Багатоваріантні питання

1.         Хто з економістів відвів сфері споживання ключову роль у
макроекономічному аналізі?

а)         Дж. М. Кейнс;

б)         М. Фрідман;

в)         А. Сміт;

г)         І. Фішер.

2.         Споживання - це:

а)         витрати на предмети довгострокового користування;

б)         витрати на предмети поточного вжитку;

в)         витрати на придбання товарів і послуг для задоволення
потреб людей;

г)         витрати на придбання товарів та послуг відкладене в часі.

3.         Заощадження - це:

а)         частина використовуваного доходу, яка не витрачається на
споживання;

б)         частина доходу, яку люди вкладають у фінансові установи;

в)         витрати на придбання товарів та послуг відкладені в часі;

г)         правильні відповіді (а) і (в).

4.         Заощадження домогосподарств називають:

а)         державними заощадженнями;

б)         особистими заощадженнями;

в)         валовими приватними заощадженнями;

г)         національними заощадженнями.

5.         Особисті заощадження разом із заощадженнями підприємств
називають:

а)         державними заощадженнями;

б)         особистими заощадженнями;

в)         валовими приватними заощадженнями;

г)         національними заощадженнями.

6.         Що не характеризує кейнсіанську функцію споживання?

а)         гранична схильність до споживання коливається в межах від
нуля до одиниці;

б)         із зростанням доходу середня схильність до споживання
знижується;

в)         функція споживання враховує автономне споживання;

г)         раціональні  індивіди   бажають  підтримувати  приблизно
однаковий рівень споживання протягом усього життя.

7.         Гіпотеза   життєвого   циклу   передбачає,   що   споживання
є функцією:

а)         поточного використовуваного доходу;

б)         поточного використовуваного доходу та наявного майна;

в)         поточного використовуваного доходу, майбутнього доходу
та майна;

г)         усі відповіді неправильні.

8.         Гіпотеза М. Фрідмана стверджує, що гранична схильність
до споживання:

а)         вища для постійного доходу, ніж для тимчасового;

б)         нижча для постійного доходу, ніж для тимчасового;

в)         дорівнює одиниці;

г)         дорівнює нулю.

9.         Коли люди ухвалюють рішення, яку частку доходу споживати
сьогодні, а скільки заощаджувати, то вони постають перед:

а)         ліквідним обмеженням;

б)         бюджетним обмеженням;

в)         міжчасовим бюджетним обмеженням;

г)         доходним обмеженням.

10.       Середня схильність до споживання - це:

а)         відношення споживання до заощадження;

б)         відношення споживання до наявного доходу;

в)         відношення споживання до особистого доходу;

г)         відношення приросту споживання до наявного доходу.

11.       Середня схильність до заощадження визначається як:

а)         відношення заощадження до споживання;

б)         відношення заощадження до наявного доходу;

в)         відношення приросту споживання до заощадження;

г)         відношення приросту заощадження до приросту доходу.

12. Гранична схильність до споживання - це:

а) відношення приросту споживання до приросту наявного доходу;

б)         відношення приросту споживання до наявного доходу;

в)         відношення споживання до приросту наявного доходу;

г)         усі відповіді неправильні.

13.       Гранична схильність до заощадження - це:

а)         відношення заощадження до наявного доходу;

б)         відношення наявного доходу до приросту заощадження;

в)         відношення     приросту     заощадження     до     приросту
споживання;

г)         відношення приросту заощадження до приросту наявного
доходу.

14.       Гранична схильність до споживання є:

а)         більшою за одиницю;

б)         між нулем і одиницею;

в)         рівною одиниці;

г)         від'ємною величиною.

15.       Якщо   обсяг   використовуваного   доходу   в   даній   країні
збільшиться, то:

а)         середня схильність до споживання й до заощадження зросте;

б)         середня схильність до споживання зросте, а до заощадження
зменшиться;

в)         середня   схильність  до   споживання   зменшиться,   а  до
заощадження зросте;

г)         середня  схильність  до  споживання  й  до  заощадження
зменшиться.

16.       Взаємозв'язок   граничної   схильності   до   споживання   та
заощадження виражається наступним рівнянням:

а)         MPC / MPS = 1;

б)         MPC • MPS = 1;

в)         MPC + MPS = 1;

г)         MPC - MPS = 1.

17.       Криву, яка відображає зв'язок між споживанням та доходом,
називають:

а)         функцією споживання;

б)         функцією заощадження;

в)         функцією інвестиційного попиту;

г)         кривою виробничих можливостей.

18.       Кейнсіанська функція споживання описується рівнянням:

а)         С = Са + MPC • Y;

б)         C = Ca - MPC • Y;

в)         C = Sa + MPC • Y;
r) C = Sa - MPC • Y.

19.       За кейнсіанською теорією споживчих витрат:

а)         споживчі витрати не мають безпосереднього відношення до
доходу після оподаткування;

б)         якщо  дохід після  оподаткування зростає, то  споживчі
витрати зменшується;

в)         якщо дохід після оподаткування зростає, то його частка,
спрямована на споживання, зменшується;

r) якщо дохід зростає, то і гранична схильність до споживання зростає.

20.       Крива споживання переміщується вгору внаслідок:

а)         зниження цін;

б)         зростання наявного доходу;

в)         зростання відсоткової ставки;
r) зменшення багатства.

21.       Криву, яка відображає зв'язок між заощадженням та доходом,
називають:

а)         функцією споживання;

б)         функцією заощадження;

в)         функцією інвестиційного попиту;
r) кривою виробничих можливостей.

22.       При зменшенні доходу після оподаткування:

а)         споживчі витрати скорочуються, а заощадження зростають;

б)         споживчі витрати та заощадження зростають;

в)         скорочуються як споживчі витрати, так і заощадження;

r) споживчі витрати зростають, а заощадження скорочуються.

23.       Пряму залежність характеризує відношення між:

а)         споживанням та заощадженням;

б)         заощадженнями та рівнем інфляції;

в)         заощадженнями та рівнем відсоткової ставки;
r) споживанням та рівнем відсоткової ставки.

24.       Інвестиції - це:

а)         вкладення в основне будівництво;

б)         витрати на відновлення зношеного обладнання;

в)         витрати на поповнення запасів;

г)         вкладення у капітал, тобто видатки на виробництво і
нагромадження капітальних благ.

25.       Основними видами інвестицій є:

а)         інвестиції в основний капітал;

б)         інвестиції в житлове будівництво;

в)         інвестиції у запаси;

г)         усі відповіді правильні.

26.       Валові інвестиції відрізняються від чистих сумою:

а)         податкових пільг;

б)         амортизації;

в)         трансфертів;

г)         інфляційних втрат.

27.       Інвестування доцільно, якщо:

а)         очікувана норма чистого прибутку більша за відсоткову
ставку;

б)         очікувана норма чистого прибутку менша за відсоткову
ставку;

в)         очікувана норма чистого прибутку дорівнює відсотковій
ставці;

г)         очікувана норма чистого прибутку більша за рівень інфляції.

28.       Приведення   майбутнього   доходу   до   поточної   вартості
називають:

а)         індексацією;

б)         дисконтуванням;

в)         дефлюванням;

г)         інфлюванням.

29.       Яка існує залежність між інвестиціями та ставкою відсотку?

а)         пряма;

б)         обернена;

в)         не існує залежності;

г)         зі зростанням ставки відсотку обсяг інвестицій зростає.

30.       Якщо домогосподарства не витрачають весь свій дохід на
споживання і вкладають невитрачену суму в банк, то можна
сказати, що вони:

а)         заощаджують та інвестують;

б)         заощаджують, але не інвестують;

в)         інвестують, але не заощаджують;

г)         і не заощаджують, і не інвестують.

31.       Яке твердження характеризує точку нульового заощадження?

а)         величина заощаджень дорівнює обсягові інвестицій;

б)         величина заощаджень дорівнює обсягові споживання;

в)         гранична схильність до споживання дорівнює одиниці;

г)         обсяг споживання дорівнює величині доходу.

32.       Внаслідок дії якого чинника відбудеться зростання інвестицій?

а)         збільшення податків;

б)         погіршення економічних умов у країні;

в)         впровадження більш продуктивного обладнання;

г)         збільшення    витрат   на   придбання,    експлуатацію   та
обслуговування обладнання.

33.       Лінія інвестицій не буде пересуватися у випадку, якщо:

а)         буде впроваджене більш продуктивне обладнання;

б)         зростуть податки;

в)         зменшиться ставка відсотку;

г)         зростуть витрати на експлуатацію обладнання.

34.       На обсяг інвестиційного попиту впливає:

а)         рівень відсоткової ставки;

б)         оптимістичні або песимістичні очікування підприємців;

в)         рівень виробничого навантаження обладнання;

г)         усі відповіді правильні.

35.       На інвестиційний попит не впливає:

а)         багатство;

б)         ВВП;

в)         очікування підприємців;

г)         чисельність зайнятих.

36.       Крива сукупного попиту на інвестиції переміщується вправо
внаслідок:

а)         зниження відсоткової ставки;

б)         зростання відсоткової ставки;

в)         зростання податку на прибуток;

г)         зниження податку на прибуток.

37.       Якщо   номінальна   відсоткова   ставка   стабільна,   а   ціни
зростають, то сукупний попит на інвестиції:

а)         зменшиться;

б)         не зміниться;

в)         збільшиться.

г)         відсоткова ставка не впливає на попит на інвестиції.

38.       На інвестиційний попит не впливає:

а)         вартість обладнання;

б)         прибутковий податок з громадян;

в)         ділові очікування;

г)         правильні відповіді (а) і (б).

39.       Яке з перерахованих відношень виражає зворотну залежність?

а)         відношення   споживчих   видатків   та   використовуваного
доходу;

б)         відношення   між   інвестиційними   видатками   і   рівнем
відсоткової ставки;

в)         відношення  між заощадженнями  та рівнем  відсоткової
ставки;

г)         відношення між інвестиційними видатками та національним
доходом.

40.       Яке з перерахованих відношень виражає пряму залежність?

а)         відношення       між       споживчими       видатками       й
використовуваним доходом;

б)         відношення   між  заощадженнями   та   використовуваним
доходом;

в)         відношення  між заощадженнями  та рівнем  відсоткової
ставки;

г)         усі відповіді правильні.

41.       Якщо реальна відсоткова ставка збільшиться, то:

а)         крива інвестиційного попиту зміститься вправо;

б)         крива інвестиційного попиту зміститься вліво;

в)         інвестиційні витрати зменшаться;

г)         інвестиційні витрати збільшаться.

42.       Якщо інвестиційний попит перевищує заощадження, то ставка
відсотку:

а)         зростатиме;

б)         зменшуватиметься;

в)         не зміниться;

г)         заощадження завжди більші за інвестиційний попит.

43.       Якщо   відсоткова   ставка   становить   18 %,   то   вартість
нинішнього вкладу у 1 000 грн. через два роки складатиме:

а)         1 180 грн.;

б)         1 392 грн.;

в)         1 643 грн.;

г)         1 800 грн.

44.       Що   з   перерахованого   відображає   зростання   автономних
видатків?

а)         зрушення кривої споживчої функції вгору;

б)         зростання інвестицій у міру збільшення ЧНП;

в)         рух вздовж кривої споживчої функції вгору;

г)         рух вздовж кривої споживчої функції вниз.

45.       Чистий прибуток, отриманий від інвестування - це:

а)         дохід мінус податок на прибуток;

б)         дохід мінус відсотки;

в)         дохід мінус відсотки та податок на прибуток.

г)         усі відповіді неправильні.