7.5. Аналіз оборотних активів

Для підприємств актуальним є своєчасна оцінка забезпечення оборотними коштами, визначення реальної потреби в коштах для реалізації операцій, передбачених статутною діяльністю. Таку оцінку можна отримати, проаналізувавши абсолютні та відносні показники забезпечення запасами та їх використання.

Достовірність отриманих показників підтверджується реєстрацією відповідних операцій на рахунках бухгалтерського обліку. В свою чергу, дані бухгалтерського обліку мають оприлюднюватись в формах звітності.

Для підприємств одним з основних звітних документів, який відображає реальні залишки оборотних активів на початок кварталу, є Баланс (Форма №1). Методику визнання запасів в Ф№1 показано в таблиці 4.1. додатка 4, дебіторської заборгованості - в таблиці 4.2, грошових коштів - в таблиці 4.3. цього ж додатка.

Джерелом інформації для проведення аналізу запасів є, в першу чергу, наступні затверджені форми первинного обліку запасів: М-1 «Журнал обліку вантажів, що надійшли»; М-2 «Довіреність»; М-2а «Акт списання бланків довіреностей»; 3 «Журнал реєстрації довіреностей»; М-4 «Прибутковий ордер»; М-7 «Акт про приймання матеріалів»; М-8,9,28 «Лімітно-забірна картка»; М-14 «Відомість обліку залишків матеріалів на складі»; М-19 «Матеріальний звіт»; М-21 «Інвентаризаційний опис №...»; форма №1-ТН «Товаротранспортна накладна» та інші. Зведена облікова інформація по запасах наводиться в регістрах (журналах-ордерах, відомостях) по рахунках 20,21,22,23,25-28.

Підприємство, насамперед, повинно визначити оптимальну структуру постачання запасів в залежності від потреб, ефективності служб постачання, наявності фінансування.

Джерела надходження запасів можна узагальнити таким чином: централізовані поставки; безоплатні надходження запасів; оприбуткування в результаті демонтажу необоротних активів; оприбуткування надлишків при інвентаризації.

Для того, щоб визначити, якою мірою підприємство забезпечено запасами, необхідно:

вивчити порядок розрахунку й обґрунтованість договорів про поставку матеріальних ресурсів, умови поставок;

визначити характер запасів і зміну їх структури;

перевірити обґрунтованість використання запасів та потребу в них;

виявити можливості зменшення запасів, потреби в матеріальних ресурсах;

розробити заходи щодо зниження вартості зайвих запасів.

Планова потреба підприємства в надходженні запасів ресурсів від постачальників визначається балансовим методом за формулою 7.2 [39]:

М = Мпл - Мп+Мн, (7.2)

де V — планове надходження матеріальних ресурсів від різних джерел. Онл — планова потреба в запасах для забезпечення господарської діяльності звітного періоду;

Яй — залишки запасів на початок звітного періоду (відповідні рядки Ф№1 «Баланс»);

Яй — норматив залишків на кінець звітного періоду (розрахункова величина з урахуванням залишків запасів на кінець попередніх періодів).

Після перевірки потреби в запасах визначають джерела їх покриття та забезпечення. До внутрішніх джерел забезпечення належить власне виробництво, використання відходів. До зовнішніх зараховують надходження від постачальників за договорами.

Аналіз термінів та обсягів поставок запасів за укладеними договорами пов'язаний з перевіркою залишків відповідних матеріалів на складі. Наявні запаси мають задовольняти потребу підприємства в матеріалах на період інтервалів між поставками.

Забезпеченість виробничими запасами (Зтіп) підприємства визначається як співвідношення (формула 7.3):

„  . Мн

Згшп =                        (7 3)

Дз ' (7.3)

де  З тіп — кількість днів безперебійної діяльності з урахуванням наявних мінімальних залишків запасів (дні); Яй — добова потреба у виробничих запасах (загальна потреба / 360), тис. грн./день.

За даними Балансу можна визначити зміни в структурі загального обсягу активів з наступним співставленням отриманих результатів джерелами їх формування, з показниками фінансового стану підприємства.

Для характеристики джерел формування запасів за даними обліку використовують кілька показників, що відображають різний рівень охоплення певних видів джерел.

Трьом показникам наявності джерел формування запасів відповідають наступні показники забезпеченості запасів джерелами їх формування:

надлишок (+) або недостача (-) власних обігових коштів дорівнює різниці величини власних обігових коштів і величини запасів;

надлишок (+) або недостача (-) довготермінових джерел формування запасів дорівнює різниці величини довготермінових джерел формування запасів і величини запасів;

надлишок (+) або недостача (-) загальної величини основних джерел формування запасів дорівнює різниці величини основних джерел формування запасів і величини запасів.

Приклад структурно-динамічного аналізу виробничих запасів запропоновано в таблиці 7.1.


Таблиця 7.1

Надлишок запасів або недостатні розміри їх залишків можуть виникати в результаті:

наявності помилок в розрахунках їх потреби;

перевитрачання запасів, значного відхилення фактичних витрат від нормативних;

недотримання постачальниками договірних зобов'язань (порушення термінів, зниження якості) і т.д.

Головні завдання аналізу за допомогою фінансових коефіцієнтів:

розрахувати співвідношення запасів до інших показників, які оприлюднює підприємство в своїй звітності, що найбільш точно відображали б забезпеченість запасами, питому частку запасів в активах підприємства, матеріалоємність господарської діяльності;

визначити для підприємства певної галузі бажаний рівень зазначених коефіцієнтів, який би відповідав періоду безперебійної діяльності, досягненню оптимальних показників фінансового стану

Коефіцієнт забезпеченості за фактом (К3) розраховується як відношення вартості фактично поставлених запасів (Зфп) до планової потреби (Мпл):

К3 = Зфп, (7.4) Мпл

де З фп — фактично оприбутковані запаси за звітний період. Коефіцієнт співвідношення витрат і надходжень запасів К4:

К4=ЗЗфП, (7.5)

де Вз — списання запасів за звітний період (рядки 040,230 Ф№2 «Звіт про фінансові результати»).

Коефіцієнт оборотності запасів (обороти) - КОЗ — визначається діленням собівартості реалізації на середню суму запасів:

(Ф. № 2, р. 040)/(Ф. №1, (р. 100+ р. 120 + р. 130 + р. 140)) (7.6)

Економічний зміст: кількість оборотів коштів, інвестованих у запаси. Напрямок позитивних змін - в сторону збільшення. Чим вище значення коефіцієнту, тим ефективніше підприємство організовує свої взаємовідносини з постачальниками та покупцями.

Період одного обороту запасів (днів) - ЧЗ - визначається діленням кількості днів в році на коефіцієнт оборотності запасів:


з

ч


360

ко


(7.7)


Економічний зміст: період, протягом якого запаси трансформуються в кошти. Напрямок позитивних змін - в сторону зменшення, якщо це не перешкоджає нормальному процесу виробництва, не загрожує дефіцитом матеріальних ресурсів.

Коефіцієнт оборотності готової продукції (оборотів) - КГП - визначається діленням чистої виручки від реалізації продукції на середню вартість готової продукції:

(Ф. № 2, р. 035) / (Ф. № 1, р. 130) (7.8)

Економічний зміст: у скільки разів виручка перевищує середні запаси готової продукції. Напрямок позитивних змін - в сторону збільшення, що вказує на підвищення попиту на продукцію (при стабільному рівні цін).

Важливим питанням є визначення оптимальної структури запасів в загальних активах підприємства. Найточніше загальну структуру активів характеризує коефіцієнт співвідношення запасів до необоротних активів (К1), який обчислюють за формулою:

К1=На (79)

де З — залишок запасів на початок (кінець) звітного періоду (відповідні рядки Ф№1 «Баланс»);

На — залишок необоротних активів на початок (кінець) звітного періоду (підсумок І розділу активу Балансу). В міжнародній практиці аналізу запасів досить актуальними є два питання:

скільки замовляти запасів?

коли замовляти повторно?

Для визначення розміру повторного замовлення обчислюють показник «економічного розміру замовлення» (ЕРЗ):



де, Со - умовно-постійні витрати замовлення (в основному, це - середня вартість поставки);

И - річна потреба (в натуральних показниках);

Сн - витрати на зберігання одиниці замовлення протягом року [99].

Коефіцієнтний (параметричний) аналіз дебіторської заборгованості Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (обороти) -

КДЗ - визначається діленням чистої виручки від реалізації продукції

на середню суму дебіторської заборгованості:

(Ф.№2,р.035)/(Ф.№1,р.050+р.170+р.180+р.190+р.200+р.210) (7.11)

Економічний зміст: у скільки разів виручка перевищує середню дебіторську заборгованість, свідчить про розширення або зниження товарного кредиту, наданого підприємством. Напрямок позитивних змін - в сторону збільшення, що свідчить про прискорення погашення заборгованості.

Період погашення дебіторської заборгованості (днів) - ЧДЗ -визначається діленням кількості днів в році на коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості :

360

чдз =        , (7.12)

кд. з.

Економічний зміст: середній період інкасації дебіторської заборгованості, тобто період її погашення. Напрямок позитивних змін - в сторону зменшення, особливо в умовах інфляції; збільшення, якщо додаткова вартість коштів компенсується додатковим прибутком від збільшення обсягів реалізації.

Питання для контролю

Наведіть обов'язкові критерії визнання запасів.

З яких фактичних витрат складається первісна вартість запасів, придбаних за плату?

Яким чином можуть обліковуватись транспортні витрати, що понесло підприємство при доставці запасів?

Перерахуйте методи оцінки запасів при відпуску у виробництво, продажі та іншому вибутті.

Яким нормативним документом регламентується порядок проведення інвентаризації товаро-матеріальних цінностей?

Назвіть випадки, у яких заборонено видавати довіреності.

Як часто проводиться раптова інвентаризація каси?

Хто і за яких умов може бути підзвітною особою?

За допомогою яких документів можуть здійснюватись безготівкові розрахунки?

У яких випадках виникають операційні та неопераційні курсові різниці?

Перелічіть види оцінок, що використовують для обліку сум дебіторської заборгованості.

Дайте характеристику типовим первинним документам для обліку запасів.

Які дії застосовують для визначення міри забезпеченості підприємства запасами?

За яких умов може виявитись надлишок запасів чи недостатні розміри їх залишків?

Які основні показники використовуються для параметричного аналізу оборотних активів?