Основні теоретичні підходи

Товарний ринок - сфера обороту товару, на який протягом певного часу і в межах певної території є попит і пропозиція.

Вихідною моделлю рівноваги на товарному ринку є модель економічного кругообігу, в якій товарний ринок відображається як структуризована система, де домогосподарства купляють необхідні їм товари та послуги, підприємства реалізують вироблені товари і послуги та отримують доходи. Зазначена модель на цьому етапі вивчення дисципліни розглядається в умовах чистого ринку, тобто без участі держави. В цих умовах взаємодіють лише домогосподарства і підприємства. На товарному ринку підприємства є продавцями споживчих товарів та послуг, а домогосподарства - їх покупцями. Під час продажу своїх товарів, суб'єкти ринкових відносин отримують доходи, при їх купівлі - несуть відповідні видатки.

Але слід брати до уваги, що товарний ринок не охоплює всіх ринкових відносин між домогосподарствами і підприємствами. їхні відносини опосередковуються фінансовим ринком, за допомогою якого підприємства позичають у домогосподарств фінансові ресурси, необхідні для інвестування.


В основі економічного кругообігу лежить природне тяжіння ринку до рівноваги між доходами і витратами. Щоб зрозуміти, як ринок забезпечує цю рівновагу, звернімося до таких ринкових категорій, як сукупний попит і сукупна пропозиція.

Модель "сукупний попит - сукупна пропозиція" - базова модель макроекономічної рівноваги, за допомогою якої можна описати різні варіанти економічної політики держави.

Сукупний попит (ЛБ) - це загальний обсяг товарів і послуг, що їх готові купити домогосподарства, підприємства, уряд країни і економічні суб'єкти інших країн за різного рівня цін у країні (рис. 4.1).

Основні компоненти сукупного попиту, або сукупних витрат, у відкритій економіці:

ЛБ=С+І+в+Ш, де С - споживчі витрати; І - інвестиційні витрати; в - державні витрати; КЕ - чистий експорт країни.

На сукупний попит впливають цінові та нецінові чинники. Вплив їх може пояснити рівняння кількісної теорії грошей:

М-У = РО_, де Р-У - номінальний обсяг доходу. Звідси У = (М-У) / Р,

деР- рівень цін в економіці; У - реальний обсяг доходу; М - кількість грошей в економіці; У - швидкість обігу грошей.

ЛБ

0          УА      ► Ув  У

Рис. 4.1. Крива сукупного попиту

Від'ємний нахил кривої сукупного попиту визначається такими чинниками:

1. Ефект багатства, або реальних касових залишків (ефект Пігу), означає зменшення багатства (доходу). За зростання рівня цін (Р|) скорочуються реальні запаси грошових коштів (М / Р|). Отже, знижується попит на товари і послуги (АЩ) та зменшується дохід


(Y|). Цим пояснюється обернена залежність між величиною AD та рівнем цін (за умови, що пропозиція грошей і швидкість їх обертання є фіксованими). MS = const, V = const. P|, M / Pj, Cj, ADJ..

Ефект відсоткової ставки (ефект Кейнса) полягає у тому, що зі зростанням рівня цін скорочуються реальні запаси грошових коштів. За незмінної пропозиції грошей зростає відсоткова ставка. Як наслідок, скорочується обсяг інвестицій в економіку і знижується обсяг сукупного попиту: Р|, M/Pj, г| Ц, ADJ.

Ефект обмінного курсу виявляється у тому, що зростання цін у країні, за стабільних цін на імпорт, зумовлює скорочення експорту. Отже, знижується сукупний попит у національній економіці: Р|, АЕ|, NEj, ADj (рис. 4.2).

P


 




Підвищення рівня цін, за інших рівних умов, призведе до зменшення попиту на реальний обсяг виробництва. Зниження рівня цін зумовить збільшення обсягів виробництва. Це співвідношення подане на графіку як рух від однієї точки до іншої за незмінної кривої сукупного попиту.


На сукупний попит впливають також нецінові чинники, які змінюють характер сукупного попиту (рис. 4.3).

Збільшення сукупного попиту показано як зрушення кривої пра­воруч - від ЛБ0 до ЛБЬ Цей зсув свідчить, що за різних рівнів цін обсяг товарів та послуг зростає. І навпаки - зменшення сукупного попиту показане як зсув кривої ліворуч: від ЛБ0 до ЛБ2. Цей рух означає, що за різних рівнів цін люди купуватимуть благо у меншому обсязі, ніж раніше.

До нецінових чиників належать:

Зміни у споживчих витратах. Причиною змін у споживчих витратах є: податки, добробут споживача, очікування та заборгованість споживача.

Зміни в інвестиційних витратах. Причиною змін у інвестиційних витратах є: відсоткові ставки, очікувані прибутки від інвестицій, податки, технологічний прогрес.

Зміни в державних витратах (викликаються, як правило, полі­тичними рішеннями, тобто державною політикою).

Зміни у витратах на чистий обсяг експорту.

Пропозиція грошей.

Швидкість обертання грошей.

Сукупна пропозиція (Л8) - це обсяг кінцевих товарів і послуг, який може бути запропонований, тобто вироблений, в економіці за різного рівня цін.

Залежність обсягу пропозиції від середнього рівня цін у країні описується кривою ЛБ (рис. 4.4).

р

1

Рв

Величина сукупної пропозиції визначається наявними в економіці капіталом, працею і технологією, і може бути описана на основі виробничої функції. Класична виробнича функція відображає зв'язок між чинниками виробництва та реальним ВВП або сукупною пропозицією:

У = Б (Ь, К, Т),

де У - реальний ВВП; Ь - праця; К - капітал; Т - технологічний процес; Б - функціональна залежність.

Причинами прямої залежності (додатний нахил) можуть бути: неправильні уявлення економічних суб'єктів про рівень цін; жорстка фіксованість заробітної плати; негнучкість цін.

Ціновими чинниками сукупної пропозиції є зміни (рис. 4.5): відсоткової ставки; рівня цін.

Рис. 4.5. Цінові чинники сукупної пропозиції

До нецінових чинників сукупної пропозиції відносяться зміни (рис. 4.6): цін на ресурси; у продуктивності праці; податків з підприємств та субсидій.

 

 

у

1       АЗ /       /

с

 

А

 

 

 

У

 

Ус        Yд       У,

Рис. 4.6. Нецінові чинники сукупної пропозиції

Якщо змінюються нецінові чинники, то змінюються й середні витрати. Залежність між ними є оберненою.

Кейнсіанську модель сукупного попиту та сукупної пропозиції використовують для аналізу короткострокових коливань в економіці (рис. 4.7). Вона ґрунтується на таких припущеннях: неповна зайнятість в економіці, жорсткість номінальної заробітної плати та цін на товари.

 

р '

 

AS

р.

 

 

             АБ

0

 

У

Рис. 4.7. Кейнсіанська модель сукупного попиту та сукупної пропозиції

При збільшенні сукупного попиту обсяг сукупної пропозиції у короткостроковому періоді може перевищувати потенційний випуск, при зменшенні - бути меншим за потенційний. Рівень цін впливає на обсяг виробництва, а обсяг виробництва, у свою чергу, - на рівень цін.

Класична модель розглядає економіку у довгостроковому періоді (рис. 4.8).

 

\

AS

 

 

Е

 

 

 

АБ

—'       1

у.         у

Рис. 4.8. Класична модель сукупного попиту та сукупної пропозиції

Обсяг продукції у довгостроковому періоді залежить від наявних в економіці величин праці, капіталу та технології. Обсяг пропозиції (реальна змінна) не залежить від загального рівня цін (номінальна змінна), і тому довгострокова крива сукупної пропозиції є вертикальною в точці потенційного ВВП.

Перетин кривих сукупного попиту АБ та довгострокової кривої сукупної пропозиції (рис. 4.9) визначає рівноважний обсяг випуску та рівноважний рівень цін. Коли економіка досягає довгострокової рівноваги, уявлення людей, заробітна плата і ціни змінюються так, щоб короткострокова крива сукупної пропозиції також пройшла через цю точку. Отже, в точці А має місце подвійна рівновага.



Потенційний ВВП - обсяг виробництва товарів та послуг за умови повної зайнятості ресурсів.

р

Шоки попиту - різка зміна сукупного попиту, різкі коливання споживчого та інвестиційного попиту, зміна пропозиції грошей. Скорочення сукупного попиту у короткостроковому періоді зміщує короткострокову криву сукупного попиту ліворуч. Точка рівноваги зсувається з точки А в точку В, обсяг виробництва зменшується, рівень цін знижується. Падіння рівня виробництва свідчить про те, що в економіці почався спад: зростає безробіття, зменшуються доходи (рис. 4.10).

Рис. 4.10. Шок сукупного попиту

Держава може здійснити такі заходи для збільшення сукупного

попиту: збільшення державних закупівель; зменшення податків; зростання пропозиції грошей. Це зумовить збільшення попиту на товари та послуги за кожного даного рівня цін і перемістить криву ЛБ праворуч.


Без втручання держави у довгостроковому періоді економіка може самостійно вийти зі спаду. З часом уявлення людей, заробітна плата і ціни узгодяться і крива сукупної пропозиції переміститься праворуч. Нова крива сукупного попиту перетне довгострокову криву сукупної пропозиції в точці С. Рівень цін знижується до Рс, а виробництво повернеться до свого потенційного рівня Ур (рис. 4.11).


Подпись: Р
0

І


Рис. 4.11. Пристосування до шоку сукупного попиту

Шоки пропозиції - це різка зміна сукупної пропозиції: зміна цін на нафту, стихійні лиха, зміни в законодавстві тощо.

Р

Зі зменшенням сукупної пропозиції у результаті зростання середніх витрат виробництва короткострокова крива сукупної пропозиції зсувається ліворуч. Обсяг виробництва падає (стагнація), рівень цін зростає (інфляція). В економіці спостерігається стагфляція (рис. 4.12).

 

 

А

 

/        1

 

 

 

/

^ ^

 

^          АО

 

 

 

 

            ►

Ув    Ур           У

Рис. 4.12. Шок сукупної пропозиції

Економіка може вийти зі спаду самостійно, без втручання держави, після зміни уявлень людей, заробітної плати та цін. Низький рівень виробництва і високий рівень безробіття приведуть поступово до зниження витрат виробництва та зростання обсягів продукції.

З часом крива сукупної пропозиції повернеться в положення ЛБ, рівень цін знизиться і виробництво наблизиться до потенційного рівня. Економіка повернеться до точки А, в якій крива сукупного попиту перетинає довгострокову криву сукупної пропозиції (рис. 4.13).

Р

Рис. 4.13. Пристосування до шоку сукупної пропозиції

За зменшення сукупної пропозиції, держава може вплинути на чинники, які визначають криву сукупного попиту, для зсуву з ЛБ в ЛБі. Економіка переміститься з точки А в точку С. Така політика підтримує рівень виробництва у короткостроковому періоді, але рівень цін поступово підвищується з Р1 в Р3.

Основні терміни і поняття

Сукупний попит; крива сукупного попиту; зміна обсягу сукупного попиту; рівень цін; ефект багатства; ефект відсоткової ставки; ефект чистого експорту; сукупна пропозиція; сукупна пропозиція у довгостроковому періоді; сукупна пропозиція у короткостроковому періоді; зміна обсягу сукупної пропозиції; кейнсіанський відрізок кривої ЛБ; проміжний відрізок короткострокової кривої ЛБ; вертикальний відрізок кривої ЛБ; цінові та нецінові чинники сукупної пропозиції; природний рівень виробництва; "перегріта економіка"; модель ЛБ - ЛБ; "кейнсіанський хрест"; збурення сукупного попиту; збурення сукупної пропозиції; товарні запаси; стимулююча політика; стабілізація; ефект храповика.