4.3 Макроекономічні показники оптової торгівлі

Інтегральним показником обсягу оптової торгівлі є загальний обіг Тзаг.

Загальний обіг — це загальна вартість відвантаженого товару (виконаних робіт, послуг), незалежно від надходження платежів на рахунок підприємства та зобов'язань зі сплати податків, за всіма видами діяльності підприємства у цінах фактичної реалізації.

Він охоплює:

оптовий товарооборот Топт;

роздрібний товарооборот Троз;

оборот від посередницької діяльності Тпос;

оборот від інших видів діяльності Тін.

Оптовий товарооборот (Топт) становить суму перепродажів товарів без жодних змін (крім звичайних для торгівлі операцій) іншим підприємствам та організаціям (крім населення) для їх використання або подальшого продажу.

Звичайними для торгівлі операціями є розфасовка, сортування, пакування, розділення, розподіл, перемішування тощо.

Роздрібний товарооборот (Троз) — це виручка від продажу безпосередньо населенню товарів для особистого споживання як за готівку, так і за розрахункові чеки установ банків, банківські платіжні картки через спеціально організовану торгову мережу (магазини, аптеки, лотки, кіоски, автозаправні станції, розвізну і розносну мережу тощо).

Оборот від посередницької діяльності (Тпос) становить суму комісійних та інших винагород, отриманих від надання посередницьких послуг.

Оборот від інших видів діяльності (Тін) охоплює суму виручених коштів від господарської діяльності, не пов'язаної з актами купівлі-продажу: виробництва, будівництва, транспорту, надання інших видів послуг.

ПРИКЛАД 4.1

За наявності на підприємстві оптової торгівлі папером цеху з розрізання рулонного паперу на споживчі формати утворюються відходи паперу. З них виготовляють та реалізують конверти, записники тощо. Виручка від реалізації цієї продукції належить до обороту від інших видів діяльності.

Формула обчислення загального товарообороту (Тзаг) має такий вигляд:

Т   = Т    + Т    + Т    + Т. . (4.1)

заг       опт      роз       пос      ін         V /

Залежно від схеми товароруху та організації розрахунків за відвантажені товари розрізняють:

складський товарооборот;

простий транзитний товарооборот;

транзитний товарооборот з участю у розрахунках.

Під складським товарооборотом розуміють вартість товарів, відвантажених покупцям із баз та складів оптових торговельно-посередницьких підприємств.

Простий транзитний товарооборот — це вартість товарів, реалізованих товаровиробником у формі прямого збуту безпосередньо кінцевим або професійним споживачам, за замовленням оптових посередників.

Транзитний товарооборот за участю у розрахунках становить вартість товарів, відвантажених товаровиробником безпосередньо кінцевим або професійним споживачам, при умові, якщо розрахунки за товари здійснюються через оптових посередників.

Важливою якісною характеристикою загального товарообороту є його структура, тобто питома вага окремих видів товарообороту в загальному обсязі.

Окрім характеристики загального товарообороту, виконують також аналіз товарної структури окремих його складових.

Кожен вид товарообороту характеризується такими абсолютними показниками:

загальний обсяг продажу (товарооборот);

абсолютний обсяг продажу товарної групи;

абсолютний обсяг продажу окремого товару. Обчислюють також відносні показники товарної структури:

Питома вага кожного товару або товарної групи в загальному обсязі товарообороту:

К = -^г^, (4.2)

де Кі — коефіцієнт товарної структури, питома вага продажу і-го товару;

г — ціна і-го товару у вартісних одиницях виміру;

ді — кількість одиниць продажу і-го товару

(Ріді — обсяг продажу і-го товару у вартісних одиницях виміру);

п

І Рді — обсяг товарообороту;

і=1

і — кількість і-тих товарів (товарних груп).

Співвідношення обсягів продажу двох окремих товарів (товарних груп):

Ка/ь =  , (4.3)

РьЧь

де РаЦа — обсяг продажу товару А у вартісних одиницях виміру;

РьЯь — обсяг продажу товару В у вартісних одиницях виміру.

Питома вага Кі відображає місце і-го товару в усій сукупності реалізованих товарів або в окремій товарній групі. Він може бути інтерпретований так: скільки грошей із кожних ста грн, витрачених на купівлю товарів, використано на придбання саме і-го товару. Другий показник Ка/ь дає змогу співвідносити обсяги продажу різних товарів.

Успішне виконання оптовою торгівлею своїх функцій значною мірою залежить від стану товарних запасів. Формування товарних запасів у каналах розподілу — процес об'єктивний, його необхідність зумовлена закономірностями руху товарів від виробників до споживачів. Об'єктивною причиною утворення товарних запасів є розбіжність у часі та просторі моментів виготовлення й споживання товарів. Щоб задовольнити потреби споживача й відшкодувати витрати виробника виготовлений товар треба продати. Доки товар чекає моменту продажу й перебуває у каналах сфери товарного обігу, він є товарним запасом.

Варто зауважити, що товарний запас не дає своєму власнику нічого, крім витрат та збитків; прибуток дає лише товарооборот. Утім товарний запас виконує конче важливу функцію — він гарантує безперервність і стабільність процесу обігу. Він дає можливість задовольняти потреби споживачів під час перерв між надходженнями товарів, у разі непередбачених затримок із завезення товарів, а також на час транспортування, виконання складських операцій та відпуск (відвантаження) товарів споживачам.

Для аналізу товарних запасів використовують систему показників, основними з яких на макрорівні є такі:

1.         Обсяг товарних запасів оптової торгівлі (у натуральному та
вартісному обчисленні), а також величина товарних запасів у
днях реалізації.

Обсяг товарних запасів оптової торгівлі визначають як суму фактичних залишків товарів у сфері оптової торгівлі на певну дату.

Величину товарного запасу у днях реалізації Зд„ розраховують як відношення обсягу фактичного товарного запасу на початок періоду Зтов до одноденного товарообороту (загального, товарної групи, окремого товару) Тоі)„ за вказаний період за формулою:

Здн = ^ (4.4)

одн

Своєю чергою:

Т

Т    = —^         (4 5)

де Тзаг — загальний товарооборот за аналізований період; Б — кількість днів в аналізованому періоді.

Структура товарних запасів характеризує питому вагу запасів окремих товарів або товарних груп в обсязі товарних запасів у сфері оптової торгівлі.

Рівень товарних запасів загалом і за окремими товарами оцінюють за допомогою показника середнього товарного запасу за певний проміжок часу.

Так, середньомісячний товарний запас (( обчислюють за формулою середньої арифметичної:

Зм =-^, (4.6)

де Зп — фактичний товарний запас на початок місяця;

Зк — фактичний товарний запас на кінець місяця.

За наявності даних про фактичні залишки товарів на певні дати через приблизно однакові проміжки часу за тривалий період використовують формулу середньої хронологічної:

_   І 3 + З2 +... ЗиЧ + ^Зи

З = 2    ^, (4.7)

п -1

де З - середній товарний запас за більш тривалий, ніж місяць, період часу;

З1, З2, ..., Зп — фактичні залишки товарів на певні дати;

п — число дат, на які є дані про фактичні залишки товарів.

Показники середнього товарного запасу використовують для оцінювання товарооборотності, що характеризується такими показниками, як:

швидкість товарообороту;

тривалість одного обертання.

Швидкість товарообороту вимірюють кількістю обертань товарних запасів за аналізований період і розраховують за формулою:

Ш і = Т, (4.8)

де Ші — швидкість обертання і-го товару, коеф.;

Ті — обсяг товарообороту і-го товару за аналізований період, грош. (нат.) од.;

Зі — середній запас і-го товару за той самий період, грош. (нат.) од.

Тривалість одного обертання Д характеризує кількість днів, упродовж яких товар перебував у формі запасу від моменту його надходження до сфери товарного обігу й до моменту його продажу. Вона визначається діленням середнього товарного запасу за певний період (3) на одноденний обсяг товарообороту за цей самий період (Тодн).

Д = т3". (4.9)

одн

До макроекономічних показників оптової торгівлі належать також обсяг витрат обігу та його відносний показник — рівень витрат обігу.

Витрати обігу оптової торгівлі (Вопт) — це сума витрат матеріальних, трудових і фінансових ресурсів на здійснення оптового продажу товарів та послуг у вартісному обчисленні.

Відповідно до чинних Положень (стандартів бухгалтерського обліку), витрати обігу поділяють на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати, їх склад розглядатиметься далі.

Рівень витрат обігу розраховують як відношення суми витрат обігу (Вопт) до обсягу оптового товарообороту.

Макроекономічні показники оптової торгівлі дають змогу проаналізувати й оцінити відповідність обсягу товарообороту грошовій масі на внутрішньому ринку, раціональність структури товарообороту, визначити вплив на ринкову кон'юнктуру стану товарних запасів, зіставити рівень витрат обігу в оптовій торгівлі із відповідними показниками інших галузей.

Загальною особливістю макроеконемічних показників є їх інтегральний узагальнювальний характер, вони формуються на підставі даних окремих оптових торговельно-посередницьких підприємств.

Організація роботи оптового ринку повинна містити дві стадії проектування:

розроблення концептуального проекту, його затвердження майбутніми членами групи, заснування центральної компанії;

розроблення центральною компанією повномасштабного організаційного проекту як комплексного документа, який містить необхідні програмні та економічні обґрунтування майбутньої спільної діяльності; на цій стадії центральна компанія повинна провести детальне дослідження стану переробних потужностей, а також засобів оптової торгівлі.