9.5. Логістичні системи розподільчої логістики

Під логістичною системою розподільчої логістики слід розу­міти сукупність взаємопов'язаних логістичних ланцюгів, що ство­рюють організаційно-економічну єдність господарських суб'єктів, об'єднаних у збутовому процесі.

При побудові логістичних систем розподільчої логістики необ­хідно керуватися такими основними принципами (Кальченко, 2004):

1)         узгодженість технологій виробництва і збуту продукції;

організаційне забезпечення системи на основі спеціальних функціональних підрозділів;

інформаційне забезпечення системи, наявність технологічних і програмних засобів обробки інформації;

кадрове забезпечення системи, включаючи висококваліфіко­ваних маркетологів;

правове забезпечення системи і налагодження надійних гос­подарських зв'язків між усіма її учасниками;

відсутність протиріч інтересів учасників системи або досяг­нення їх паритету на основі взаємних компромісів;

7)         постійна націленість системи на вдосконалення.

Будь-яка логістична система розподільчої логістики функціонує як відкрита, гнучка, адаптивна система організації збутової діяль­ності. На рівні підприємства вона містить сукупність підсистем:

матеріально-технічну;

організаційно-економічну;

соціально-психологічну;

нормативно-правову (рис. 9.3).



Матеріально-технічна підсистема — це складське і тарне го­сподарство, транспортні та інформаційні комунікації, засоби паку­вання і підготовки продукції до споживання, системи ремонту та обслуговування, а також інші матеріальні і технічні компоненти збутової діяльності.

Організаційно-економічна підсистема ґрунтується на взаємо­дії планування, організації, контролю, оцінки, аналізу, регулювання збутової діяльності.

Соціально-психологічна підсистема об'єднує такі взаємо­пов'язані елементи, як кадри, стимули, спонукальні мотиви, інтере­си учасників збутового процесу тощо.

Нормативно-правова підсистема створює нормативну базу логістичної системи і має в основі закони, підзаконні акти, а також внутрішні нормативи підприємства, що регламентують порядок ор­ганізації збутової діяльності.

Останнім часом в логістиці та маркетингу ряду західних країн застосовується система управління та планування розподілу продукці'1'DRP (Distribution requirement planning — планування розподілу), що дає змогу не тільки враховувати кон'юнктуру рин­ку, а й активно впливати на неї. Ця система забезпечує стійкі зв'язки між постачанням, виробництвом та збутом продукції, за­стосовуючи елементи MRP. При управлінні на першому рівні здій­снюється агреговане планування з використанням прогнозів та да­них про фактичні замовлення, на другому — формується графік виробництва, складається специфікований план із зазначенням конкретних дій, кількості комплектуючих та готової продукції, а на третьому — за допомогою системи MRP розраховується потреба у матеріальних ресурсах та виробничих потужностях під графік ви­робництва.

Система DRP є базою для планування логістичних та маркетин­гових функцій, їх узгодження. Вона дає змогу прогнозувати з тим чи іншим ступенем ймовірності ринкову кон'юнктуру, оптимізува-ти логістичні витрати за рахунок скорочення транспортних витрат і витрат на товарорух, дозволяє планувати поставки та запаси на різ­них рівнях, ланцюга розподілу, сприяє здійсненню інформаційного забезпечення різних рівнів ланцюга розподілу з питань ринкової кон'юнктури. Важливою функцією системи DRP є планування транспортних перевезень. У ній оброблюються заявки на транспор­тне обслуговування, виправляються графіки перевезень. Довго­строкові плани роботи складів є основою для розрахунку потреби у транспортних засобах, а коригування цієї потреби здійснюється з урахуванням оперативного становища. Основою бази даних систе­ми DRP є інформація про продукцію, що надходить із заводу-виробника, а також інформація, що надходить від складів.

Система DRP, або дистриб'юторська система, є звичайною мік-рологістичною системою. Вона залежить від виробничих графіків, котрі регламентовані і контролюються фірмою — виробником го­тової продукції. Функціонування системи DRP, як уже було зазна­чено, базується на споживчому попиті, не контрольованому фір­мою. Тому системі MRP властива вища стабільність на відміну від DRP, котра діє за умов невизначеності попиту. Невизначене зовні­шнє середовище вимагає допоміжних заходів та обмежень у попиті управління товарними запасами у розподільчих мережах системи.

Крім указаних окремих завдань система DRP дає змогу вирішу­вати комплекс завдань:

1)         планування і координації логістичних та маркетингових фун-
кцій;

прогнозування кон'юнктури ринку;

планування розміру і місця постачань;

оптимізація логістичних витрат збереження;

5)         скорочення часу постачань готової продукції.
Мікрологістичні системи управління збутом, засновані на схемі

DRP, уможливлюють досягнення фірмами деяких переваг у марке­тингу та логістиці, та мають певні недоліки (табл. 9.2).

Останніми роками у США та в Західній Європі поширена версія системи «планування розподілу продукції» — система DRP-2, кот­ру називають другим поколінням систем. В цій системі використо­вують більш сучасні моделі та алгоритми прогнозування попиту, потреб у готовій продукції, чим забезпечується управління запаса­ми для середньострокових та довгострокових прогнозів попиту на готову продукцію. У ній вирішуються комплексні питання управ­ління виробничою програмою, виробничими потужностями, персо­налом, якістю перевізного процесу та логістичного сервісу (Каль-ченко, 2004).

Таблиця 9.2

ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ ЛОГІСТИЧНОЇ СИСТЕМИ РОЗПОДІЛУ DRP


Переваги

поліпшення рівня сервісу за ра­хунок скорочення часу доставки і задоволення очікувань споживачів;

поліпшення просування нових товарів на ринок;

спроможність передбачити та попереджувати маркетингові рі­шення про просування готової продукції з низьким рівнем запасів;

поліпшення координації управ­ління запасами готової продукції з іншими функціями фірми;

висока спроможність задоволь­няти вимоги споживачів за раху­нок сервісу;

зменшення витрат, пов'язаних зі збереженням, транспортуван­ням, переробкою вантажів;

визначення оптимальних розмі­рів складських площ;

вибір оптимального виду тран­спорту;

поліпшення координації між логістичними функціями в дис­трибуції і виробництві.

Недоліки

потреба в достеменно скоорди­нованому прогнозі та поповненні засобів для кожного центру і кана­лу в мережі товароруху;

необхідність визначення стра­хових запасів у розподільчих центрах для уникнення можливої помилки при розподілі (методу прогнозування та прогнозу часу зміни попиту, неправильного про­гнозування попиту, що впливає на розміщення складів або розмір за­пасів);

потреба у високій надійності здійснення логістичних циклів між розподільчими центрами та інши­ми ланками логістичної системи для планування запасів;

негайне відображення невизна­ченості будь-якого циклу (замов­лення, транспортування, виробни­цтва) на ефективності рішення;

часті зміни у виробничих роз­кладах.


 

Системи DRP і MRP з'єднують виробничий процес із розподі­лом, гарантуючи тим самим безперервність інформаційного потоку логістики. Ця безперервність є необхідною умовою інтегрування виробничої ланки з іншими ланками логістичного ланцюга. DRP — це система «та, що тягне» (pull), тому що MRP її «проштовхує» (push). Спільне застосування методів DRP і MRP гарантує фірмі повний і ретельний контроль матеріальних потоків від постачаль­ника до споживача за допомогою власної логістичної системи за правилами дії замкнутої петлі. Використання MRP/DRP називають теж логістичним плануванням потреб — LRP (Logistics Requirements Planning). Сьогодні все частіше і частіше постачання виробленого продукту споживачу, виробництво, а також матеріа­льне постачання реалізують на рівні, близькому до одиничної по­треби. Прагнення до настільки великого скорочення обсягу запасів і циклу реалізації замовлення характерне для сучасної логістики і являє собою відмову від раніше уживаних методів оптимізації за­пасів. Фірми, що мають інформаційні системи, оснащені модулями MRP або MRP II, а можливо, також модулями DRP або DRP II, мо­жуть свої господарські відносини з постачальниками будувати на спеціальних технологіях кооперації, їм властиві особливі програми партнерства, ціллю яких є скорочення циклу поповнення запасів, і, як результат такого підходу, — зменшення запасів. Вони охоплю­ють, з одного боку, системи запуску реалізації замовлень і, з іншого боку, системи взаємного обміну інформацією, що стосується:

прогнозу витрат матеріалів;

рівня запасів;

інтенсивності використання запасів.

Обмін інформацією між постачальником і одержувачем корис­ний обом сторонам. У багатьох випадках отримана у такий спосіб економія коштів містить значний відсоток витрат, і, що не менш важливо, краще обслуговування виробництва або розподілу ведуть до істотного зростання продажу (Крикавський, 2004).

Контрольні запитання

Визначте сутність, функції та види розподілу.

Сформулюйте визначення, головну мету, завдання, функції розподі­льчої (збутової, дистрибуційної) логістики та основні принципи її побудови.

Проаналізуйте взаємозв'язок між збутовою діяльністю підприємства та логістичним підходом до організації збуту.

У чому полягають основні завдання збутової логістики та правила, дотримання яких дозволяє їх реалізувати?

Які методи і моделі використовуються у розподільчій логістиці? Охарактеризуйте їх.

Перелічіть складові організації та наведіть види операцій розподіль­чої логістики.

Охарактеризуйте операційну систему розподільчої логістики. Нама­люйте схему.

Викладіть сутність, завдання логістичного центру дистрибуції та вимоги до його створення.

Сформулюйте сутність та принципи побудови логістичних систем розподільчої логістики.

Які складові включає логістична система розподільчої логістики? Охарактеризуйте їх, наведіть схему.

Опишіть систему управління та планування розподілу продукції DRP.

Наведіть завдання, переваги та недоліки системи DRP.

Викладіть сутність інтеграції систем MRP та DRP.