1.2. Концепція логістики

Багатогранність визначень логістики зумовлює розвиток і зба­гачення її концепції, складовими трансформації якої є мислення (Економічна, 2001):

спрямоване на вартість і корисність логістики завдяки ство­ренню нею нових потенціалів, додаткових корисностей і вартостей (вартості місця, вартості часу, вартості інформації про товар);

системними категоріями, що базується на взаємозалежності засобів та процесів;

категоріями загальних або повних витрат, що складаються з логістичних витрат (витрат на транспортування, складування, паку­вання, управління запасами і т.д.), витрат закупівлі і витрат обслуго­вування споживача. Тут слід зауважити, що структуризація повних витрат варіативна, оскільки зумовлена можливістю генерації конфлі­ктів витрат конфліктами цілей (з одного боку, наприклад, витрати, пов'язані з пакуванням, можна віднести як до безпосередніх логісти-чних витрат, так і до витрат логістичного обслуговування спожива­чів; з іншого — існує взаємозалежність логістичних витрат, пов'язана з тим, що логістичні рішення та обсяг витрат, наприклад, щодо закупівлі впливають на витрати із замовлення, транспортні ви­трати, витрати утримання запасів та виробничі витрати);

категоріями обслуговування (цикл замовлення, надійність, якість та еластичність виконання замовлення);

категоріями ефективності.

Такий структурований підхід до концепції логістики має ряд на­слідків і визначає її принципи:

1) функціональні — становлення логістики як пронизуючої фу­нкції (поряд з персоналом, фінансами, інформацією), яка охоплює у формі матеріального потоку всі складові виробничо-збутового про­цесу, починаючи, у широкому значенні, від створення ідеї і закін­чуючи виходом товару з ринку, в більш вузькому — від первинного джерела, тобто виробника сировини, до кінцевого споживача;

інституціональні — зміна організаційних структур управ­ління з локалізацією суб'єктів логістичного управління, тобто за­стосування організаційно-управлінських механізмів координації, що дають змогу досягти ефекту завдяки чіткій злагодженості у діях спеціалістів різноманітних служб, які беруть участь в управлінні матеріальним потоком. Результат залежить від того, наскільки ус­пішно вдається зв'язати у систему комплекс заходів, пов'язаних із раціоналізацією тари, уніфікацією вантажних одиниць, удоскона­ленням складування, оптимізацією розміру замовлень і рівня запа­сів, вибором найвигідніших маршрутів переміщення тощо;

інструментальні — становлення теорії логістики як інстру­менту планування, управління та контролю за переміщенням това­рів, інформації, фінансів, використанням техніки та технології логі-стичних процесів, яка потребує системного підходу.

Таким чином, сучасна концепція логістики грунтується на взає­мозалежних, тісних зв'язках у сфері функціональних, інституціона-льних та інструментальних аспектів процесу фізичного обігу това­рів (Економічна, 2001).

Концепція логістики передбачає такі напрямки:

формування господарських зв'язків;

визначення потреби в обсягах і напрямках перевезень про­дукції;

визначення послідовності проходження продукції через пунк­ти складування;

оперативне регулювання поставок та перевезень;

формування та управління надлишками;

розвиток складського господарства;

•           надання комерційних та транспортно-експедиційних послуг. Наведено основні положення логістики:

Реалізація принципу системного підходу, тобто оптимізація матеріального потоку може здійснюватися у межах як усього під­приємства, так і його окремих підрозділів.

Відмова від випуску універсального технологічного та під­йомно-транспортного устаткування та використання обладнання, яке б відповідало конкретним завданням та умовам.

Гуманізація технологічних процесів, створення належних умов праці.

Підрахунок логістичних витрат протягом усього логістичного ланцюга.

Розвиток сервісу на сучасному рівні. На сьогодні можливості різкого підвищення якості для більшості виробників продукції об'єктивно обмежені. Тому зростає кількість підприємств, які звер­таються до логістичного сервісу як засобу підвищення своєї конку­рентоспроможності. Коли на ринку є кілька постачальників ідентич­ного товару приблизно однакової якості, перевага буде віддана тому з них, хто спроможний забезпечити більш високий рівень сервісу.

Здатність логістичних систем до адаптації в умовах ринку. По­ява великої кількості різноманітних товарів та послуг призводить до невизначеності попиту на них, зумовлює різкі коливання якісних і кі­лькісних характеристик матеріальних потоків, що проходять крізь ло-гістичні системи. У цих умовах спроможність логістичних систем до адаптації, викликаної змінами, що відбуваються у зовнішньому сере­довищі, є важливим фактором стабільного положення на ринку.

Таким чином, логістична концепція управління є найбільш ком­плексною та системною і спирається на реалії, продиктовані рин­ком, тобто основою та передумовою всіх (тактичних, операційних та стратегічних) дій, а також рішень у сфері логістики має бути підхід, спрямований на вимоги споживачів, діяльність основних конкурентів, постачальників.