КОНТРОЛЬНА РОБОТА

1. Вступна частина

У цій частині студент повинен привести реферат, написаний відповід­но до обраної тематики. Обсяг реферату 6-7 сторінок рукописного тексту. Запропоновані теми рефератів.

Теми рефератів

Роль і завдання служби технічного сервісу машин у сучасних умо­вах.

Виробнича база для надання сервісних послуг в Україні, її загальна характеристика.

Етапи розвитку автосервісу і основні напрямки удосконалення орга­нізаційної структури сервісного обслуговування.

Станції технічного обслуговування в системі управління «Автотех­обслуговування».

Станції технічного обслуговування в системі управління «АвтоВАЗ-техобслуговування».

Ефективність використання і працездатність машин.

Основні види руйнування машин.

Причини зміни технічного стану машини при експлуатації.

Класифікація відмов машин.

Збір і обробка інформації про надійність машин.

Властивості надійності, ціна надійності, показники надійності.

Експлуатаційна технологічність машин.

Служба діагностики технічного стану машин на підприємстві.

Структурна основа проведення діагностики.

Методи і засоби діагностування машин.

16.       Діагностична інформація в системі управління технічним станом
машин. Ефективність та перспективи розвитку технічної діагностики.

Організація прогнозування технічного стану машин.

Система технічного обслуговування і ремонту машин.

19.       Техніко-економічна характеристика планово-попереджувальної си-
стеми ТО і ремонту.

Види ТО машин та їх техніко-економічна характеристика.

Види ремонту машин та їх техніко-економічна характеристика.

Нормативи трудомісткості ТО та ремонту машин.

23.       Етапи розвитку автосервісу та основні напрямки удосконалення
системи ТО та ремонту.

Види робіт при ТО машин.

Методи організації робіт з технічного обслуговування машин.

Організація праці ремонтно-обслуговуючих робітників. Схеми ор­ганізації та управління виробництвом.

Щоденне обслуговування.

Перше технічне обслуговування.

Друге технічне обслуговування.

Поточний і капітальний ремонт.

Основи технології розбірно-збірних процесів.

Способи відновлення деталей машин.

Основи організації ремонтного виробництва.

Виробнича структура ремонтного підприємства.

Структура управління авторемонтного підприємства.

Сутність і структура автоматизованих систем.

Якість продукції. Організація технічного контролю після віднов­лення і ремонту машин.

Роль і завдання служби сервісу в сільському господарстві.

Особливості сервісного обслуговування сільськогосподарської те­хніки.

Технічне обслуговування та ремонт на базі станцій технічного об­слуговування.

Технічне обслуговування скляних деталей автомобіля.

Обладнання, яке застосовується при сервісному обслуговуванні ав­томобіля.

Сервісне обслуговування машин на базі СТОА.

2. Визначення планової кількості технічних обслуговувань (ТО) та трудомісткості робіт

У цьому розділі студент отримує практичні навички операційно-технічного нормування і розрахунку трудомісткості технічного обслуго­вування. Тому з табл. 2.1 відповідно до заданих варіантів необхідно випи­сати вихідні дані для розрахунку.

2.1. Визначення кількості ТО автомобілів.

Кількість других технічних обслуговувань ТО-2 одного автомобіля на рік визначається за формулою:

N         ,           (2.1)

Іт0_2

де Ьпг — плановий пробіг автомобіля на рік, км; 1ТО-2 — плановий пробіг між ТО-2 (табл. 1 дод. Б).




ТтО-2 = N-1-0-2заг Х ІТ02,  (2-9)

де Щт0 , ґт01 , ?т02 — нормативна трудомісткість одного ЩТО, ТО-1 і ТО-2 (див. табл. 1.1).

Значення Щт0, іт01, ґт02 визначаються за нормативами.

2.4.      Трудомісткість технічного обслуговування загалом по автомобіль-
ному парку:

т = тщт0 + тт0і + тт02.          (2.10)

2.5.      Загальна кількість штатних робітників для виконання ТО:

Ршш = т/ Фр , (2.11)

де Фр — річний фонд робочого часу одного робітника, Фр = 1780 годин.

2.6.      Кількість необхідних постів для ТО:

Пт0 = Лт0- Тд /о- іс -Р„- т]« є,          (2.12)

де Ат0 — кількість автомобілів, що підлягають певному виду обслугову­вання;

Тд — трудомісткість робіт, що виконуються на посту за день:

Тд = Тп /Др ,

де Тп — трудомісткість окремого технічного обслуговування; о — кількість змін;

іс — тривалість робочої зміни, іо = 8 год.; Р„ — чисельність робочих на посту;

г]„ — коефіцієнт використання робочого часу поста (т\п = 0,8+0,9); є — коефіцієнт, що враховує міру використання часу робітників, зайня­тих на посту.

Якщо Рп = (1 — 2) осіб., то є= 0,96 — 0,98; при Рп = (3 — 4) осіб., є = 0,94 — 0,92.

Примітка: менше двох осіб мати на посту недоцільно, оскільки деякі операції виконуються одночасно двома робітниками.

3. Коригування нормативів технічного обслуговування та ремонту машин

Для забезпечення працездатності парку машин розроблені нормативи технічного обслуговування і ремонту, які враховують умови експлуатації і пристосованість до них автомобілів, що використовуються. Кожен із видів технічного обслуговування характеризується періодичністю, переліком та трудомісткістю робіт, які обов'язково виконуються.

Автотранспортним підприємствам надане право коригування цих нор­мативів при роботі автомобіля в умовах, що відрізняються від тих, які при­йняті для вихідних нормативів з урахуванням конкретних умов експлуата­ції.

Практично для оптимізації нормативів, що регламентують ТО і ремонт, використовують коригувальні коефіцієнти. Результуючий коефіцієнт К коригування нормативів отримують перемноженням окремих коефіцієнтів: періодичності ТО — К=К1К3; пробігу до капітального ремонту (КР) — К=К1К2К3; трудомісткості ТО — К=К2К5, трудомісткості поточного ремон­ту (ПР) — К=К1К2К3К4К5, де Кі — враховує вимоги експлуатації; К2 — модифікацію рухомого складу і організацію його роботи; К3 — природнок-ліматичні умови; К4, — пробіг із початку експлуатації; К5 — розміри авто­транспортного підприємства.

Коригування нормативів ТО і ремонту залежно від умов експлуатації виконується відповідно до додатку Б, який містить п'ять категорій умов експлуатації. Вихідний коефіцієнт коригування дорівнює 1,0 і приймається для 1-ої категорії умов експлуатації базових моделей автомобілів.

Результуючі коефіцієнти коригування нормативів періодичності ТО і пробігу до капітального ремонту КР повинні бути не менше 0,5.

3.1.      Визначення умов експлуатації автомобіля.

Залежно від категорії умов експлуатації і району дорожнього руху з до­датку Б студент обирає характеристику дорожнього покриття £> і тип рель­єфу місцевості Р.

3.2.      Коригування норми пробігу Ькр автомобіля до КР.

Ькр визначається, виходячи з норм пробігу базового автомобіля (див. табл. 1.1) з урахуванням коефіцієнта К = К1 К2 К3 (див. табл. 3, 4, 5 дод. Б), при цьому

І^кр = Ькрб х К, тис. км,      (3.1)

де Ькрб — норма пробігу базового автомобіля.

Після КР норма пробігу Ькр повинна складати не менше 80% пробігу до КР, тобто:

Кр = крх 0,8 тис-км- (3.2)

3.3.      Коригування періодичності ТО.

Періодичність ТО приймається з урахуванням коефіцієнта К=К1К3 (див. табл. 3 і 5 дод. Б).

Для легкових автомобілів приймаємо:

їтол = 5000 К      для ТО-1;

їто-і = 20000 К     для ТО-2;

для вантажівок:

lTO-1 = 4000 K для ТО-1; Іто-2 = 16000 K    для ТО-2.

3.4. Трудомісткість технічного обслуговування і поточного ремонту (ПР) визначається, виходячи з трудомісткості для базового автомобіля з урахуванням результуючого коефіцієнта К, який складає:

для ТО К = К2 К5 (К2, К5 знаходяться в табл. 3 і 7 дод. Б); для ПР К = К1 К2 К3 К4 К5. Значення коефіцієнта К3 наведено у табл. 5 дод. Б, К4 — визначаємо з табл. 6 дод. Б із співвідношення фактичного і нормативного пробігів до першого КР. Оскільки пробіг автомобіля з початку експлуатації LH є відо­мим і визначена норма пробігу до капітального ремонту Ькр, то знаходимо за співвідношенням LH /Ькр значення коефіцієнта К4.

Тоді трудомісткість виконання ЩТО, ТО-1, ТО-2 становить:

ґ'щто = гщто хK , люд.-год.;            (3.3)

t'ro-i = гто-\ хK , люд.-год.;   (3.4)

t'T0_2 = tT0-2 хK , люд.-год.            (3.5)

Трудомісткість виконання сезонного обслуговування СО і поточного ремонту ПР дорівнює:


: tT0-2 х 0,2, люд.-год.; ■-tnp хK , люд.-год.


(3.6) (3.7)


Вихідні дані, розраховані коефіцієнти та результати коригування періодичності технічного обслуговування, пробігу до капітального ремон­ту, трудомісткості ТО і ПР зводимо у табл. 3.1.

Будується цикловий графік технічного обслуговування і ремонту (рис. 3.1).

ТО-1


Зведена таблиця вихідних даних та отриманих результатів

 

Показник

Норматив

Коефіцієнти коригування

вихідне значення

відкоригова-не значення

 

к2

К,

К

К5

К

Періодичність технічного обслу­говування ТО-1 ТО-2

Пробіг до першого капітального ремонту, тис. км Трудомісткість технічного об­слуговування і поточного ремо­нту

%го, люд.-год. ґто-1, люд.-год.

*ТО-2, люд.-год.

чір, люд.-год. / 1000 км

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.7. Висновки

У висновках необхідно вказати, які результати досягнені при виконанні контрольної роботи.