12.1. Особливості і види послуг пасажирського транспорту

Єдину транспортну систему України утворюють транспорт загального користування, промисловий залізничний транспорт, відомчий транспорт, трубопровідний транспорт, шляхи сполучення загального користування. Вона повинна відповідати вимогам суспільного виробництва і національ­ної безпеки, мати розгалужену інфраструктуру для надання всього ком­плексу транспортних послуг, у т.ч. для складування і технологічної підго­товки вантажів до транспортування, забезпечувати зовнішньоекономічні зв'язки держави [11].

Підприємства транспорту надають у своїй діяльності основні і додат­кові послуги [8].

Основні послуги транспортних підприємств охоплюють внутрішні і міжнародні перевезення пасажирів, багажу і вантажів; збереження ванта­жів і багажу з часу їх прийняття для перевезення і до моменту видання одержувачам, якщо інше не передбачено договором; забезпечення надій­ності перевезень.

Додаткові послуги транспортних підприємств стосуються обслугову­вання пасажирів під час довготривалих перевезень доброякісною питною водою, харчуванням, задоволення інших біологічних потреб; надання умов для відпочинку і сну; бронювання квитків; сезонних знижок цін на послуги перевезення; організації індивідуальних рейсових маршрутів, чартерних рейсів; пільгового перевезення окремих категорій громадян; спеціальної охорони вантажів і багажу під час перевезень; охорони гро­мадського порядку, особистої безпеки громадян, захисту їхніх прав, сво­бод і законних інтересів, запобігання і припинення правопорушень, вияв­лення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили, захисту власності від злочинних посягань під час перевезень; забезпечення культури обслу­говування пасажирів; реалізація книг, періодичних видань тощо.

Пасажирські послуги надають усі види транспорту загального, відом­чого та приватного користування: залізничний, водний (морський, річко­вий), повітряний, автомобільний, міський електротранспорт.

Послуги залізничного транспорту. До складу залізничного транспор­ту входять підприємства, що здійснюють перевезення пасажирів і ванта­жів, рухомий склад, залізничні шляхи сполучення, а також промислові, будівельні, торговельні і постачальницькі підприємства, навчальні закла­ди, дитячі дошкільні заклади, заклади охорони здоров'я, фізичної культу­ри і спорту, культури, науково-дослідні, проектно-конструкторські орга­нізації, підприємства промислового залізничного транспорту та інші підприємства, установи та організації, що забезпечують його діяльність і розвиток. Залізничний транспорт є регулярним універсальним за функці­онуванням, забезпечує порівняно високу швидкість перевезень пасажирів на далекі відстані [2]. Крім того, собівартість його є досить низькою.

Перевезення населення залізницею поділяють на перевезення місцево­го сполучення; прямого внутрішнього сполучення; прямого змішаного сполучення. За територіальною ознакою розрізняють такі перевезення: внутрішні і міжнародні; за швидкістю — перевезення з великою (приско­реною) і малою швидкістю.

Пасажирів, багаж, вантажобагаж перевозять залізничним транспортом загального користування на договірних засадах. Для цього використову­ють спеціалізований рухомий склад, організовуючи його роботу за графі­ком і в спеціальному режимі руху. Залізничний склад переважно об'єднує 12-20 пасажирських вагонів, 2-3 вагони-ресторани, іноді — вагон-клуб.

Послуги водного (морського, річкового) транспорту. Морський тра­нспорт об'єднує підприємства, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів, порти і пристані, судна, судноремонтні заводи, морські шляхи сполучення, а також підприємства зв'язку, промислові, торговельні, буді­вельні і постачальницькі підприємства, навчальні заклади, заклади охоро­ни здоров'я, фізичної культури, науково-дослідні, проектно-конструк­торські організації та інші підприємства, установи та організації, що забезпечують його роботу.

До річкового транспорту належать підприємства, що здійснюють пе­ревезення внутрішніми водами пасажирів і вантажів, порти і пристані, судна, суднобудівно-судноремонтні заводи, ремонтно-експлуатаційні ба­зи, підприємства шляхового господарства, а також підприємства зв'язку, промислові, торговельні, будівельні та постачальницькі підприємства, навчальні заклади, заклади охорони здоров'я, фізичної культури та спор­ту, культури, проектно-конструкторські організації та інші підприємства, установи і організації, що забезпечують його роботу. Залежно від спеціа­лізації він здійснює масові перевезення пасажирів і багажу внутрішніми водними артеріями і морськими маршрутами. Цей вид повільний і менш регулярний.

Перевезення пасажирів внутрішніми водними артеріями забезпечує спе­ціалізований річковий транспорт (в окремих випадках — річка-море) ком­фортабельними теплоходами, що вміщують 250, 300, 400 пасажирів в од­номісних, двомісних, трьох-чотирьохмісних і сімейних каютах. Теплоходи цього класу є комфортними: м'які вигідні меблі в каютах, кондиціонери, холодильники, міні-бари. Пасажири мають змогу користуватися послугами соляріїв, ресторанів, барів, саун, музичних салонів, відеокінозалів.

На морських, переважно міжнародних, лініях працюють багатопалубні висококомфортабельні круїзні судна, що вміщують від 96 до 788 пасажи­рів. Крім атрибутів комфорту, які є на теплоходах, що працюють у внут­рішніх водах, вони обладнані сучасними системами зв'язку, мають бізнес-класи, ліфти, спортивні комплекси. Такі судна приймають на борт паса­жирів із автомобілями.

Послуги водного транспорту надають також із використанням річко­вих «трамваїв», яхт, підводних човнів, байдарок, плотів та ін.

Послуги повітряного транспорту. Структуру авіаційного транспорту утворюють підприємства, що здійснюють перевезення пасажирів і ванта­жів, аерофотозйомки, сільськогосподарські роботи, а також аеропорти, аеродроми, аероклуби, транспортні засоби, системи управління повітря­ним рухом, навчальні заклади, ремонтні заводи цивільної авіації та інші підприємства, установи та організації, що забезпечують його роботу. За­звичай, повітряний транспорт перевозить пасажирів на великі відстані і в стислі терміни чартерними, рейсовими літаками, гелікоптерами. Однак такі перевезення мають високу собівартість. Залежно від кількості нада­них послуг, рівня комфорту, харчування та інших факторів місця в літа­ках можуть бути першого класу (Р); бізнес-класу (С); економічного класу (У) та ін.

Авіаційні перевезення пасажирів відбуваються на регулярній, сезонній та разовій основі.

Послуги автомобільного транспорту. Цей вид транспорту об'єд­нують підприємства, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів, авторемонтні і шиноремонтні підприємства, рухомий склад, транспортно-експедиційні підприємства, а також автовокзали і автостанції, навчальні заклади, ремонтно-будівельні організації та соціально-побутові заклади, інші підприємства, установи та організації, що забезпечують його роботу. Автомобільний транспорт найдоступніший, високоманевровий, мобіль­ний, забезпечує порівняно високу швидкість перевезень на невеликі та середні (до 200 км) відстані.

Більшість послуг автомобільного транспорту належить автобусним перевезенням пасажирів і вантажів (міські, приміські, міжнародні, турис­тичні, на замовлення, експресні, маршрутні, таксомоторні), а також ван-тажопасажирським і таксомоторним перевезенням пасажирів і багажу.

Автомобільні перевезення здійснюються транспортом загального ко­ристування, відомчим, транспортом підприємницьких організацій.

Відповідно до міжнародної класифікації автобуси сертифікують за ка­тегоріями (кількістю зірок).

Для забезпечення додаткових послуг, якими можуть скористатися па­сажири, автобуси укомплектовані аптечками, мікрофонами, засобами ра­діотрансляції, телевізорами, відеомагнітофонами з кількома моніторами і пультом дистанційного керування, портативними магнітолами, радіоте­лефонами або раціями із симплексним (простим) зв'язком, пристроями обігріву, вентиляції та кондиціонування повітря, чистими чохлами, підго­лівниками, занавісками. У них передбачені багажні відсіки. Додатковою послугою є обмеження швидкості руху в нічний час.

Для довготривалих перевезень пасажирів використовують висококом-фортабельні автобуси з регульованими кріслами, низьким рівнем шуму і вібрації, великим запасом руху при одному заправленні екологічно чис­тим паливом. У них є такі атрибути життєзабезпечення, як гардероб, туа­лет, бар, холодильник, кухня, термос з водою для пиття в розрахунку 0,2 л на 1 особу (для південних напрямків із розрахунку 0,4 л на особу), корзи­на для сміття.

Багажники повинні мати місткість із розрахунку 0,15 м3/особу і бути освітленими. В автобусах типу «Люкс» має бути індивідуальне освітлення.

Обов'язковою умовою для транспортних засобів, які використовують­ся з метою пасажирських перевезень, є відгородження робочого місця водія від салону. Водій повинен бути в фірмовому одязі, мати посвідчення водія відповідної категорії, ліцензію, кредитно-бензинову картку або та­лони для заправок, дорожній лист, атлас автомобільних шляхів, план-схему маршруту та іншу документацію.

Скло автобуса на бічних вікнах має бути подвійним, детермальним із покриттям, що зменшує теплообмін салону і зовнішнього середовища, а також відповідної кривизни. Лобове скло мусить бути типу «Триплекс», детермальне; на бічних і лобовому склі передбачають спеціальні рулонні сонцезахисні завіси.

Якщо силовий пристрій (двигун) автобуса розташований позаду, над ним не встановлюють сидіння. Цю частину відгороджують від салону, розмістивши за перегородкою туалет, гардероб, умивальник та ін.

Вимоги до мікроклімату в автотранспорті регламентуються національ­ними, міжнародними стандартами, технічними умовами, санітарно-гігієнічними нормами. Система кондиціонування повітря в автотранспорті повинна забезпечувати мікроклімат на всіх інтервалах зовнішніх темпера­тур у межах 22-24°С при повітряному обміні 0,15 м/с (перший рівень ком­форту). Рівень шуму в усіх частинах салону не повинен перевищувати 72 дБ (в районі силового агрегату — 74 дБ), а рівень інфразвуку в будь-якій точці салону — 96 дБ. Відстань між сидіннями в автобусі — 80-85 см.

Послуги міського електротранспорту. До міського електротранспо­рту належать підприємства, що перевозять пасажирів і вантажі, рухомий склад, трамвайні і тролейбусні лінії, ремонтно-експлуатаційні депо, служ­бові приміщення, фунікулери, канатні дороги, ескалатори, заводи з ремо­нту рухомого складу і виготовлення запасних частин, споруди енергетич­ного господарства та зв'язку, промислові, ремонтно-будівельні, торговельні і постачальницькі організації, навчальні заклади, науково-дослідні та проектно-конструкторські установи, заклади охорони здо­ров'я, відпочинку, фізичної культури і спорту та інші культурно-побутові заклади і підприємства, установи та організації, що забезпечують його роботу. За багатьма критеріями цей вид транспорту є найбільш ефектив­ним, економічним, екологічним, доступним. Специфіка його роботи зале­жить від особливостей маршрутів, графіка руху, стабільності електропос­тачання, чисельності пільгових категорій населення, що ним користується, підтримки органів влади.

Останнім часом перевезення пасажирів здійснюється приватним тран­спортом. На цьому сегменті ринку утверджуються недержавні компанії, наслідком чого є певні переваги (доступність послуг) і певні проблеми та ризики (технічний стан транспортних засобів, дотримання вимог безпеки тощо).