8.4. Управління запасами за правилом «80-20», запропонованим В. Парето

Усі системи поповнення запасів пов'язані з певним порядком контро­лю їх фактичного рівня на складах, що часто вимагає витрат фінансових, трудових та інформаційних ресурсів, особливо для багатономенклатурних (багатоасортиментних) запасів. Проте зазвичай із загальної кількості на­йменувань найбільша вартість запасу (або основна частка витрат на управління ними) припадає на дещо невелику їх кількість.

Це пов'язано з поширеним у природі явищем, яке вперше відкрив і те­оретично обгрунтував В. Парето [33]. Закон Парето (1897 р.), відомий як правило «80-20», стверджує, що в більшості випадків обмежена кількість елементів (20%), що становлять явище, на 80% зумовлює його виникнен­ня. На рис. 8.2. наведена ілюстрація закону Парето «80-20» щодо мене­джменту продажів. Графік «80-20» визначає зміну питомої ваги обсягу продажів (8) певного асортименту готової продукції, який показує, що приблизно 20% найменувань продукції визначають 80% обсягу продажів всього асортименту.


5? 120 5   80

2. 60

í 40 £ 20 о     0


 

Рис. 8.2. Ілюстрація правила 80-20

Найбільший фахівець в галузі загального управління якістю (TQM) Дж. Юран так інтерпретував правило «80-20»:

20% промислових компаній випускають 80% загального обсягу продукції;

20% компонентів товару визначають 80% його вартості;

за 20% робочого часу проводиться 80% щоденного об'єму продук­ції;

20% позицій номенклатури запасів, що зберігаються на складі, ви­значають 80% пов'язаних із запасами витрат.

На законі Парето «80-20» заснований поширений у менеджменті ме­тод контролю і управління багатономенклатурними запасами — метод ABC.

Суть методу ABC полягає в тому, що вся номенклатура матеріальних ресурсів розташовується в порядку зменшення сумарної вартості всіх позицій номенклатури одного найменування на складі. При цьому ціну одиниці матеріальних ресурсів (МР) множать на кількість їх на складі і список складається в порядку зменшення цих величин. Потім до групи А вносять всі найменування в списку, починаючи з першого в списку, сума вартостей яких складає 75-80% від сумарної вартості всього запа­су (рис. 8.3).

До групи В входять позиції номенклатури МР, сума вартості яких складає приблизно 15-20% загальної вартості. Решта позицій номенкла­тури, сумарна вартість яких складає близько 5+10%, належать до групи С.


Подпись: I I I I I I I I I I I I I I

80

70 60 50

40

30 20

10

S, % 100 90 -

1


1 2 3456789 101112


N


Рис. 8.3. Приклад використання методу ABC

Досвід показує, що в групу А потрапляє 10-15% всієї номенклатури, В — 20-25% і до третьої групи С належить 60-70% всієї номенклатури. Таким чином, основна увага при контролі, нормуванні та управлінні запа­сами повинна бути приділена групі А, яка при своїй нечисленності скла­дає переважну частину вартості запасів, що зберігаються, тим самим ви­кликаючи найбільші витрати з їх зберігання і вмісту в запасі. Для групи А доцільно застосовувати ті моделі управління, в яких потрібен постійний (щоденний) контроль за рівнем запасу. Часто до цієї групи входять і най­більш дефіцитні MP.

Розглянемо приклад.

Припустимо, що на консигнаційному складі запасних частин (ЗЧ) кор­порації «Volvo» річна витрата запасних частин (ЗЧ) за номенклатурною гру­пою «Двигун» (за 60 позиціями номенклатури) для тягача Volvo F-12 склала значення, вказані в графі 4 табл. 8.2. Вартість однієї ЗЧ і сумарні вартості в порядку зменшення наведені в графах 5,6 відповідно. Внаслідок розрахун­ків (табл. 8.2.) видно, що до групи А необхідно віднести позиції (по поряд­ку) з 1-ї — по 6-у, до групи В — з 7-ї по 14-у, а інші — до групи С.

У ряді випадків при стабільному попиті MP для контролю і управління запасами може бути застосований нормативний підхід, заснований на ро­зрахунку диференційованих або укрупнених (за номенклатурними група­ми) норм виробничих і товарних запасів (або окремих їх частин: поточної, страхової, підготовчої) при складських або транзитних поставках продук­ції. Особливо актуальний нормативний підхід до управління запасами багатопродуктових матеріальних потоків, (наприклад, ЗЧ для ремонту і технічного обслуговування промислового технологічного устаткування, транспортних засобів і т.п.).

Таблиця 8.2

Приклад використання методу ABC для розподілу номенклатури автомобільних запасних частин

ни.

Номера 34 за каталогом

Найменування 34

Фактичні витра­ти зі складу, шт.

Ціна 34, $/шт.

Сумарна вар­тість відпущених зі складу 34, $

4астка 34 в сумарній вартос­ті, %

Номенклатурна група

1

423135

Масляний фільтр

5241

2,19

11478

24,7

А

2

468276

Головка блока циліндрів

28

217,4

6087

13,1

А

3

245548-6

Прокладка головки блоків

269

20,0

5380

11,6

А

4

270105

Шатунний вкладиш колінвалу

1580

2,84

4487

9,7

А

5

2700449-2

Корінний вкладиш

266

10,95

2913

6,3

А

6

468300

Колінчастий вал

4

709,7

2839

6,1

А

7

468647

Прокладка вихлопного колек­тора

178

13,23

2355

5,1

В

8

468303

Випускний клапан

161

12,27

1975

4,3

В

9

275047

Гільза

30

62,46

1874

4,0

В

10

466643

Паливний фільтр

363

4,80

1742

3,7

В

11

423029

Шатун

25

49,25

1237

2,7

В

12

1505719

Фільтр

44

25,85

1137

2,4

В

13

423472

Гаситель вібрації колінчасто­го валу

10

105,38

1054

2,3

В

14

468702

Блок циліндру

1

978,99

979

2,1

В

15

468022

Розподільний вал

6

89,35

536

1,1

с

16-60

-

-

143

-

358

0,8

с

 

Контрольні запитання

Перерахуйте основні завдання маркетингу запасних частин?

Чим відрізняються змінні частини устаткування від запасних частин?

Які причини нерівномірного зносу деталей?

У чому полягає система планування потреб у запчастинах?

Які фактори впливають на ефективність роботи складу запчастин?

У чому полягає сутність правила «80-20»?Наведіть приклади використання.

Який алгоритм використання методу ABC?

Література: [21, 33].