11.1. Житлово-комунальне господарство і особливості його послуг

Житлово-комунальне господарство є важливою соціальною галуззю народного господарства, яка задовольняє потреби населення, підприємст­ва та організації в житлі, розв'язанні комунальних проблем [12].

Житлово-комунальне господарство — комплекс самостійних служб, покликаних задовольняти потреби територіальної громади у комунальних послугах (санітарно-технічних, енергетичних, транспортно-комунальних, готельних).

Відповідно до Загального класифікатора галузей народного господарс­тва України, житлово-комунальне господарство об'єднує:

житлове господарство: домоуправління, житлово-експлуатаційні контори (ЖЕК), житлово-комунальні відділи (ЖКВ), житлово-комунальні контори (ЖКК) підприємств і організацій, комендатури житлових будин­ків і гуртожитків (крім гуртожитків для приїжджих), дачні та житлові ко­оперативи;

гуртожитки навчальних закладів: гуртожитки ВНЗ, технікумів, учи­лищ, шкіл та інших навчальних закладів.

жилі будинки, а також житлові приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території України, утворюють житловий фонд, до складу якого належать жилі будинки і житлові приміщення в інших будівлях, що належать державі (державний житловий фонд);

жилі будинки і житлові приміщення в інших будівлях, які нале­жать аграрним спілкам, іншим кооперативним організаціям, їх об'єднанням, профспілковим та іншим громадським організаціям (гро­мадський житловий фонд);

жилі будинки, що належать житлово-будівельним кооперативам (фонд житлово-будівельних кооперативів);

жилі будинки (частини будинків), квартири, які належать громадя­нам на правах приватної власності (приватний житловий фонд).

До житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру. Державне управління щодо використання і збереження житлово­го фонду в Україні здійснює Міністерство житлово-комунального госпо­дарства України. Державний контроль за використанням і збереженням жи­тлового фонду здійснюють у межах своїх повноважень органи державної влади на місцях та місцевого самоврядування. Вони керують житловим гос­подарством, підпорядкованими підприємствами, установами й організація­ми галузі, забезпечують комплексний розвиток, збереження, правильну екс­плуатацію, капітальний і поточний ремонт житлового господарства.

За експлуатацію державного і громадського житлового фонду відпові­дають житлово-експлуатаційні організації, діяльність яких здійснюється на засадах господарського розрахунку. Вони також забезпечують збереження і належне використання житлового фонду, якість обслуговування громадян, а також контроль за дотриманням громадянами правил користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку і прилеглої території.

Комунальні підприємства поділяють на такі види:

комунальні підприємства, які надають населенню індивідуальні по­слуги, постачають йому переважну частину своєї продукції або викону­ють роботи в інтересах інших комунальних підприємств;

комунальні підприємства, які на засадах самофінансування обслу­говують індивідуальних споживачів;

комунальні підприємства, що виробляють неподільну продукцію загального користування і фінансуються переважно з місцевого бюджету.

Основним продуктом діяльності комунальних підприємств є житлово-комунальні і комунальні послуги.

Житлово-комунальні послуги — результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання і перебування осіб у жи­лих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Якість цих послуг означає їх відповідність певній сукупності нормати­вних характеристик, що визначає їх здатність задовольняти потреби спо­живачів відповідно до законодавства.

Комунальні послуги — результат господарської діяльності, спрямова­ної на задоволення потреб фізичних, юридичних осіб у забезпеченні хо­лодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачан­ням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Житлово-комунальні послуги поділяються за функціональним призна­ченням, видами і порядком затвердження цін (тарифів).

Залежно від функціонального призначення житлово-комунальні пос­луги поділяють на:

1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гаря­чої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, вивезення побутових відходів тощо);

послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових терито­рій (прибирання приміщень будинків і прибудинкової території, санітар­но-технічне обслуговування, обслуговування мереж усередині будинку, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо);

послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (утримання на балансі, укладання договорів на виконання послуг, конт­роль за дотриманням умов договору тощо);

послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна, підсилен­ня елементів конструкцій і мереж, їх реконструкція, відновлення спромо­жності несучих елементів конструкцій тощо).

До основних видів житлово-комунальних послуг належать:

санітарно-технічні (постачання та відведення води, каналізація, ви­везення й знешкодження відходів і сміття, прибирання території населе­ного пункту, утримання місць загального користування, чищення димо­ходів, здійснення протипожежних заходів, дезінфекція та ін.);

теплоенергетичні (електро-, газо- і теплопостачання та ін.);

квартирні (капітальний ремонт будинків, споруд, обладнання, по­точний ремонт житлового фонду, у т.ч. профілактичний та непередбаче­ний, експлуатація, утримання, обслуговування ліфтів та ін.);

транспортно-комунальні (проїзд у міському транспорті, в т.ч. при­ватному, ремонт доріг);

готельні (надання умов для проживання, харчування клієнтів, дос­тавка речей, квитків та ін.).

Залежно від порядку затвердження цін (тарифів) на житлово-кому­нальні послуги їх поділяють на такі групи:

Житлово-комунальні послуги, ціни (тарифи) на які затверджують спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади;

Житлово-комунальні послуги, ціни (тарифи) на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території;

III.       Житлово-комунальні послуги, ціни (тарифи) на які визначаються
винятково за договором (домовленістю сторін).

У разі зміни вартості житлово-комунальних послуг виконавець (виро­бник) не пізніше ніж за 30 днів повідомляє про це споживача із зазначен­ням причин зміни вартості, наданням відповідних обгрунтувань з поси­ланням на погодження відповідних органів.

Плату за житлово-комунальні послуги нараховують щомісячно відпо­відно до умов договору. Розмір її визначають на основі затверджених цін (тарифів) і показань засобів обліку або відповідно до затверджених норм. Плату за утримання будинків, споруд, прибудинкових територій встанов­люють залежно від їх капітальності, рівня облаштування і благоустрою. У платіжному документі мають бути передбачені графи для зазначення по­точних і попередніх показань засобів обліку споживання комунальних послуг, різниці цих показань або затверджених норм, ціни (тарифу) на певний вид комунальних послуг і суми, яка належить до сплати за надану послугу.