2.4 Показники оцінювання стану

Формування сучасної інфраструктури товарного ринку, адекватної вимогам створення конкурентоспроможної економіки інноваційного типу, потребує чіткого оцінювання стану та перспектив її розвитку. Для цього використовують систему економічних показників, які можна розподілити на дві великі групи (рис. 2.3):

макроекономічні показники товарного ринку;

показники стану та розвитку складових інфраструктури товарного ринку.

І           Показники інфраструктури товарного ринку І

та розвитку інфраструктури товарного ринку


Макроекономічні показники токарного ринку

Показники стану та розвитку складових інфраструктури товарного ринку


 


ні іт

ар

Я

н т

2

о

о ю

к т о

о

• З 'я


аа нан ?5         я «

Й         § а

із          аі м

ні       ер рм

га         ет о

гр        а ф

О        2 Д


а в

о-окн

тнну

итх

а

едр ез ро р


а в о

р

да


Рис. 2.3. Структура показників та характеристики інфраструктури товарного ринку


Найважливішим макроекономічним показником товарного ринку та його інфраструктури є товарооборот.

Товарооборот становить підґрунтя розрахунків низки показників — обсягу товарної маси; величини торговельного підприємства; фінансового результату торговельної діяльності; обсягу витрат покупців на придбання товарів тощо.

Товарооборот вимірюють у вартісних і натуральних одиницях.

У вартісному обчисленні величина товарообороту (Т) розраховується за формулою:

т п

Т = II О/Цу , (2.1)

/=і і=і

де Оі/ — обсяг і-го товару, відпущеного (відвантаженого) покупцям ^/-им суб'єктом інфраструктури, у фізичних одиницях виміру;

Ці/ — ціна реалізації одиниці і-го товару _і-им суб'єктом інфраструктури;

і — тип товарної одиниці (і = 1, 2 ... п);

/ — суб'єкт інфраструктури, який здійснює продаж товарів (/ = 1, 2 ... т).

Таким чином, товарооборот — це синтетичний показник, який відображає всю сукупність актів купівлі-продажу товарів на товарному ринку. В процесі аналізу його поділяють на окремі структурні складові для оцінювання обсягів товарообороту окремих підприємств, ринків і субринків. Так, зокрема, самостійно розглядають:

загальний товарооборот підприємств оптової торгівлі;

роздрібний товарооборот торговельної мережі;

роздрібний товарооборот окремих видів господарства.

Загальний товарооборот підприємств оптової торгівлі, зведений на рівні регіону або держави, включає обсяг продажу товарів кожним торговим посередником, тому його називають валовим товарооборотом (Твал).

Продаж товарів оптово-торговельними посередниками одне одному для кожного з них слугує чистим товарооборотом, але для всієї сукупності посередників він є внутрішнім товарооборотом. Тобто загальна сума такого продажу становитиме повторний рахунок, який під час аналізу слід відрахувати із загального товарообороту підприємств оптової торгівлі.

Валовий товарооборот залежить від обсягу проданих товарів кожним торговельним посередником і кількості посередників, тобто ланок товароруху. Це означає, що він не відображає реального обсягу проданих товарів, оскільки включає повторний рахунок.

Валовий товарооборот, звільнений від повторного рахунку, називають чистим товарооборотом. Чистим товарооборотом завжди є роздрібний товарооборот, що характеризує обсяг продажу товарів кінцевим споживачам.

Коефіцієнт ланковості Клан, або показник числа перепродажів товару, обчислюють за формулою:

Клан = (2.2)

чис

де Твал, Тчис — відповідно валовий і чистий товарооборот за звітний період, тис. грн.

На практиці під час розрахунку коефіцієнта ланковості роблять поправку на зміну товарних запасів А 3, яку визначають за формулою:

А3 = 3к - 3п, (2.3)

де 3к — запаси на кінець звітного періоду; 3п — запаси на початок звітного періоду.

3агальна формула розрахунку коефіцієнта ланковості з урахуванням зміни товарних запасів має вигляд (приріст зі знаком «+» або скорочення зі знаком «-»):

"лан      т      ± А3 ' '

чис

Під час обчислення коефіцієнта Клан в оптовій торгівлі поправку на зміну товарних запасів вводять лише в чисельник, а знаменник залишають без змін.

Окрім коефіцієнта ланковості, до відносних показників належать показники структури товарообороту за видами товарообороту та за питомою вагою в ньому окремих товарів і товарних груп. Вони будуть розглянуті далі (розділ 4).

Основними показниками, що характеризують стан організаційної складової, є:

вартість основних фондів (зокрема й їхніх складових елементів) загалом та за видами економічної діяльності (оптова торгівля, роздрібна торгівля тощо);

питома вага основних фондів ринкової інфраструктури у загальному обсязі виробничих основних фондів;

кількість підприємств оптової торгівлі, роздрібної торгівлі, матеріально-технічного забезпечення тощо;

розподіл торгових підприємств за типами та видами (продовольчі, непродовольчі, змішані, кіоски та палатки роздрібної мережі тощо).

Стан розвитку матеріальної складової оцінюють за системою показників, які характеризують кількість і потужність складського, тарного й транспортного господарства. До них належать:

—площа складських будівель, споруд;

—площа закритих складів, кількість складів-холодильників, місткість їхніх холодильних камер; місткість газосховищ, ємностей для рідини та сипучих товарів;

— середня відстань перевезень однієї тонни вантажів за видами транспорту й продукції, обсяг вантажообороту окремих видів транспорту; рівень механізації вантажно-розвантажувальних і транспортно-складських робіт тощо.

Рівень механізації праці оцінюють за допомогою коефіцієнта механізації певних робіт Км, який розраховують за формулою:

Км = -0^, (2.5)

де 0мех — обсяг роботи, виконаної за допомогою механізмів;

0заг — загальний обсяг робіт певного виду.

Інформаційна складова характеризується кількістю інформаційних, виставкових центрів, рекламних агентств, обсягом послуг, які надають, кількістю та якістю наявної у них інформації про стан кон'юнктури товарного ринку, обсягами пропозиції та споживання товарів тощо.

Для оцінювання кредитно-розрахункової складової визначаються кількість, середній розмір і загальний обсяг кредитів, отриманих суб'єктами інфраструктури, обсяг інвестицій фінансово-кредитних установ в інфраструктуру, обсяг розрахункових операцій по товарному ринку окремих банківських установ і великих банківських організацій.

Для характеристики кадрової складової використовують показники:

середньооблікова чисельність працівників, зайнятих в інфраструктурі товарного ринку та на окремих підприємствах;

питома вага кількості працівників, зайнятих в інфраструктурі товарного ринку, в загальному обсязі зайнятого населення;

продуктивність праці тощо.

Ці показники дають змогу оцінити загальний стан окремих елементів інфраструктури товарного ринку. Але для прогнозування її розвитку потрібна загальна оцінка рівня забезпеченості суб'єктів ринкових відносин інфраструктурним комплексом.

Примітка. Концепція розвитку внутрішнього ринку України, схвалена постановою Кабінету Міністрів України № 1449 від 20 грудня 1997 р. передбачає, що «потреба в торговельній мережі, яка складається з економічно мало привабливих, але соціальне важливих об'єктів з реалізації товарів першої необхідності і масового попиту, повинна визначатися, виходячи із принципу «мінімально допустимої достатності», а розміщення об'єктів цієї мережі повинно забезпечувати їх доступність». Для реалізації цього завдання має бути розроблена система нормативів, які враховують регіональні й галузеві особливості функціонування сфери товарного обігу та відповідні ресурсні можливості.

Визначення основних показників розвитку та розміщення об'єктів товарної інфраструктури в конкретному регіоні передбачає кілька послідовних етапів:

Розрахунок диференційованих нормативів потреби у послугах суб'єктів інфраструктури;

Визначення загальної потреби у підприємствах торгівлі з розподілом за районами міст й населених пунктів залежно від функціонального призначення торговельних підприємств;

Вибір найефективніших типів торговельних підприємств;

Розподіл загальної кількості підприємств між різними торговельними системами із визначенням конкретної території обслуговування;

Обчислення необхідного обсягу інвестицій і джерел фінансування будівництва об'єктів інфраструктури.

Структурно-функціональний підхід до оцінювання рівня забезпеченості інфраструктурними послугами вимагає системного дослідження факторів, що впливають на формування інфраструктури. До них належать: баланс доходів і витрат населення, обсяг і питома вага основних фондів товарної інфраструктури в загальному обсязі, співвідношення кількості зайнятих в інфраструктур-ному комплексі та народному господарстві тощо.


Подпись:

ПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ МАТЕРІАЛУ

Необхідність створення ринкової інфраструктури.

Походження терміна «інфраструктура».

Визначення інфраструктури товарного ринку.

Локальний і національний рівні ринкової інфраструктури.

Підсистеми інфраструктури товарного ринку.

Складові організаційно-технічної інфраструктури.

Функції організаційно-технічної інфраструктури.

Складові та призначення фінансово-кредитної інфраструктури.

Складові науково-дослідної інфраструктури.

Функції науково-дослідної інфраструктури.

Елементи інфраструктури товарного ринку.

Роль торговельно-посередницьких підприємств і організацій, наслідки помилок їх вибору.

Склад торговельно-посередницьких організацій.

Поняття та особливості для ярмарку.

Поняття виставки.

Подібності та відмінності оптових ярмарків і виставок.

Функції виставок та виставок-ярмарків.

Класифікація виставок та виставок-ярмарків.

Принципи дії аукціону.

Класифікація аукціонів.

Товарна біржа: походження терміна, поняття, мета.

Функції товарної біржі.

Класифікація товарних бірж.

Порядок створення товарної біржі та статті її доходу.

Поняття та діяльність торгових домів.

Інформаційно-консультайційні організації, їх роль у розвитку товарного ринку.

Фінансові організації, їх роль у розвитку товарного ринку.

Страхові компанії, необхідність їх діяльності.

Склад законодавчих та контролюючих організацій, необхідність їх діяльності.

Необхідність діяльності комерційно-консультаційних підприємств та організацій, їх склад.

Діяльність консалтингових компаній.

Діяльність аудиторських компаній.

Роль організацій з трудового забезпечення.

Склад організацій з трудового забезпечення.

Роль транспортно-експедиційної' системи.

Роль системи зв'язку.

Роль складського і тарного господарства.

Роль паливно-енергетичного комплексу.

Значення для розвитку ринку вільних економічних зон, їх різновиди.

Групи (складові) елементів інфраструктури за ознакою спорідненості завдань і виконуваних функцій щодо забезпечення функціонування товарного ринку.

Елементи та функції організаційної складової інфраструктури.

Елементи та роль матеріальної складової інфраструктури.

Елементи та функції інформаційноїскладової інфраструктури.

Елементи та роль кредитно-розрахункової складової інфраструктури.

Елементи та роль кадрової складової інфраструктури.

Функції інфрастуктури товарного ринку.

Стан розвитку інфраструктури товарного ринку в Україні.

Мета і завдання державного регулювання розвитку ринкової інфраструктури.

Форми участі державних органів у формуванні та функціонуванні інфраструктури товарного ринку.

Структура економічних показників оцінки стану та розвитку інфраструктури товарного ринку.

Товарооборот як підгрунття розрахунків низки показників стану інфраструктури.

Розрахунок вартісної оцінки товарообороту.

Різновиди показників товарообороту.

Розрахунок коефіцієнту ланковості: простого та з поправкою на зміну товарних запасів.

Показники, що характеризують стан організаційної складової інфраструктури.

Показники оцінки стану розвитку її матеріальної складової.

Розрахунок рівня механізації праці.

Характеристики інформаційної складової інфраструктури.

Показники оцінки кредитно-розрахункової складової інфраструктури.

Показники, що характеризують кадрову складову.

Етапи визначення основних показників розвитку та розміщення об'єктів товарної інфраструктури в конкретному регіоні.

Фактори, що впливають на формування інфраструктури.

ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ


 

ь


 

Яким чином елементи інфраструктури товарного ринку забезпечують його функціонування?

Охарактеризуйте підсистеми інфраструктури товарного ринку.

Яким чином організовано діяльність товарних бірж в Україні?

Поясніть місце і роль фінансових організацій у реалізації комерційно-господарських можливостей товарного ринку.