6.7. Анаяліз необоротних активів

Враховуючи особливості руху необоротних активів, доступність та достовірність джерел інформації найбільш раціональними, на наш погляд, є напрямки проведення структурно — динамічного аналізу та аналізу коефіцієнтів.

Аналіз необоротних активів підприємства має свої особливості, зокрема:

структурно - динамічний аналіз передбачає вивчення динаміки структурного складу активів, співставлення результатів для встановлення їх оптимальних співвідношень з основними показниками господарської діяльності відповідного періоду;

параметричний аналіз доцільно проводити за даними основних форм фінансової звітності.

Завданнями аналізу необоротних активів є:

аналіз складу та структури необоротних активів;

аналіз надходження та вибуття необоротних активів;

аналіз забезпеченості необоротними активами;

аналіз ефективності використання необоротних активів.

Інформаційною базою для аналізу необоротних активів є первинна документація руху необоротних активів, зведена інформація в відомостях, регістрах, журналах-ордерах, основні форми фінансової звітності підприємства.

Показники наявності та використання необоротних активів наводяться в таких формах фінансової звітності, як Ф№1 «Баланс», Ф№2 «Звіт про фінансові результати», Ф№5 «Примітки».

Методику визнання необоротних активів в Ф№1 «Баланс» наведено в табл. 3.1 додатка 3.

Структурно-динамічний аналіз необоротних активів досліджує абсолютні зміни їх фактичних значень та питомої ваги в розрізі окремих груп. Оптимальна структура повинна відповідати періоду, в якому підприємство досягло оптимальних фінансових результатів.

Приклад структурно - динамічного аналізу необоротних активів наведено в табл. 6.1.


Аналіз свідчить про активний рух необоротних активів підприємства. Поряд із зменшенням балансової вартості основних засобів зростає балансова вартість інших необоротних активів. Для визначення ефективності системи постачання необоротних активів необхідно:

вивчити обґрунтованість планування капітальних вкладень;

дослідити оптимальність вибору постачальників (ціновий фактор, територіальне розташування, відповідність технічних характеристик об'єктів сучасним вимогам тощо);

переконатись в правильності визначення первісної вартості оприбуткованих активів, відображенні її в документах первинного обліку;

-           переконатись в своєчасності передачі в експлуатацію об'єктів. Рівень забезпеченості підприємства необоротними активами,

ефективність їх використання визначає аналіз коефіцієнтів — параметричний аналіз. Практичне проведення такого аналізу підприємницькими структурами дозволяє визначити ряд найбільш доступних в обчисленні показників (адже результати повинні мати властивість порівняння та узагальнення з іншими підприємствами аналогічної статутної діяльності). Такими показниками можуть бути: коефіцієнт їх оновлення, вибуття, руху, коефіцієнти зношення та придатності, фондоозброєність праці, коефіцієнт технічної озброєності, коефіцієнт потенційної та фактичної енергоозброєності.

Коефіцієнт оновлення (Конов) розраховується за формулою 6.2:

НАо

Конов =          , (6.2)

де   Онл — вартість оприбуткованих в звітному році необоротних активів (збільшення сальдо по рядках 011,031, 070 Ф№1);

Онл — первісна вартість всіх необоротних активів (значення зазначених вище рядків) на кінець періоду.

Коефіцієнти зношення та придатності (відповідно Кзн і Кпр) використовуються для оцінки технічного стану необоротних активів (формули 6.3, 6.4):

з

Кзн =  , (6.3)

НАк

Кпр =^"""  "> , (6.4)

де З — сума нарахованого зносу за період експлуатації НА Для більш повної характеристики технічного стану необоротних активів потрібно проаналізувати їх віковий склад. Такий аналіз дає можливість оцінити експлуатаційні можливості необоротних активів та необхідність їх заміни. Оцінка обладнання за термінами експлуатації сприяє раціональному відбору об'єктів, що потребують першочергової заміни або модернізації.

Для характеристики забезпеченості необоротними активами найбільш загальним є показник фондоозброєності праці (Кфо), яка визначається відношенням середньої вартості ОЗ до числа працівників (формула 6.5):

= ~Чр~, грн.\чол. (6.5)

де Онл - середньорічна (балансова) вартість ОЗ;

Леї — середньоспискова чисельність робітників на кінець року.

Коефіцієнт потенційної енергоозброєності (К) відображає міцність двигунів і електроапаратів, що встановлені на підприємстві для використання у господарській діяльності, в розрахунку на одного робітника (формула 6.6):

Кфе = Е, кВт\чол. (6.6) ЧР

де М- потужність встановлених двигунів і апаратів, кВт. Дані про потужність встановлених двигунів і апаратів можна отримати з технічних паспортів та інвентарних карток.

Коефіцієнт фактичної енергоозброєності (Кфе) — фактична кількість енергії, яку використовують на господарські цілі, в розрахунку на одну відпрацьовану людино - годину (формула 6.7):

Е

Кфе = Чр, кВт\люд.- год. (6.7)

де Е — показник використання електроенергії на господарські потреби, кВт (облік за даними підключених до виробничих основних фондів електролічильників).

ЧР — час, відпрацьований робітниками, люд.-год. (за певний період).

Для характеристики забезпеченості промислового підприємства основними засобами найчастіше використовуються показники:

фондозабезпеченості - характеризує потреби підприємства в основних засобах для виробництва одиниці продукції або виконання одиниці робіт

. Овп

Фв = ОФФ' грн/грн. (6.8)

де — ОФ — середньорічна вартість основних фондів (середнє значення р. 030 Ф№1)

Овп - обсяг випущеної продукції (Ф №2, р 010)

механозабезпеченості - показує потребу підприємства в активіній частині ОЗ для виконання одиниці продукції чи одиниці робіт

ОФакт

М3 =   Овп   , грн./грн. (6.9)

Економічна ефективність використання ОФ характеризується системою натуральних і вартісних показників, основними з яких є:

фондовіддача - показує обсяг виробленої продукції на одиницю середньорічної вартості основних засобів

. Овп

Фв = ОФФ, грн./грн. (6.10)

рентабельність ОФ - показує величину прибутку загального або чистого, який припадає на 100 грошових одиниць вартості ОФ

,, Пзаг(чист)

ф=—ОФФ— * і°0% (6.11)

Пзаг (чист) - значення рядка 170 Ф№2

Застосування нормативних значень до всіх підприємств є, на нашу думку, економічно недоцільним. Навіть якщо не брати до уваги галузеві особливості, підприємство в різні періоди своєї діяльності може мати різний нормативний рівень показників. Відтак, доцільним є застосування в процесі аналітичної роботи середньогалузевих показників, цільових (рекомендованих інвестором), оптимальних або критичних (розрахованих експертами для конкретного підприємства), усереднених за часом (отриманих підприємством у найбільш сприятливі періоди його існування).

В міжнародній практиці аналізу необоротних активів застосовуються розглянуті вище принципи структурно - динамічного та параметричного аналізу. Досить цікавим є проведення аналізу операцій заміни необоротних активів [79, с.249]. В цьому контексті розглядаються два питання:

коли виводити актив з експлуатації;

-           як спрогнозувати наступний (майбутній) цикл заміни? Пряме порівняння заміни обладнання в різних часових рамках не

ефективне. Наприклад, якщо аналізувати вибір між заміною обладнання кожні 2 роки або кожні 3 роки, порівнювати загальні витрати експлуатації немає рації (вартість трьохрічної експлуатації більша вартості двохрічної).

Для обчислення еквівалентних щорічних витрат застосовують як альтернативні три методи:

1. Найменший спільний множник. Для наведеного вище прикладу це - 6: витрати 3-х циклів по 2 роки порівнюються з витратами 2-х циклів по 3 роки.

Визначені часові рамки. Для певного класу необоротних активів розглядається визначений період експлуатаційних витрат (наприклад, 10 років). Таким чином, поточні витрати порівнюються з дисконтованими витратами певного часового проміжку.

Еквівалент річних витрат. Всі технічно обумовлені витрати, пов'язані з певним періодом експлуатації, розглядаються як «щорічний витратний еквівалент» протягом всього даного та наступних циклів. Еквівалент коригується при суттєвих змінах його складових.

Питання для контролю

Розкрийте сутність основних засобів.

Які критерії визнання основних засобів активами?

Які групи основних засобів ви знаєте?

Що включає первісна вартість об'єкта основних засобів, придбаного на умовах компенсації грошового виразу їх вартості?

Чим характеризуються подібні об'єкти?

Перерахуйте методи нарахування амортизації та дайте коротку характеристику кожного метода.

Якою є класифікація інших необоротних матеріальних активів?

На яких субрахунках здійснюється облік нематеріальних активів?

Наведіть термін, по закінченню якого припиняється нарахування амортизації по нематеріальних активах.

На яких рахунках ведуть облік фінансових інвестицій?

Охарактеризуйте види довгострокових векселів.

Які документи використовують для первинного обліку основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів?

Опишіть умови видачі в користування і повернення предметів прокату.

Визначте предмет аналізу необоротних активів.

За допомогою яких показників визначають рівень забезпеченості підприємства необоротними активами, ефективність їх використання?