ОСНОВНА ТА РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Армстронг, Гари, Котлер, Филип. Введение в маркетинг. 5-е издание: Пер. с англ.: Уч. пос. — М.: Издательский дом «Вильямс», 2000. — 640 с.

Бажин И.   И.Логистика:   Компакт-учебник. —  Харьков:   Консум,

2003. — 240 с.

Бауэрсокс Доналд Дж., Клосс Дейвид Дж. Логистика: интегрированная цепь поставок. — 2-е изд. / Пер. с англ. — М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 2005. — 640 с.

Войчак А. В. Сучасні тенденції розвитку каналів розподілу // Маркетинг в Україні. — 2000. — № 2. — С. 42—43.

Волгин В. В. Склад: организация и управление: Практическое пособие. — М.: Издательско-книготорговый центр «Маркетинг», 2002. — 364 с.

Гаджинский А. М. Основы логистики: Учеб. пособие. — М., 1995. — 122 с.

Гаджинский А. М. Основы логистики: Учеб. пособие. — М.: ИВЦ «Ма­ркетинг», 1996. — 124 с.

Гаджинский А. М. Логистика: Учебник для высших и средних специа­льных учебных заведений. — 3-е изд., перераб. и доп. — М.: Информационно-внедренческий центр «Маркетинг», 2000. — 375 с.

Гончаров В. В. Руководство для высшего управленческого персонала в 2-х томах. Том 1. — М.: МНИИПУ, 1997. — 768 с.

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1 / Редкол.: С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. — К.: Видавничий центр «Академія», 2000. — 864 с.

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 2 / Редкол.: С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. — К.: Видавничий центр «Академія», 2001. — 848 с.

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 3 / Редкол.: С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. — К.: Видавничий центр «Академія», 2002. — 952 с.

Залманова М. Е. Закупочная и распределительная логистика: Учеб. по­собие. — Саратов: СПИ, 1992. — 82 с.

Інфраструктура товарного ринку: Навч. посібник / За ред. д-ра екон. на­ук, проф. І. В. Сороки. — К.: НМЦВО МоіН України, НВФ «Студцентр»,

2002. — 608 с.

Кальченко А. Г. Логістика: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2000. — 148 с.

Кальченко А. Г. Логістика: Підручник. — К.: КНЕУ, 2004. — 284 с.

Козловский В. А., Козловская Э. А., Савруков Н. Т. Логистический мене­джмент. — СПб.: Политехника, 1999. — 275 с.

Костоглодов Д. Д., Харисова Л. М. Распределительная логистика. — М.: ЗБ, 1997. — 127 с.

Котлер Ф. Основы маркетинга. Краткий курс.: Пер. с англ. — М.: Изд. дом «Вильямс», 2005. — 656 с.

Кредо-хранение. Оптимизация логистических затрат в розничной сети // Бизнес. — № 22. — 2007. — С. 138—142.

Крикавський Є. В. Економічний потенціал логістичних систем. — Львів: ДУ «Львівська політехніка», 1997. — 168 с.

Крикавський Є. В. Логістика підприємства. Навч. посібник. — Львів: ДУ «Львівська політехніка», 1996. — 160 с.

Крикавський Є. В. Логістика. Для економістів: Підручник. — Львів: Вид-во НУ «Львівська політехніка», 2004. — 448 с.

Крикавський Є. В. Логістика. Основи теорії: Підручник. — Львів: Націона­льний ун-т «Львівська політехніка» (Інформаційно-видавничий центр «ШТЕЛЕКТ+» Інституту післядипломної освіти), «Інтелект-Захід», 2004. — 416 с.

Крикавський Є. В. Логістичне управління: Підручник. — Львів: Видавниц­тво Національний університет «Львівська політехніка». — 2005. — 684с.

Логистика. Учеб. пособие / Под ред. проф. А. Б. Аникина. — М.: ИН-ФРА-С, 1997. — 326 с.

Логистика: Уч. пос. / Под ред. проф. Б. А. Аникина. — М.: ИНФРА-М,

2002. — 220 с.

Маркетинг: бакалаврський курс: Навчальний посібник / За заг. ред. С. М. Ілляшенка. — Суми: ВТД «Університетська книга», 2004. — 976 с.

Маркетинговий менеджмент: Навч. посіб. / За ред. Л. В. Балабано-вої. — 3-тє вид., перероб. і доп. — К.: Знання, 2004. — 354 с.

Миротин Л. Б., Безель Б. П., Сулейменов Т. О., Мадалиев К. О. Транс­портная логистика: Учеб. пособие. — М., 1996. — 210 с.

Модели и методы логистики / Под ред. В. С. Лукинского. — СПб.: Пи­тер, 2003. — 176 с.

Неруш Ю. М. Коммерческая логистика. Учебник. — М.: ЮНИТИ,

1997. — 270 с.

Новиков О. А., Семененко А. И. Производственно-коммерческая логис­тика. Часть 1: Учеб. пос. — СПб.: Изд-во Санкт-Петер. университет экономики и финансов, 1993. — 208 с.

Окландер М. А. Контуры экономической логистики. — К: Наукова ду­мка, 2000. — 174 с.

Окландер М. А. Логістика: Підручник. — К.: Центр учбової літерату­ри. — 2008. — 346 с.

Окландер М. А. Маркетинг и логистика в предпринимательстве. — Одесса: АП НТ и ЭИ, 1996. — 104 с.

Практикум по логистике: Учеб. пособие. — 2-е изд., перераб. и доп. / Под ред. Б. А. Аникина. — М.: ИНФРА-М, 2007. — 276 с.

Семененко А. И. Предпринимательская логистика. СПб.: Политехника,

1997. — 349 с.

Смехов А. А. Новое научное направление или новая панацея? // Мате­риально — техническое снабжение. — 1990. — № 1. — С. 69.

Тридід О. М., Таньков К. М. Логістичний менеджмент: Навчальний по­сібник / За ред. д-ра екон. наук, проф. О.М. Тридіда. — X.: ВД «Інжек», 2005. — 224 с.

Харрисон А., Ван Хоук Ремко. Управление логистикой: Разработка стратегий логистических операций / Пер. с англ.; Науч. ред. О.Е. Михейцев. — Днепропетровск: Баланс Бизнес Букс, 2007.- 368 с.

Штерн, Льюис В., Ель-Ансари, Адель, И., Кофлан, Єнн, Т. Маркетинго­вые каналы, 5-е изд.: Пер. с англ. — М.: Изд. Дом «Вильямс», 2002. — 624 с.

ГЛОСАРІЙ

Вантажообіг — сума всіх вантажопотоків, що переміщуються виробничим транспортом за одиницю часу.

Вантажопотік — це кількість вантажів, що переміщуються у заданому на­прямку за одиницю часу.

Витрати логістичні — витрати на виконання логістичних операцій (складу­вання, пакування, транспортування тощо).

Витрати на логістичне обслуговування — це витрати, пов'язані з наданням споживачу комплексу послуг, пов'язаних з допродажним та післяпро­дажним обслуговуванням, а також безпосередньо під час продажу про­дукції (наприклад, витрати на доставку продукції, пакування, обробку замовлень, інформаційну систему і т.і.).

Господарство транспортне підприємства — сукупність загальнозаводських та цехових підрозділів що забезпечують переміщення людей та вантажів між окремими виробничими ділянками, цехами, робочими місцями та за межами підприємства.

Економічний ефект логістики виявляється у високому рівні організації вироб­ництва і, як результат, в економії матеріальних і фінансових ресурсів.

Закупівлі оптові — це придбання товарів великими партіями з метою їх пода­льшого перепродажу.

Запаси виробничі — запаси, що ув'язують неперервність споживання ресурсів з дискретністю їх надходження від постачальників, і поділяються на за­паси, необхідні безпосередньо на виробництві, та транспортні запаси, тобто ті, що створюються при транспортуванні ресурсів.

Запаси гарантійні (або страхові запаси) призначені для безперервного по­стачання споживачів у випадку непередбачених обставин: відхилення в періодичності та величині партій поставок від запланованих, зміни інте­нсивності споживання, затримки поставок та ін. і є постійною величи­ною, що залежить від умов виконання конкретних поставок.

Запаси готової продукції — дозволяють службі збуту забезпечувати більш ко­роткі строки поставок, ніж повний цикл постачання та виготовлення цієї продукції, вирівнюють нерегулярності або зупинки виробництва, дозво­ляють уникнути або відстрочити наслідки призупинення виробництва через ремонт, простої, страйки та ін., є регулятором виробництва у ви­падку сезонних коливань попиту, що дає можливість, якщо це бажано, працювати на постійному рівні продуктивності.

Запаси купованих матеріальних ресурсів (сировини, матеріалів, напівфабри­катів, комплектуючих виробів) — дозволяють шляхом зниження пері­одичності замовлень користуватись торгівельними знижками для одер­жання великих партій ресурсів та «спекулювати» на коливаннях цін або курсах кон'юнктури для сировинних матеріалів і забезпечують захист проти збоїв у постачальників, наприклад, при закупівлях у монополістів.

Запас максимальний бажаний — рівень запасу, економічно оптимальний у даній системі управління запасами, що використовується як орієнтир для розрахунку обсягу замовлення.

Запаси матеріальні — це продукція виробничо-технічного призначення, яка знаходиться на різних стадіях виробництва і обігу, вироби народного споживання та інші товари, що очікують на вступ у процес виробничого або особистого споживання.

Запаси незавершеного виробництва (наприклад, напівфабрикатів власного виробництва) — формуються на різних стадіях виробництва таким чи­ном, що зупинка процесу на будь-якій стадії не призводить до раптової зупинки всіх наступних операцій виробничого процесу.

Запаси неліквідні — виробничі або товарні запаси, які довго не використо­вуються і утворюються в результаті погіршення якості товарів під час зберігання, а також морального зношення.

Запаси підготовчі (або буферні запаси) виділяються з виробничих запасів при необхідності додаткової їх підготовки перед використанням у виробни­цтві (наприклад, сушіння лісу).

Запаси перехідні — це залишки матеріальних ресурсів на кінець звітного пері­оду, призначені для забезпечення безперервності виробництва та спо­живання у звітному та наступному періодах до наступної поставки.

Запаси поточні — забезпечують безперервність постачання необхідними ма­теріальними ресурсами виробничого процесу між їх двома черговими поставками, а також забезпечити торгівлю та споживачів товарами між двома черговими відправками товарів.

Запаси сезонні утворюються при сезонному характері виробництва продукції, її споживання або транспортування і повинні забезпечити нормальну роботу організації під час сезонної перерви у виробництві, споживанні або транспортуванні продукції.

Запаси товарні — запаси, що ув'язують інтервали надходження продукції від постачальників з інтервалами відпускання її споживачам.

Канал збуту — це шлях від виробника товару безпосередньо до кінцевого споживача без посередників.

Канал постачання — частково впорядкована сукупність юридичних або фі­зичних осіб — постачальників сировини, матеріалів, полуфабрикатів, комплектуючих тощо, які забезпечують початкове створення матеріаль­ного потоку.

Канал товароруху — це частково впорядкована сукупність посередників (роз­дрібних та оптових, транспортно-експедиційних компаній) для доведен­ня товарів від конкретного виробника до його кінцевих споживачів. Ін­шими словами це система, де продукція і відповідальність за неї або власність на неї передаються від рівня до рівня (від посередника до по­середника), в результаті досягаючи споживача. У маркетингу синонімом каналу товароруху може бути маркетинговий канал.

Канал товароруху нульового рівня (або канал збуту, канал прямого маркетин­гу чи прямий канал) — канал, що складається з виробника, який реалі­зує товар безпосередньо споживачам, минаючи проміжні зупинки та зміни права власності.

Канал товароруху за участю посередників (непрямий канал):

короткий — між виробником і кінцевими споживачами (по вертика­лі) існує один або два посередники:

однорівневий канал, який містить одного посередника (на ринках споживчих товарів — роздрібний торговець, на ринках товарів промис­лового призначення — агент із збуту або брокер);

дворівневий канал, який передбачає наявність двох посередників, представлених на ринку споживчих товарів підприємствами оптової та роздрібної торгівлі, на ринку товарів виробничого призначення — про­мисловими дистриб'юторами та дилерами;

довгий — більше двох посередників, які купують товар один у одного:

трирівневий канал — охоплює трьох посередників;

багаторівневий канал, який характеризується наявністю великої кі­лькості посередників.

Канал товароруху вузький — канал, в якому на одному рівні є один учасник. Канал товароруху широкий — канал, в якому на одному рівні є декілька уча­сників.

Канал товароруху традиційний являє собою сукупність окремих незалежних юридичних та фізичних осіб, які приймають на себе або допомагають пе­редати третім особам право власності на конкретний товар або послугу на їх шляху від виробника до споживача, тобто вони складаються з незалеж­ного виробника й одного або декількох незалежних посередників.

Канал товароруху горизонтальний — об'єднання зусиль компаній одного рі­вня для освоєння нових маркетингових можливостей.

Канал товароруху вертикальний — сукупність незалежних юридичних та фізичних осіб, які приймають на себе або допомагають передати третій особі право власності на конкретний товар або послугу на їх шляху від виробника до споживача та діють як єдина система, забез­печуючи ефективний контроль над роботою всього каналу та управ­ління конфліктами.

Канал товароруху вертикальний корпоративний — канал, в якому всі рівні каналу товароруху належать одному власнику і збільшується роль фі­нансової, а не соціологічної інтеграції.

Канал товароруху вертикальний договірний — це сукупність незалежних компаній, що здійснюють діяльність з виробництва та товароруху, об'єднаних шляхом укладання відповідних угод з метою досягнення кращих результатів господарювання (збільшення обсягів продаж або економії ресурсів), яких неможливо досягти, діючи окремо. Існує три основних типи договірних вертикальних систем товароруху: ■ добровільні об'єднання роздрібних торговців, що фінансуються за ра­хунок оптових торгівельних підприємств, які створюються з метою сприяння роздрібним торговцям у їх конкурентній боротьбі з розвине­ною мережею магазинів великих організації шляхом розробки оптовими підприємствами для підлеглих організацій спеціальних програм станда­ртизації методів роздрібних продаж та економних схем закупок товарів;

добровільні об'єднання, що фінансуються роздрібними торговцями — об'єднання роздрібних торговців, які створюють спільні підприємства з метою здійснення оптових закупок (рекламної діяльності), а іноді й ви­робництва товару. При цьому прибуток розподіляється прямо пропор­ційно обсягам закупок, здійснених кожним з учасників;

франчайзингові організації, які виступають як з'єднувальний елемент між декількома етапами процесу виробництва та товароруху. Виділяють три основні форми франчайзингу:

система роздрібних франчайзі під егідою виробника — передбачає фу­нкціонування дилерів, якими є незалежні підприємства, та дотримання ни­ми певних умов щодо торгівлі та сервісного обслуговування продукції то­варовиробника (найбільш поширена в автомобільній промисловості);

система оптових франчайзі під егідою виробника, — застосовуєть­ся при торгівлі безалкогольними напоями;

система роздрібних франчайзі під егідою компанії сфери послуг, яка передбачає створення мережі ліцензованих роздрібних торговців для надання своїх послуг споживачам.

Канал товароруху вертикальний керований — канал, що координує послідо­вні етапи виробництва та реалізації продукції шляхом щільної співпраці з роздрібними торговцями завдяки розмірам та ринковій владі одного з учасників системи, а не за допомогою прав власності одного з учасників над усіма учасниками системи товароруху або договірних стосунків.

Канал товароруху комбінований — канал, де окремі функції раціонально розпо­діляються між товаровиробником та його посередниками-партнерами.

Канал товароруху прямого зв'язку — канал, в якому здійснюється рух товарів в одному напрямку — від виробника до споживача.

Канал товароруху зворотного зв'язку — канал, що передбачає існування двох потоків — товарів від виробника до споживача та вторинної сиро­вини від споживача до товаровиробника.

Канал товароруху зовнішній — канал, що складається між різними підприєм­ствами і формується за межами підприємства і буває:

довгостроковий — за наявності довгострокових контрактів між підприємствами (більше 3 років);

середньостроковий — за наявності контрактів між підприємствами (від 1 до 3);

короткостроковий — за наявності короткострокових контрактів між підприємствами (до одного року).

Канал товароруху внутрішній — канал між ділянками самого підприємства, як правило, циклічний і періодично поновлюється.

Канал товароруху гнучкий — канал, при якому доведення товарного і супро­воджуючого потоків до споживача здійснюється як за допомогою без­посередніх зв'язків, так і за участі посередників.

Канал товароруху ешелонований — канал, при якому товарний і супрово­джуючий потоки на шляху від виробника до споживача проходить при­наймні через одного посередника.

Канал логістичний — це шлях, що формується частково впорядкованою сукуп­ністю юридичних або фізичних осіб (постачальників, виробника і посере­дників), що об'єднані для досягнення спільної мети, і забезпечують ство­рення та доведення матеріального потоку від однієї логістичної системи до іншої та до кінцевого споживача. У маркетингу синонімічними понят­тями можуть бути канал розподілу і дистрибуційний канал. Логістичний канал складається з каналу постачання та каналу товароруху. Конкуренція у каналах товароруху — це форма взаємовідносин між учасни­ками каналів (товаровиробниками, посередниками), що грунтується на взаємному упорядкованому протиборстві з чітко визначеними й усвідо­мленими цілями та кінцевим результатом, метою якого є отримання пе­вної вигоди.

Консигнація безповоротна означає, що якщо якусь частину товарів, постав­лену на умовах консигнації, не буде реалізовано консигнатором (роздрі­бним торговцем), то він зобов'язаний купити їх у консигнанта (постача­льника — власника товару).

Консигнація частково поворотна має місце, коли консигнатор бере на себе зо­бов'язання реалізувати товари на певну частину суми, а товари на решту суми, якщо він їх не зможе реалізувати, треба повернути консигнанту.

Консигнація поворотна означає, що всі нереалізовані товари підлягають по­верненню консигнанту.

Конфлікт у каналах товароруху — це форма взаємовідносин між учасниками каналів (товаровиробниками, посередниками), яка грунтується на зітк­ненні їх економічних інтересів, виникненні непорозумінь, які пов'язані з несумісністю цілей, нечітким розподілом ролей і прав учасників каналу, різною оцінкою господарської ситуації і винагородою, що отримують учасники каналу.

Ланцюг логістичний — це складна система, що формується впорядкованою і взаємодіючою сукупністю фізичних чи юридичних осіб на ринку виро­бництва і постачання матеріальних ресурсів, виробництва та розподілу продукції, які виконують логістичні операції, спрямовані на доведення матеріального потоку від однієї логістичної системи до іншої та до кін­цевого споживача.

Логістика — системоохоплюючий механізм, який можна трактувати як досяг­нення компромісу (узгодження) між виконанням зобов'язань і необхідни­ми для цього витратами в сфері виробництва, транспортно-складського забезпечення, у процесі отримання потрібних товарів або послуг у потрі­бному місці, у потрібний час, у необхідній кількості з мінімальними зага­льними витратами при високій якості обслуговування споживача.

Логістика виробнича — галузь логістики, що охоплює функціональну сферу безпосереднього виробництва як процесу виготовлення, тобто процеси від початку виробничого процесу до передання готової продукції у під­систему логістичного розподілу і збуту, в тому числі виробниче транс­портування сировини, матеріалів, комплектуючих тощо, а також вироб­ниче складування.

Логістика постачання — галузь логістики, спрямована на задоволення по­треб виробництва у сировині, матеріалах, напівфабрикатах з максима­льно можливою ефективністю.

Логістика розподільча — галузь логістики, яка забезпечує найбільш ефективну організацію розподілу продукції, охоплюючи систему товароруху і вико­нуючи логістичні операції транспортування, складування, упакування та ін.

Логістика сервісного відгуку (service response logistic — SRL) — процес коор­динації логістичних операцій, необхідних для надання послуг найбільш ефективним способом з точки зору витрат та задоволення запитів спо­живачів.

Логістика транспортна — галузь логістики, що інтегрує планування, управ­ління та фізичне транспортування матеріалів, покупних частин, виробів, виробничих відходів у супроводі необхідного для цього інформаційного потоку для мінімізації транспортних витрат і витрат часу.

Макрологістика — вид логістики, що розглядає глобальні проблеми управ­ління матеріальними та інформаційними процесами.

Метод товаропостачання децентралізований передбачає виконання транс­портно-експедиційних операцій силами і засобами роздрібних торгове­льних підприємств.

Метод товаропостачання централізований передбачає постачання товарів силами і засобами постачальників або транспортних підприємств за за­явками магазинів і на основі завчасно розроблених графіків, маршрутів і технологічних карт.

Метод продажу товарів — це сукупність способів і прийомів, за допомогою яких забезпечується обслуговування покупців у процесі продажу това­рів і бувають:

з особистим відбиранням товарів передбачає, що представники роз­дрібних підприємств відповідно до затвердженого графіка мають мож­ливість приїздити і детально ознайомитися з їх асортиментом, одержати кваліфіковану консультацію щодо якості і властивостей товарів, піді­брати товари відповідно до попиту населення. Ознайомлення з асорти­ментом і відбір товарів провадиться безпосередньо на складах чи в спе­ціальних залах (на невеликих базах — кімнатах) товарних зразків;

за телефонними чи письмовими замовленнями передбачає відбирання товарів без особистої присутності представників покупців за допомогою системи вимог-замовлень;

методом стандартного постачання всі товари поділяють на групи залежно від товарообігу, інтенсивності і варіації попиту, рівня і мобіль­ності замовлень. У кожну групу об'єднують різновиди товарів, що мало відрізняються за частотою попиту, рівнем реалізації та іншими ознака­ми. Для кожної групи встановлюється єдиний інтервал завезення;

пересувні кімнати товарних зразків організовуються на базі автомо­білів з закритим кузовом, які оснащують лише зразками товарів, що є на складах оптового підприємства. Товарознавці оптового підприємства в процесі об'їзду магазинів за встановленими графіками і маршрутами інформують їх працівників про асортимент наявних товарів і прийма­ють заявки на завезення товарів;

роз'їзні товарознавці об'їжджають магазини за встановленими графі­ками, знайомлячи працівників магазинів з наявним на базах асортиментом товарів і приймаючи замовлення на завезення товарів. Прийняті пересув­ними складами або роз'їзними товарознавцями заявки передаються на склади оптового торговельного підприємства для їх виконання; термін виконання прийнятих заявок не перевищує, як правило, 3—4 днів;

продаж через автосклади передбачає, що обладнані в автомобілях з закритим кузовом склади за встановленими графіками та маршрутами об'їжджають роздрібну торговельну мережу, при цьому визначення по­треби в товарах і оформлення їх відпуску для потреб магазину прово­диться безпосередньо на місці комірником і працівником підприємства роздрібної торгівлі.

Мікрологістика — вид логістики, що вивчає локальні проблеми управління матеріальними та інформаційними потоками на рівні окремої фірми.

Модель логістична — будь-який образ, абстрактний чи матеріальний, логістично-го процесу або логістичної системи, що використовується як їх замінник.

Норма запасу — мінімальна але достатня кількість матеріальних елементів, що забезпечують безперервність виробництва та обігу.

Обслуговування складу інформаційне передбачає управління інформаційними потоками і є зв'язувальним стрижнем функціонування всіх служб складу.

Операції логістичні — відособлена сукупність дій, скерована на перетворення матеріального та супутніх йому потоків.

Організація логістичного сервісу — це комплекс організаційно-економічних заходів, які забезпечують надання логістичних послуг.

Організація оптових закупівель — це комплекс взаємозв'язаних управлінсь­ких і комерційних рішень та торгових операцій, виконанням яких забез­печується виявлення і вивчення попиту споживачів відповідно до по­треб суспільства, надання й узгодження з постачальниками замовлень на виробництво і постачання товарів, укладання договорів постачання з метою визначення порядку і механізму виконання замовлень та конт­роль за надходженням товарів і додержанням сторонами умов договору.

Посередництво комерційне — процес надання послуг з організації товарного обміну на еквівалентній основі товаровиробникам і споживачам.

Послуги з додатковою вартістю — це засіб укріплення зв'язків зі споживачами шляхом ухвалення індивідуальних рішень та особливих дій, що створюють додаткову вартість і допомагають споживачам досягти очікуваних резуль­татів, орієнтуючись при цьому, як правило, на крупних споживачів (напри­клад, індивідуальна упаковка для клієнта чи особливий ярлик, розроблення особливої тари для масових партій товару чи крупно габаритного вантажу, надання інформаційних послуг, що полегшують процес купівлі та ін.).

Послуги логістичні передпродажні (допродажні) — включають визначення та планування політики виробника товарів у сфері формування системи логістичного сервісу.

Послуги логістичні під час продажу товарів — передбачають наявність товар­них запасів на складі, виконання замовлень (у т.ч. підбір асортименту, паку­вання, формування вантажних одиниць та інші операції), забезпечення на­дійності доставки, надання інформації про пересування вантажів.

Послуги логістичні післяпродажні — охоплюють гарантійне обслуговування, зобов'язання розглянути претензії покупців, проведення ремонтних ро­біт, підготовку ремонтного персоналу, постачання запасних частин, ін­фраструктуру сервісу, утилізацію старої продукції.

Потік інформаційний — упорядкована множина повідомлень, що циркулю­ють у логістичній системі, між логістичною системою та зовнішнім се­редовищем, необхідна для управління потоковим процесом. Існує в різ­них формах (мовній, на паперових або магнітних носіях і т.і.).

Потік матеріальний — сукупність сировини, матеріалів, напівфабрикатів, які у вигляді предметів праці надходять від постачальників до виробничих підрозділів і, перетворюючись там на готові продукти праці, через кана­ли розподілу доводяться до споживачів.

Потік послуг (сервісний потік) — особливий вид діяльності, який задоволь­няє суспільні та особисті потреби (транспортні послуги, оптово-роздрібні, консультаційні і т.п.). Послуги можуть надаватися людьми та обладнанням, у присутності клієнтів та за їх відсутності, бути спрямо­ваними на задоволення особистих потреб або потреб організації.

Потік фінансовий — це спрямований рух фінансових коштів, що циркулюють у логістичній системі, а також між логістичною системою та зовнішнім середовищем, необхідних для забезпечення ефективного руху матеріа­льного (товарного) потоку.

Продаж товарів за зразками передбачає здійснення попереднього вибору то­вару покупцем на основі ознайомлення з натуральними зразками окре­мих виробів, виставленими в торговому залі.

Продаж товарів на замовлення покупців передбачає здійснення покупцем попереднього замовлення товарів безпосередньо в об'єкті торгівлі або через торгового агента чи за допомогою телефону, персонального комп'ютера, інших технічних засобів зв'язку і одержання товарів в обу­мовленому місці та в зазначений час.

Продаж товарів через прилавок обслуговування полягає в тому, що в процесі вибору товарів обов'язково беруть участь і покупець, і продавець, який особисто виконує основні операції з відбору і показу товарів покупцеві, проведення розрахунків та вручення покупки.

Процес логістичний — трансформація логістичних потоків, що відбувається при головному переміщенні майна (транспортування, складування, ван­тажно-розвантажувальні роботи, сортування тощо), допоміжних проце­сах переміщення майна (пакування, позначення тощо), а також процесах передачі та опрацювання замовлення.

Процес логістичний комплектації — підготовка товару за замовленнями споживачів.

Процес логістичний складування — розміщення та укладка вантажу на збері­гання.

Процес технологічний — це сукупність послідовних робіт та операцій і мето­дів та умов їх виконання, які забезпечують безперервність і ритмічність технології основного виробництва.

Резерв державний — специфічний вид запасів, що формуються для гаранто­ваного забезпечення протягом деякого часу необхідного рівня спожи­вання населенням основних видів споживчих товарів в непередбачених випадках (природні катаклізми, війни і т.ін.).

Рівень базовий обслуговування — це однаково визначений рівень обслуговування споживачів, на якому компанії будують свої основні господарські зв'язки, що дозволяє завоювати та зберегти загальну споживацьку лояльність.

Рівень каналу товароруху — посередник, який виконує функцію доведення товару й права власності на нього до споживача.

Розподіл — операції, пов'язані зі створенням (поставкою сировини, матеріа­лів, комплектуючих тощо, їх транспортуванням, складуванням і т.д.) та переміщенням товарів до кінцевих споживачів.

Розподіл комерційний охоплює функції планування, аналізу, контролю та регулю­вання матеріального потоку, тобто управління матеріальним потоком.

Розподіл фізичний передбачає реалізацію функцій збереження, транспорту­вання, складування, переробки та ін.

Самообслуговування — це метод продажу, при якому покупці мають вільний до­ступ до всіх товарів, відкрито викладених у торговому залі магазину на при­стінному та острівному обладнанні, і повну можливість самостійно огляда­ти і вибирати товари без допомоги продавця, а оплачувати покупки у вузлі розрахунку, розташованому при виході з торгового залу магазину.

Сервіс логістичний — це сукупність функцій і видів діяльності всіх підсистем підприємства, що забезпечують зв'язок «підприємство-споживач» для кожного матеріального та інформаційного потоку за показниками номе­нклатури, якості, кількості, ціни, місця і часу постачання продукції від­повідно до вимог ринку.

Сервіс логістичний виробничий — передбачає надання послуг, спрямованих на ефективне використання продукції та виявлення її можливостей (до­робка та модифікація, усунення помилок, випробування, монтаж і нала­дка, організація експлуатації, навчання персоналу).

Сервіс логістичний жорсткий — містить послуги, пов'язані з забезпеченням працездатності, безвідмовності та обумовлених параметрів експлуатації товару.

Сервіс логістичний інформаційного обслуговування — визначається обсягом та різноманітністю інформації, що надається потенційному споживачу про продукцію фірми та її сервісне обслуговування (рекламна діяль­ність, каталоги та прейскуранти, технічна документація, правила гаран­тії, експлуатаційна документація).

Сервіс логістичний м'який — передбачає послуги щодо більш ефективної експлуатації товару в конкретних умовах роботи споживача, а також розширення сфери його використання.

Сервіс логістичний непрямий — містить послуги, що не мають до такого споживача прямого відношення.

Сервіс логістичний прямий — містить послуги, спрямовані на безпосередньо­го споживача.

Сервіс логістичний споживацького попиту — включає послуги, що нада­ються на всіх етапах і визначають термін поставки, комплектність, якість, обсяг, готовність і частоту поставки, вантаження і розвантажен­ня, безвідмовність та своєчасність, спосіб замовлення.

Сервіс логістичний фінансово-кредитний — полягає у наданні покупцю різ­номанітних варіантів оплати товару (оплата за фактом, у розстрочку, варіантність системи знижок і пільг, можливість банківських, комерцій­них, товарних та інших форм кредиту).

Система логістична — цільова інтеграція логістичних елементів у межах пе­вної економічної системи з метою оптимізації процесів трансформації матеріального потоку.

Система логістична підштовхуюча — система організації виробництва, при якій предмети праці, які споживаються конкретною ділянкою, безпосе­редньо нею у попередньої не замовляються, а матеріальний потік ви­штовхується з попередньої ділянки на наступну за командою централь­ного органу управління.

Система логістична тяглова — система організації виробництва, при якій предмети праці передаються від одного підрозділу до іншого тільки піс­ля запиту наступного підрозділу, а центральний орган управління ста­вить завдання кінцевій виробничій ланці.

Система макрологістична — це велика система управління логістичними по­токами і відповідні логістичні процеси у масштабах всієї економіки країни.

Система мезологістична — логістична кооперація металогістичних систем і сто­сується створення повного логістичного ланцюга, тобто може реалізуватися і шляхом логістичної інтеграції всіх учасників логістичного процесу від мі­сця походження сировини, матеріалів і до місця споживання включно.

Система металогістична охоплює сферу міжорганізаційної кооперації, до якої належить кооперація виробничих, дистрибуційних підприємств, кооперація логістичних підприємств або і перших, і других разом.

Система мікрологістична є підсистемою, структурною складовою макроло-гістичних систем.

Система логістична логістики розподільчої — сукупність взаємопов'язаних логістичних ланцюгів, що створюють організаційно-економічну єдність господарських суб'єктів, об'єднаних у збутовому процесі.

Система логістична MRP (Materials requirements planning) — планування потреби у матеріалах — це комп'ютеризований метод виявлення потреб у матеріалах на різних стадіях виробничого процесу, при якому перелік матеріалів, необхідних для виробництва певної кількості готової проду­кції комплектується відповідно до прогнозу ринкової кон'юнктури, піс­ля чого постачальником здійснюється формування замовлень.

Система логістична MRP-II — система, що містить функції MRP (визначен­ня потреби у матеріалах), а також функції управління технологічними процесами.

Система логістична KANBAN — система, при якій виробник не має завер­шеного плану та графіка, він жорстко пов'язаний не загальним планом, а конкретним замовленням цеху (споживача) та оптимізує свою роботу не в цілому, а в межах цього замовлення.

Система логістична OPT (Optimized Production Technology) — оптимізована виробнича технологія — передбачає виявлення «вузьких» місць на ви­робництві або, за термінологією її творців, критичних ресурсів (напри­клад, запасів сировини та матеріалів, машин та устаткування, технологі­чних процесів, персоналу).

Система управління та планування розподілу продyкціїDRP (Distribution requirement planning — планування розподілу) — система, що дає змогу не тільки враховувати кон'юнктуру ринку, а й активно впливати на неї, і за­безпечує стійкі зв'язки між постачанням, виробництвом та збутом продук­ції, застосовуючи елементи MRP. При управлінні на першому рівні здійс­нюється агреговане планування з використанням прогнозів та даних про замовлення, що фактично надійшли. На другому рівні формується графік виробництва, складається специфікований план із зазначенням конкретних дій, кількості комплектуючих та готової продукції. На третьому рівні за допомогою системи MRP здійснюється розрахунок потреби у матеріаль­них ресурсах та виробничих потужностях під графік виробництва.

Система складування — це оптимальне розміщення вантажу на складі і раці­ональне управління ним, містить такі складські підсистеми: вантажна одиниця; вид складування; обладнання з обслуговування складу; систе­ма комплектації; управління переміщенням вантажу; обробка інформа­ції; конструктивні особливості будівель і споруд.

Система транспортна інтермодальна — система, що передбачає доставку вантажів деякими видами транспорту за єдиним перевізним документом із переданням вантажів у пунктах перевантаження з одного виду транс­порту на інший без участі вантажовласника.

Система транспортна юнімодальна — одновидова система, що передбачає участь автомобільного транспорту, який забезпечує поставку вантажів «від дверей до дверей».

Склад — це складна технічна споруда, яка складається із взаємопов'язаних елементів, що має певну структуру та виконує ряд функцій з перетво­рення матеріальних потоків, а також накопичення, переробки та розпо­ділу вантажів між споживачами.

Складування блочне — збереження, яке характеризується тісним (без простору) розміщенням, при якому зберігатися можуть лише комплектні одиниці і відсутній прямий доступ до об'єктів, що зберігаються. Виділяють такі ви­ди основних варіантів блочного збереження: складування в штабельова­них блоках; складування у висотних стелажах; складування у стелажах до 6 м.; складування в прохідних (в'їзних) стелажах; складування у пересув­них стелажах; складування в елеваторних стелажах та ін.

Складування лінійне — збереження, при якому до кожного одиничного збе­реження забезпечується прямий доступ, зручний для різноманітних то­варів з невеликими і середніми розмірами. Виділяють такі види лінійно­го збереження: розміщення товарів на підлозі; створення полиць-стелажів; рухомі полиці; створення висотних стелажних складів.

Складування одиничне — найпростіша форма, що використовується при збе­ріганні обладнання, транспортних засобів та інших засобів, які тимчасо­во витримують відкритість.

Співробітництво у каналах товароруху — це форма взаємовідносин між учас­никами каналів (товаровиробниками, посередниками), яка грунтується на збігу їх економічних інтересів з метою уникнення надмірних втрат у проце­сі конкурентної боротьби й отримання більш високих прибутків.

Тара — особливий вид промислових виробів, призначений для укладання і упаковування різних вантажів. У тарі вантажі передаються до переве­зення транспортним організаціям та зберігаються у ній при транспорту­ванні і зберіганні на складах.

Товаропостачання роздрібної торгової мережі — це комплекс комерційних і технологічних операцій, спрямованих на доведення товарів до роздрібної мережі в кількості та асортименті, що відповідають попиту населення.

Товарорух — діяльність з фізичного переміщення товарів від місць їх похо­дження до місць споживання.

Товарорух складський — форма товароруху, при якій переміщення товарів пе­реривається у зв'язку із завезенням їх на проміжний склад (склади).

Товарорух транзитний — форма товароруху, що здійснюється без перерви в русі товарів від місця виробництва (промислових або сільськогосподар­ських підприємств) до місця продажу кінцевому споживачеві.

Товарорух транзитний без участі в розрахунках — різновид транзитного то-вароруху, при якому роль посередника зводиться до організації товаро-просування.

Товарорух транзитний з участю в розрахунках — різновид транзитного товароруху, при якому посередник, організовуючи транзитний рух,


сам веде розрахунки з підприємством-постачальником за відванта­жені товари і, у свою чергу, стягує їх вартість (разом з надбавкою) з покупців-одержувачів.

Торгівля як форма комерційного посередництва — це процес перепродажу то­варів на умовах, максимально наближених до потреб товаровиробників (продавців) і споживачів (покупців).

Точка беззбитковості закупівель — такий обсяг закупівель товарів у і-го по­стачальника, при якому сума валового доходу від реалізації даних това­рів покриває суму поточних витрат.

Транспорт — це сфера матеріального виробництва, яка здійснює перевезення людей та вантажів.

Транспорт загального користування — це галузь національної економіки ко­тра задовольняє потреби всіх галузей та населення в перевезенні ванта­жів і людей.

Транспорт незагального користування охоплює виробничий транспорт, а також транспортні засоби всіх видів, що належать нетранспортним організаціям.

Транспортний тариф — це форма ціни на послуги транспорту.

Транспортування внутрішньоскладське — переміщення вантажу між різно­манітними зонами складу: з розвантажувальної рампи до зони прийман­ня, потім до зон зберігання, комплектації та на навантажувальну рампу за допомогою підйомно-транспортних машин і механізмів.

Упаковка — засіб або комплекс засобів, що забезпечують захист продукції від пошкоджень, втрат, а зовнішнє середовище від забруднень.

Форма продажу товарів — це сукупність засобів продажу товарів, за допо­могою яких здійснюється торговельне обслуговування населення.

Функція логістична — укрупнена група логістичних операцій, спрямована на реалізацію цілей системи.

Центр логістичний — одна юридична особа, яка бере на себе виконання зна­чної частини логістичних операцій (транспортування, складування, па­кування, комікування, комплектація тощо) з централізацією на одному підприємстві (наприклад, транспортно-експедиційній організації) і на­данню нових, раніше нехарактерних логістичних функцій.

Цикл логістичний — це час з моменту оформлення замовлення на постачання продукції до її доставки кінцевому споживачу.

Час виконання замовлення — час з моменту подання замовлення до моменту поставок продукту.

Якість логістичного обслуговування визначається розміром розриву (розбіж­ності) між очікуваними та фактичними параметрами обслуговування.


НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ

Володимир Миколайович КИСЛИЙ Олена Анатоліївна БІЛОВОДСЬКА Олег Михайлович ОЛЕФІРЕНКО Оксана Миколаївна СОЛЯНИК

ЛОГІСТИКА: ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА

НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

Оригінал-макет підготовлено ТОВ «Центр учбової літератури»

Підписано до друку 24.12.2009. Формат 60x84 1/16. Друк офсетний. Гарнітура PetersburgC. Умовн. друк. арк. 20,25. Наклад 1000 прим.

Видавництво «Центр учбової літератури» вул. Електриків, 23 м. Київ, 04176

тел./факс 425-01-34, тел. 451-65-95, 425-04-47, 425-20-63 8-800-501-68-00 (безкоштовно в межах України) e-mail: office@uabook.com сайт: WWW.CUL.COM.UA Свідоцтво ДК № 2458 від 30.03.2006