6.2 Транспортна система та її структурні елементи. Основні критерії вибору транспорту


Примітка. За даними Держкомстату в Україні протягом 2004 року транспортні послуги надавали майже 15,6 тис. підприємств різних форм власності, в яких було залучено понад 1 млн. працівників (табл. 6.1).

Транспортні підприємства надають такі послуги:

перевезення;

фрахтування;

розрахункові операції за контрактами;

митне декларування вантажів;

вантажно-розвантажувальні роботи;

збереження вантажів;

оформлення необхідної товаросупровідної документації;

страхування вантажів;

сортування, перетарювання, нагромадження, комплектація вантажних партій збірних відправлень.

В Україні умови перевезення вантажів, пасажирів та багажу і відповідальність сторін за цими перевезеннями відповідно до Основ цивільного законодавства визначаються статутами окремих видів транспорту і правилами, що видаються у встановленому порядку.

Примітка. Кількість підприємств, основним видом діяльності яких є транспорт, за даними Держкомстату подано в табл. 6.1.



Перевезення вантажів на товарному ринку здійснюється різними видами транспорту (рис. 6.1). Розглянемо основні види транспорту, що використовуються в Україні.

Трубопровідний транспорт



Подпись:

Повітряний транспорт


І


Водний транспорт

Рис. 6.1. Транспортна система

Примітка. До транспортної системи на рис. 6.1 включені лише основні види транспорту. Не увійшли до неї внаслідок їх специфіки і виняткового використання космічні перевезення. Існують також змішані види вантажних перевезень. Іноді до транспортної системи включають також підйомно-транспортні засоби, що забезпечують роботу всіх видів транспорту і одночасно є окремим його видом.

Залізничний транспорт відіграє важливу роль на товарному ринку завдяки високій провізній спроможності, швидкості, універсальності, безперервності, маневреності, відносній дешевині перевезень вантажів та є особливо ефективним при перевезеннях на далекі відстані. Україна має широку мережу залізничних магістралей великої довжини.

Примітка. Українські залізничні дороги — потужна транспортна система, яка посідає провідне місце в Європі за розмірами, обсягами та рівнем задіяних технічних засобів. Так, за розмірами експлуатаційної довжини залізної дороги (22,56 тис. км) Україна посідає 4-е місце в Європі (за винятком Росії) після Германії, Франції, Польщі; за обсягами перевезень вантажів — 2-е місце серед країн СНГ та Європи (після Росії).

До матеріально-технічної бази залізничного транспорту належать:

Шляхове господарство — земляна полотнина, баластова призма з щебеню, дерев'яні або залізобетонні шпали, до яких кріпляться сталеві рейки, машини для технічного утримання і ремонту шляхів, технологічне оснащення для зварювання і наплавлення рейок, пристосування для збирання і розбирання ланок рейок.

Станції — вантажні, пасажирські, проміжні, дільничні, сортувальні.

Рухомий парк — локомотиви, тепловози, електровози, газотурбовози, мотор-вагони, мотовози, дрезини, вагони, платформи.

ПРИКЛАД 6.1

Загальний парк вантажних вагонів в Україні становить близько 175 тис. шт., з яких у приватній власності операторських компаній знаходиться 35 тис. вагонів.

Депо — підприємства, що забезпечують експлуатацію і ремонт рухомого парку.

Пристрої електропостачання — електротяглові підстанції для трансформації виду і напруги струму, що надходить, контактні проводи.

Засоби регулювання руху і управління експлуатаційною роботою — пристрої автоматики, телемеханіки, електроніки, електротехніки, що в сукупності забезпечують функціонування пристроїв сигналізації і блокування.

Засоби зв'язку — радіо- або проводовий зв'язок між диспетчерами, машиністами в дорозі обслуговуючим персоналом потягів з іншим обслуговуючим персоналом, із близькими і відносно віддаленими пунктами і т.д.

У сучасних умовах все більшу конкуренцію залізничному транспорту складає автомобільний транспорт.

Автомобільний транспорт є найбільш мобільним, універсальним транспортним засобом і посідає важливе місце у транспортній системі країни. В основному використовується для перевезення невеликих потоків вантажів на відносно короткі відстані, що пов'язано з порівняно високою собівартістю автомобільних перевезень і низькою вантажопідйомністю автотранспорту. Перевагами автомобільного транспорту є висока швидкість і можливість доставки вантажів «від дверей до дверей» без додаткових витрат на перевантаження.

Примітка. На 01.09.2003 р. автотранспортні пасажирські і вантажні перевезення в Україні здійснюють більше 48 тис. перевізників, з них майже 40 тис. (75 %) фізичних і більше 12 тис. (25 %) юридичних осіб. При цьому юридичні особи є власниками більшої кількості автотранспорту. Загальній кількість автотранспорту — майже 200 тис. одиниць, юридичним особам належить 112 тис. (56 %), а фізичним — 83 (44 %) (Тимчасовий, 2003). За видами перевезень перевізники розподіляються таким чином: 27 тис. (57 °%) здійснюють пасажирські перевезення, 18 тис. (34 %) — вантажні, 4 тис. (9 %) — обидва види перевезень.

Перевезення здійснюються 84 тис. (43 %) автобусами, 83 тис. (43 %) вантажними автомобілями, 14 тис. (7 %) легковими автомобілями, 14 тис. (97,1 %%) — вантажно-пасажирського типу. Зокрема, в Сумській області надано ліцензії 1275 перевізникам, з них 1002 — фізичні особи.

До матеріально-технічної бази автомобільного транспорту входять:

Рухомий парк — автомобілі транспортні (вантажні, пасажирські, легкові машини й автобуси), автомобілі спеціальні (майстерні, компресори, підйомні крани, збірні електростанції на ходу, магазини, буфети, їдальні, радіо- і телевізійні станції на ходу), причепи — одно-, двох-, трьох- і багатоосьові вантажопідйомністю до 10 т, напівпричепи — одно- і двохосьові вантажопідйомністю до 30 т;

Автотранспортні підприємства — пасажирські, вантажні і змішані вантажопасажирські автокомбінати, пасажирські станції і вокзали, вантажні станції, бази механізації вантажно-розвантажувальних робіт, транспортно-експедиційні агентства і контори з перевезень пасажирів і вантажів;

Дорожнє господарство — автомобільні дороги, підприємства, організації з їх обслуговування і ремонту, заводи, бази з підготовки дорожньобудівельних матеріалів;

Спеціальні спорудження — естакади, мости, підземні переходи, заправні станції, шиномонтажні і шиноремонтні пункти, акумуляторні зарядні станції, мийні пункти, станції (пункти) з ремонту й технічного обслуговування автомобілів, магазини з продажу автомобільних запасних частин, пришляхові готелі і кемпінги, пункти громадського харчування.

Водний транспорт представлений річковим, озерним і морським видами транспорту.

Річкоеий транспорт відіграє велику роль у формуванні і функціонуванні товарного ринку України. Перевезення вантажів по річкових і озерних шляхах економні, оскільки потребують менших первісних капітальних і поточних витрат. Однак він має невелику питому вагу у вантажо- і пасажирообігу України.

При розподілі перевезень між видами транспорту з урахуванням обмеженого навігаційного періоду (через кліматичні умови) річковий і озерний транспорт є задіяним для перевезень у першу чергу масових насипних і навалочних вантажів сезонного виробництва і споживання, а також вантажів, що завозяться в обсязі піврічної або річної потреби суб'єктів товарного ринку.

Матеріально-технічна база сучасного річкового транспорту містить:

Флот — самохідні і несамохідні судна (пасажирські, ванта-жопасажирські, вантажні, баржі, буксири тощо). За своїм призначенням судна річкового флоту підрозділяються на судна транспортного призначення, технічні (землесоси, днозаглиблювачі, грунтовози, крани на плаву та ін.), службово-допоміжні (буксири, пожежні, криголами, роз'їзні);

Порти — прибережні пункти, що здійснюють роботи із завантаження і розвантаження судів, посадки і висадки пасажирів, формування річкових складів і їх технічного обслуговування. Розрізняють порти універсальні (виконують усі види робіт) і спеціалізовані (виконують тільки окремі види робіт).

Заводи — універсальні (такі, що виконують будівництво і ремонт різних судів) і спеціалізовані (будівництво і ремонт нових спеціальних судів). Розташовуються заводи головним чином біля великих річкових або озерних портів.

Організація роботи річкового транспорту базується на графіку руху судів у період навігації, а також на технічному плані, що передбачає роботу технічних засобів.

Морський транспорт — важливий і перспективний учасник ринкових відносин. Важливого значення набуває підвищення розмірів і ефективності експорту транспортних послуг, що надаються морським транспортом. Близько 90 % усього вантажообігу морського транспорту становлять зовнішньоторговельні перевезення.

Складовими матеріально-технічної бази морського транспорту є:

Флот — пасажирські, торговельні, промислові (рибальські та ін.) судна, а також судна для буксирування інших суден, гідротехнічних робіт, підйому затонулих суден і майна, охорони промислів, санітарні, пожежні, рятувальні, лоцманські, днопоглиблювальні та ін. За експлуатаційним призначенням морські судна (як і річкові) підрозділяються на транспортні, технічні, службово-допоміжні. Існують різні класифікації морських суден залежно від виду вантажів, що перевозяться, регулярності рейсів, форм договорів перевезення.

Порти — загального призначення (приймають усі судна, у тому числі пасажирські), спеціалізовані (для переробки вантажів певної групи або конкретного найменування), комбіновані. Складаються з причальних і огороджувальних гідротехнічних споруджень, вантажно-розвантажувальних площадок, складів та інших споруджень, що забезпечують виконання вантажних робіт, посадку і висаджування пасажирів, прийом і збереження вантажів, безпеку стоянок суден та їхніх екіпажів.

Шляхове господарство, призначене для забезпечення безпеки, необхідних умов плавання морським шляхом, здійснення аварійно-рятувальних і підводно-технічних робіт.

Електрозв'язок і електрорадіонавігація забезпечують безпеку судноплавства і надійний зв'язок між суднами, портами, пароплавствами;

Судноремонтні заводи — підприємства, що здійснюють капітальний, періодичний, поточний ремонт, реконструкцію суден.

Суднобудівні заводи (їх порівняно небагато), розташовані біля або на території великих морських портів.

Організація морського судноплавства здійснюється на підставі річного плану перевезень і графіків руху морських суден.

Найбільший інтерес викликає поділ ринку морських перевезень на трампове і лінійне судноплавство.

Трамповими (від англійського слова tramp — бурлака) називаються судна, що здійснюють нерегулярні рейси, без чіткого розкладу, і направляються судновласниками туди, де є попит. В основному вони використовуються для перевезення масових вантажів — лісу, руди, вугілля, зерна, нафтопродуктів та інших вантажів насипом, навалом або наливом. Однак більшість трампових судів є універсальними і можуть у разі потреби перевозити так звані генеральні вантажі — упаковані і неупаковані товарно-штучні вантажі, наприклад устаткування, хімікати, апаратуру, металовироби, автомобілі, вагони, трактори, іншу сільськогосподарську техніку. Під час перевезення на трампових суднах під вантаж може бути надане все судно, його частина або певні вантажні приміщення.

У торговельному мореплаванні застосовуються такі види фрахтування судів:

фрахтування на один рейс (single voyage chartering), за яким судновласник одним рейсом перевозить вантажі з одного або декількох портів відправлення в один або декілька портів призначення;

фрахтування на послідовні рейси (consecutive voyages chartering) — застосовується при перевезеннях великих кількостей однорідного вантажу в одному напрямку кількома послідовними рейсами;

фрахтування за генеральним контрактом (general contract chartering), за яким судновласник зобов'язується протягом певного періоду перевезти обговорену кількість вантажу;

фрахтування на умовах тайм-чартеру (time charter) — це договір про оренду судна, коли все судно або його частина надається на певний час у розпорядження фрахтувальника для перевезення вантажів у будь-яких напрямах.

У лінійному судноплавстві за розкладом між закріпленими портами перевозяться генеральні вантажі в напрямах із стійкими вантажопотоками. Перевезення здійснюються за регулярними лініями одним або кількома судноплавними підприємствами.

Розрізняють три види ліній:

однобічні, що експлуатуються одним судновласником;

спільні, що обслуговуються кількома транспортними компаніями;

конференційні, що організуються і діють на основі угод конференцій судновласницьких компаній.

Останнім часом з метою зменшення ризику втрат, крадіжки або псування вантажу, забезпечення можливості використовувати більш просте упакування, скорочення часу збереження в порту та переміщення на судно для перевезень генеральних вантажів використовуються контейнери. Стандартний контейнер являє собою металеву шухляду із сталі або алюмінію з двостулковими дверцятами з одного боку.

І

Примітка. Найпоширеніші типи контейнерів та їх характеристики наведено у табл.6.3.

Таблиця 6.3

ХАРАКТЕРИСТИКИ ТИПІВ КОНТЕЙНЕРІВ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ПРИ МОРСЬКИХ ПЕРЕВЕЗЕННЯХ

Вид контейнерів

Параметри    

двадцятифутові         сорокафутові

Місткість, м3 30        60

Максимальне завантаження, т         18        30

Внутрішні розміри, м:

Довжина        5,89     12

Ширина          2,32     2,32

Висота            2,32     2,34
Розміри дверцят, м:

Ширина          2,3       2,3

Повітряний транспорт забезпечує швидке подолання великих відстаней, підтримує динамічність комерційно-господарських зв'язків між суб'єктами товарного ринку.

Повітряний транспорт забезпечує пасажирські і вантажні перевезення на далекі і середні відстані, поліпшує і розвиває транспортні зв'язки з віддаленими і важкодоступними районами країни. Основними перевагами цього виду транспорту є: висока швидкість транспортування вантажів і пасажирів, велика дальність польоту, маневреність організації перевезень, комфортабельність умов польоту. Перевезення вантажів повітряним транспортом має невелику питому вагу в загальному транспортному вантажообігу країни, але є необхідним в особливих умовах.

Примітка. За даними Держкомстату України, обсяг перевезень вантажів авіаційним транспортом в січні-квітні 2006 р. склав 30,781 тис. т. Основну частку вантажоперевезень в 2006 р. забезпечив Київський регіон (77,6 % сукупних обсягів за 4 місяці).

Матеріально-технічну базу повітряного транспорту складають: 1. Літальні апарати — літаки, вертольоти, ін.;

Висота            2,14     2,32

Аеропорт — комплекс інженерних споруджень, які забезпечують підготовку, відправлення на повітряні лінії і прийом пасажирів і вантажів;

Авіаремонтні заводи — високотехнологічні підприємства, що здійснюють ремонт літальних апаратів.

Організація повітряних перевезень у країні визначається державним замовленням на перевезення пасажирів і вантажів. На практиці основним документом на повітряному транспорті є розклад руху повітряних судів, що служить базою для розробки численних графіків обігу літаків і вертольотів, а також функціонування всіх експлуатаційних, ремонтних підприємств.

Повітряні перевезення регулюються низкою багатосторонніх і двосторонніх міжнародних угод. Одні з цих угод вирішують питання організації повітряних сполучень, інші регулюють правові основи повітряних перевезень вантажів.

Змішаний транспорт. Різні види транспорту мають свої недоліки і переваги. З метою використання переваг одного виду транспорту і нівелювання недоліків іншого вантажі перевозять різними видами транспорту за чергою (наприклад, рідина пересувається трубопроводом, а потім розвозиться автомобільним транспортом), або ж для перевезення завантажений транспортний засіб розташовується на іншому транспортному засобі.

У 2003 р. в Україні з'явилась нова форма вантажних перевезень — контрейлерні, при яких навантажені вантажівки і навіть автопоїзди перевозяться на спеціальних залізничних платформах. Після цього автотранспорт продовжує доставку товару до споживача.

Примітка. Контрейлерні перевезення використовують переваги автомобільного транспорту (перевезення «від дверей до дверей») і залізничного транспорту (використовується в кілька разів менше енергії на тону вантажу, а у випадку перевезення вантажів, що не потребують спеціальних умов зберігання, таких, як вугілля, руда або щебінь, — у кілька десятків разів). Цей вид перевезень, на відміну від автотранспорту, практично не здійснює екодеструктивного впливу на довкілля через забруднення повітря вихлопними газами, накопичення автошин, розбивання доріг. Електровози взагалі не забруднюють довкілля, дизельні локомотиви — забруднюють значно менше ніж автомобілі. Однак сам по собі залізничний транспорт не в змозі доставити товар до дверей. До того ж процедури завантаження залізничного транспорту часто зводять нанівець всі його переваги.

Транспортні перевезення забезпечує окремий вид транспорту — підйомно-транспортні засоби. Вони здійснюють завантаження і розвантаження різних видів транспорту, а також перевезення вантажів на невеликі відстані. До підйомно-транспортних засобів відносять:

автонавантажувачі;

дизельні навантажувачі;

газові навантажувачі;

електронавантажувачі;

електровізки;

штабелери.

В умовах стрімкого розвитку приватного бізнесу в галузі вантажних перевезень і жорсткої конкуренції в ній особливого значення набуває експедиційна діяльність.

Під експедиторами слід розуміти фізичних та юридичних осіб, що зводять перевізників і замовників, здійснюють отримання, супроводження, здавання вантажів, оформляють вантажні документи, виконуючи таким чином частину функцій транспортних підприємств.

ПРИКЛАД 6.2

Транспортно-експедиційні фірми організовують значну кількість вантажних перевезень. Так, організована лише у 2003 р. Київської транспортно-експедиційна фірма «АДС-логістик» здійснює в середньому 30-40 перевезень за місяць.

В сучасних умовах все більш важливою функцією експедиції вантажів стає інформаційна. Внаслідок діяльності на ринку множини продавців і покупців товарів, а також вантажоперевізників особливого значення набуває оптимізація вантажоперевезень, пошук замовників перевезень та перевізників.

По суті експедитор — посередник, який з'єднує продавця або покупця товару та його перевізника, а також організовує сприяння перевезенню задіяних в ньому підприємств і таким чином перепродує послуги перевізників, складських терміналів тощо замовникам. Експедитори приймають замовлення від замовника перевезення (покупця або продавця товару) і шукають перевізника, згодного здійснити доставку вантажу від продавця до покупця на прийнятних для замовника умовах (термін, тривалість, вартість перевезення тощо). До функцій експедитора звичайно відносять оформлення товаросупровідних документів. За таке посередництво та документальний супровід вантажу експедитор отримує певну грошову винагороду. Іноді експедитор також виконує функції охорони вантажу під час транспортування або інші функції, зазначені в договорі.

Звичайно залучення експедиторів прискорює перевезення вантажів, що приводить до прискорення вантажообігу та відповідно до збільшення прибутків усіх сторін.

Для пошуку партнерів у даному виді діяльності все ширше використовується Інтернет. У більшості випадків на сервері експедитора чи замовника розташовується інформація, що зацікавлює продавців, покупців чи перевізників вантажів (наприклад, бажана дата завантаження, міста завантаження та відвантаження). Однак за отримання контактної інформації для укладання угоди на перевезення часто пропонується сплатити певну суму.

В Україні частина експедиторів має власний транспорт, яким також здійснює перевезення вантажів. Транспортні компанії теж займаються наданням експедиційних послуг, наприклад перепродуючи замовлення іншим перевізникам.

Вибір виду транспорту звичайно проводиться за такими критеріями:

вид вантажу;

відстань і маршрут перевезення;

фактор часу;

вартість перевезення.

Вантажі, що швидко псуються, у міжнародному сполученні звичайно підлягають перевезенню авіатранспортом, і навпаки, авіаперевезення є неприпустимим для вибухонебезпечних вантажів. Основну частину міжнародних морських перевезень становлять перевезення масових наливних і навалочних вантажів — сирої нафти і нафтопродуктів, залізної руди, кам'яного вугілля і зерна. З інших вантажів морської торгівлі переважають так звані генеральні вантажі, тобто готова промислова продукція, напівфабрикати, продовольчі товари.

Найшвидшими є перевезення вантажів авіатранспортом, однак вони є досить високовитратними, і застосовувати їх доцільно в тих ситуаціях, коли головним завданням є доставка вантажу у мінімальний термін або в пункти, недосяжні для інших видів транспорту.

Важливим є також вибір перевізника або експедитора, який візьметься за організацію доставки вантажу.

Приклад 6.3

Транспортно-експедиційна компанія «Армадилло» провела серед своїх клієнтів маркетингове дослідження. В результаті визначено такий перелік найбільш значущих критеріїв, за якими вибирають перевізника:

дотримання термінів — 35 %;

витрати з доставки — 26 %;

схоронність вантажу — 16 %;

географія доставки — 14 %;

загальний час доставки — 6 %;

можливість доставки різноманітними видами транспорту —

3 %.


Подпись:

ПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ МАТЕРІАЛУ

Поняття та види упаковки.

Основні та додаткові функції упаковки.

Види упаковки за призначенням; характером продукту.

Призначення виробничої, транспортної та споживчої упаковки.

Призначення суспільного і військового упакувань.

Види тари.

Види упаковки залежно від використовуваного матеріалу та від міцності.

Види упаковки залежно від кількості обігів у процесі використання.

Роль упаковки при транспортуванні як запоруки підвищення прибутку.

Обґрунтування недоцільності створення власних транспортних служб на підприємствах з нерегулярним товаро-постачанням.

Послуги транспортних підприємств.

Поняття транспорту.

Складові транспортної системи України.

Переваги, недоліки та матеріально-технічна база залізничного транспорту.

Переваги, недоліки та матеріально-технічна база автомобільного транспорту.

Види водного транспорту.

Призначення, переваги та недоліки річкового транспорту.

Матеріально-технічна база та організація роботи річкового транспорту.

Переваги, недоліки та матеріально-технічна база морського транспорту.

Поділ ринку морських перевезень.

Поняття та недоліки трапових суден.

Види фрахтування.

Види морських ліній.

Переваги контейнерних перевезень морем.

Переваги та матеріально-технічна база повітряного транспорту.

Організація та регулювання повітряних перевезень.

Мета використання змішаного транспорту.

Контрейлерні перевезення: сутність і переваги.

Види підйомно-транспортних засобів.

Поняття та необхідність залучення експедиторів.

Сутність експедиційної діяльності.

Критерії вибору виду транспорту.



ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ

1 Дайте характеристику, а також проаналізуйте роль і значення упакування на ринку товарів.

Якими основними видами транспорту обслуговується товарний ринок в Україні?

У чому полягають переваги залучення експедиторів під час здійснення перевезень товару?

4 Що повинно входити до критеріальної бази вибору виду транспорту при здійсненні перевезень товарів?