14.1. Суть і особливості міжнародної торгівлі послугами

Однією з характерних особливостей міжнародних економічних відно­син постіндустріальної епохи є випереджаючий розвиток торгівлі послу­гами порівняно з торгівлею товарами. Тому поряд із міжнародними рин­ками товарів, капіталів, праці сформувався і міжнародний ринок послуг, який охоплює систему відносин щодо надання послуг із території однієї країни на територію іншої.

Міжнародна торгівля послугами — система міжнародних товарно-грошових відносин між суб'єктами різних країн із приводу купівлі-продажу послуг [22].

Міжнародну торгівлю товарами і послугами, інтелектуальною власніс­тю регулює Світова організація торгівлі (СОТ). Головним міжнародним документом, який застосовується при цьому, є Генеральна угода про тор­гівлю послугами, що має статус додатку до угоди про СОТ.

Із створенням СОТ сформувалася якісно нова система правового регу­лювання міжнародної торгівлі, спрямованого на розвиток динамічного еко­номічного середовища, відкритої та передбачуваної системи міжнародних торговельних зв'язків, створення нових можливостей для поліпшення еко­номічного становища багатьох країн світу. Угоди СОТ є економіко-правовою основою міжнародних торговельних операцій. Відповідно до них, торгівля має бути позбавленою будь-якої дискримінації, передбачуваною, відкритою для чесної конкуренції, сприятливою для слаборозвинутих країн.

Спеціальні додатки до цієї угоди стосуються звільнень від зобов'язань щодо режиму найбільшого сприяння, пересування фізичних осіб, послуг авіаційного, морського транспорту, фінансових послуг, телекомунікацій.

Генеральна угода про торгівлю послугами передбачає такі способи по­ставки послуг на міжнародний ринок:

1. Транскордонна поставка (поставка послуг з однієї країни до ін­шої). До цієї категорії належать поставки послуг фізичним і юридичним особам однієї країни з іншої. З цією метою можуть бути використані між­народний транспорт, телекомунікації, пошта. Нерідко певні послуги мо­жуть міститися в експортованих виробах (комп'ютерних дискетах, дис­ках, інженерних кресленнях та ін.).

Споживання за кордоном (поставка послуги на території однієї країни споживачеві з іншої країни). Йдеться, наприклад, про послуги з ремонту суден однієї країни на території іншої або надання медичної до­помоги громадянинові однієї країни у лікарні іншої.

Комерційна присутність (поставка послуг з однієї країни завдяки комерційній присутності на території будь-якої іншої країни). За такого способу поставки послуга надається на території країни через представ­ництво або відділення іноземної фірми-постачальника. Наприклад, бан­ківська послуга може бути надана через відділення або філію іноземного банку.

Присутність фізичних осіб (поставка послуги завдяки присутності фізичних осіб країни-постачальника на території будь-якої іншої країни). Цей спосіб передбачає фактичне пересування осіб через державний кор­дон. Наприклад, іноземний консультант може приїздити до країни для надання консультаційних послуг або деякі службовці фірми можуть бути відряджені до іншої країни для надання послуги, яка входить до сфери її діяльності (консультування щодо встановлення, налагодження роботи, техогляду, ремонту придбаних на фірмі техніки, устаткування).

Іноді для надання послуги можуть бути використані кілька способів поставки. Наприклад, консультаційна послуга може бути надана засобами телекомунікації і безпосередньо присутніми фізичними особами. Якщо в країні дозволяється тільки транскордонна поставка, існують обмеження на присутність фізичних осіб, єдиним способом надання послуги є транс­кордонна поставка, наприклад, засобами телекомунікації, оскільки консу­льтант або службовці консультаційної фірми не зможуть прибути до краї­ни для її надання.

Особливості міжнародної торгівлі послугами:

послуги, на відміну від товарів, виробляються і споживаються здебільшого одночасно. Тому більшість їх видів грунтується на прямих контактах між виробниками та споживачами, що відрізняє міжнародну торгівлю послугами від міжнародної торгівлі товарами, за якої більшість операцій основується на торговельному посередництві та можливості збе­рігання товарів. Міжнародна торгівля послугами більше вимагає присут­ності за кордоном виробників послуг або присутності іноземних спожи­вачів у країні надання послуг. Проте поширення інформаційних технологій дає змогу здійснювати купівлю-продаж послуг на відстані;

міжнародна торгівля послугами взаємопов'язана з торгівлею то­варами, істотно впливає на неї. Для поставок товарів за кордон викорис­товується все більше послуг (аналіз ринків, транспортування товарів то­що). Особливо залежить від послуг торгівля наукомісткими товарами, котра вимагає значних обсягів технічного, інформаційного і консульта­ційного обслуговування. Успіх товару на зовнішньому ринку здебільшого залежить від якості і кількості послуг під час його виробництва, продажу та реалізації, а також від гарантійного або сервісного обслуговування;

міжнародна торгівля послугами взаємодіє з міжнародним рухом капіталів, переміщенням робочої сили, котрі неможливі без банківських, інформаційних, транспортних та інших послуг. Водночас розвиток світо­вих ринків товарів, капіталів, робочої сили стимулює розширення міжна­родного ринку послуг, інтенсифікацію (посилення) процесів на ньому;

сфера послуг є більш захищена державами від іноземної конкуре­нції, ніж сфера матеріального виробництва, а транспорт, зв'язок, фінансо­ві та страхові послуги, наука, освіта, охорона здоров'я у багатьох країнах перебувають у цілковитій або частковій власності держави чи суворо кон­тролюються нею. Адже існує думка, що імпорт послуг у значних масшта­бах може приховувати в собі загрозу для добробуту, суверенітету і безпе­ки держави. Тому міжнародній торгівлі послугами доводиться долати більше бар'єрів, ніж торгівлі товарами;

не всі види послуг, на відміну від товарів, придатні для широкого залучення в міжнародний господарський обіг. Передусім ідеться про ко­мунальні, побутові послуги для населення. Однак успіхи окремих країн у сфері охорони здоров'я, освіти приваблюють іноземців (лікування, на­вчання); у сфері культури та мистецтва — збільшують її доходи від гаст­ролей артистів і прокату фільмів за кордоном; у туризмі — залучає до обслуговування іноземців роздрібну торгівлю, громадське харчування, музеї та інші заклади культури;

у міжнародній торгівлі послугами домінують і домінуватимуть послуги, пов'язані з обслуговуванням трудової діяльності.

З огляду на можливість використання у міжнародній торгівлі, послуги поділяють на такі категорії:

а)         за можливістю участі в міжнародному обміні: послуги, що можуть бу-
ти об'єктом зовнішньої торгівлі (зв'язок, міжнародні кредити, перевезення
пасажирів і вантажів), і послуги, які не можуть бути предметом експорту
(всі види індивідуальних, соціальних, державних, інфраструктурних пос-
луг);

б)         залежно від засобів доставки послуг споживачу: послуги, пов'язані з
інвестиціями (банківські, готельні і фахові послуги), послуги, пов'язані з
торгівлею (транспорт, страхування), послуги, пов'язані одночасно з інвес-
тиціями і торгівлею (зв'язок, будівництво, комп'ютерні, інформаційні,
особисті, рекреаційні послуги та ін.).

В офіційній класифікації товарів міжнародної торгівлі послуги поділе­ні на такі групи:

-           комунальні послуги і будівництво;

-           оптова і роздрібна торгівля, ресторани і готелі, туристичні бази і кемпінги;

транспортування, збереження і зв'язок, фінансове посередництво;

оборона та обов'язкові соціальні послуги;

освіта, охорона здоров'я та суспільні роботи;

інші комунальні, соціальні та особисті послуги.