5 ПІДПРИЄМСТВА ОПТОВОЇ ТОРГІВЛІ 5.1 Оптова торгівля як важлива ланка збутової мережі

В умовах ринкових відносин кожному виробнику товарної продукції практично неможливо мати власну мережу збуту. У більшості з них відсутня реальна можливість прямої реалізації споживачам готової продукції або напівфабрикатів через складні комерційно-господарські взаємини між суб'єктами товарного ринку, великі витрати на рух товарів. Різного роду торговцям вигідніше закуповувати товарну продукцію в оптовика, ніж частками у різних виробників. Основну увагу, матеріальні, фінансові і трудові ресурси товаровиробники зосереджують на виробничій діяльності, а не на збутовій, надаючи виконання цієї функції оптовій торгівлі. Маючи спеціально підготовлений торговельний персонал і відповідне інформаційне забезпечення, оптовики охоплюють безліч клієнтів і покупців.

Оптова торгівля, що є проміжною ланкою між виробниками і покупцями товарної продукції, обслуговує головним чином покупців, що здобувають товари з метою перепродажу або використання їх у відносно великих кількостях у професійних цілях. В умовах ринку оптова торгівля сприяє комерційно-господарській діяльності як виробників товарної продукції, так і покупців. Зокрема, виробник продукції має комерційно-господарські відносини з оптовиком, а не з численними споживачами, при цьому скорочуються витрати на реалізацію, документообіг тощо. Оптовик територіально ближче ніж виробник знаходиться до покупців, більше контактує з ними, краще знає їх потреби.

Оптовик здатний сформувати оптимальний товарний асортимент, зорієнтований на потенційного покупця. Закуповуючи товари у великій кількості, оптовик розбиває їх на дрібні партії, розраховані на конкретного покупця; здійснює збереження товарних запасів і тим самим знижує відповідні витрати виробника і покупців; забезпечує покупців необхідним товаром у потрібний час, у необхідній кількості й асортименті.

Примітка. Питома вага реалізації товарів за посередництвом організацій оптової торгівлі в загальному обсязі продукції, що відвантажується виготовлювачами, становить близько 25 %, і цього явно недостатньо (у 1995 р. вона не перевищувала 10 %%). У країнах з розвинутою ринковою економікою кількість оптових посередників в кілька разів більша, а кількість зайнятих — у них у 5-10 разів вища. Майже 95 % об'єктів оптової торгівлі є недержавними, 90 %% усіх підприємств є малими (з кількістю працівників до 25 осіб), а на 58 % підприємств зайнято лише до 5 осіб.

Закуповуючи товарну продукцію у виробників, оптовики беруть на себе ризики, пов'язані зі збутом, пошкодженням, розкраданням, псуванням товару. Проводячи маркетинг, вони надають виробникам, постачальникам і покупцям інформацію про кон'юнктуру товарного ринку, а також консультаційні, рекламні, транспортно-експедиційні послуги, послуги з підготовки товарів до застосування чи використання.

Оптовий ринок представлений:

підприємствами, що купують товари для подальшої переробки;

торговельними посередниками, що придбають товари для перепродажу;

державними установами, що здійснюють закупівлі з метою забезпечення виконання своїх функцій.

Розвиток і удосконалення оптової торгівлі підвищує значущість відповідних оптових підприємств (баз, складів, складів-готелів, терміналів, управлінь виробничо-технологічної комплектації, розподільних холодильників та ін.), що спеціалізуються на збереженні і продажу товарів великими партіями.

Примітка. Аналіз різних статистичних даних свідчить, що найбільш активно оптові підприємства створювалися в 1992 — 1994 роках. У цей період зареєстровано понад 80 % таких підприємств, у тому числі близько 10 % були створені шляхом приватизації, а решта — утворені знову.

Підприємства оптової торгівлі можуть бути державними, акціонерними, приватними і змішаними. Вони звичайно знаходяться в адміністративних центрах, на спеціально відведених територіях. Повинні мати необхідні під'їзні шляхи, відповідні інженерні комунікації, розвинуте складське господарство, різноманітні цехи (транспортні, тарні та ін.), майстерні (з виготовлення і ремонту тари, піддонів, стелажів, вантажозахватних засобів, експлуатації й обслуговування підйомно-транспортних машин, механізмів, устаткування, засобів оргтехніки і т.п.). Крім того, на їх території повинні функціонувати інформаційно-консультаційні служби, відділення банку, страхові компанії, вузол зв'язку.

Примітка. В оптовій торгівлі склалися різні організаційно-правові форми господарювання, що мають у своєму складі мережу із зазначеними нижче характеристиками:

товариства з обмеженою відповідальністю, що нараховують 52 % від загальної кількості усіх форм, які мають середню складську площу 244 м2 і місткість холодильників 12 т;

акціонерні товариства відкритого типу — відповідно, 9 %, 13500 м2 і 513 т;

акціонерні товариства закритого типу — 13 %, 847 м2 і 38 т;

індивідуальні приватні підприємства — 18 %%, 41 м2 і 2,3 т;

інші форми підприємств — 10 %%.

Надходить товарна продукція на підприємства оптової торгівлі з таких джерел:

від постачальників-виробників;

від постачальників-посередників.

Постачальниками-виробниками є підприємства сільського господарства, АПК, рибного і лісового господарства, промисловості, а також громадяни, що здійснюють індивідуальну трудову діяльність.

Постачальниками-посередниками є оптові підприємства загальнонаціонального та регіонального рівнів, оптові посередники (дистриб'юторські, дилерські, брокерські фірми), організатори оптового обігу (оптові ярмарки, оптові і дрібнооптові ринки, товарні біржі, аукціони).

Завезена до підприємства оптової торгівлі товарна продукція може тимчасово стати його власністю, що необов'язково (усе залежить від статусу, стратегічних і тактичних завдання підприємства).

Підприємства оптової торгівлі класифікують за такими ознаками:

1. За дислокацією (розташуванням):

оптові підприємства, що знаходяться поруч з кількома під-приємствами-товаровиробниками;

розташовані поблизу від великого підприємства-виробника;

знаходяться в зоні споживачів;

оптові підприємства, одне з яких розташоване в зоні виробництва, а інше — у зоні збуту;

знаходяться в безпосередній близькості від великого транспортного об'єкта (поруч з товарною станцією, пристанню, портом).

За масштабами та зоною діяльності розрізняють підприємства оптової торгівлі загальнодержавні, а також такі, що функціонують в регіоні, групі регіонів, місті тощо.

За товарною спеціалізацією:

універсальні — реалізують продукцію різних галузей промисловості, сільського і лісового господарства;

змішані — реалізують товари споживчого і виробничо-технічного призначення;

спеціалізовані — реалізують продукцію однієї галузі (при значних обсягах продажу однорідної продукції);

вузькоспеціалізовані, які реалізують продукцію одного підприємства.

За обсягом виконуваних функцій:

оптово-торговельні підприємства із повним циклом обслуговування;

оптовики з обмеженим циклом обслуговування.

За розміром виділяють великі, середні, дрібні підприємства оптової торгівлі. Розмірність визначається сукупністю таких показників, як обсяг оптової реалізації товарів, кількість товарів, що відвантажуються покупцеві, чисельність працівників (великі — 100 і більше, малі — до 25 осіб), загальна вартість основних фондів, загальна складська площа.