 40 одиниць товару, за які сплатило товаровиробникові 8200 грн. та 164 грн. ПДВ. Послуги посередника обійшлися у 80 грн., транспортні витрати — 420 грн., витрати на відрядження агента — 100 грн. Склад витрат, які включають у первинну вартість, представлено на рис. 13.6.


Загальна первинна вартість становить: 8200 + 80 + 420 + 100 = = 8800 грн, а одиниці товару — 220 грн.

13.4 Кейс

Компанія «Faberlic» є відомим виробником косметики в Україні. Головним завданням на ринках країн СНД є впровадження й просування нових ліній торговельної марки «Faberlic». У цей час виробництво здійснюється у Франції й у Россі. Компанія має більше 250 сервісних центрів, за кредитними лініями працює майже в 600 містах Росії й ближнього зарубіжжя (Україна, Бєларусь, Казахстан, Естонія, Литва, Латвія, Молдова). Перший проект із далеким зарубіжжям відкритий у Польщі. На території України діє представництво компанії FaberHc — ДП «Фа-берлік Україна», центральний офіс якого знаходиться у м. Києві на вул. Борисоглебська, 15б. Мережа регіональних представництв перебуває у всіх обласних центрах України. Діяльність компанії спрямована на здійснення науково-технічних розробок, виробництво й продаж товарів для краси й здоров'я, в основу яких закладені відкриття сучасних російських вчених і використання новітніх технологій виробництва.

Компанія має фабрики з виробництва продукції в селищі Со-болиха (Балашихинський район Московської області) і в районі Бірюлево (Москва) загальною площею 40 000 м2. Власне виробництво на території Росії за європейським стандартом дозволяє компанії значно знизити собівартість продукції, менше, ніж західні конкуренти, залежати від коливання курсу долара й швидко, за необхідністю, нарощувати потрібні обсяги виробництва завдяки потужності наявного устаткування.

Корпорація «FaberHc» — єдина з російських компаній, що має власну фармакологічну статтю ВМС 42-2576-95 (документ, що свідчить про безпеку продукції). Абсолютно вся продукція сер-тифікована й виробляється в умовах, прирівняних до фармацевтичного стандарту. За результатами тестування компанія внесена до Державного реєстру виробників екологічно чистої й безпечної продукції. FaberHc має патент (№ 96-112.257/14 від 05.03.97) на Аквафтем (перфторорганічна сполука) зовнішнього застосування. Уперше як активний компонент використається речовина, отримана в лабораторії компанії, — пептидоглікати (іммунорегу-лятори). Компанія має патент і на цей препарат.

Таким чином, основними складовими високотехнологічного виробництва компанії є:

1 сировина. До складу найменувань інгредієнтів, які закуповуються у провідних виробників зі світовим ім'ям, таких як англійська фірма «CRODA», німецькі компанії «BASF», «HENKEL» й інші (усього 21 країна й 156 виробників). Контракти на поставку сировини укладаються на довгостроковій основі й здійснюється строгий контроль якості вхідної сировини;

устаткування. Весь процес виготовлення продукції переведений на високотехнологічні установки (вакуумні гемогенізатори).

передові технології. Компанією налагоджене співробітництво з декількома міжнародними фармацевтичними лабораторіями з розроблення сировинних технологій.

Незаперечною перевагою є висока технологічність, якість і постійне вдосконалювання продукції. Політика компанії грунтується на максимальному задоволенні запитів покупців високоякісною, ефективною й доступною продукцією. Виробництво ведеться у таких напрямках:

киснева косметика FaberHc по догляду за шкірою обличчя, тіла, волосся (більше 700 найменувань);

засобу по догляду за порожниною рота;

біологічно активні добавки;

парфумерія класу «Люкс»;

біологічно активні добавки «Смак життя»;

декоративна косметика;

аксесуари;

серія професійної косметики.

Асортимент продукції складається з 15 ліній: для сухої й нормальної шкіри, для молодої й комбінованої шкіри, «Анти-акне», «Анти-вік», для боротьби із целлюлітом, для догляду за тілом, для шкіри навколо очей, серію SPA для ванни й душу, для догляду за порожниною рота, дитячу серію й декоративну косметику. Усього більше 200 найменувань.

Киснева косметика FaberHc була неодноразово відзначена дипломами Міжнародної виставки «ІНТЕРШАРМ». У 2000 році продукцію корпорації високо оцінили експерти Російської пар-фюмерно-косметичної асоціації — компанія одержала чотири нагороди за дев'ятьма номінаціями.

Основними конкурентами на ринку косметичних засобів є компанії-члени «Української асоціації прямого продажу» — «AVON», «MARY KAY», «Oriflame», «Amway», яка була створена в жовтні 2001 року як недержавне, добровільне, неприбуткове договірне об'єднання підприємств, що здійснюють діяльність у сфері прямого продажу товарів і послуг в Україні та діє в рамках Кодексу професійної етики. Компанія «FaberHc» також є членом даної асоціації. Це доводить, що на даному етапі керівництво компанії дотримується концепції співробітництва, яка є прямою протилежністю концепції відкритої боротьби конкурентів за ринок збуту та у деяких випадках більш ефективна і дозволяє одержати на практиці більші переваги, ніж суперництво.


3 іншого боку, слід враховувати, що боротьба за більшу частку ринку, як показують дослідження, приводить до збільшення норми прибутку на вкладений капітал (табл. 13.13).

Також на ринку України в невеликих кількостях реалізується продукція вітчизняного виробництва й підприємств ближнього й далекого зарубіжжя.

Основна мета компанії — забезпечення споживачів високоякісною продукцією косметичної лінії FaberHc й одержання прибутку за рахунок її реалізації.

Найважливіша особливість косметичних засобів корпорації — введення в склад продукції унікального трансдермального носія кисню — Аквафтем (торговельна марка), що є унікальним засобом для профілактики старіння шкіри.


Характеристики якості косметичних препаратів компанії «FaberHc» і продуктів-аналогів основних конкурентів компанії «AVON», «Oriflame» наведені в таблиці 13.14.

 

Виріб

Вагові

Компанії-виробники

характеристики

«БаЬегНс»

«АУО№>

«ОгіПагпе»

5. Змоложуючий ефект

0,15

3

3

2

6. Зволожуюча дія

0,15

3

3

3

7. Ефект звикання

0,15

3

2

2

8. Стимулювання оновлення клітин

0,15

3

2

1

Виробництво даного виду продукції орієнтується на сегмент ринку покупців (в основному, жінки віком 30 років і більше), які хочуть придбати порівняно недорогий товар, але з високими якісними характеристиками (рис. 13.6).

На даному етапі підприємство планує розширити збут на старому ринку, вийти на нові ринки та проектує нові збутові канали.


У таблиці 13.15 наведені основні намічені планові показники виробничо-збутової діяльності підприємства.

Статті витрат можливих каналів збуту подано в табл. 13.16. Порівняльна характеристика маркетингової політики збуту про-давця-виробника та продавця-посередника — в табл. 13.17. Кри


терії прийняття рішення щодо структури збутової системи подані в табл.13.18.


Орган розподілу

Основні статті витрат на організацію збутової мережі

Збут шляхом прямих продаж. Можлива доставка товару

Витрати на представницько-інформаційні матеріали Оплата засобів комунікації

Придбання або оренда транспорту

Збут через торгових агентів та комівояжерів. Можлива доставка товару

Витрати на представницько-інформаційні матеріали

Витрати на комісійні для агентів

Можлива оплата автотранспорту (часткова амортизація) агента або комівояжера

Продаж через власну роздрібну мережу

Витрати, пов'язані з купівлею або орендою магазину, що розташований не на території підприємства

Охорона роздрібної точки

Придбання автотранспорту

Збут через філіали та представництва

Витрати на організацію філіалу або представництва

Підтримка його діяльності протягом перших 6-12 місяців

Збут через дочірні підприємства

Витрати  на організацію дочірнього підприємства

Оптово-роздрібна торгівля зі складу («КЕШ ЕНД КЕРІ»)

Витрати на організацію складу (ремонт, оснащення обладнанням) та його функціонування (штат, охорона, ін.)

Продаж на ярмарках, аукціонах, виставках, біржах

Витрати на оренду торгової площі Оплата послуг брокерів та аукціоністів


КРИТЕРІЇ ВИБОРУ ЗБУТОВОГО КАНАЛУ

 

 

 

 

 

 

 

Характеристики, які враховуються

Прямий канал

Непрямий канал

Коментарі

короткий довгий

Характеристики покупців

Численні

 

**

***

Принцип скорочення числа контактів відіграє важливу роль

Висока концентрація

**

***

 

Низькі витрати на один контакт

Великі покупки

***

 

 

Витрати на встановлення контакту швидко амортизуються

Нерегулярні покупки

 

**

***

Підвищені витрати при частих і малих замовленнях

Оперативне постачання

 

**

***

Наявність запасів поблизу точки продажу

Характеристики товарів

Продукти, що витрачаються

***

 

 

Необхідність швидкої доставки

Характеристики, які враховуються

Прямий канал

Непрямий канал

Коментарі

короткий

довгий

Великі обсяги

***

**

 

Мінімізація транспортних операцій

Технічно нескладні

 

**

***

Низькі вимоги з обслуговування

Нестандартизо-вані

***

 

 

Товар слід адаптувати до специфіки потреб

Нові товари

***

**

 

Необхідно ретельне «спостереження» за новим товаром

Висока цінність

***

 

 

Витрати на встановлення контракту швидко амортизуються

Характеристики фірми

Обмежені фінансові ресурси

 

**

***

Збутові витрати пропорційні обсягу продажів

Повний асортимент

***

**

 

Фірма може запропонувати повне обслуговування

Бажаний гарний контроль

***

 

 

Мінімізація числа екранів між фірмою і її ринком

Широка популярність

 

**

***

Гарний прийом з боку системи збуту

Широке охоплення

 

**

***

Збут повинний бути інтенсивним

 

Для учасників каналів збуту як заходи стимулювання варто застосовувати знижку з відпускної ціни підприємства (1—2 %).

Стосовно споживачів учасникам каналів збуту слід використати заходи щодо стимулювання збуту.

Необхідно запропонувати стратегію збуту та сформувати відповідну збутову політику компанії, оптимальні форми та методи продажу товару, базуючись на аналіз таких даних:

• визначення числа можливих посередників, виходячи з відпускної ціни (з обліком і без обліку знижки), зі сформованої ринкової ціни і ймовірних торговельних націнок, які зробить кожен учасник каналу;


вибору типу посередників за юридичною й економічною ознаками і потім за обсягом товару, що вони здатні закуповувати;

опису схеми управління роботи власного каналу (функціонально-лінійної, дивізіонної або матричної);

визначення принципів взаєморозрахунків виробника й посередників;

оцінки варіативності логістики розподілу (склад: на території підприємства або ближче до споживача; транспорт: свій або орендований).

12 Один із засобів реалізації дефіцитної продукції за найвищою ціною шляхом привселюдного продажу в заздалегідь призначеному місці.

Виконання за певну плату роботи за завданням замовника з використанням його або своїх матеріалів.

Ім'я, знак, символ, малюнок дизайн, упаковка або їх поєднання, що ідентифікують продукцію певного виробника.

Особа, яка купує товари і отримує послуги для власного використання або подальшого перероблення в процесі виробництва.

Особа, що представляє покупця або продавця на більш довгостроковій основі.

19        Плата за невиконання або неналежне виконання договірного зобов'язання.
21 Мінімальна, але достатня кількість матеріальних елементів (запасів), що

забезпечують неперервність виробництва та обігу.

Вид операцій з купівлі-продажу наявного товару з негайною оплатою і доставкою, що переважно практикується у біржовій торгівлі та під час продажу наявної валюти.

Періодично-діючий ринок для економічної демонстрації зразків товарів або засобів виробництва.

Комерційний обмін цінностями між двома сторонами.

Шлях конкретного товару або послуги від виробника до споживача.

Засіб збереження товару від втрат у процесі товароруху.

33 Посередники з купівлею-продажем товару, що діють від свого імені і за свій рахунок.

Методи ефективного розміщення товару на прилавках і вітринах магазинів з метою збільшення обсягів продажу безпосередньо на місцях.

Прості посередники, що покликані сприяти укладанню торгових угод та представляють принципала на ринку.

Вид договору постачання, на підставі якого виробник сільськогосподарської продукції передає заготівнику такої продукції у власність вироблену ним продукцію в обмін на зобов'язання сприяти йому у виробництві сільськогосподарської продукції, прийняти її та сплатити за неї визначену ціну.

Особа, що сприяє передачі права на конкретний товар (послугу) на шляху від виробника до споживача.

Елемент багаторазового використання транспортного обладнання, призначений для перевезення та тимчасового зберігання вантажів, обладнаний пристосуваннями для механізованого встановлення та зняття з транспортн3их засобів, які мають постійну технічну характеристику та об'єм не менший за 1 м3.

Магазин самообслуговування з продажу продовольчих товарів, торговельна площа якого менше за 120 м2.

По вертикалі

Регулярно-функціонуючий ринок товарів, на якому здійснюються оптові угоди купівлі за зразками та стандартами на основі попередньої експертизи.

Діяльність з встановлення та підтвердження відповідності продукції стандартам або іншим нормативним актам.

Діяльність з надання консультації з економічних та юридичних питань.

Один з утворюючих елементів товарного ринку.

Операція з обміну товарами без залучення грошових ресурсів.

Потреба, підкріплена платоспроможністю споживача.

Ревізія фінансово-господарської діяльності.

Форма ціни на продукцію.

10 Особа, що виготовляє і поставляє товари з метою передачі права власності на них споживачам.

13 Вид посередницьких угод, за яким одна сторона зобов'язується за дорученням іншої сторони за винагороду укласти угоду від свого імені, але за рахунок інтересів комітенту.

16 Обсяг матеріальних ресурсів, що забезпечує безперервність виробничого процесу, ув'язуючи неперервність споживання ресурсів з дискретністю їх надходження від постачальників.

20 Сукупність фактичних і потенційних покупців товарів (виробів та послуг), які отримують їх шляхом обміну.

Вид доручення на здійснення якоїсь конкретної дії.

Все те, що пропонується на ринку з метою задоволення попиту.

Помешкання, де отримані від виробників товари розміщуються, поділяються на партії, маркуються, упаковуються для подальшої реалізації.

26 Сконцентрована платна форма неособистого представлення і просування товарів на ринку від імені конкретного підприємства чи організації за допомогою засобів інформації з метою впливу на споживача.

Корпорація підприємств різнорідних напрямків і форм роздрібної торгівлі під єдиним володінням з частковою інтеграцією функцій розподілу і управління.

Особа, група осіб, фірма чи підприємство, що має власну зацікавленість в будь-якій сфері діяльності та здійснює цю діяльність відповідно до своїх інтересів

Магазини самообслуговування з широким асортиментом товарів, площа яких понад 2,5 тис. м2.

Довгострокова оренда майна за умови сплати періодичних платежів.

Переміщення товарів від місць їх походження до місць споживання.

Безкоштовна, добровільна особиста форма інформаційного впливу на громадськість з метою інформування про продукцію товаровиробника.

13.6 Контрольні питання

Поняття нужди, потреби, попиту. Види потреб.

Поняття товару, обміну, угоди. Основні умови угоди.

Поняття ринку в широкому та вузькому розумінні, його характерні ознаки.

Поняття, елементи та функції товарного ринку, його класифікація за економічним призначенням.

Умови та показники функціонування товарного ринку.

Структура, основні сегменти та суб'єкти товарного ринку.

Поняття інфраструктури товарного ринку, походження терміна. Рівні інфраструктури товарного ринку.

Підсистеми інфраструктури товарного ринку, їх функції. Елементи інфраструктури товарного ринку.

Види торговельно-посередницьких підприємств і організацій. Поняття та особливості організації ярмарку, виставки, аукціону. Класифікація аукціонів.

Поняття, особливості організації товарної біржі та торгового дому. Класифікація товарних бірж.

Види та призначення інформаційно-консультаційних, фінансових і страхових організацій.

Види та призначення комерційно-консультаційних, законодавчих і контролюючих організацій. Особливості роботи консалтингових і аудиторських компаній.

Роль організацій з трудового забезпечення, транспортно-експедиційної системи та системи зв'язку у функціонуванні інфраструктури товарного ринку.

Роль складського і тарного господарства, паливно-енергетичного комплексу, закладів освіти і вільних економічних зон у функціонуванні інфраструктури товарного ринку.

Мета, завдання та форми державного регулювання формування інфраструктури товарного ринку.

Поняття розподілу. Поняття, види та необхідність залучення посередників. Вибір посередників: джерела інформації, фактори вибору.

Види торгового (збутового) посередництва. Відмітні риси діяльності повірених, торгових агентів і комісіонерів.

Відмітні риси діяльності консигнаторів. Особливості та види консигнації.

Відмітні риси діяльності збутових посередників і дилерів.

Класифікація оптових посередників. Особливості діяльності оп-товиків-організаторів, консигнантів, посилторговців і сільськогосподарських виробничих кооперативів.

Відмінні риси, функції та види агентів й брокерів.

Відмінні риси діяльності оптових відділень і контор виробників, різних видів спеціалізованих оптовиків, консультантів, повірених.

Поняття, роль та специфічні функції оптової торгівлі.

Форми організації оптової торгівлі, умови їх застосування.

Функції та види комерційних оптовиків з повним обслуговуванням.

Види комерційних оптовиків з обмеженим обслуговуванням.

Функції управління оптовою торгівлею. Стадії проектування роботи оптового ринку.

Групи оптових організацій, їх склад, споживачі, товарний асортимент.

Доцільність залучення підприємств оптової торгівлі, типи підприємств оптової торгівлі, джерела надходження товарної продукції.

Класифікація підприємств оптової торгівлі.

Завдання та функції підприємств оптової торгівлі.

Супутні послуги та принципи діяльності підприємств оптової торгівлі.

Види, характерні риси, типи поведінки на оптовому ринку комерційно-посередницьких фірм.

Торговельні доми, їх основні та супутні послуги, класифікація.

Схожі та відмінні риси торговельних домів і товарних бірж. Функції торговельних домів.

Поняття, основні і допоміжні функції упаковки.

Класифікація упаковки.

Доцільність залучення, види послуг транспортних підприємств. Види транспорту в Україні, критерії їх вибору.

Залізничний транспорт в Україні, його матеріально-технічна база.

Переваги і матеріально-технічна база автомобільного транспорту.

Види водного транспорту, їх матеріально-технічна база і організація роботи.

Трампове і лінійне судноплавство, види фрахтування суден, види ліній у торговельному мореплаванні. Контейнерні перевезення морем.

Переваги, матеріально-технічна база повітряного транспорту. Організація та регулювання повітряних перевезень.

Види і доцільність використання змішаного транспорту. Функції і види підйомно-транспортних засобів.

Сутність експедиційної діяльності. Функції експедиторів у сучасних умовах.

Види збутових мереж, переваги і недоліки каналів збуту.

Поняття та класифікація каналів розподілу.

Поняття рівня каналу розподілу, визначення довжини каналу. Види каналів розподілу за рівнями реалізації продукції.

Характерні ознаки традиційного, горизонтального і вертикального каналу розподілу.

Типи вертикальної системи розподілу.

Поняття та типи договірних вертикальних систем.

Комбінований канал розподілу, множинні канали розподілу функцій.

Цілі, критерії вибору збутового каналу. Вимоги до каналів розподілу.

Основні форми посередницької діяльності у торгівлі. Групи посередників, виділені за повноваженнями.

Поняття, види та регулювання посередницьких операцій. Види посередницьких угод в Україні.

Основні положення договорів комісії, консигнації та договору-доручення. Поняття та види доручень.

Види посередників за обсягами переданих прав, їх характеристики.

Види договорів, спрямованих на передачу майна у власність, повне господарське володіння або оперативне управління. їх особливості.

Умови та форми договору купівлі-продажу.

Види договорів, спрямованих на передачу майна в тимчасове володіння і користування, зобов'язання посередників за ними.

Способи нарахування і виплати винагороди посередникам.

Завдання та основи організації інформаційно-комерційних центрів. Види послуг, що ними надаються.

Види інформаційних послуг та їх користувачі.

Функції інформаційно-комерційних центрів.

Мета діяльності та основні функції обласного маркетингово-збутового центру.

Поняття первинної та вторинної маркетингової інформації, методи її збирання.

Поняття рекламної діяльності та реклами. Види реклами за способом поширення маркетингової інформації. Паблік рилейшнз.

Інтернет як засіб інформаційної діяльності. Діяльність українських електронних магазинів.

Поняття, сутність і функції роздрібної торгівлі.

Види підприємств роздрібної торгівлі залежно від особливостей їх організації та методів обслуговування населення. їх основні риси.

Правила роботи підприємств роздрібної торгівлі. їх види залежно від пропонованих товарів.

Функції роздрібної торгівлі в системі маркетингу. Концепція кругообігу роздрібної торгівлі.

Маркетингові рішення в роздрібній торгівлі. Види магазинної торгівлі. Види магазинів самообслуговування.

Класифікація роздрібних підприємств-посередників за рівнем обслуговування та пропонованим товарним асортиментом.

Класифікація роздрібних підприємств-посередників за відносною увагою до цін, характером торговельного приміщення та приналежністю магазину.

Класифікація роздрібних підприємств-посередників за різновидом концентрації магазинів.

Поняття, риси та функції лізингу, його подвійна форма. Суб'єкти лізингової угоди.

Класифікація лізингових угод за складом учасників угоди та типом майна.

Класифікація лізингових угод за ступенем окупності майна.

Класифікація лізингових угод за обсягом майна, що передається в лізинг.

Класифікація лізингових угод за сектором ринку, де здійснюються лізингові операції.

Класифікація лізингу за цільовим призначенням і способом фінансування.

Класифікація лізингових угод за характером лізингових платежів, намірами учасників і тривалістю.

Переваги та недоліки лізингу.

Сутність, особливості, етапи організації персонального продажу, види можливих комунікацій продавців і покупців при його здійсненні.

Етапи формування зон обслуговування персональним продажем.

Визначення робочого навантаження торгового агента. Види квот.

Способи підходу до покупця при персональному продажу. Принципи роботи торгового агента. Алгоритм процесу продажу.

Концепція управління взаємовідносинами з клієнтами (СМЯ-стратегія): сутність, завдання.

Інтегрована маркетингова комунікація: визначення, історія виникнення, принципи реалізації, причини широкого впровадження та стримуючі фактори.

Які визначальні риси та функціональна насиченість товарного ринку зумовлюють необхідність виокремлення його з усієї структури ринку?

Які основні тенденції розвитку сучасного товарного ринку за розглянутим спектром класифікаційних ознак ви можете назвати?

Які конкретні елементи інфраструктури товарного ринку створюють певні організаційно-економічні умови прискорення руху товарів та коштів і в чому полягає сутність цих умов?

До застосування яких форм і механізмів вдаються державні органи у регулюванні формування інфраструктури товарного ринку та наскільки ефективним є таке регулювання у національних реаліях?

Які переваги і фінансові вигоди одержує виробник під час розподілу товарів без посередницької мережі і навпаки? Яким чином вони нівелюються і до застосування якої схеми спонукають у тому чи іншому випадку?

Яким чином низька забезпеченість складськими приміщеннями, обмеженість власних обігових коштів, доставка товарів за зовнішньоекономічними зв'язками та інші фактори диктують необхідність використання в каналах розподілу тих чи інших посередників?

Визначте переваги, недоліки кожної із форм оптової діяльності.

Яким чином можна охарактеризувати оптові ринки як регулятор фізичних потоків товарів?

Чим ускладнюється діяльність підприємств оптової торгівлі в умовах мінливої кон'юнктури товарного ринку?

У чому полягає особливість діяльності торговельних домів і якими є перспективи їх розвитку?

Які характерні риси кожного з видів транспорту зумовлюють застосування його для перевезень певних видів товарів?

У чому полягає особливість транспортно-експедиційної діяльності на товарному ринку?

Переваги якого виду каналів збуту, на вашу думку, превалюють над іншими та зумовлюють найбільш високий рівень поширення такого каналу?

Яких заходів, на ваш погляд, необхідно вжити для підвищення ефективності системи розподілу в національному масштабі?

Охарактеризуйте основні групи представників, що організують посередницьку діяльність на товарному ринку. У сфері ринку яких товарів вони функціонують?

Яким чином застосування форвардних угод дозволяє мінімізувати економічний ризик учасників товарного ринку?

Яким чином інформаційно-комерційні центри регулюють процеси, що відбуваються на товарному ринку?


У чому полягають особливості та відмінності між рекламною діяльністю та паблік рилейшнз?

Поясніть концепцію кругообігу роздрібної торгівлі. Свої міркування аргументуйте конкретними прикладами.

Які нові підходи до розвитку роздрібних підприємств визначили в умовах становлення ринкової економіки?

Охарактеризуйте значення лізингової діяльності як одного із засобів регулювання відносин на товарному ринку.

Проаналізуйте на конкретних прикладах діяльність з лізингу за наведеними класифікаційними ознаками.

Наскільки ефективним з погляду впливу на покупця є, на вашу думку, персональний продаж товарів? Які суб'єктивні чинники при цьому відіграють вирішальну роль?

Якими є реалії, проблеми та перспективи персонального продажу товарів в Україні?