12.3. Види послуг зв'язку та особливості їх надання

Сфера зв'язку є особливо важливою у забезпеченні функціонування економічної, соціальної та іншої сфер суспільства, що обумовлює особли­ву значущість (економічну, соціальну) послуг зв'язку.

Національна система зв'язку складається з електричного, у т.ч. стільни­кового (мобільного, супутникового, пейджингового), телеграфного, Інтер-нет-зв'язку, а також поштового, спеціального, фельд'єгерського зв'язку.

Електричний зв'язок забезпечує передавання, випромінювання, прий­мання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень і звуків або будь-яких повідомлень радіо, провідниковими, оптичними та іншими електро­магнітними системами. Основними його способами є наземний (фіксова­ний, дротовий) і радіозв'язок. До наземного належать телефонний, теле­фонний міський, сільський, телефонний міжміський і міжнародний, а також телеграфний зв'язок; до радіозв'язку — супутниковий, стільнико­вий, пейджинговий та Інтернет-зв'язок.

Поштовий зв'язок має завданням приймання, оброблення, перевезення і доставку письмових відправлень, матеріальних цінностей, виконання доручень фізичних і юридичних осіб щодо грошових переказів, банківсь­ких операцій.

Спеціальний зв'язок забезпечує інтереси держави, урядових підрозді­лів у сфері зв'язку.

Фельд'єгерський зв'язок — оперативний військово-кур'єрський зв'я­зок, завданням якого є доставка важливих, переважно таємних, докумен­тів до Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, посольств, дипломатичних представництв і консульств.

Мобільний зв'язок забезпечує відправлення і приймання інформації у будь-якому місці, де він функціонує. Цей вид електрозв'язку є одним із найдинамічніших і найприбутковіших напрямів діяльності телекомуніка­ційного ринку.

Основним суб'єктом системи зв'язку є підприємство (оператор) зв'язку — підприємство, що здійснює господарську діяльність для забез­печення функціонування засобів, споруд і мереж зв'язку з метою надання послуг зв'язку. Засобами зв'язку є технічне обладнання, що використову­ється для організації зв'язку; спорудами зв'язку — будівлі, вежі, антени, повітряні і кабельні лінії, проміжні та кінцеві пристрої ліній зв'язку, по­штові шафи та інші пристрої, що використовуються для організації елект­ричного або поштового зв'язку; мережами зв'язку — сукупність засобів і споруд зв'язку, поєднаних в єдиному технологічному процесі для забез­печення інформаційного обміну.

Мережа зв'язку охоплює:

первинну мережу (сукупність лінійних і стаціонарних споруд, які утворюють мережу типових каналів передавання і типових трактів);

місцеву первинну мережу зв'язку (частину первинної мережі зв'язку, обмежену територією міста і його приміською зоною або адмініс­тративного району).

В Україні функціонує єдина національна система зв'язку, яку утворюють:

а)         мережа зв'язку загального користування, що експлуатується підп-
риємствами, об'єднаннями зв'язку для забезпечення потреб у послугах
зв'язку всіх споживачів;

б)         відомча мережа зв'язку, що експлуатується юридичною або фізич-
ною особою для задоволення власних потреб;

в)         державна система урядового зв'язку — система спеціального зв'язку,
яка забезпечує передавання інформації, що містить державну таємницю, і
функціонує в інтересах управління державою в мирний і воєнний час.

Право власності, а також право на технічне обслуговування й експлуата­цію первинних мереж (крім місцевих) і супутникових систем телефонного зв'язку в мережах зв'язку загального користування, на пересилання грошо­вих переказів, листів до 20 г, поштових карток, виплату і доставку пенсій, грошової допомоги малозабезпеченим громадянам належить державним під­приємствам і об'єднанням зв'язку. Зміна форми власності державних підпри­ємств зв'язку, що входять до складу об'єднань, здійснюється тільки за рі­шенням Верховної Ради України. Не допускається зміна форми власності на окремих підприємствах зв'язку, які діють в єдиному технологічному процесі. Заборонено створення і діяльність підприємств зв'язку з іноземними інвес­тиціями, у статутному фонді яких більше 49% іноземних інвестицій, а для підприємств, які забезпечують мовлення, — понад 30% таких інвестицій.

Основним продуктом діяльності підприємств зв'язку є послуга зв'язку.

Послуга зв'язку — продукт (результат) діяльності оператора зв'язку, спрямований на задоволення потреб споживачів.

Сукупність видів послуг зв'язку, що надаються фізичним і юридичним особам, є досить великою. Наприклад, послугами підприємств електро­зв'язку є: встановлення телефону; надання місцевого телефонного зв'язку; надання автоматичного міжміського телефонного зв'язку; надання автома­тичного міжнародного телефонного зв'язку; переставлення, переключення, повторне включення телефону; заміна номера телефону; встановлення до­даткового телефонного апарату; тимчасове включення і відключення те­лефону; переоформлення і відновлення договору про надання послуг елект­розв'язку; встановлення безобривних розеток, додаткових розеток, додаткового дзвінка; заміна стандартного лінійного шнура шнуром іншої довжини; внесення або вилучення свого номера телефону зі списків абонен­тів довідково-інформаційної служби і телефонного довідника; організація безпосереднього зв'язку; видавання довідок про телефонні номери; надання виходу до тематичних служб; надання змоги відправлення телеграми в кре­дит; надання виходу до спецслужб (міліція, пожежна охорона, швидка ме­дична допомога, аварійна служба газу тощо); надання послуг міжміського телефонного зв'язку оператором за попереднім замовленням; надання пос­луг міжнародного телефонного зв'язку оператором за попереднім замов­ленням; груповий міжміський телефонний зв'язок (конференц-зв'язок); включення телефону після тимчасового відключення, за потреби в забезпе­ченні телефонним зв'язком проведення масових спеціальних заходів; вида­вання інформаційних довідок про користування міжміським і міжнародним телефонним зв'язком; захист від несанкціонованого доступу «Вихідний зв'язок за паролем»; встановлення, переставлення, тимчасове виключення і повторне включення радіоточок; обслуговування мереж провідникового мовлення; інформаційно-довідкові послуги; надання в оренду трактів, кана­лів, ліній зв'язку та абонентських пристроїв та ін.

Послуги поштового зв'язку є продуктом (результатом) діяльності опе­ратора поштового зв'язку з приймання, оброблення, перевезення та дос­тавки (вручення) поштових відправлень, виконання доручень користува­чів щодо поштових переказів, банківських операцій, спрямований на задоволення потреб користувачів.

Систему послуг поштового зв'язку утворюють:

-           поштові відправлення: листи, поштові картки, бандеролі, секогра-ми, дрібні пакети, міжнародні поштові відправлення з оголошеною цінні­стю, посилки, прямі контейнери та ін.;

-           поштовий зв'язок: приймання, оброблення, перевезення і достав­ка (вручення) поштових відправлень, виконання доручень користувачів щодо поштових переказів, банківських операцій;

-           приймання поштового відправлення (поштового переказу): офо­рмлення поштового відправлення (поштового переказу), що подається відправником для пересилання.

Оператори поштового зв'язку самостійно визначають перелік послуг поштового зв'язку, що надаються об'єктами поштового зв'язку з ураху­ванням попиту на них і замовлень держави, а також відповідно до норма­тивів, затверджених в установленому законодавством порядку.

Національний оператор поштового зв'язку забезпечує надання універ­сальних послуг на всій території України, зокрема пересилання поштових карток, листів, бандеролей, секограм, посилок без оголошеної цінності масою до 10 кілограмів.

Оператори поштового зв'язку зобов'язані забезпечувати:

надання послуг поштового зв'язку встановленого рівня якості від­повідно до стандартів та інших нормативних документів, що регламенту­ють їхню діяльність, умов договору, а також інформації про умови надан­ня цих послуг;

пересилання і доставку адресатам (одержувачам) поштових відпра­влень;

пересилання поштових переказів у терміни, встановлені уповнова­женим центральним органом виконавчої влади у галузі зв'язку;

збереження поштових відправлень і грошей;

-           таємницю інформації у сфері послуг поштового зв'язку. Управління єдиною національною системою зв'язку здійснює Кабінет

Міністрів України. Центральним органом державної виконавчої влади у сфері зв'язку є Адміністрація зв'язку України, яка для регулювання від­носин у ній використовує такі інструменти:

видавання ліцензій на окремі види діяльності у галузі зв'язку і контролю за дотриманням ліцензіатом їхніх умов;

нагляд за функціонуванням засобів зв'язку всіх форм власності у мережах зв'язку загального користування і засобами зв'язку відом­чих мереж зв'язку, мереж подвійного призначення, що з ними взаємо­діють;

контроль за якістю надання послуг зв'язку операторами в мере­жах загального користування і подвійного призначення всіх форм власно­сті;

контроль за дотриманням граничних тарифів на послуги зв'язку;

організація наукових розробок і розробок стандартів для галузі;

організація підготовки кадрів для галузі.

Оператори зв'язку всіх форм власності надають послуги споживачам відповідно до чинного законодавства, ліцензії та договору між спожива­чем і оператором, а також за умови дотримання споживачами правил ко­ристування мережами зв'язку і оплати послуг [3].

Структура договору на надання послуг електрозв'язку не регламен­тована. Однак, відповідно до наказу № 10 Державного комітету зв'язку та інформації України (від 13 липня 1999 року), вона повинна мати такі істотні параметри: назви сторін, предмет договору, права та обов'язки підприємства зв'язку, споживача, порядок розрахунків за надані послу­ги, відповідальність сторін, порядок розгляду претензій, термін дії до­говору.

До договору, зазвичай, додають узгоджений перелік платних та безо­платних послуг електрозв'язку, а також таку інформацію про клієнта, як­що він є юридичною особою: організаційно-правова форма підприємства, належність до міністерства, основні види діяльності і продукції, юридич­на адреса та адреса доставки, банківські реквізити, позначка про тип роз­рахунку (казначейство, централізована бухгалтерія, бухгалтерія організа­ції), спосіб розрахунку за послуги зв'язку (авансовий або кредитний), свідоцтво платника податку на додану вартість.

Договір на отримання послуг зв'язку, зазвичай, укладають на п'ять ро­ків. Якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна зі сторін не повідомила про його припинення, він вважається чинним на аналогічний термін. Складають його у двох примірниках, які мають однакову юридич­ну силу (один зберігається на підприємстві зв'язку, другий — у спожива­ча). Після підписання договору всі попередні переговори і договір, який діяв дотепер, втрачають силу.

Додатки, оформлені в письмовій формі та підписані сторонами з ме­тою належного виконання цього договору, а також додаткові угоди, укла­дені в період дії цього договору, є невід'ємними його частинами.

У всіх не врегульованих договором питаннях сторони керуються «Правилами користування місцевим телефонним зв'язком», «Правилами користування міжміським та міжнародним телефонним зв'язком» та «Правилами користування провідниковим мовленням». Відповідно до договору, підприємство електрозв'язку повинне забезпечувати безпере­бійне і якісне надання послуг, зокрема:

здійснювати реєстрацію придбаних споживачем абонентських пристроїв телематичних служб та передавання даних, відповідності або­нентських пристроїв технічним нормам, підключення телефонних апара­тів та інших абонентських пристроїв, пломбувати діодні приставки (розе­тки), усувати пошкодження зв'язку (телефонного, радіомережі) в контрольні технологічні терміни;

перераховувати абонентну плату в разі нефункціонування мереж електрозв'язку не з вини споживача протягом п'яти і більше діб, а також у разі їх відключення для проведення масових спеціальних заходів, виник­нення стихійного лиха або надзвичайних обставин;

попереджати споживачів за місяць до початку робіт про зміну номера телефону внаслідок запровадження в дію нових АТС, реконструк­ції телефонних мереж, переключення квартирних телефонів за спареною схемою або застосування апаратури ущільнення ліній зв'язку; за три дні до відключення телефону — за необхідності забезпечення телефонним зв'язком проведення масових спеціальних заходів;

після виїзду споживача з телефонізованої квартири зберігати про­тягом одного місяця з дати подання заяви про відмову від телефону техні­чну можливість відновлення його роботи до пред'явлення прав на корис­тування ним новим наймачем (власником);

оформляти актом за підписами представників підприємства зв'язку і споживача кожен випадок пошкодження телефонного обладнання, про­відникового мовлення та ліній, які перебувають на балансі підприємства зв'язку;

вести книгу скарг і пропозицій та видавати її на першу вимогу;

розглядати скарги, заяви споживачів у передбачені чинним законо­давством терміни та інформувати їх про результати розгляду;

працівники підприємства зв'язку, які прибули за викликом спожи­вача для огляду та ремонту телефонних апаратів і абонентських пристро­їв, виконання інших робіт, зобов'язані пред'явити скріплене печаткою посвідчення з фотокарткою та наряд на виконання робіт;

вживати заходів для захисту абонентських ліній від сторонніх підк­лючень;

задовольняти потребу споживача у послугах провідникового мов­лення та забезпечувати їх якісну роботу;

перераховувати абонентну плату за користування радіоточкою за весь час пошкодження у разі порушення контрольного терміну (п'ять діб);

повідомляти споживача про перерву в роботі мережі провідниково­го мовлення під час капітального ремонту, проведення реконструкції лі­ній електропостачання зі спільним використанням опор для підвищення проводів провідникового мовлення; приймати і реєструвати заяви від споживачів про пошкодження мережі провідникового мовлення;

інформувати споживачів про перелік сертифікованих абонентських пристроїв, які можна підключати до мережі загального користування;

не менше одного разу на місяць повідомляти абонентів про належ­ну суму платежу за міжміські та міжнародні телефонні розмови;

розширювати або змінювати перелік послуг, перерахованих у дода­тках 1, 2 до договору, залежно від технічних можливостей автоматичних телефонних станцій з програмним управлінням та наявності довідково-інформаційних служб.

Кожне підприємство зв'язку, яке надає послуги споживачам, повин­не мати книгу скарг та пропозицій і видавати її на першу вимогу. Керів­ники підприємств зв'язку зобов'язані розглядати скарги та заяви спожи­вачів у терміни, передбачені чинним законодавством, та інформувати їх про це.

Підприємства зв'язку відповідальні за захист інформації. Виймання і огляд кореспонденції та документальних повідомлень, одержання необ­хідних довідок про них, контроль технічних каналів зв'язку, в т.ч. про-слуховування телефонних розмов, на підприємствах зв'язку заборонено.

Місцеві мережі телефонного зв'язку обслуговують усіх споживачів без обмежень на підставі їхніх письмових заяв. Поважною причиною для від­мови підприємством зв'язку в наданні послуг є відсутність відповідних технічних можливостей. Відмову може бути оскаржено заявником у судо­вому порядку.

Тарифи на послуги зв'язку та за користування радіочастотами регу­люються чинним законодавством України. Порядок встановлення грани­чних тарифів на послуги зв'язку здійснюється Кабінетом Міністрів Укра­їни і є обов'язковим для всіх операторів зв'язку.

У разі затримки в оплаті за надані підприємствами зв'язку послуги по­над встановлені законодавством строки споживачі сплачують пеню у ро­змірі 1% вартості неоплачених послуг за кожну добу затримки. Якщо оплату затримано понад один місяць, підприємства зв'язку мають право через місяць після отримання споживачем письмового попередження від­мовити йому в наданні послуг.

Користування абонементною і поштовою скриньками [34].

Для одержання користувачами поштових відправлень (поштових пе­реказів) і періодичних друкованих видань в операційних залах об'єктів поштового зв'язку можуть бути встановлені абонементні скриньки, їх надають у користування за встановлену абонементну плату і письмовою заявою на ім'я керівника об'єкта поштового зв'язку. Фізичні особи зазна­чають у заяві найменування, серію, номер документа, що їх засвідчує, дату видачі, установу, яка його видала, адресу місця проживання, а також термін надання абонементної скриньки у користування. У заяві для юри­дичної особи фіксують дані свідоцтва про державну реєстрацію (на­йменування, серія, номер, дата реєстрації, установа, яка його видала), юридична адреса, місцезнаходження, номер телефону (факсу), банківські реквізити, а також термін надання абонементної скриньки у користуван­ня. Під час подання заяви пред'являють оригінал свідоцтва про державну реєстрацію або його нотаріально завірену копію.

Поштові скриньки, призначені для збирання від відправників простих листів і поштових карток та подальшого їх пересилання, національний оператор поштового зв'язку розміщує у зручних місцях: біля входу до об'єктів поштового зв'язку, на стоянках пересувних відділень поштового зв'язку, а також за погодженням із місцевим органом влади — на залізни­чних станціях, в аеропортах, морських і річкових портах, на пристанях, автовокзалах, житлових масивах та в інших доступних для користувачів місцях.

На поштових скриньках повинен бути логотип, що засвідчує належ­ність до національного оператора поштового зв'язку, номер скриньки та година останнього виймання кореспонденції, а в сільській місцевості, крім того, поштовий індекс та дні виймання кореспонденції.

Технологія поштових відправлень і переказів.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, оброблення, пересилання, доставки (вручення) поділяють на прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю, звичайні.

З огляду на статус відправників і адресатів (одержувачів), установлені розряди поштових відправлень. За цим критерієм розрізняють урядові (поштові відправлення органів державної влади, що приймаються для пересилання за підписом посадових осіб) та військові (поштові відправ­лення, які відправляють чи одержують військові частини та їх особовий склад) повідомлення.

Залежно від способу пересилання виокремлюють прості (пересила­ються мережею поштового зв'язку) і прискорені (пересилаються з вико­ристанням мереж електричного зв'язку) повідомлення.

Зважаючи на географічні особливості, їх класифікують на внутрішні (пе­ресилають у межах України), до яких належать листи (прості, рекомендова­ні, з оголошеною цінністю); поштові картки (прості, рекомендовані); банде­ролі (прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю); секограми (прості, рекомендовані); посилки (звичайні, з оголошеною цінністю); прямі контей­нери (звичайні, з оголошеною цінністю); поштові перекази (прості, приско­рені). У цій групі розрізняють місцеві (пересилаються у межах населеного пункту, в сільській місцевості — у межах території, що обслуговується од­ним об'єктом поштового зв'язку) та іногородні (пересилаються за межі на­селеного пункту, в сільській місцевості — за межі території, що обслугову­ється одним об'єктом поштового зв'язку) поштові повідомлення.

До міжнародних поштових відправлень (пересилаються за межі Украї­ни, надходять до України, пересилаються через територію України тран­зитом) належать листи (прості, рекомендовані), відправлення з оголоше­ною цінністю, поштові картки (прості, рекомендовані), бандеролі (прості, рекомендовані), секограми (прості, рекомендовані), мішки «М» (рекомен­


довані), дрібні пакети (рекомендовані), посилки (звичайні, з оголошеною цінністю), відправлення міжнародної прискореної пошти «ЕМЗ», згрупо­вані поштові відправлення з позначкою «Консигнація».

Підприємства зв'язку перевозять пошту за всіма маршрутами і лініями залізничного, водного, повітряного, автомобільного транспорту згідно з договорами.

За неможливості розшукати адресантів не вручені їм поштові відправ­лення повертають відправникам, а за неможливості розшукати адресантів і відправників поштові відправлення зберігаються на підприємствах зв'язку протягом шести місяців.

Контрольні запитання

1.         Здійсніть структуризацію транспортної системи України.

Які сучасні види послуг надаються залізничним, автомобільним водним та повітря­ним транспортом? Охарактеризуйте особливості технології надання послуг відомчим транспортом.

Назвіть основні напрями державного регулювання пасажирських перевезень. Які іс­нують обмеження щодо надання (реалізації) транспортних послуг?

Сформулюйте основні вимоги щодо надання транспортних послуг.

Охарактеризуйте основні особливості і види послуг зв'язку.

Розкрийте особливості структури національної системи зв'язку.

Які основні вимоги висувають до організації надання послуг електрозв'язку?

Які напрямки розвитку торгівлі послугами зв'язку є пріоритетними в сучасних умо­вах?

У чому полягають взаємні права і обов'язки підприємств сфери зв'язку і їхніх спожи­вачів?

Охарактеризуйте особливості конкуренції на ринку послуг зв'язку.

Які послуги зв'язку мають, на ваш погляд, найбільшу перспективу? Обґрунтуйте свої міркування.

Література: [2, 3, 8, 11, 34].