10.5. Організація продажу товарів у системі роздрібної торгівлі

Організація продажу товарів у роздрібній торгівлі регулюється такими основними законодавчо-нормативними документами:

Закон України «Про захист прав споживачів» від 01.12.2005 р. № 3161-ІУ;

Постанова Кабінету Міністрів України «Про порядок прова­дження торговельної діяльності та правил торговельного обслуго­вування населення» від 15.06.2006 р. № 833;

Закон України «Про застосування реєстраторів розрахунко­вих операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 01.06.2000 р. № 1776-ІІІ та ін.

Форми і методи продажу

Форма продажу товарів — це сукупність засобів продажу то­варів, за допомогою яких здійснюється торговельне обслуговуван­ня населення.

Роздрібний продаж товарів може здійснюватися за допомогою магазинної, нвзамагазинної та ринковоїформ продажу товарів, зміст яких викладено раніше.

Безпосередній відпуск товарів покупцям на підприємствах роз­дрібної торгівлі може здійснюватися різними методами.

Метод продажу товарів — це сукупність способів і прийомів, за допомогою яких забезпечується обслуговування покупців у про­цесі продажу товарів. Існує значна кількість методів продажу това­рів, вибір яких визначається такими чинниками, як форма продажу товарів, фізико-хімічні властивості товарів, стан матеріально-технічної бази тощо.

Відпуск товарів покупцям у магазинах здійснюється різними методами, найбільш поширеними серед яких є:

продаж з індивідуальним обслуговуванням (продаж через прилавок);

продаж з відкритим доступом до товару (самообслуговуван­ня, продаж за зразками, продаж за попередніми замовленнями).

Застосування тих чи інших форм і методів продажу товарів ви­значається багатьма чинниками:

ринковою стратегією і тактикою підприємств;

наявною матеріально-технічною базою;

3)         особливостями товарів та ступенем їх підготовки до продажу
тощо.

Продаж товарів через прилавок обслуговування

Суть даного методу продажу товарів, який ще називають тради­ційним, полягає в тому, що в процесі вибору товарів обов'язково беруть участь і покупець, і продавець, який особисто виконує осно­вні операції з відбору і показу товарів покупцеві, проведення роз­рахунків та вручення покупки. Товари, відгороджені від покупців прилавком, розміщуються в такий спосіб, що їх основна маса недо­ступна покупцеві, а інколи — і невидима для нього. Покупці мо­жуть отримати потрібний товар для ознайомлення і вибору тільки безпосередньо через продавця. Закінчивши обслуговування одного покупця, продавець починає обслуговувати наступного і т.д.

Продаж товарів через прилавок обслуговування здійснюють продавці, які виконують такі операції:

зустріч покупця і виявлення його намірів (стосовно фасону, моделі, ціни та інших ознак товару);

пропонування і показ товару передбачає необхідність демон­страції кількох різновидів відповідних виробів, інших однорідних товарів, якщо потрібний товар у даний час відсутній у продажу, звернення уваги покупця на особливості окремих товарів;

допомога у виборі товару і консультація (з питань призначення товарів, відмінностей між однорідними товарами різних марок, спо­собів їх експлуатації та особливостей догляду, відповідності пропо­нованих товарів сучасним тенденціям розвитку моди, розкрити това­рознавчі, естетичні властивості товару, якість виробів тощо);

пропонування супутніх і нових товарів даного призначення, що сприяє вихованню естетичних смаків покупців;

проведення технологічних операцій, пов'язаних з відмірю­ванням, нарізанням, зважуванням товарів тощо, для якісного вико­нання яких робоче місце продавця має бути організоване згідно з вимогами технологічних карт організації праці продавців з ураху­ванням специфіки асортименту реалізовуваних товарів, особливос­тей технічного оснащення підприємства, застосовуваних методів продажу тощо;

6)         розрахункові операції (можуть виконуватись на робочому мі-
сці як продавця, так і контролера-касира);

7)         упакувування і видавання покупок.

При продажу технічно складних товарів з гарантійним терміном служби крім перелічених операцій, продавець зобов'язаний зроби­ти відмітку в паспорті на виріб, яка підтверджує дату реалізації і право покупця на гарантійне обслуговування, виписати товарний чек і вручити його покупцеві.

Продаж з прилавка може здійснюватися двома способами:

відкритої викладки, коли товари розміщуються на робочому місці продавця; покупці, не очікуючи черговості обслуговування продавцем, самостійно оглядають і вибирають потрібні товари, за необхідності консультуються з продавцем;

закритої викладки, коли вироби розміщують у спеціально об-лаштованих вітринах, полицях тощо, які забезпечують зручність огляду виставлених товарів, неможливість вільного доступу до них покупців та їх збереження.

Застосування традиційного методу продажу товарів у сучасній торговельній практиці обумовлене як об'єктивними, так і суб'єктивними чинниками. Основним об'єктивним чинником вико­ристання продажу товарів через прилавок обслуговування є існу­вання низки товарів, які недоцільно реалізовувати з наданням по­купцям необмеженого доступу до товарної викладки, — дорогі ювелірні вироби, годинники, фотоапарати та інші специфічні з точ­ки зору організації обслуговування покупців товари. Серед суб'є­ктивних чинників у першу чергу можна назвати намагання продав­ців та адміністрації магазинів запобігти масовим крадіжкам товарів покупцями.

Самообслуговування як метод магазинного роздрібного продажу товарів

Самообслуговування — це метод продажу, при якому покупці мають вільний доступ до всіх товарів, відкрито викладених у тор­говому залі магазину на пристінному та острівному обладнанні, і повну можливість самостійно оглядати і вибирати товари без до­помоги продавця, а оплачувати покупки у вузлі розрахунку, розмі­щеному при виході з торгового залу магазину.

Самообслуговування як метод продажу товарів базується на та­ких принципах:

максимальне скорочення операцій обробки товарів у зоні об­слуговування або на робочому місці продавця;

розумне поєднання в одному пункті операцій з розрахунку за продані товари і відпуску їх покупцям;

невідповідність часу та місця виконання допоміжних опера­цій торгово-технологічного процесу (упакування, фасування, зва­жування тощо), які виконуються в спеціально призначених для цього приміщеннях із застосуванням високопродуктивного торго­во-технологічного (ваговимірювального, фасувального, пакуваль­ного, етикетувального) обладнання з часом і місцем виконання операцій з продажу товарів і обслуговування покупців;

розташування вузла розрахунку біля виходу з торгового залу;

необмежений доступ покупців у торговий зал і вільний до­ступ до всіх, викладених у торговому залі товарів, завдяки лінійній системі розташування обладнання в торговому залі;

обов'язкова наявність цінників на всіх товарах, що реалізу­ються;

можливість самостійно оглядати і відбирати товари без до­помоги продавця завдяки застосуванню обладнання для відкритого викладання товарів (тара-обладнання, піддони, кошики, острівні і пристінні гірки, холодильні прилавки відкритого типу);

розміщення товарів у торговому залі з урахуванням частоти і психології попиту;

можливість у будь-який момент отримати консультацію або допомогу з боку продавця при виборі товару;

використання для відбору і доставки товарів у вузол розра­хунків інвентарних корзин або візків;

орієнтація покупця в торговому залі завдяки застосуванню рекламних засобів, інформаційних вказізників, визначеної системи розміщування торговельного обладнання;

чіткий розподіл в магазині вхідних і вихідних потоків поку­пців;

організація зберігання особистих речей покупців.

Самообслуговування найбільш доцільно застосовувати при за­безпеченні магазинів фасованими товарами в широкому асортиме­нті і високій інтенсивності потоків покупців для продажу переваж­ної більшості продовольчих товарів, а також готового одягу, взуття, трикотажних виробів, іграшок, грамплатівок, окремих парфюмер-но-косметичних, канцелярських, господарських, спортивних това­рів, товарів побутової хімії тощо. Практика показує, що впрова­джувати цей метод можна для торгівлі переважною більшістю як продовольчих, так і непродовольчих товарів, за винятком відносно невеликої групи дорогих і великогабаритних товарів, продаж яких об'єктивно вимагає участі продавця та надання ним консультацій покупцеві в процесі вибору товару — ювелірних виробів, годинни­ків, сувенірів, радіо- і телеапаратури, радіодеталей, сервізів і виро­бів з кришталю, велосипедів, мотоциклів, моторів, човнів, холоди­льників, газових та електричних плиток, пральних і швейних машин, побутових електроприладів, килимів і килимових виробів та деяких інших товарів.

Продаж товарів на основі самообслуговування передбачає акти­вну участь персоналу магазину в обслуговуванні покупців, надання їм допомоги при виборі товару, консультуванні щодо місць викла­дки товарів, правил використання, способів догляду, порядку ре­монту виробів, виконанні операцій з упакування товарів. При само­обслуговуванні продавці виконують функції продавців-консуль-тантів, що вимагає доброго знання асортименту, властивостей і особливостей товарів, способів догляду за ними, основ психології. Одночасно, продавці-консультанти звільняються від необхідності приймати від покупців оплату за товари — ця операція виконується у вузлах розрахунку контролерами-касирами, робочі місця яких розташовані або у відокремлених відділах (зональні вузли розраху­нку, децентралізована форма розрахунків), або в єдиному вузлі розрахунку (загальні вузли розрахунку, централізована форма роз­рахунків). При централізованій формі розрахунків оплата за товари, відібрані в різних відділах, секціях магазину, здійснюється в будь-якій з кас єдиного вузла розрахунків, розміщених, як правило, біля виходу з магазину або поверху. При децентралізованій формі роз­рахунків оплата за товари здійснюється в касах, розміщених в кінці або в середині ліній обслуговування.

Самообслуговування може бути повним або частковим. При по­вному самообслуговуванні всі товари продають за цим методом, при частковому — деякі товари продають безпосередньо продавці через прилавок обслуговування. Як правило, розрахунки за ці това­ри теж ведуться через вузли розрахунку.

Розрахунок за товари є невід'ємним елементом процесу прода­жу, тому якість його організації та виконання істотно впливає на рівень торговельного обслуговування населення. При розрахунку в обмін на гроші покупець отримує касові чеки, які підтверджують факт придбання ним товарів і правильність розрахунків, а також є підставою для обміну чи повернення товарів відповідно до норм чинного законодавства.

При організації розрахунку за товари забороняється влаштову­вати т. зв. подвійний контроль. Адміністрація магазину має право проводити лише вибіркову перевірку правильності оплати і конт­ролювати роботу касира.

Практика організації самообслуговування виробила такі реко­мендації:

1)         розміщувати запаси товарів на одному рівні з торговим залом;

2)         ізолювати приміщення для приймання товарів від комор, ка-
мер, кладочок;

не провозити запаси товарів через службовий вхід;

мати планування торгового залу у формі прямокутника;

розміщувати обладнання для викладання товарів на одній осі з касами;

розміщувати найбільш зручні для крадіжок товари в зоні ефективного спостереження;

розміщувати поряд з входом-виходом засклену кабіну адмі­ністратора, при цьому вона повинна бути на кілька сходин вище від рівня підлоги;

застосовувати прозору упаковку товарів і достатньо жорсткі етикетки, які не відклеюються;

перекривати перегородки і стійки обладнання дзеркалами, особливо випуклими;

використовувати настінні дзеркала спеціального призна­чення, котрі в торговому залі являють собою звичайне дзеркало, а зі сторони неторгових приміщень є прозорим склом, через яке доб­ре проглядається торговий зал;

встановлювати при вході в магазин турнікет, який діє тіль­ки в одному напрямі;

використовувати промислове телебачення та інші засоби контролю за оглядом і відбором товарів;

13)       застосовувати тактовні форми виховного впливу на покупців.
Соціальний та економічний ефект самообслуговування полягає в

тому, що застосування цього методу продажу дозволяє суттєво ско­ротити витрати часу населення на придбання товарів (за рахунок скорочення часу на очікування обслуговування в черзі); поряд з тим самообслуговування не тільки дозволяє збільшити вільний час насе­лення, але й створює умови для підвищення пропускної спроможно­сті магазинів, нарощування обсягів продажу товарів, покращання використання торгових площ і торгово-технологічного обладнання магазину, раціоналізації використання торгового персоналу.

Продаж товарів за зразками

Продаж товарів за зразками передбачає здійснення попереднього вибору товару покупцем на основі ознайомлення з натуральними зра­зками окремих виробів, виставленими в торговому залі. При цьому методі продажу в торговому залі магазину демонструються в зібрано­му вигляді лише зразки наявних у продажу товарів, які виконують фу­нкцію демонстраційного запасу, а робочі запаси їх розміщуються в інших приміщеннях магазину чи навіть поза його межами.

Вибір товарів здійснюється покупцем самостійно або за допо­могою продавця-консультанта, робоче місце якого розміщується на виставковій площі торгового залу і який надає консультації щодо властивостей товару, способів його експлуатації, демонструє виріб у дії. Після оплати товару продавець вручає покупцеві товари, які відповідають вибраному зразку, або ж їх доставляють безпосеред­ньо додому покупцеві.

Продавець-консультант, який здійснює продаж товарів за зраз­ками, може запропонувати покупцеві послуги з підключення, нала­годження і запуску в експлуатацію технічно складних товарів, як­що згідно з технічними вимогами це не може бути зроблено без участі відповідних спеціалістів.

Метод продажу товарів за зразками зручний тим, що на порівняно невеликій площі торгового залу можна виставити зразки достатньо широкого асортименту товарів. Цей метод доцільно застосовувати при продажу технічно складних і великогабаритних товарів, які вимагають під час огляду та вибору консультації кваліфікованого спеціаліста, а також його допомоги. За зразками рекомендується здійснювати також реалізацію товарів, котрі відрізняються високою чутливістю до меха­нічних впливів і можуть бути швидко пошкоджені або деформовані внаслідок частого і невмілого поводження з ними покупців.

За даним методом рекомендується здійснювати продаж таких непродовольчих товарів, як побутові холодильники, пральні маши­ни, освітлювальні, опалювальні та нагрівальні прилади, швейні машини, шпалери, тканини, телевізори, радіоприймачі, музичні ін­струменти, мотоцикли, моторолери, велосипеди, спортивні палат­ки, меблі, санітарно-технічне обладнання тощо.

При цьому підприємство роздрібної торгівлі може організовува­ти продаж цих та інших товарів за двома основними варіантами його організації:

з відпуском товарів у торговому залі;

з доставкою відібраних товарів додому покупцеві безпосере­дньо зі складів роздрібного чи оптового підприємства або складів підприємства-виробника даних товарів.

Торгово-технологічний процес продажу товарів за зразками мі­стить три основні елементи:

1) самостійний або за допомогою продавця огляд зразків това­рів, наявних у продажу;

оформлення і розрахунок за товари та послуги;

надання послуг покупцям.

Обов'язковими умовами організації продажу товарів за зразка­ми є:

показ у торговому (демонстраційному) залі на спеціальному обладнанні зразків виробів усіх наявних артикулів, марок та різно­видів, які пропонуються до продажу, а також перспективних пара­метрів та інших характеристик споживчих властивостей товарів;

демонстрування в дії зразків технічно складних товарів;

надання покупцям альбомів, проспектів, каталогів, листівок та інших рекламних матеріалів, які характеризують наявні в про­дажу товари за видами оформлення;

організація внутрішньомагазинної інформації про асорти­мент товарів, їх виробників, послуги, які можуть надаватися поку­пцям, правила роботи магазину;

надання консультацій продавців і спеціалістів з питань будо­ви, експлуатації, а також перспектив розвитку виробництва товарів;

доставка товарів додому покупцям і встановлення технічно складних товарів вдома у покупців.

В торговому (демонстраційному) залі зразки товарів можуть ви­ставлятись у вітринах, на прилавках, на універсальних пристінних та острівних гірках, стендах, подіумах, спеціальних пультах, пере­сувних столах з обертовою площадкою, візках та іншому облад­нанні, будова і розміщення якого дозволяє покупцям ознайомитись із пропонованим асортиментом товарів. При організації продажу товарів за зразками особливу увагу потрібно звернути на те, щоб усі, викладені в торговому залі зразки товарів, були оснащені чітко оформленими цінниками та анотаціями (ярликами), в яких зазнача­ється найменування товару, артикул, сорт, найменування виробни­ка, ціна, коротка технічна характеристика (для технічно складних товарів), номер зразка (для тканин) тощо.

Після вибору товарів проводиться оформлення та оплата покуп­ки. При продажу товарів згідно з вимогами Правил торгівлі непро­довольчими товарами суб'єкт господарювання зобов'язаний зроби­ти в гарантійному талоні технічного паспорта на виріб, або в документі, що його замінює, відмітку про дату і місце продажу то­вару за підписом матеріально відповідальної особи, завірену штам­пом (печаткою), а також надати інформацію про підприємства (майстерні), що здійснюють гарантійний ремонт. На вибрані поку­пцем товари продавець (продавець-консультант) виписує товарний чек із зазначенням у ньому номера або назви торговельного під­приємства, назви товару, його артикулу, переліку окремих виробів, які належать до складу набору (гарнітура), загальної кількості то­варів у наборі (гарнітурі), забарвлення і рисунка оздоблювальних, облицювальних матеріалів, фурнітури тощо, ціни, дати продажу і прізвища продавця.

Розрахунки з покупцями здійснюються через каси; разом з то­варом покупцю в обов'язковому порядку видаються касовий і това­рний чеки.

Оплачені великогабаритні товари, крім оформлених для переве­зення додому, можуть зберігатися за охоронною розпискою протя­гом доби. До товару прикріплюється ярлик із зазначенням дати продажу, номера товарного чека та таблички з написом «Продано». При цьому магазин несе відповідальність за зберігання та якість товару.

Економічні переваги продажу товарів за зразками для магазинів пов'язані з тим, що скорочується потреба у торгових або неторго-вих (для зберігання товарів і їх підготовки до продажу) приміщен­нях магазинів, зменшуються витрати на транспорт і на вантажно-розвантажувальні роботи в роздрібній торгівлі (у випадку доставки товарів зі складів оптових баз або підприємств-виробників), зростає продуктивність праці торгового персоналу, збільшується кількість різновидів товарів, представлених у торговому залі, тощо.

Переваги для покупців пов'язані з тим, що вони можуть замовити доставку придбаних товарів за зазначеною адресою й у найбільш зручний для себе час, мають право на безкоштовне складання, вста­новлення, підключення і пуск безпосередньо вдома у покупця тих товарів, які цього потребують, користуються всіма правами спожи­вачів, які випливають із чинного законодавства (Апопій, 2005).

Продаж товарів на замовлення покупців

Продаж товарів на замовлення передбачає здійснення покуп­цем попереднього замовлення товарів безпосередньо в об'єкті тор­гівлі або через торгового агента чи за допомогою телефону, персо­нального комп'ютера, інших технічних засобів зв'язку і одержання товарів в обумовленому місці та в зазначений час.

Цю форму продажу товарів ще називають дистанційною тому, що вибір товару та його замовлення не збігаються у часі з безпосе­редньою передачею вибраного товару покупцю, та тому, що товар при його виборі знаходиться від покупця на певній відстані (диста­нції). Продаж товарів на замовлення покупців може здійснюватися не тільки через посередників (торгових агентів в офісах, об'єктах торгівлі, що реалізують товари на замовлення покупців), а й на ос­нові прямого маркетингу.

Прямий маркетинг — це різновид роздрібного продажу товарів, при якому покупець спочатку знайомиться з товаром чи послугою «неособистим» способом, а потім робить замовлення по пошті, те­лефону, факсу або за допомогою комп'ютера.

Носіями інформації про товари та послуги, що пропонуються споживачам, можуть бути:

друковані каталоги;

рекламні проспекти, об'яви, рекламні та газетні брошури, що розповсюджуються через пошту;

вкладиші в місячні кредитні картки та різні розрахунки;

стенди, що стоять окремо (при вході в магазин, біля розра­хункового вузла тощо), з купонами, брошурами, каталогами та ін­шими рекламно-інформаційними матеріалами;

об'яви або програми проведення конкурсів та інших реклам­них акцій в засобах масової інформації: газетах, журналах, радіо і телебаченні;

баннери або «гарячі послання» в Інтернеті;

відеокіоски — інтерактивні комп'ютерні термінали, які роз­міщуються окремо і демонструють товари та пов'язану з ними ін­формацію на відеоканалі (щоб покупці мали більшу можливість вибрати товар, часто використовується сенсорний екран).

При виборі носія (носіїв) інформації роздрібний торговець по­винен враховувати вартість і трудомісткість їх виготовлення та розповсюдження й інші фактори. Асортимент товарів, що прода­ються на замовлення, визначається суб'єктом господарювання, крім товарів, продаж яких заборонено законодавством.

Суб'єкт господарювання зобов'язаний забезпечити покупця на­очною та доступною інформацією про перелік послуг, що надають­ся, тарифи на них, час приймання і видачі замовлень, асортимент товарів і ціни на них, години доставки замовлень додому, споживчі властивості товарів, строки їх придатності до споживання або гара­нтійні терміни.

На вимогу покупця суб'єкт господарювання зобов'язаний надати йому для ознайомлення відповідні супровідні документи на товари.

Відпуск товарів на замовлення проводиться в упакованому ви­гляді. На бажання покупця суб'єкт господарювання може упакува­ти товари у спеціальну тару (корзини, коробки, поліетиленові та паперові сумки), скомплектувати набір у подарунковому оформ­ленні з доставкою його додому. Зразки спеціальної тари з зазна­ченням їх вартості повинні бути виставлені на огляд покупцям.

Плата за виконання замовлення та надання додаткових послуг визначається суб'єктом господарювання на підставі калькуляції та враховується до вартості замовлення.

Порядок продажу товарів на замовлення покупців такий:

Суб'єкти господарювання можуть продавати товари на замов­лення покупців через спеціалізовані магазини (магазини замов­лень), склади-магазини, через відділи замовлень магазинів загаль­ного профілю, а також автомагазини системи споживчої кооперації.

Замовлення на товари приймаються від громадян у порядку, встановленому суб'єктом господарювання (безпосередньо у мага­зині, за телефоном, за місцем роботи громадян на підприємствах, в установах, організаціях, з доставкою додому).

Доставка замовлень додому проводиться в узгоджений з по­купцем час. Форма і порядок оплати за товари, що придбаваються (готівкою, у безготівковому порядку, за чеками банків, за кредит­ними картками, з частковою або повною попередньою оплатою), визначаються за погодженням між покупцем і суб'єктом господа­рювання.

Замовлення оформлюється на бланку замовлення у двох при­мірниках, у якому зазначаються: найменування суб'єкта господа­рювання, назва товару, його ціна (за один кілограм або сто грамів, одиницю розфасовки, упаковки, штуку, один метр), кількість, зага­льна вартість товару, вартість послуг, що надаються додатково, да­та (час) виконання замовлення тощо.

Перший примірник оформленого бланка замовлення передаєть­ся покупцеві, другий — залишається у суб'єкта господарювання. Якщо проведено попередню оплату, то в бланку замовлення ро­биться спеціальна відмітка.

Розрахунки з покупцями за товари, що видаються в магазині, здійснюються через зареєстровані реєстратори розрахункових опе­рацій.

При оплаті замовлення, прийнятого за телефоном, удома по­купцеві видається перший примірник бланка замовлення з відміт­кою про оплату та дату (час) виконання замовлення, яка завіряється штампом (печаткою) і підписом уповноваженої особи суб'єкта гос­подарювання. На непродовольчі товари виписується також розра­хунковий документ. Розрахунки за товари відображаються у розра­хунковій книжці чи книзі обліку розрахункових операцій. При передачі покупцеві замовлення уповноважена особа суб'єкта гос­подарювання забезпечує перевірку відповідності товарів викона­ному замовленню. На другому примірнику бланка замовлення по­купець своїм підписом підтверджує отримання замовлення та сплату грошей.

При доставці додому прийнятого за телефоном замовлення на непродовольчі товари, на які нормативними документами встанов­лено гарантійні терміни, покупцю передається технічний паспорт чи інший документ, що його замінює. У цих документах обов'я­зково робиться відмітка про дату продажу (день доставки) та на­йменування суб'єкта господарювання, що виконав замовлення, яка завіряється штампом (печаткою) і підписом уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Покупцеві надається інформація про підприємства (майстерні), що проводять гарантійний та поточний ремонт цих товарів.

При виконанні прийнятого замовлення суб'єкт господарюван­ня не має права змінювати асортимент товарів та ціни на них без погодження з покупцем. Суб'єкт господарювання зобов'язаний у разі відсутності якогось замовленого товару попередити покупця та запропонувати йому відповідну заміну.

Покупцеві, який здійснив попередню оплату замовлення, але не отримав його в установлений час із своєї вини або необ­грунтовано відмовився від отримання замовлення при його до­ставці додому, повертаються гроші тільки в сумі вартості товару (без вартості виконаної послуги, транспортних витрат тощо). Замовлення використовуються суб'єктом господарювання на свій розсуд.